Чудо Воскресення

“Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між тими, що поснули. Як бо через чоловіка прийшла смерть, так через чоловіка й воскресення з мертвих. Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживають. Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у присутності його. Тоді прийде кінець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке урядування і всяку власть і силу.”— 1 Корин. 15:20—24, НВ.

1. Кому належиться належне за надію воскресення? Коли про нього перше вказано?

ТІЛЬКИ Бог Єгова міг започаткувати ідею про воскресення. Його єдиного сила може виконати такий чудесний акт. Цього не видумав чоловік. Перше пророцтво, висказане самим Єговою, дало надію про воскресення. Говорячи до змія, Бог сказав: “І положу ворогування між тобою й жінкою і між насінням твоїм і насінням її, воно рощавлювати ме тобі голову, ти ж упивати мешся йому в пяту.” (1 Мойс. 3:15, НВ) Тут він установив чудову обітницю яка пізніще показалась бути правдою, що “насіння,” після того, як воно було рощавлене змієм, знову жило, щоб знищити його. Це вимагало воскресення “насіння.”

2. Як Диявол і його фальшива реліґія старалися знівечити надію на воскресення, і з яким наслідком?

² Змій, Диявол, установив фальшиву надію для людства про безсмертність в умі Еви. І ця брехня Диявола від тоді була уживана як підстава для заперечення воскресення зовсім або уневажнення його через помішання доктрини, так щоб знівечити потіху й надію яку воно дає. Бо хто отримає дійсну потіху із фальшивого реліґійного казання духовників на похороні олюбленого, що він не є дійсно мертвий, але жиє десь в темнім світі, або у вблаженстві або в палаючім пеклі? Наш власний розум каже нам, що він — мертвий. Але якщо ми віримо, що він жиє, то ми можемо думати: “Він може терпить.” Або “Якщо він є в небі, то чому Бог мав його перше тут на землі? Яка є ціль цього? Ми стаємо змішані, і неясність й суперечність спричиняють умове страждання. В той самий час ці фальшиві ідеї позбавляють нам певного знання і твердої утіхи з правдивої надії воскресення, яке Писання дає. Коли б ми тільки заглянули в Біблію, ми можемо бачити, що наші олюблені не терплять, але дожидають воскресення у далеко лучшім стані в новому світі. Ми дякували б Богу, що його призначення не залежить від духовників, але від Божого милосердя й суду!

3. Де людські інтриґи недорівнюють обітуванням Єгови?

³ Ми не можемо мати цілковитої радості без надії про воскресення. Життя є дуже дороге для кожного з нас. Як ми можемо бути щасливі коли віруємо, що тільки в цім житті ми маємо надію? Апостол Павло висказує це почуття в цих словах: “Коли тільки в цьому житті вповаємо на Христа, то окаянніщі ми всіх людей.” (1 Корин. 15:19, НВ) Цей світ може дати багаства й приємності, медичний й науковий поступ, можливо продовження нашого життя на пару років, але він навіть не припускає, що він може зробити так, щоб чоловік міг жити вічно, та ще менше предложити надію на життя для тих, що повмирали. Для цієї причини ми повинні звернути нашу надію на царство Боже радше чим на Обєднані Народи. Що з того, коли б вони і установили мир і лучші життєві рівні й добробут? Вони можуть принести поліпшення тільки на пару років кожному з нас. Царство дасть своїм підданим триваюче життя під обставинами про які й не снилось чоловіку, разом з чудовими дійсностями через привернення назад мертвих, щоб вони втішались такими річами вічно.

ЯК ПОСТАЛА ПОТРЕБА ВОСКРЕСЕННЯ

4. Як постала потреба воскресення?

