Чи Це Зло Змінювати Реліґію?

Чи людина мусить триматися реліґії своїх родичів? Чи вам припускати, що ви маєте правдиву форму почитання?

МОЖЛИВО, що ви не вибрали реліґію яку ви визнаєте, але наслідили її від ваших родичів. Порівнально мало людей дійсно вибирають собі форму почитання. Більшість лишається в тій реліґії в якій вони виховані, дуже часто бояться робити зміну хоч і не задоволені. Це особливше так в громаді, що визнає переважно одну реліґію. Людина, що робить зміну, може статись предметом популярної ненависті й втратити средство прожитку.

Але що людина повинна робити, коли вона переконається, що реліґія, яку вона наслідила є ложна форма почитання, що її навчання неправдиві, й що її провідники є сліпі провідники, котрі провадять її дорогою Божого неодобрення? Чи було б це злом для неї йти проти бажання своїх родичів й громади і змінити свою реліґію? Або чи це було б злом для неї не змінити? Це є серйозне рішення, й спевністю, що ні опінія інших ані зворушення не повинні вплинути на це, тому що це має дочинення з його спорідненням до Бога.

Добре споріднення з Творцем є далеко більшої ваги ніж добра опінія ближніх, товаришів й сусідів. Якщо реліґія людини є ложна, то й її вічне добро в небезпеці. Але ж як вона знає чи її почитання є добре або зле? Це можна вирішити чи та реліґія є в гармонії з Божим написаним Словом. Вона не може вповати на когось іншого слово про це. Вона мусить йти до Біблії сама й досліджувати що вона каже. Лише тому, що реліґійні провідники і її родичі й інші кажуть, що це правдива форма почитання, то це не робить його таким. Реліґію муситься мірити біблійним мірилом правдивого почитання. Бог постачив Біблію як путь для міряння правдивої віри, й бажає, щоб ми уживали її. Роблячи так, ми наслідуємо пораду: “Всього досліджуйте; доброго держіться.” (1 Солун. 5:21) Якщо форма почитання не є правдива, тоді зміну треба зробити.

ЩО ІНШІ РОБИЛИ?

В першім століттю люди, котрі народилися в Юдейській реліґії вважали, що вони мали правдиву реліґію. Їм не тільки казали провідники реліґії й кревні, що вони мали її, але вони навчились з історії Біблії, що їх праотці почитали Бога в прийнятний спосіб. Ті люди з кількома вийнятками, не доглянули факту, що правдива реліґія їх праотців сталась зіпсована з бігом часу. Це значило, що реліґія Юдаїзму не була прийнята Богом. Це не було те саме неопоганене почитання, що його практикував Мойсей, Самуїл і Давид.

Христос і його ученики проповідували тим людям із наміром, щоб змінити їх, навернути їх назад до правди, до незіпсованого почитання Бога Єгови. Вони мали трудну задачу тому, що вони говорили до людей, котрі були несприятливі до змінення реліґії, як і многі люди сьогодні. Сьогодні ми можемо дивуватись чому Христос не йшов до поганів замість проповідувати тим членам Юдаїзму й поклонникам правдивого Бога. Ісус пояснив це, коли він сказав, що він був післаний “до загублених овець дому Ізраїля.”— Мат. 15:24.

Так як вівці, що відблукаються від їх пастиря, так і нарід Ізраїля відчваливсь від правдивого почитання Великого Пастиря, Бога Єгови. Їх реліґія зіпсувалась людськими фільософіями та традиціями. Тому що реліґійні провідники стались як сліпі провідники, Ісус сказав: “Провідники вони сліпі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.” (Мат. 15:14) Ті реліґійні провідники були добре уґрунтовані в їх позиції авторітету й не приймали старання Христового, щоб змінити реліґійне думання людей. Однак зміна була конечна для тих людей, щоб набути ласку Божу.

В день Птидесятниці три сотні членів Юдаїзму перемінились у христіянів, коли були переконані Петром, що це була Богом одобрена реліґія. Вони не піддались страхові, що злосні ближні й сусіди скажуть, щоб стримати їх. Вони вважали, що одобрення Боже було більше бажаним як одобрення людське. Те саме сталося з двома тисячами, котрі були переконані перейти до христіянства вкоротці після того. “Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.”— Діян. 4:4.

Це не було злом для тих людей звернутись від Юдаїзму до христіянства, тому що вони відвернулись від опоганеної форми почитання до чистого почитання живого Бога. Замість дозволити людській фільософії й традиції правити їх почитанням й думанням, то вони дозволили написаному Слові Божому робити це. Вони почали почитати його духом і правдою. Хто міг уважати таку зміну за злу окрім фальшивих пастирів Ізраїля?

