Хрещення на спасення й хрещення огнем (Докінчення)
“Хрещення, образ того, що спасає нас сьогодні (та не обмиття тілесної нечистоти, але молитва за чисту совість перед Богом).”— 1 Пет. 3:21, Мо.
12, 13. (а) Як Ісаїя показав, що таке хрещення впаде на Ізраїля? (б) Як Юда указав, що це є пророчою драмою для нашого часу?
ПОКАЗУЮЧИ, що огняний потоп з неба на Содом і Гоморру був пророчим образом на огняне хрещення народу природного Ізраїля, Єгова натхнув свого пророка Ісаїю промовити до народу Ізраїльського, як до позатипу тих проклятих містів, і сказати: “Як би Єгова сил не зіставив нам дуже маленького останка, то ми були б те, що Содома, погибли б як Гоморра. Вислухайте слово Єгови, князі Содомські; нахиліть ухо ваше до закону Бога нашого, ви осадники Гоморри. На віщо мені множество жертв ваших? говорить Єгова. Я вже пересичений всепаленням . . . перестаньте чинити зло. Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову.”— Іса. 1:9—17, АС.
13 Ізраїль не схотів уважати на цей поклик до праведности й показавсь бути гіршим ніж Содом й Гоморра за відповідальности перед Богом. Остаточно він зустрінув таку саму судьбу, що й ті лукаві міста в страшнім огнянім знищенню. Тільки вірний останок утік. Це є пророча драма, яка запевняє, що подібне огняне хрещення спіткає новочасний позатип Содома й Гоморри, і відступного Ізраїля. Таку ж пересторогу дав ученик Юда, який писав до своїх співхристіян, кажучи: “Як Содома і Гоморра, і городи кругом них . . . виставлені яко приклад, прийнявши кару вічного огня.” (Юди 7, НС) Але ж відступне Христіянство не звернуло уваги на цей приклад перестороги. Воно також буде занурене в огняне знищення, і Бог ніколи не підойме його з відтам.
РАНІШНІ СИМВОЛІЧНІ ЗАНУРЕННЯ
14. Яким спасенням ми цікавимось? Як Петро згадує про це?
14 Бачучи ці річи, ми цікавимось спасенням і хрещенням, що провадить до нього. Апостол Петро каже нам про старинну ілюстрацію цього. Нам би добре перестудіювати це уважно, щоб знати, що робити, щоб осягнути бажане спасення в цих лютих часах. Петро каже нам, що ця ілюстрація була дана нам в Ноєвім часі. Згадка про Ноя зараз пригадує нам потоп — воду — і це побуджує в нашім умі думку про хрещення водою. Але ми розгляньмо та побачимо чи це то, що Петро говорить. Він пише: “Дожидало довготерпіння Боже, за днів Ноя, як строївся ковчег, в котрім мало, то єсть вісім душ спасло ся од води. То було образом вашого спасення, то єсть, хрещення . . . через воскресення Ісуса Христа, який є по правиці в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті й сили.” (1 Пет. 3:20—22, НС) Хто тепер спасається по тім стариннім взорі, який зроблено в часі Ноя?
15. Хто в часі Петра спасся ним? І хто так спасся сьогодні?
15 На щастя можемо сказати, що це були христіяни з Жидів і поган, що прийняли хрещення в святім, а тепер також “велика громада” з їх співтоваришів доброї волі. До часів Петра життя-шукаючі Жиди потребували спастися від огняного хрещення, яке грозило цілому народові, і Петро, в день Пятидесятниці, напоминав їм “Спасайтесь від цього розворотного роду!” Три тисячі з них увірували у вість, що Ісус був прославлений в небі бути Господом і Христом, а пізніше тисячі більше (увірували); і всі вони охрестились в Його імя на прощення їх гріхів і отримали дар святого духа, будучи співучасниками його хрещення. З бігом часу ті послідовники Ісусової науки не входили в місто Єрусалим в часі Пасхи в 70 р. по Хр. І цим чином, вони не були зловлені там римськими лєґіонами, які зробили облогу міста, і тому вони не сталися жертвою голоднечи, пошести і меча, ані не були зловлені і забрані в неволю, як невільники Риму. Вони спаслися від огняного хрещення невірного народу. В цім вони представляли, як люди віруючі в Бога і Христа сьогодні будуть збавлені від подібної події, яка вскорі впаде на псевдо-Христіянство.
