Правдиве Багатство і Правдиві Приятелі
“Огляд вашої офіри” виявляє вашу оцінку правдивого багатства й любови до справжніх Приятелів.
ХТО це ті найдорожчі приятелі, що їх чоловік може мати? І який є найцінніщий скарб, що його чоловік може посідати? Людські приятелі можуть опустити вас, проте найдорожчі Приятелі чоловіка є Бог Єгова і Ісус Христос. Та й матеріяльне багатство може опустити вас; та найцінніще багатство чоловіка є знання доброї новини про царство Боже й привілей мати спільність в тій же новині з іншими. Ось ваше правдиве багатство.
Заким Бог поручить нам правдиве багатство — інтереса його царства і його ширшу службу — ми мусимо бути вірними в малих речах; ми мусимо бути вірними в уживанні земного або матеріяльного багатства, яке ми посідаємо. Син Божий підкреслив цю точку в євангелиї Луки 16:10, 11, 13, (НС):
“Хто вірний в малому, і в великому вірний, а хто в найменшому неправедний і в великому неправедний. Коли ж оце у неправдивій мамоні вірні не будете, то правдиве хто вам звірить? . . . Не можете Богові служити й мамоні.”
Хто стався рабом земного багатства, той не може бути приятелем Божим. Чому ні? Тому що він є невірний в найменшому. Він не доказав своєї вірності відносно “неправдивого багатства.” Як же тоді він докаже свою вірність з правдивим скарбом, що є інтереса Царства? Щоб бути Божими приятелями, ми мусимо вживати наше земне добро у властивий спосіб. Це не значить, що ми можемо купити собі приязнь з Богом — ні. Цього ніхто зробити не може. Сімон не міг був купити дару, щоб наділяти інших святим духом. До нього Петро сказав: “Нехай срібло твоє пропаде з тобою, бо думав єси за гроші купити дар Божий.” Ані гроші не зможуть купити охорони Божої, коли цей лад прийде до кінця в Армаґедоні: “Ні срібло ані золото не зможуть визволити їх в день гніву Єгови.”— Діяння 8:20, НС; Софон. 1:18, АС.
Як же тоді треба уживати гроші, щоб зробити приязнь з Богом? Їх треба несамолюбно вживати для піддержки того, чим Бог інтересуєть ся,— Царство через котре він виправдає своє святе імя. Оце показує оцінення правдивого багатства; це показує любов до правдивих Приятелів, Єгови і Ісуса Христа.
Чому ж приязнь правдивих Приятелів так важлива для нас? Тому що без приятелів Єгови і Христа людина не може отримати “незаслуженої ласки життя.” Заможній чоловік у приповісті Ісуса в євангелиї Луки, дванацята голова, не міг зробити собі приятелів при помочі свого багатства. Він задумав втішатися своїм багатством самий. Та прийшов час, що його земне багатство оставило його. Бог сказав до нього: “Безумний, цієї ночі душу твою вимагати муть від тебе. Що ж надбав єси, кому буде? Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.” При смерті земне багатство опускає кожного чоловіка. Ось чому Ісус радив: “Робіть собі сакви, що не стираються, скарб, що не зникає на небесах.”— 1 Петра 3:7; Луки 12:20, 21; 12:33, НС.
САМО-КОРИСНЕ ВЖИВАННЯ ГРОШЕЙ
Більшість людей здається ніколи не думають, щоб зложити собі “тривалий скарб на небесах.” Вони думають тільки про багатство на цій землі. Але ж нагромадження земного багатства не є в дійсності само-корисне вживання грошей. Ісус указав на це в євангелиї Луки, 16 голова він сказав приповість про невірного приставника:
“Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачувано цього йому, що розсипає маєток його. Покликавши його і каже йому: Що це я чую тебе? Дай мені перелік з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником. Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не здужаю, жебрати соромлюсь. Ага! знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої. І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму? Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сівши хутко, пиши пядесять. Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку і напиши вісімдесять. І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку цього мудріщі над синів світла в роді своїм.”— Луки 16:1—8, НС.
Який був головний ключ до цієї приповісті? Ісус вияснив: “І я вам кажу: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселі.”— Луки 16:9, НС.
