Убогий піднесений і потішений

“Хваліте Єгову. . . Він піднімає убогого з пороху й нужденого підносить з болота; щоб посадити його з князями, з князями народу свого.”— Пс. 113:1, 7, 8, АС.

ЛЮДИ З ВИЗНАЧНИМИ ПРЕДКАМИ

10, 11. (а) Походження з якого роду скріпляло їх само-запевнення? (б) Але чому вони не розуміли непевності їх позиції?

ОДНА річ що скріпляла клас “багатого чоловіка” в її само запевненні і гордості, була пізніше показана, а іменно, що вони були природними потомкоми Авраама. Авраамові Бог Єгова клявся собою і дав оцю обітницю: “Мною самим клявся я, каже Єгова, . . . намножу рід твій, як зорі небесні, і як пісок узкрай моря; і насіння твоє посяде ворота ворогів твоїх; і в насінню твойому благословляться всі народи землі.” (1 Мойс. 22:16—18, АС) Проте вони сказали до Ісуса: “Ми є потомками Авраама і ніколи не були невільниками нікому.”

¹¹ Ісус відказав: “Знаю, що ви насіння Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не міститься в вас.” Це Він сказав, що коли вони є діти Авраама, то й діла Авраамові повинні робити. Та навіть перед Ісусом, Йоан Хреститель остеріг їх проти надмірного вповання на природне походження від вірного друга Божого. Коли він побачив, що многі Фарисеї і Садукеї приходили хреститися, він сказав до них: “Кодло гадюче, . . . не думайте казати в серці своєму: в нас батько Авраам. Бо я вам кажу, що Бог може із цього каміння піднести дітей Авраамові.” (Йоана 8:33, 37, 39 і Мат. 3:7—9, НС) Вони були природними потомками Авраама, як природні віття в плеканому оливковому дереві. Але ж вони не оцінили того, що вони могли бути відрубані від того пня за їх невірство в Сина Божого, головного потомка Авраамового, Ісуса Христа. Опріч того, віття з дикого оливнкового дерева можна чудом защипити у місцях, що стали порожні ними. Ще одна річ: Авраам мав двох природних синів, Ізмаїла та Ісаака: і вони могли бути відкинуті, як Ізмаїл був, оставивши Ісаака повним наслідником, тому що він був чудотворною силою народжений у сповнення Божої обітниці Авраамові.— Рим. 11:1, 17—24; Гал. 4:29, 30.

12. З причини якого посідання вони могли празникувати розкішно?

¹² Будучи в такій великій ласці через їх природне походження від вірних праотців Авраама, Ісаака і Якова, вони веселилися з дня на день серед пишності. Клас “Багатого чоловіка” міг празникувати при розкішному столі, тому що Ісусова причта повідомляє нас, що він мав багату духову поживу, через “Мойсея і пророків”. Мойсей представляв Закон і перших п’ять книг Біблії, що він їх написав; пророки включали ранні і пізніші написані пророцтва; і всуспіль з цими були Псалми або збір Біблійних книжок які очолювали Псалми. Всі разом вони становили Єврейські Писання, із котрих Ісус безнастанню наводив в доказ, що Він був Месією або Христом, Обіцяним Насінням Авраама. “І почавши від Мойсея і від усіх Пророків вияснював їм у всіх Писаннях про себе.” Він сказав: “Мусить справдитися все Писання в Законі Мойсея і в Пророках і в Псалмах про мене.”— Луки 24:27, 44, НС.

13. Їх становище було лучше від чийого? Як про це було свідковано?

¹³ Остаточно, із Богом-даним багатством обрізані Ізраїльтяни мали перевагу над усіма поганськими народами. Павло питає: “Чим же переважує жидовин? або яка користь з обрізання? велика на всякий спосіб. Найперше, що їм були звірені святі слова Божі.” (Рим. 3:1, 2, НС) Ставши перед жидівським Синедріоном, предсідником якого був архієрей, християнський мученик Стефан сказав до них: “Це той Мойсей . . . що був у зборі в пустині з ангелом, який промовляв до нього на горі Синай із отцями нашими, і він приняв живі святі слова, щоб передати вам.” (Діян. 7:37, 38, НС) Апостол Павло говорив про них, як: “братів моїх, рідних по тілу, які є Ізраїльтянами, до яких належить всиновлення і слава і угоди і давання Закону і святі служення і обітниці; до яких належали праотці і з котрих вийшов Христос по тілу.” (Рим. 9:3—5, НС) Бог Єгова справді поставив особливший празник перед своїми вибраними людьми, тим то псалміст сказав: “Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю. Жадному бо іншому народові він не вдіяв того; та присудів його вони не пізнали. Хваліте Єгову.”— Пс. 147:19, 20, АС.