16. Чому між Ноєвим часом а теперішним мусять бути рівнобіжности?
16 Згадавши деякі начерки про Ноєві часи, Петро каже нам, що й тепер спасає нас, що було “в образі”. Було образом чого? Очевидно, що поступовання або розпорядку, який був средством спасення в часі Потопу. Ті рівнобіжности мусять бути, тому що Ісус говорив пророчо про “час кінця”, в якому ми тепер знаходимося, і сказав: “Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій. Як же дні Ноєві, так буде й присутність Сина чоловічого. Бо як було за днів перед потопом, що люди їли, пили, женилися і віддавалися, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й присутність Сина чоловічого.” (Мат. 24:35—39, НС; Луки 17:26—30) Оцими словами Ісус дав доказ, що Потоп був історичним фактом і також, що цей “час кінця” цього світа в часі якого Він є невидимо присутний в силі Царства, є подібний до часу кінця старинного світа, коли Ной був присутний.
17. Що імя Ноя значить, але як він був активний?
17 Отже тепер завважмо важність тих рівнобіжностей. Тоді зможемо бути певними про хрещення, що приносить спасення. Головним персонажем на тій старинній сцені був Ной, будівничий ковчегу. Кого він представляв? Ноєві дав імя його батько Ламех, тому що при уродженню він сказав: “Цей розважати ме нас у праці нашій та в знемозі рук наших, як порати мем землю, що прокляв Єгова.” (1 Мойс. 5:29, АС) Імя Ной значить “відпочинок” або “розвага”. Але Ной не був лінивий щодо праці чи то перед потопом чи опісля. Він був видимим провідником в найбільше важній праці того часу. Ной був десятий в лінії від Адама, і він довершив серію ґенерацій від Адама, бо число десять символічно представляє повноту дотично земних річей. Ной не спочивав перед Потопом. Він був “проповідником праведности”, і коли йому дано Божу пересторогу про те, чого чоловік іще не бачив, то він “в страсі Божому збудував ковчег на спасення дому свого, котрим осудив світ, і стався наслідником праведности, по вірі.”— Жид. 11:7, НС.
18. По потопі, як Ной сповнив значіння свого імя?
18 Ной вийшовши з ковчегу і його родина, найперше збудував жертівник і приніс офіру Єгові. Це було угодним для Господа Єгови, бо ми читаємо: “І понюхав любих пахощів [задовольняючого запаху, Ро]; і сказав Господь у своїм серці: Не проклинати му вже землі ради чоловіка; бо уява людського серця є злюща від його молодощів; і не вигублювати му вже більше усього живого, як учинив.” І тоді поблагословив Єгова Ноя і його синів. (1 Мойс. 8:21; 9:1) Тут ми бачимо, як згідно зі значенням його імя, Ной приніс потіху для людства в його новім початку по Потопі, діставши поміч дотично праці й труду їх рук, що вони передше переносили через прокляття землі Єговою.
19. Як Ісус був представлений ним, а особливо значінням імя Ноеєвого?
19 Ной був рівнобіжним з Ісусом Христом. Ісус був сімдесять семим від Адама, по звіті Луки 3:28—38, і Його імя значить “Єгова є спасення”. Він як Ной провадить людей до відпочинку, навіть тепер. Він сказав: “Прийдіть до мене, всі знеможені та отягчені, я впокою вас. . . й знайдете відпочинок душам вашим. Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.” (Мат. 11:28—30, НС) В “часі кінця” цього світа Ісус дав цей відпочинок і відсвіження всім вівцям, яких Він дозирає як Правдивий Пастир, останку з Його “малого стада” небесних співнаслідників і також великій громаді “інших овець”. (Луки 12:32 і Йоана 10:16) Але потім, як битва Армаґедон охрестить цей старий світ, включаючи і псевдо-Христіянство, огнем, тоді Він потішить людство великим шабасом відпочинку на тисяча літ Його царювання. “Бо Син чоловічий є Господом суботи.” Це Він сказав до Жидів, що противилися Його ділам милосердя в суботній день. Впродовж тисячлітнього шабасу Він царювати ме як Цар і Первосвященик і попровадить людство до чистого почитання Бога, так що тоді вже не буде Божого прокляття на послушних з людства. Ісус є справдішним позатипічним Ноєм. Старинний Ной займавсь будівлею “для спасення своєї челяди”. І Ісус Христос робить це. Що є та будівля? Як вона рівнобіжить із ковчегом?