Ісус тут не похваляв безчесності, але він похваляв мудру далекозорність, практичність, і само-доброчинність. Люди цього світу є тямущі для свого добра творячи многі приятелі, а особливо приятелів, що в позиції робити їм добро. Вони часто творять таких приятелів через хитре уживання своїх грошей. Певна річ, що такі люди мають на думці своє власне добро в будучині, але ж зі світової точки погляду це є здорова мудрість. Таке вживання грошей в дійсності приносить їм добро. Чи “сини світла” мають бути менше мудрі як світські люди? Чи їм бути менше далекозорними? Чи їм бути менше проникнивими в уживанні грошей для свого добра? Зі всіх людей “сини світла” знають хто є правдивими Приятелями чоловіка. Зі всіх людей “сини світла” повинні робити собі приятельство “при помочі неправдивого багатства.”
Реліґійні фарисеї, які чули приповість Ісуса про несправедливого приставника, були сріблолюбцями. Вони називали себе “синами світла,” але вони не розумно уживали свої гроші. Вони нагромаджували їх для себе, і не робили собі приятелів з Богом і Ісусом Христом, якого вони вбили. Проте цей несправедливий приставник був далекозорим. Він збагатив себе тим, що зменшив довги довжникам його пана. Взявши само-корисний напрям відносно грошей, він цим чином зробив собі приятелів. Він не мусів журитися, коли він був відставлений від приставництва; його приятелі прийняли його до своїх домів. Так і “сини світла” повинні бути на стільки розумні, щоб робили собі приятелів тепер. Як?
Вони повинні помагати інтересам Божого царства. Це вимагає не тільки нашого часу й енерґії, але й розумного ужиття “неправдивого богатства.” Коли ми даємо гроші на піддержання Галів Царства, коли ми дістаємо літературу для проповідування доброї новини, коли ми вживаємо нашого авта або їдемо бусом, трамваєм або тунелем на біблійні студії,— все це побільшає інтереса Божого царства в нашій території. Але ми також можемо вживи “неправдиве багаство” для побільшення інтересів Царства по цілому світі. Як? Тим чином, що ми будемо помагати матеріяльно знарядові, який Єгова уживає для благовіствування доброї новини по всьому світі на свідоцтво. Тим средством є ““вірний і розумний раб”; він складається із помазаного останка із свідків Єгови які, через довгий час уживали Товариство Вартової Башти й Брошур з Пенсилванії, як їх законного слугу.— Мат. 24:46, НС.
Товариство Вартової Башти цікавиться розповсюдненням доброї новини Царства. Для цієї цілі Товаристово тепер утримує сімдесять вісім відділів по цілому світі. Воно вислало більше ніж 1,800 абсольвентів з Біблійної Школи Гілеад до сто ріжних країв. Щоб помогти свідкам Єгови в їх роботі свідоцтва, Товариство друкує біблійну літературу. Повночасні міністри дістають її по нижчій ціні ніж кошт її видання й висилки. Звідкіля ж приходять гроші на все це? Із датків.
Це є привілей “синів світла” відкладати дещо із “неправдивого багатства” для розширення інтересів Царства по цілому світі. Щоб Товариство могло плянувати для дальшого розширення, то здається найлучше буде, коли ті, що можуть давати такі датки протягом року, нехай повідомлять Товариство наперед скільки вони надіються офірувати. Таке вираження не є зобовязанням, а тільки заява скільки людина надіється офірувати. Це властиво можна назвати “огляд вашої офіри.” Як же ви можете висловити про цю справу? Ось як: напишіть картку або листа до Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania, Treasurer’s Office, 124 Columbia Heights, Brooklyn 1, N. Y.
Що ж треба написати на такій картці або листі? Щось у цьому роді: “Я надіюся, що протягом наступних дванацять місяців я зможу пожертвувати на працю проповідування доброї новини Царства около $ . . . . . . , котру то пожертву я буду засилати в таких сумах і в такому часі, що будуть вигідними для мене і оскільки я мати му успіх із незаслуженої доброти Бога Єгови і Ісуса Христа.” (Підпис) На стороні 114 знаходиться список адрес відділів; а повний список можна знайти на послідній стороні майже всіх видань Товариства.
Це правда, що гроші не можуть збагатити Бога. Все бо зрібло й золото належить до нього. Отже орудувати розумно “неправдивим багатством” то все, що ми можемо зробити для правдивих Приятелів. За те, що ви будете вірними у найменшому, вони поручать вам більше і привітають вас у “вічну оселю” новогу світу. Бувайте мудрі. Служіть правдивим Приятелям чоловіка, а не мамоні.