⁴ Як же потреба воскресення виринула? У початку його не потрібно було. Воно не було частю Божої ориґінальної цілі відносно роду людського, тому що смерть не була намічена для чоловіка. Смерть є ненатуральна річ для людства, яка увійшла через гріх, а воскресення було додане, щоб праведні люди могли побідити ці немочі. Адам і Ева були звершені й мали вічне життя перед собою, якщо були б послушні. Їх діти були б натурально наслідили їх звершення, наповняючи землю милим, послушним людством, котрі не мали б боязні смерти й були б не зазнали ні слабості й болів. Але Сатана Диявол спонукав першу людську пару йти поза границі безпечної свободи поставленої для них їх Творцем. Адам і Ева пішли напрямом добровільного непослушенства і явного бунтівництва, стративши нагоду бути родичами живучого товариства людства а замість того виплекали расу в котрій смерть царює. Ось так постала потреба воскресення, щоб побідити царя смерть для тих, що бажали взяти напрям життя супроти напряму їх бунтивничих родичів.— 1 Мойс. 3:4—6; Рим. 5:12, 14, 19.

5. Чому воно цілковито розумним прийняти чудо воскресення як правдиве?

⁵ Певна річ, що воскресення є чудом, річ поза силою чоловіка виконати а навіть зрозуміти. Але ж чому це має перешкодити людині прийняти його? Само життя є чудом, незрозумілим для людей, але ми прийняли його як дійсність. Є чудо родження, чудо творення, чудо факту, що життя існує тут на землі а ні на її сестрах планетах. Всі ці чудесні речі поза нашою силою контролювати або навіть збагнути, ми приймаємо. Все є провізією через милуючого Творця для нашого добра. Воскресення є, щоб довершити ту добру ціль для нас.

ДОКАЗАНА, ВІРОГІДНА ДОКТРИНА

6. Де ми знаходимо найсильніший доказ про воскресення Ісуса?

⁶ Чому ми можемо бути певні про воскресення? Віра мусить бути основана на доказах випробуваних через достовірний авторітет. І ми маємо такі докази про воскресення. Головний із них є свідоцтво дане апостолами й учениками Ісуса Христа. Павло, котрий був з першу диким супротивником Христа і невіруючим в його воскресення, свідкував, що він мав видіння про воскресення, прославленого Сина Божого, і сказав: “Коли ж про Христа проповідується, що Він з мертвих устав, то як це деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих? Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес. . . . І ми являємось кривими свідками Божими, бо свідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають. . . . А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших. . . . Тепер же Христос устав з мертвих.” (1 Корин. 15:12—20, НВ) За історією його свідоцтва про чудесну подію про Христове явлення йому по-воскресенню, гляди Діяння 9:1—9; 22:6—11; 26:12—18.

7, 8. Дай деякі докази, що наочні свідки Ісусового воскресення не були винуватцями про таємну змову або жертвами галюцинації.

⁷ Устами багато більше ніж двох або трьох свідків Ісусового воскресення — через багато більше свідків як многі історичні події є вповні прийняті. Опрокидаючи цілковито закид, що це було ошуканство, що його тіло було вкрадене, як про це вороги, що убили його на смерть твердили, або що це було уявлена галюцинація, або змова, ми маємо оці факти: Ті свідки не були люди сили впливу, щоб могли підкупити римських сторожів, що стерегли гробу Ісуса. Не могло бути змови про таємну угоду між так багатьома, а головно відносно чогось, що не давало їм особистої користі. Їх свідчення про воскресення не мало самолюбної мотиви; бо воно виставило їх на терпіння й смерть. Вони давали свідоцтво у місці де найгірші вороги були, де напевно змова могла бути відкрита. І вони не чекали, але свідкували тоді, коли лютість Жидів була в її найгіршості. Тимбільше, коли б це було тільки видіння або уява, то це було б сповненою річчю; але це було для них великим здивованням в їх розпуці й прибитих обставинах — несподівано. Дійсно, це була та сама річ, що дала їм заохоту нести свідоцтво, котрого не можна було зломати найгіршим диким переслідуванням.