20, 21. Що рівнобіжить з ковчегом Ноя, і як?
20 Те, що рівнобіжить із ковчегом, це теократична система Бога Єгови над якою Він поставив позатипічного Ноя, Ісуса Христа. Цей Син Божий є також будівничим, як і Ной; і Він каже нам, що Він будує церкву або збір на собі, як на Скалі. (Мат. 16:18) Тимбільше, в листі до Жидів 1:1, 2, 8, 9, ми читаємо, що він є “проповідник праведности” через якого Бог промовляє до нас і “якого Він назначив бути наслідником всіх річей, і через кого Він зробив цю систему”. (НС) Той ковчег, що його Більший Ной будує, складається з нової системи, нового Божого розпорядку, який дасть нам охорону й схоронить нас на вічне спасення. Це збір, ця теократична орґанізація яку Він будує, мусить перебувати внутрі цеї нової системи і мусить думати, говорити і робити в гармонії з нею. Цей ковчег або теократична будівля сталась посміховиськом для світа, тому що її збудовано по Божих вказівках і для цілі. Вона є відмінна! Цей світ не бачив чогось подібного і не розуміє її.
21 Тим то потрібно і віри в Бога, щоб її збудувати, і ті, що будують цю нову систему мусять уживати віри, щоб вони могли далі йти під наругами й зневагами цього світа. Але у великій крізі, що перед нами, вона послужить свому замірі вірно через схоронення всіх тих, що схоронились в ній, як от ковчег схоронив Ноя і його родину в часі потопних вод. Ми також памятаємо, як такий ковчег або кошик, або тебаг (по еврейськи) також збавив дитя Мойсея від затоплення у воді в ріці Нилі.— 2 Мойс. 2:3, 5.
22. Як та нова система показалась бути спасенням? Як це вона зробить тепер?
22 Це є нова система, коли її порівнати із старою системою, яка існувала між Жидами під законом Мойсея. Коли та жидівська система цілком закінчилась в огнянім знищенню Єрусалиму в 70 р. по Хр., то ця нова христіянська система пережила те знищення. Сьогодні, девятьнацять століть потім, Свідки Єгови втішаються тією самою новою системою і входять більше й більше в її нові начерки. Ми добре зробили, що ми прийняли прибіжище в неї радше чим в системі, яка існує в псевдо-Христіянстві і в решта світа. Лицемірна світова система буде охрещена в огняному знищені в Армаґедоні, проте Божа нова система переживе (те знищення) і дасть спасення тим, що справлять їх життя згідно з нею. Кінець цього теперішного лукавого світа значить, кінець сатанській будівлі, його небесам і землі. Але ж Більший Ной, Ісус Христос, знаходиться у святих небесах по правиці Бога і вийде побідоносним в битві Армаґедон. Він переживе (ту битву), і переживе її Його останок з помазаних послідовників і їх співтовариші доброї волі, які схоронилися в Божій новій системі, неначе в ковчезі. Коли на землі, Ісус, як Ной, визнав, що Він не знав дня ні години, коли та рівнобіжна подія із потопом вибухне, але тепер, будучи в близькій стичности з Богом, Він знає.
У БІЛЬШОГО НОЯ
23, 24. (а) Коли не у воду ані в ковчег, то в що вони були охрещені на спасення? (б) Як вони були так охрещені?
23 Досліджуючи далі ті рівнобіжні точки між часом Ноя а цим “часом кінця”, ми запитуємо: В яку річ ми є охрещені ради спасення з огляду на наближенняся світового знищення? Певна річ, що помазаний останок Христового “малого стада” є охрещений в святого духа, як це первісні ученики були в день Пятидесятниці. Але не про це апостол Петро говорить тут. В Ноєвім часі, тодішний безбожний світ був охрещений у воді на його знищення: “для чого й тодішний світ водою затоплений, погиб.” (2 Пет. 3:6, НС) Отже це не в той потоп, що ті вісім осіб були охрещені на спасення. Також, не був це тільки ковчег або те судно в яке вони були охрещені, бо нема сумніву, що там були й інші судна пливаючі по ріках, які випливали з Еден, і вони можливо пливали по потопних водах через якийсь час, але нарешті були захоплені й затоплені. Отже на підставі Писання можна зробити висновок, що те, що принесло спасення від потопу, то для живучих тоді треба було охреститися або зануритися в Ноя, будівничого ковчегу.
