Правильне вилучення з товариства (Докінчення)

18. Чи можна йому позволити вступити на студію в приватнім домі, і чому?

ЯК же поступати на зібраннях в приватних домах? Серед ніяких обставин не треба прийняти її або позволити увійти у приватний дім, тому що Писання дуже виразно говорять про цю точку. Отже в часі наших біблійних студій в домах, або, як це ми називаємо “дільничі студії”, то господар дому, будучи один з Божого собору, повинен не впустити їй. Бо в 2 Йоана 9, 10, New World Translation (HB)a каже: “Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога. Хто пробуває в науці Христовій, цей має Отця і Сина. Коли хто приходить до вас, і цієї науки не приносить, не приймайте його в хату, і не витайте його.” Отже у приватних домах ніколи не відчиняйте дверей ваших і не впускайте тієї одиниці в середину. Щоб ви ніколи не подали вашої руки приязни такій одиниці. Памятайте, що така одиниця одного разу оставила дияволську орґанізацію. Вона була обмита кровю Христа, вона віддала себе Богу і Бог її прийняв для служби. Вона була міністром. Тепер вона зіпсувалась добровільно. Вона грішить проти духа святого. Вона воює проти Бога. Ми не можемо мати нічого до чинення з нею. Бог судить її, і Він уживає своїх слуг на землі указати на неї задля охорони решта членів у соборі.

ВІДНОВЛЕННЯ

19. Яким особистим напрямом може вилучений бути наново прийнятий?

¹⁹ Чи людина, що зірвано співтоваришення з нею може бути відновлена, може бути прийнята назад в орґанізацію? Так, може, коли покається. Але ж вона мусить пійти дальше ніж це. Вона мусить навернутися. Вона мусить змінити цілий свій напрям. Це не досить сказати; “Я жалую, що я зробив так; я помилився.” Вона мусить доказати, що вона охоча взяти відмінний напрям життя чим той, що вона взяла була. Вона повинна зробити явне визнання своїх гріхів і просити прощення в комітету, який окреслив резолюцію, щоб не товаришувати з нею. Вона повинна піти до дотичної людини, признати свою помилку, і показати що вона зробила і що ще зробить, щоб наново бути прийнятою.

20. В 2 Коринтян 2:6—11, що Павло каже про прийняття назад, і що він показує, що мусить попередити це?

²⁰ В 2 Коринтян 2:6—11 (НС) ми маємо історію, як Павло привів грішника назад у собор знова. Він сказав: “Доволі такому цієї кари від більшости. Так, що напротив тепер, ви ласкаво простіть і потіште його, щоб надто великий сум не пожер його. Тим же благаю вас, обявіть любов до нього. На те бо й писав я, щоб мати доказ від вас, чи у всьому ви слухняні. Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа, щоб не подужав нас Сатана; бо нам відомі задуми його.” Ця історія можливо відноситься до чоловіка, що взяв собі жінку батька свого і поповнив перелюбство і тепер покаявся. Коли так, то Павло каже, ‘Тепер прийміть його назад, бо нема причини, щоб він надто сумував, думаючи що він ніколи не зможе повернути в Божу орґанізацію знов і дістати життя в новім світі.’ Куди ж інше людина піде, якщо вона согрішить проти Бога й опісля дійсно бажає покаятися? Під цим ми не розуміємо, що вона може повернути безсоромно і сказати, “Ну, я жалую, хлопці, ви пофіксуйте мені; я знов бажаю дістатися до собору.” Ні, вона мусить мати сокрушене серце. Вона мусить болюче відчути це в своїм умі. Вона мусить показати жаль. Вона мусить жалувати за це, і змінити свій напрям.

21. На що його треба поставити на час нім прийняти наново, і чому?