⁸ Коли людина читає історію про Ісусове воскресення записану у чотирьох євангелиях, вона може зараз бачити гармонію, проте брак змови в цих історіях. Що велике число людей були свідками цієї події, і много більше увірували зараз в тій місцевості, то про це свідкує Біблія і признають писателі світських історій, такі як Йосефус.— Діян. 2:41; 4:4.

9. Які інші докази ми маємо, що навчення про воскресення є прадиве?

⁹ А що сказати про воскресення Лазаря, дочки Яіри й сина вдови з Наін? (Йоана 11:43, 44; Марка 5:41, 42; Луки 7:14, 15) Цих бачили багато людей і свідчили силі Єгови. Так, Божа сила була показана в цей спосіб в часі пророків Іллї й Елисея. (1 Цар. 17:21, 22; 2 Цар. 4:32—35) Авраам увірував у воскресення. (Жид. 11:19) В жидівськіх Писаннях часто говориться про обітницю воскресення. Ми маємо тьму свідків щодо правди про силу Єгови чудотворно воскресати.— Іса. 25:8; 53:10—12; Йоана 14:13, 14; Даниїла 12:13; порівнай 2 Мойсея 3:15 з Луки 20:37, 38.

ЦІЛЬ ВОСКРЕСЕННЯ

10, 11. Якій цілі служить воскресення?

¹⁰ Тим що Єгова має великі заміри, отже він і має ціль у воскресенні. Коли Адам согрішив, Єгова мав силу започаткувати нову расу людей на землі. Але воскресення виявляє не тільки його неограничену силу, але також його любов і милосердя і виправдує його, як Спасителя тих, котрі служать йому. Маючи силу воскресати, він може показати, що його слуги є вірні йому аж до смерті. Він може відповісти Сатані дозволяючи йому йти до самої границі вбивати декого в марнім зусиллі піддержати його фальшиві оскарження. Цей факт, що слуги Єгови є охочі віддати навіть й життя в його службі, доказуючи цим, що вони служать не задля самолюбної наживи, але із любови. Це також доказує, що вони признають його як Всемогучого, котрий може воскресити їх, той Найвищий Суверен і Бог любови. Це доказує, що вони є віддані Єгові за його чудові чесноти. Цим робом Сатана є цілковито засуджений як брехун в його визові про суверенність Єгови і невинність його сотворінь, що є віддані йому з любови.— Йова 1:9—11; 2:4, 5.

¹¹ В часі суду в Едені, Єгова замірив був нову річ. Воскресення було конечним, щоб виконати її. Це було нове сотворіння, царська теократична орґанізація із 144,001 царів, як головна часть його універсальної орґанізації. Вони мали бути вибрані з між людей, котрі доказали б не зламану невинність до смерті — уряд на членів котрого вселенна буде могла сполягати на них про справедливість, праведність, триматися вказівок Єгови й принципу правди. Через воскресення Єгова міг також позволити свому єдинородному Синові, найближчому до себе в універсі і свому Головному Виконавчому Чиновникові, бути випробуваному до скрайності і піднести його знову до небес, цей раз до безсмертного життя бути Попередником і Головою із всіх його 144,000 царських братів. (Рим. 8:29; Колос. 1:18; Одкр. 14:1) В дійсності, це через цю Особу, що дорога стала отворена до воскресення для інших. Його смерть і воскресення є основою для надії всіх, що бажають життя. Такий є арґумент Павла: “Тепер же Христос устав з мертвих; первістком із тих, що поснули, стався. Як бо через чоловіка прийшла смерть, так через чоловіка й воскресення з мертвих. Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживають.”— 1 Корин. 15:20—22, НВ.

ПЕРШЕ ВОСКРЕСЕННЯ

12. Яке було найбільше чудо Єгови?