24 Ті сім, що увійшли в ковчег з Ноєм, мусіли мати довіря до нього, як Єгового пророка. Вони мусіли бути нерозлучно привязаними до нього і ходити з ним, як він “ходив з Богом”. Вони мусіли бути готовими переносити наруги і зневаги, які впали на нього і терпіти з ним ради справедливої причини. Вони мусіли статися частю тієї системи, а не тодішного світа, а теократичного розпорядку якого головним будівничим був Ной, і був головним дорадником і управителем або пілотом. Отже вони мусіли підчинятися йому, як голові, що провідничив і кермував тілом співробітників. Чинячи це, вони в дійсности були охрещені в Ноя.
25, 26. (а) Як таке хрещення було повторене в часі Мойсея (б) Хто назвав це хрещення, і в що Египтяни були охрещені?
25 Це охрещення у вибраного слугу Єгови було повторене в случаї Мойсея. Петро каже нам про хрещення в Ноя; але апостол Павло каже нам про хрещення в Мойсея. Хто утік з Египту з Мойсейом,— обрізані Жиди або Ізраїльтяни і “мішана громада” з людей доброї волі,— всі вони були занурені або охрещені в нього. Як? Символічним актом Єгови при Червоному морі; і там Єгова знов діяв через свого ангела, як великий Хреститель або Зануритель. Він сотворив водяні мури по їх правиці й лівиці, як вони йшли вперед по дні Червоного моря. Він постарався про водяну хмару над ними, і нею Він заховав їх від вганяючих за ними воєнних сил Фараона. Потім Він перепровадив щасливо своїх людей через ті води, і вони вийшли живі на східному березі Червоного моря, як живий, вільний народ. Але щоб перейти те хрещення, вони мусіли прийняти провідництво Мойсея. Хто збунтувався проти нього, як вибранця Єгови, той був покараний знищенням. А що він був посередником між Богом і Ізраїлем, тому вони не мали приступу бути в стичности з Богом хіба через нього. Вони мусіли прийняти закон Єгови через нього. Поза тією теократичною орґанізацією під видимим провідництвом Мойсея і поза “державою Ізраїля” не було надії, і людина жила “без Бога у світі”. Про це ми читаємо в Ефесян 2:12, НС.
26 Йдучи за Мойсейом через Червоне море під накриттям чудом створеної хмари, Ізраїльтяни і “мішана громада” з людей доброї волі цим чином охрестилися в Мойсея. Від того часу вони були привязані до його провідництва й залежали від його посередництва між Богом Єговою а Ізраїлем. Остаточно, Мойсей сказав їм, що він носив їх як батько носить дитину свою на лоні своїм. (4 Мойс. 11:11—14) Апостол Павло назвав це хрещенням, коли він писав: “Не хочу ж, брати, щоб не відали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили; і всі в Мойсея хрестилися в хмарі й в морі.” (1 Кор. 10:1, 2, НС) Египетські збройні сили в погоні не були під охороною хмари. Отже, коли ангел Єгови поглянув крізь ту хмару і побачив Египтянів на дні Червоного моря, тоді мури водяні завалилися і ті армії були охрещені в водянім знищенню. Ні людська ані Божа сила вже не піднесла їх живими.
27. В що треба охреститися на спасення сьогодні, і хто осягне його?
27 Бог ужив Мойсея, щоб предсказати, що Пророк мав прийти подібний йому, але більший ніж він був. Апостол Петро ясно вказує, що тим Більший Мойсейом, що мав прийти, був Господь Ісус Христос. Як було з Мойсейом, так і з Христом. У Нім є хрещення на спасення. Його “мале стадо”, що сталось співнаслідником з Ним в небесному царстві є охрещені в Його через святого духа, якого Бог перший раз вилляв на Ісуса, як Голову, і якого Ісус в Пятидесятницю почав виливати на членів свого “малого стада”. Так і апостол Павло каже: “Як бо тіло одно, а членів має багато, всі ж члени одного тіла, хоч багато їх, а одно тіло, так і Христос. Бо одним духом усі ми в одно тіло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним духом напоєні. Ви ж тіло Христове і члени від части з осібна.” (1 Кор. 12:12, 13, 27, НС) Одначе Петро указує на хрещення в Його при цім “часі кінця” цього світа, хрещення яке включає Праведного Пастиря “інших овець”, як і останка з малого стада, бо Він приводить їх всіх разом статись “одним стадом, одного пастиря”. (Йоана 10:16, НС; Діян. 3:19—23; Жид. 3:4—6) Це є хрещення в Більшого Ноя. Коли старинний світ скінчився, тоді хто знаходився в середині ковчега, той символічно був охрещений в Ноя під теократичною системою. Нойова жена, його три сини і їх жени — всі сім були охрещені в Ноя. Кого вони представляли?