НЕ ПРОТИВИТЬСЯ ПРИКАЗАМ МОЙСЕЯ

Зміна, яку ті люди зробили в їх реліґії не противилась приказам Мойсея на рівнині Моаб. Коли він сказав: “Не будете ви ходити за іншими богами, за богами народів, що навкруги вас.” Цим він застерігав їх проти зміни до фальшивої форми почитання. Люди Канаану не почитали живого Бога, Єгову, але замість його шанували німих ідолів. Для людей Ізраїля відвертатися від правдивого Бога до неіснуючих богів Канаанських, мало принести нещастя для них. Мойсей перестеріг їх про це. “І станеться, коли ти забудеш про Єгову, Бога твого, та підеш за іншими богами, і станеш служити їм і покланятись перед ними, то я свідчусь перед вами сьогодні, що певно ви погибнете.”— 5 Мойс. 6:14; 8:19.

Із бігом часу той нарід стався недбалим до цієї перестороги. Вони звернулись до богів Канаану. “Але помішались з народами, і навчались звичаїв їх. Почали служити божищам їх, котрі для них сіткою стались.” (Пс. 106:35, 36) Тому що вони відвернулись від правдивої реліґії, вони потерпіли велико під брутальним правлінням поганів. Але ту зміну, яку вони зробили до фальшивої реліґії, не можна порівнати зі зміною послідовниками Юдаїзму із тими, що стались христіянами в першім столітті. Через навернення до христіянства, вони не звертались до фальшивого почитання, але звернулись до правдивого неопоганеного почитання Єгови.

А що до людей, котрі остались в опоганеній реліґії в очах Божих й котрі звернулись до фальшивих богів, знайшлись в неласці Божій. Людина котра бажає божественного одобрення мусить перше змінитись від такої реліґії. Отже, це ради доброї причини, що Христос й його апостоли казали послідовникам Юдаїзму покаятись. Ті котрі навернулись, відступили від нечистого почитання, яке вони наслідували як члени Юдаїзму.

ЧОМУ ЗМІНА КОНЕЧНА

Одно повинно бути ясним, що всі реліґії, що називають себе христіянськими сьогодні, не можуть бути правдивими до котрої люди мали б навернутись в першім століттю. Написано, що “Не єсть бо Бог безладу, а впокою,” (1 Корин. 14:33) А однак безладдя панує в Христіянстві, де сотки різні реліґії називають себе христіянськими, але навчають противні доктрини. Всі ці заперечуючі навчання не можуть бути правдою Писання.

Христіянство в такій самій позиції, що й нарід Ізраїля був. Почитання його так званих христіян сталось зіпсутим. Це зіпсуття почалось століття тому, коли всі, що називались христіянами почитали Бога в неопоганений спосіб. Апостол Павло предсказав відступлення від правдивого почитання, коли він сказав: “Я бо знаю це, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада. І з вас самих устануть люди говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.”— Діян. 20:29—30.

Із бігом часу відступлення від неопоганеного почитання стало більше. Традиції, людські фільософії, як і навчання й практикування прийняті від поганських реліґій — все це змішалось з правдами св. Письма. Ця зіпсута форма почитання яка називалась христіянською, не могла принести Божого одобрення остільки, що зіпсована Жидівська реліґія за часу Ісуса.

Тепер же, що людина повинна робити котра наслідила через народження Христіянську зіпсовану реліґію? Якщо вона уважає, що це погано змінювати, й коли вона народилась в тій особлившій реліґії, то вона повинна й вмерти в ній, то як вона різниться від членів юдаїзму, котрі відмовились слухати Христа й відвернутись від нечистого почитання Бога? Чи вона може більше припускати, що її реліґія є правдива і одобрена Богом, як ті люди? Вона мусить доказати сама собі через студіювання Писань.

Ті, що стались Христіянами в першому столітті й прийшли в лінію з божественним даром про вічне життя були охочі слухати що Христос й його послідовники мали казати. Вони не звертали глухе ухо до них. Як люди у Вериї “вони прийняли слово з великою охотою, що-дня розбирали писання, чи так воно є.” (Діян. 17:11) Так само мусять робити сьогодні всі ті, що бажають Божого одобрення.

Людина котра оціняє своє споріднення із Всевишнім, готова змінити свою реліґію, коли вона переконається що реліґія, до котрої вона належить, не годиться з Писанням. Це тільки при помочі такої зміни, що вона зможе утекти від несприятливого суду.

Що зміна від христіянської опоганеної реліґії є правильна річ, то на це вказує божественний приказ: “Вийди з неї, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах її, і щоб не приняти вам пораз її.” (Одкр. 18:4) Отже, не затулюйте ваші уші до Свідків Єгови, коли вони приходять до ваших дверей. Слухайте, що вони мають сказати й досліджуйте Писання вважно чи воно так. Ваше вічне добро залежить від вашого розумного вирішення в який спосіб ви бажаєте почитати

[Вставка на сторінці 31]

СПОСІБ СВІТУ

“Спосіб цього світу,” сказав одного разу американський духовник Натанеїл Гов, “є — прославляти мертвих святих, а переслідувати живих.”