¹² Біблія ясно визначає двоє якостей воскресення перше і найвизначніше — небесне, друге — земне. У пятнацятім розділі в першім листі до Коринтян Павло дискусує головно про небесне воскресення, яке Христос отримав. Що за чудо, це воскресення! Це перше воскесення, перше в часі і перше у важливості. (Одкр. 20:6) Єгова виконав багато чудес у сотворенні могутніх ангелів й сили більші як чоловік. Його перше творення, його єдинородний Син, якого він уживав як Співтовариша Творця опісля, був його найбільше точним ділом до того часу. Але це не було рівним його чудової діючій силі на 16 Нісана, 33 року по Хр., коли він воскресив Ісуса Христа “перворідня зі смерті”— перший піднесений із мертвих до вічного життя.

13. Як сила Єгови була велично обявлена в Ісусовім воскресенні?

¹³ Уявіть взаємодію Єгови найвищої мудрості і безграничної сили у піднесенні Ісуса до безсмертності, даючи йому божественний орґанізм, зробивши його акуратним представником Єгови єства, вище від іншого творива, далеко вище від його попереднього становища. (Филип. 2:9; Жид. 1:3) Тимбільше, воскресший Ісус був тією самою особою, якою він був при смерті. Силу Єгови ми глибше оціняємо, коли застановимось над фактом, що тут він розпочав другу найбільшу персоналність в універсі. Що за чудовий овоч духа той Син розвинув протягом його тисячоліть нім він стався чоловіком у небесній службі Єгові! До цього він додав при помочі своєї земної служби під спокусами Сатани, де “він навчивсь послушенства із того, що він терпів”! (Жид. 5:8) Тепер при воскресенню ніщо з його чеснот доказаних, незломаної невинності, Єгова не стратив через наново сотворення його персональність. Що за чудове виконання!

14. Чи це величаве чудо мало повторитись? Поясни.

¹⁴ Тепер, це велике чудо має бути повторене 144,000 раз у піднесенні співтоваришів членів тіла Христового до безсмертності. (1 Петра 1:4; 1 Йоана 3:2) Так, ці можуть сказати: “Господь Ісус Христос переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тілу слави його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.”— Филип. 3:20, 21, НВ.

15. (а) Коли воскресення членів Христового тіла почалось? (б) Що стається із тими, що є ще на землі сьогодні?

¹⁵ Час їх воскресення є показаний в словах: “Так і в Христі всі будуть оживлені. Кожен своїм порядком: Христос [Ісус] Первісток, а після Христові у присутності Його.” (1 Корин. 15:22, 23, НВ) його присутність як безсмертного, царюючого Царя, вже тут. Від 1918 року він звернув свою ввагу на членів того тіла, і мертвих він воскресив. Павло предсказав це цими словами: “Сам бо Господь з повелінням, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в єдності з Христом воскреснуть найперше.” Ісус Христос, котрий також має титул “Михаїл архангел,” після скинення Сатани і його ангелів і з неба, звертає свою ввагу до тих мертвих і, протягом часу великого клопоту установлення Царства, воскресає їх. (Юди 9; Одкр. 12:7, 10) Від того часу останок з тих, що на землі, вмираючи вірними, не потребують чекати у смертнім сні, але є підведені моментально із смерті, щоб прилучитись до їх співтоваришів наслідників Христових в безсмертності. Павло пояснює цю послідовність подій, кажучи: “Потім ми, котрі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господеві на воздух, і так завсіди з Господом будемо.” “Всі не впокоїмось, всі ж перемінимось. У хвилину, у миг ока, за останною трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлінними, і ми попереміняємось.”— 1 Фес. 4:16, 17; 1 Корин. 15:51, 52, НВ.

ЗЕМНЕ ВОСКРЕСЕННЯ

16. Для яких інших Ісус вказав є надія?

¹⁶ Є ще інші, для котрих воскресення є надією, особи котрих Бог затримує в своїй памяті що заслужили на воскресення. Ісус показав що є інші, коли він сказав: “Не дивуйтесь цьому, бо прийде час, що всі в памятних гробах почують голос Його, і повиходять: котрі добре робили, в воскресення життя, а которі зло робили, в воскресення суду.”— Йоана 5:28, 29, НВ.