14. Хто особливше празникував в Ізраїлі? Чи вони знаходилися на лоні Авраама?

¹⁴ Цей особливший привілей празникувати мали реліґійні провідники в Ізраїлі, себто, тодішній клас “багатого чоловіка”. Вони посідали “ключ знання”, отже мали нагоду навчати звичайних людей. Та помимо того, що вони гостилися при столі багатого чоловіка, засівши в пишності при йому, і вважаючи себе за обіцяне насіння Авраама, вони таки не знаходилися на “лоні Авраама” і не отримали Його головної ласки. Ісус об’явив причину чому, коли Він сказав до реліґійних противників: “Горе вам, що знаєте Закон, ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тих, що входять, не впускаєте!” (Луки 11:52, НС) Справді той “багатий чоловік” представляє самолюбну долю тодішніх і теперішніх реліґійних діячів. Хоч забезпечені так коштовною духовою поживою, вони не дали й маленької краплі із неї ані не відложили із неї для убогих людей потішитися.

УБОГИЙ ЖЕБРАК ЛАЗАР

15. Хто лежав у воротах багатого чоловіка, і чому?

¹⁵ Ісус тепер переносить наш вид із зсередини палати того багатого чоловіка на осторонь його воріт, оцими словами: “Один же убогий на ім’я Лазар, що його клали при його воротах, був увесь у струпах, і бажав погудуватись окрушинами, що спадали з стола багатого чоловіка. Тільки ж собаки приходили і лизали рани його.” (Луки 16:20, 21, НС) Вбогий Лазар мав право бути при воротах багатого чоловіка, бо Божий закон виразно навчав, щоб багаті були щирі для убогих. Коли б клас “багатого чоловіка” поводився несамолюбно згідно з Божим законом, з любов’ю до їх ближніх як до себе, тоді не було б убогих в краю. Але тепер тому, що там були дійсно убогі в краю через самолюбство світської орґанізації, тому багатий чоловік був під розказом Закону і також під осторогою Пророків, щоб бути милосерним до вбогих і давати їм поміч.— 5 Мойс. 15:4, 7, 9, 11; Пс. 41:1, 2.

16. Чи ім’я Лазар є буквальної особи? Що те ім’я означує?

¹⁶ Так як самолюбний багатир представляв клас людей, так і жебрак або убогий чоловік представляв клас в часі Ісуса і тепер. Коли розпізнаємо той клас в Ісусовім часі, то зможемо пізнати його і тепер. Від 1881 року до 1939 р., думалось, що той багатий чоловік представляв жидівський народ взагалі, а той убогий представляв погани або всі народи опріч Ізраїля.a Але Ісус дав тому чоловіку ім’я Лазар, що було жидівським ім’ям, указуючи, що він був Жид, а не поганин. У грецькій мові те ім’я “Елеазар”, що значить “Бог є помічник”. Факти показують, що клас “жебрака” почався з Жидів, і що він розширився і включив поган, так що сьогодні він побільшості представляє поган. Лазар був з тієї самої жидівської суспільності, що йбагатий чоловік. Не було між ними розподільного муру з причини раси або природного походження. Ріжниця між ними існувала з причини переваг й привілеїв, які реліґійне духовенство присвоїло собі.

17. Кого Лазар представляв, і чому як жебрак?

¹⁷ Отже убогий Лазар представляв убогих людей, з першу Жидів, а тепер з Християнства. Реліґійні духовники і провідники не хотять дати їм властиву духову поживу і привілеї і піклування, до чого вони мають право згідно з Божою волею і приказами. В Ісусовім часі “багатий чоловік” як клас включав Фарисеїв, які знущались над звичайними людьми з найвищою погордою. Історія каже нам, що вони називали їх ам-гарети або люди землі неначе вони були під їх ногами і увагою. Чи були вони гідні воскресення до вічного життя? Ні, не такі люди! Мужі, що ставались учениками жидівських рабінів або навчителів, уважались в далеко кращій позиції чим вони. Коли вони заплатили рабінам добре, то цим вони купували прихильну опінію таких навчителів. Як влучно Лука в своїй історії каже, що Фарисеї прислухувалися Ісусовій причті, що вони були сріблолюбцями і насміхалися з Ісуса Назорея, як з невидного містечка з якого вони думали нічого доброго не могло вийти! Вони “вповали на себе, що вони праведні і . . . уважали інших за ніщо.”— Йоана 1:46; Луки 18:9—11, НС.