НОЄВА ЖЕНА
28. В кому Ноєва жена знаходить свою рівнобіжність?
28 Найперше возьмім Ноєву жінку. Цією жінкою цілком нехтували в попередніх студіях пророчої драми. В кому вона знаходить рівнобіжність сьогодні? Очевидно в тих, що їх Писання називають “невістою” Христа, “невістою Агнця”. Вони то становлять “тіло Христове”, Його 144,000 вірних помазаних послідовників, що становлять Його духове “маленьке стадо”.— Одкр. 19:7—9; 21:2, 9; Йоана 3:29; 2 Кор. 11:3; Ефесян 5:21—32.
29. Як довго Ной мав свою жену? Яка в цім рівнобіжність?
29 Ной мав свою жену через найменше сто років перед потопом, бо її син Яфет був найстаршим, а народився він сто років перед потопом, бо Ной мав пять сот років віку, коли він стався батьком. Сем, її другий син, народився девятьдесять вісім років перед потопом. (1 Мойс. 5:32; 7:11; 10:21, АС, збоку; 11:10; 9:22—25) Скільки років із Ноєвих шістьсот років життя перед потопом він мав цю жінку, цього ми не знаємо. Він мав її довго перед закінченням того безбожного світа і можливо довший час перед народженням його трьох синів. Так і Христова невіста почалась формувати через довгий час перед закінченням цього лукавого світа, а іменно, девятьнацять століть, від початку цієї христіянської системи. В цім “часі кінця” вона є представлена на землі через останка Його помазаного малого стада.
30. Що близька приязнь Ноєвої жени з ним представляє?
30 Ноєва жена мала дуже близьке споріднення з ним, як мужом. Так і “невіста” кляса, включаючи й останка сьогодні, є охрещена в новочасного Ноя, Ісуса Христа, в особливший спосіб через святого духа. Це значить, що вони мусять охреститися в Його смерть на оправдання царства Бога Єгови, щоб вони остаточно пробудилися на подобіє Його воскресення, до небесної “слави і чести і нетлінности”. Апостол Павло запитує їх: “Хіба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестилися? Бо погреблись ми з Ним через хрещення у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили. Коли бо ми зєднані з Ним подобієм Його смерти, то й подобієм воскресення будемо.” (Рим. 6:3—5, НС) Тут це Бог Єгова був великим Хрестителем. В стариннім часі Ной працював для спасення своєї жени тим, що він показав віру в практичний спосіб. Вона не покинула його. Вона пішла за ним в ковчег і не умерла, а жила кілька років по потопі, хоч уже не приводила дітей Ноєві. Так і з останком сьогодні.
СИНИ Й НЕВІСТКИ
31, 32. Кого представляли Ноєві сини і їх жени?
31 Тут ми приходимо до застанови над Ноєвими трьома синами і їх женами. Хто сьогодні є рівнобіжним із ними? Ми мусимо бути чесними і зустрінути факти нашого часу, в “часі кінця”. Сьогодні наші втішні очі бачуть велику громаду чоловіків і жінок, хлопців і дівчат, які громадно приходять до теократичної орґанізації Єгови і приймають свят служення в Його духовім храмі. Вони бачуть, що для них нема спасення в жадній демонами-натхненій і людській системі в цім суднім дні. Отже вони відвертаються від чинення волі людей і цього світа і посвячують себе цілком на чинення Божої волі. Вони приписують всяку силу спасення Єгові, який сидить на престолі, і Його Синові Ісусу Христу, якого Отець дав як Агнця в жертву. Вони то витають Його вітям з пальмів у руках, як помазаного Царя Єгови, і вони йдуть за Його провідництвом, Праведним Пастиром. Він станеться їх “віковічним Отцем”. (Іса. 9:6) Оці тепер великим числом перевисшають останка, з яким Пастир зробив їх одно стадо, і ми бачимо, що вони прийшли під нову систему у відповіднім часі, в часі паузи між початком а закінченням “великого горя” на світ Сатани. Оттакими словами, як повищі, вони були предсказані в Одкриттю 7:9—17.