²¹ Наново приймати її в собор Божий — це дуже поважна справа для неї як і для собору. Призначені слуги можуть поставити її на пробу, якщо вони бажають. Вона мусить доказати слугам, що вона буде поводитися в будучині прилично і поступати властиво, як слуга Єгови. Вони можуть випробувати її щирість. Вони не повинні приймати її надто скоро, навіть коли вона покаєтья і скаже їм як вона буде поступати, і висповідається явно. Чому ні? Аджеж ради публичної думки. (2 Пет. 2:2, НВ) Вона можливо поповнила чужолоство і це можливо було широко проголошене в часописях. Можливо вона була у вязниці за крадіж. Можливо вона була дуже буйна. Можливо вона вийшла і почала нову орґанізацію а тепер старається прийти назад. Отже всі люди в тій околиці знають про це, що та людина була оперта, безпорядна і недобра товариська. Отже ми повинні бути уважні як за скоро ми приймемо таку людину назад у собор, а це через те, що “осторонні” будуть казати. (1 Тимотея 3:7, НВ) Якщо людина поповнить чужолоство і бігає з чоловіками й жінками розпустного звичаю, і всякий знає про це, а ми скажемо: “Ох, приходи назад, ми радо приймемо,” тоді ті, що на осторонь, скажуть: “Як так, то ваш цілий собор такого самого крою.” Отже її треба поставити на спробу. Її щирість мусить бути доказана нім ми явно й вповні приймемо її покаяння.

22, 23. Який наслідок приносить нарушення такої спроби, як це показано через Семея.

²² Пригадаймо справу про Семея, якого поставлено на спробу. Одного разу він проклинав Давида, і коли Соломон стався царем, як наслідник Давида, тоді поставлено деякі обмеження навколо його. Соломон сказав йому: ‘Ти повинен бути забитий давно тому. Отже тепер ти мусиш оставати в місті Єрусалимі. Але як скоро ти вийдеш поза місто і через Кедрон потік, ти вбитий будеш.’ Тепер Семей міг був втішатися своїм життям і ласкою, якою помилувано його, коли б оставав був у місті Єрусалим. Він мав невільників, слугів, і дім. Три роки по цім наказі двох з його невільників утікли. Семей сказав: ‘Ой, я дістану тих парубків і приведу їх назад.’ Отже впустивсь в погонню за ними, перейшов Кедрон, зловив своїх невільників і привів їх назад. Про це повідомлено Соломона, що він оставив місто, і Соломон велів убити його. Щоб тільки дістати своїх двох невільників той чоловік був готовий загубити життя!

²³ Тепер же, коли б такий відсунутий від товариства хотів жити в новім світі, і коли б відповідальні брати у зборі поставили певні границі або обмеження навколо його, то чи не далеко ліпше оставати внутрі тих границів і жити, чим вийти поза ті границі і показати свою супротивність і поступати проти Божого закону? Семей втратив своє життя тому, що він був непослушний дуже ласкавому розпорядкові з боку царя Соломона.

24. Хто рішає, щоб наново прийняти вилученого, хто співділає, і чому?

²⁴ Отже так слуги мусять вирішити як привітати свого брата назад остаточно. Слуги, які відсунули його від товариства з ним, мусять зробити проголошення у зборі, кажучи, що ця одиниця покаялася і направила свій поступок, отже “ми приймаємо її назад.” Тоді собор повинен повинуватися вирішенню тих слуг, що є назначені у зборі. Тут знов збір не голосує чи він приймає її назад, тому що він має довіря до своїх слугів, що вони добре розглянули справу і приналежно вирішили її.

25. Що та одиниця мусить робити, щоб бути наново прийнятою, згідно з Колосян 3:5—10, і чому?