18, 19. Чому його представлено як повного струпів, у товаристві псів?

¹⁸ Такі реліґійні провідники, одягнені у свій вісон само-праведності, дивилися на убогі, невчені люди, як на понижені, як духово заражені, як от Лазар був покритий струпами. Вони вважали убогих, як Йовові три само-праведні приятелі гляділи на нього, коли Диявол, Сатана, вдарив його болячками від голови до ніг, щоби ніби показати, що це Божа рука була проти Йова. Зневажливо архієреї й фарисеї говорили про людей, що вірували в Ісуса: “А цей народ, що не знає закону, це прокляті люди.”— Йова 2:1—13; Йоана 7:49, НС.

¹⁹ Отже вони розділили на класи таких людей під Боже прокляття і вирішили, що вони відповідні тільки на близьке товариство з псами, які могли їсти м’ясо з звірят пошарпаних дикими звірями на полю, і яким святих речей не можна було кидати. Нехай вони бродять навколо міста як голодні пси що живляться падлом, в ночі, і виють, коли нічого не знайдуть їсти. Необрізані погани були класифіковані як пси, і нехай вони лижуть болячки убогих і дають їм деяке полегшення. (2 Мойс. 22:31; Мат. 7:6; 15:26, 27; Пс. 59:6, 14, 15; Марка 7:27, 28) Будучи духово занедбані гордими провідниками, що тримали їх в погорді, природна річ, що вони набували болячки і ставали духово хворими. До таких-то занедбаних і хворих одиниць, Ісус прийшов послужити сціляючим Божим Словом. Коли Фарисеї нарікали перед Його учениками, кажучи чому ваш навчитель їсть з митниками і з грішниками?” То Ісус відказав: “Дужим не треба лікаря, тільки недужим. Отже йдіть, та навчіться що воно значить: ‘милости хочу а не жертви.’ Тим то я прийшов не щоб звати праведних до покаяння.”— Мат. 9:11—13, НС; Марка 2:16, 17.

20. Хто поклав жебрака у воротах багатого чоловіка? і чому там?

²⁰ Жебрака Лазаря ставили у воротах багатого чоловіка, бо він бажав сповнитися тим, що спадало зі стола багатого чоловіка. Щоб то багатир не відкинув від свого розкішного стола, то він не відчув би був страти. Це можна було передати жебракові без трублення в труби, щоб звернути людську увагу на його доброчинність до вбогих. Хтось із суспільності положив Лазаря при його воротах. Як і Лазар, вони думали, що реліґійні духовники були єдині через яких покарм міг прийти від Бога; і тому вони звернули Лазаря клас убогих невчених людей вповати на реліґійних провідників і на вчителів про всяку духову поживу.

21. Чим клас Лазаря бажав кормитися, але що він отримував?

²¹ Лазаря клас, будучи голодним і прагнущим праведності, відчував свою духову потребу і бажання духового покарму, щоб їм бути в здоровому стані серця й ума і скріпитись, щоб служити Богу правильно. Вони бажають чогось більшого чим порожньої й марної філософії людей; та однак це те, що той клас “багатого чоловіка” дає їм. Він дає їм заповіді людські і традиції реліґійних старших, які переступають Божі заповіді і нівечать Його Слово. Шукаючи вигод для себе, вони нав’язали і наложили важкі оберемки на плечі людські. Не бажаючи самі увійти в царство небесне через Ісуса Христа, вони старалися перешкодити Лазаря класу увійти туди. Остаточно, тільки окрушинки дійсної духової поживи спадали для здоров’я і сили класу Лазаря. Тільки маленьку потіху вони приняли з Божого Слова і розпорядку, підчас коли само-оправданий клас “багатиря” пристусував всі головні благословенства до себе. (Кол. 2:8; Мат. 15:1—9; 23:4, 13, НС) Тим і не дивниця, що Ісус прилюдно докорив реліґійному класу “багатиря” і назвав його “Лицемірами, дурними, сліпими провідниками, вужами, кодлом гадючим”! Що за благородний крок Він узяв ради убогих, щоб піднести і потішити їх!

[Примітка]