32 Отже ми не можемо стерти їх з сцени при цім кінці світа. Ми не можемо вилишити їх із цього образу. Вони знаходяться в ковчезі порядку з останком малого стада. Отже і вони мусять мати рівнобіжність із тими, що були в Ноєвім ковчезі в часі потопу. Єдине розумне й фактичне заключення може бути, що вони були представлені через Ноєвих трьох синів і трьох їх женів.
33. За днів Содоми і Гоморри, хто представляв цю саму клясу?
33 Це не є ніщо дивне ані незвичайне. Ми уже завважали, що “мішана громада” була охрещена з Ізраїлем у Мойсея в Червонім морю і остаточно увійшла в Обіцяну Землю. Дальше, коли Ісус порівнував дні своєї другої присутности перед битвою Армаґедон із старинним часом, коли то великі нещастя й чудові визволення ставалися, то Він узяв не тільки дні Ноя для порівнання, але й дні Лота. Лот був братанцем Авраама, в якому всі роди землі мають бути благословенні. Лот осівся був у Содомі, що була засуджена на огняне знищення. Показуючи, що Лот і його дві доньки, що утікли від огняного знищення, представляють пророчі особи в будучині, Ісус сказав: “Так само, як сталося і за Лота: їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували. В той день, коли Лот вийшов з Содоми, линуло огнем і сіркою з неба й вигубило всіх. Так же буде й в день, коли Син чоловічий відкриється. Спогадайте Лотову жінку!” (Луки 17:28—30, 32, НС) Лот і його доньки, за котрих життя Авраам заступавсь перед ангелом Єгови, безсумніву представляють ту саму клясу, як от мішану товпу Мойсейового часу і Ноєвих трьох синів і їх женів. Все це представляє, що не тільки духова кляса, останок, перейде безпечно через Армаґедон, але також і земна кляса людей доброї волі.
34. Як Ноєві сини і їх жени можна порівнати числом з ним і його женою, і який вони мали привилей?
34 Ноєві сини й доньки перевисшали його числом і його жену три на один, і по потопі вони сповнили Божий мандат: “Бувайте плодущі і намножуйтесь, і залюднюйте землю.” (1 Мойс. 9:1) Вони також були охрестилися в Ноя через вірну співдіяльність з ним, як слуги Єгови впродовж усіх років будування ковчегу аж нарешті вони увійшли в той ковчег з ним, правдоподібно вони входили по парі, як самці й самиці із звірят. Отже вони прийшли під благословенство Єгови по потопі, із мандатом, який почасти погоджувався з мандатом Адама і Еви в Едені.
35. Як вони цим представляють “велику громаду” сьогодні?
35 Яким влучним образом вони є на “велику громаду” з інших овець сьогодні! Вони також є охрещені в Більшого Ноя, Ісуса Христа. Одначе не в такий самий спосіб, як останок з “малого стада”. Вони не є охрещені в Христову смерть, бо великий Хреститель Бог Єгова не має волі цеї про них. Це є Його воля, щоб вони, переживши битву Армаґедон в новочаснім “ковчезі” спасення, сталися плодючими і роджали дітей в праведності нового світа і мали участь у відбудуванню раю на очищеній землі і залюднили її звершеними людськими людьми на Божий образ і подобіє на вічні віки. Отже вони не є подібні до Христового останка, що “погреблись з Ним через хрещення у смерть Його” або “зєднані з Ним в подобині Його смерти”. Хоч деякі “інші вівці” можуть умерти в цім посліднім часі перед Армаґедоном, то однак вони ніколи не пожертвували своєї надії на звершене життя в земнім раю. Вони пересплять в надії на воскресення до людського життя на землі під Христовим царством на тисяча літ. Отже почувши голос Праведного Пастиря, який сьогодні проповідує добру новину Царства по всій землі на свідоцтво всім народам, і тоді посвятившися йти за Ним як за Божим помазаним Царем, вони охрестилися в Більшого Ноя. Для тієї причини вони живуть відмінним життям. Вони вже не марнують часу через наслідування звичаїв цього світа, але живуть згідно з новою системою, ковчегом безпеки.