²⁵ В Колосян 3:5—10 (НВ) каже: “Оце ж умертвіть члени ваші, що на землі: блуд, нечистоту, страсть, похоть лиху, зажерливість, котра є ідолослуження. За це йде гнів Божий. В цім й ви колись ходили, коли ви жили у них. Тепер же покиньте й ви те все: гнів, ярость, злобу, лайку, соромні слова від уст ваших. Не кревіть словом один проти другого, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його, і одягнувшись у нового, що обновляється через акуратне знання.” Певна річ, ця інструкція відноситься до тих, що перший раз вийшли із дияволської орґанізації й сталися людьми Єгови, отже муситься відносити і до вилученої з товариства людини, що покаялася і приходить назад. Тепер вона мусить одягнутися в особу, вона мусить перетворити свій ум, вона мусить думати Божими думками і наставити до роботи, якщо вона бажає осягнути коли життя в новім світі.

26. Що ж, коли брат покається і повідомить про це нім зробиться вилучення?

²⁶ Що ж робити, коли брат покається перед вилученням з товариства? Він можливо зрозумів, що він поповнив зло і знає, що новина про його вчинок донесеться до слугів. Або, можливо він відчуває свій сором коли ще ніхто інший не довідався що сталося з ним, і він іде до одного з дозрілих братів у зборі, можливо зборового слуги, і визнає цілий свій гріх. Чи тоді таку одиницю треба виявити перед збір і вилучити з товариства тому, що зборовий слуга знає його проступок? Ні, якщо та людина дійсно покаялася. Якщо вона просила прощення, і призналась до провини, і зміняє свій напрям поступовання, то нема причини чому того брата тайну, що так визнав її, виявляти перед іншими. Стан його серця є правильний, отже йому треба указати милосердя, любов і доброту.

27. Хоч Товариство може не вилучити такого каючогося грішника, то що Товариство може зробити з ним?

²⁷ Ті що є уперті, затверділого серця, що бажають, щоб все йшло по їх волі, і ще до того знаходяться в соборі Божому, оцих одиниць треба вилучити геть, тому що вони занечистять собор. Але ті, що приходять з сокрушеними серцями і визнають провини перед братом, то нема причини бити їх ще більше. Вони відчинили своє серце, позволили вам заглянути у нього і бажають помочи. Якщо Товариство усуне піоніра за його провину і Товариство єдине знає про ту провину тієї одиниці, тоді нема причини для Товариства повідомляти збір, щоб той збір виключив ту особу — ні, якщо та особа призналась до гріха і просила прощення від Товариства. Тоді та одиниця нехай далі йде своєю дорогою. Товариство можливо поставить обмеження або ограничення навколо тієї особи за взятий напрям нею. Воно може покарати його через усунення з лісти піонірів на шість місяців або можливо на рік, згідно із тим, що та одиниця зробила, що стягнуло зневагу на Боже імя. Але так довго як та одиниця визнала свій гріх і просила прощення, тоді Товариство може помогти їй вступити назад на правий шлях і бути далі слугою Господнім. Коли та провина не дотикає збору або іншої одиниці в ній, тоді нема причини робити повідомлення або публично проголошувати це.

28. Як далеко ми можемо грішникові позволити вернутися, і чому?

²⁸ Що ми мусимо памятати, то оце: ми можемо показати милосердя до тих, що є сокрушеного серця, і ми можемо помогти їм, якщо ми бажаємо. Але як далеко ми можемо позволити тим одиницям прийти назад в Господню орґанізацію? Як далеко ми можемо спустити тами? Ми не можемо спустити тамів зовсім для тих, що не поправляються. Ми мусимо памятати, що орґанізація мусить остатися чистою для неопоганеного почитання Всевишнього. Ми мусимо памятати оправдання суверенности Єгови і його оправдання Його Слова. Ми мусимо памятати життя Христа і що ми ступаємо Його слідами, і той рівень, який Він поставив. Ми мусимо памятати нашу позицію як Свідків Єгови. Та людина вилучена з товариства не памятала тих річей і за те вона була вилучена зі собору. Але тепер, якщо вона зрозуміла, що чисте, неопоганене, неоскверенене почитання є важною річю, що оправдання Божого імя є важніще чим іти своїм шляхом, коли вона побачить що це все є потрібне і що вона мусить жити згідно, тоді ми можемо прийняти її назад у собор.

[Примітки]