17. Хто отримає воскресення до життя?

¹⁷ Ці що отримають небесне воскресення до безсмертності будуть напевно між тими воскресшими до життя. Але є багато таких, що доказали вірність в часі стариннім і котрі відмовились примиритись з Сатанським світом, щоб вони могли отримати воскресення під Царством. Вони отримають лучше воскресення від того, що взяло місце в їх часі, занім викуп був заплачений Месією, і перед його розпачаттям царства. (Жид. 11:10, 35) Від коли Христове царство установлено в 1914 року по Хр., деякі з його “великої громади” є вівці, котрі померли вірними йому і ще можуть померти нім війна Армаґедон змете систему Сатани. (Мат. 25:34—40; Одкр. 7:9) Деякі з “великої громади” тепер служать в стані як “князі,” як відповідальні слуги в товаристві Божого Нового Світу. (Іса. 32:1) Також, старинним мужам була дана така обітниця. (Пс. 45:16) Із цього розумно слідує, що вірні старинні люди і декотрі з теперішного часу інші вівці, що померли, отримають воскресення з початку нового світу, щоб прилучитись до переживших Армаґедон в їх роботі зробити рай розкошей на землі. Їхне буде воскресення до життя також в тім, що вони вийдуть з добрим започаткуванням, виробивши взірцеве життя до великого степення в послушенстві Богу. Про стан який вони возьмуть в воскресенні ніхто не сумнівається, бо вони негайно возьмуть дорогу послушенства й пристануть до способу нового світу. Ці також будуть “праведні” що про них згадує Павло в Діян. 24:15 (НВ).

18. Хто отримав восвресення суду?

¹⁸ Але що сказати про “неправедних,” або тих, “що практикують насильні речі,” що приймуть “воскресення суду”? Це буде часть земного воскресення і буде включати тих, що не знали дороги служби Єгови, але котрих серця бажали принципів праведності. Той з лиходії до котрого Христос говорив, є один зразок таких. (Луки 23:39—43) Вони не робили річей, що вподобаєсь Богу і провадили до життя, але вони мали правий стан серця, любов, до праведності, і це Бог памятає. Дехто міг показати добру волю до служби Богу в минулих часах. Такі мусять прийти на суд, наслідок з котрого залежить від їх послушенства до божественного уряду Божого нового світу. Це станеться після того як райські обставини розпочнуться, як це Христос обітував лиходієві.

“ЗАКІНЧЕНИЙ КІНЕЦЬ”

19. Яку часть має воскресення в цілковитім виправдані слова й імя Єгови?

¹⁹ В гармонії з Об’явлення 20:5, ніхто на землі не осягне вічного життя аж при кінці тисяч-років царювання Христа. Коли він прийде до того часу, й піднесе послушних з роду людського до акуратного звершення, його священича робота відносно них буде скінчена. Смерть з причини Адама буде тоді знищена через усунення всього незвершенного. Земля буде наповнена і украшена після ориґінальної цілі Єгови. Христос тоді відступить на бік й дозволить їм стояти в їх звершенні перед самим Єговою, як це Адам був в Едені. Це є “закінчений кінець . . . коли він знищить всі уряди і ввесь авторітет й сили.” (1 Корин. 15:24, НВ) Далі настане спроба через випущення Сатани на короткий час для тих, що стояти муть сильно за теократичним урядом Єгови і будуть визначені праведні, й нагородженні триваючим місцем в тім світі без кінця. Це аж тоді, що “останні мертві ожили,” у повнім змислі того слова. (Одкр. 20:5, НВ) Тоді Бог Єгова правдивий до всього і всіх,” тому що тільки Він вирішує щодо триваючого життя або затрачення кожного з осадників землі. Через воскресення, імя Єгови і наміри будуть виправдані. Шасливі ті, що отримають його благи!