Бог Знає й Охороняє Своїх
“Аджеж, хто торкається до вас, торкається об зіницю ока мого.”— Захар. 2:8. Ро.
“Єгова знає тих, що належать до Нього.” (2 Тим. 2:19, НС) Тим то Його сотворіння повинні старатися пізнати Єгову. Більшість з людей не схотіли приняти знання про Єгову через їх байдужність до Його Слова. Це бо через Його Слово, Біблію, що Єгова об’явив себе людям; одначе дуже мало людей відложили час для перечитання цього збірника листів до нас, а то вони не хотять і слухати тих, що читають Біблію й познайомлені з нею. Ті многі послання й книжки, що містяться в Біблії, були написані під натхненням для нашої науки й поради. Та помимо того, далеко більше число з роду людського вибрали собі бога по свойому хотінню й поставили себе вище Бога й поза Його власть. Не бачуть вони як Він указує свою милість і охорону серед усяких обставин для тих, що належать до Нього. В той самий час, мужі світа не бояться Єгови, Того, що може знищити своїх противників.
2 Коли Павло писав до Тимотея слова, що “Єгова знає тих, що належать до Нього”, то він мав на увазі стан речей, який існував много століть перед тим. Одного разу сталося в пустині біля гори Синай, куди Мойсей запровадив синів Ізраїля після того, як вони полишили Египет. Ось що сталося: Кораг, Датан і Абірам розгордівшись, із іншими двіста і п’ятдесять Ізраїльтянів, які очолювали громаду, зійшлись разом і обурилися проти Мойсея та Аарона. Вони сказали, що Мойсей і Аарон надоїли їм, і що вони обійдуться без їх обслуги. Вони твердили, що ті два мужі вивисшили себе вище Господнього збору. (4 Мойс. 16:1—3) Слово Боже показує нам, що це Єгова вибрав й уживав Мойсея, як посередника й особлившого слугу для висказання Його волі, та не тільки перед володарями, як от перед Фараоном, але також перед синами Ізраїля. Помимо того, що Ізраїльтяни перейшли через Червоне море під охоронною рукою Всемогучого Бога, і помимо того, що Він уживав Мойсея провадити їх цілою подорожю, Жиди таки спротивилися Мойсейові. Тим то Мойсей сказав тому злющому гуртку й цілій громаді Ізраїля: “Завтра рано Господь покаже хто належить до Нього і хто святий; і кого він вибере, той зможе приступити до нього.” (4 Мойс. 16:5, АП) Читачі Божого Слова знають, що сталося після того на другий день.
3 Історія повідомляє нас, що Мойсей велів синам Ізраїля відступити від сусідних наметів в яких домували отті бунтівники. Він сказав до них: “Відступіть від наметів тих лукавих людей, і не торкайтеся ні дочого їх, щоб вам не погибнути з усіма гріхами їх.” (4 Мойс. 16:26, АП) Хто не бажав опоганити себе тими грішними вчинками, той відступив від сусідних наметів в яких домували Кораг, Данат і Абірам. Коли Датан і Абірам вийшли з наметів своїх і стали у дверях з жінками, синами та малечою їх, тоді Мойсей промовив до цілої громади: “По тому пізнаєте, що Господь післав мене творити всі діла ті, і що не по своїй волі я робив це: Коли ті люди помруть як усі люди вмирають, і постигне їх кара як всіх людей, тоді Господь не післав мене; коли ж Господь зробить щось нового, і земля відчинить свою пащу, і пожере їх і всі приналежности їх, і вони підуть у Шеол живцем, тоді ви пізнаєте, що ті мужі прогнівили Господа.” (4 Мойс. 16:28—30, АП) І ось що сталося: земля розступилась під ногами їх і ті люди погибли, будучи пожерті живцем пропастю. Вони пішли в Шеол, гріб, і опісля земля зачинилась над ними й вони зникли з між синів Ізраїля! Так, це правда, що “Єгова знає тих, що належать до Нього,” і що Він може усунути й забрати на віки неправедних і тих, що злословлять, відлучивши від них тих, що “належать до Нього.”
4 В іншому случаю Бог Єгова взяв якраз противний напрям. Він — забрав своїх праведних слуг з поміж лукавих. Оце що сталося з Лотом. Міста Содома і Гоморра стали пересяклі лукавством; отже Бог велів своїм ангелам випровадити Лота, його дві доньки й його жінку з того грішного міста. “Памятайте Лотову жінку!” Вона не мала повного довір’я ані віри в визволення о яке Бог Єгова постарався для них. Вона перенялась старою системою, отже оглянувшись, вона обернулась у стовп солі. (1 Мойс. 19:1—26; Луки 17:28—32) Єгова знає тих, що належать до Нього, й сповнить свої обітниці, якщо ми вважатимемо на Його інструкції.
5 Ми маємо ще одну правдиву історію в Буття 6, починаючи від шестої голови, про чоловіка, що мав велику віру в Єгову. Він жив у часі, коли між людьми повстало велике зопсуття, і уми всіх людей сповнились ледарством. Цим чоловіком був Ной. Він мав трьох синів. Усі четверо були подруженими. Вони держали себе чистими від лукавства світа й жили згідно з інструкціями Єгови. Ноєві сказано побудувати ковчег. Для виконання такого діла треба було відложити много літ, вимагало віри від нього, тому що він будував той ковчег на суходолі. Історія в Писаннях не згадує, щоб той корабель він будував десь біля ріки; бо сказано, що коли дощ упав, “води прибували і підняли ковчег у гору над землею.” (1 Мойс. 7:17, АС) Ной мусів будувати той ковчег у місцевості де знаходилось багато кедрового дерева, яке він тесав відповідно для будування корабля й згідно з Божими інструкціями. (1 Мойс. 6:13—22) Впродовж усіх років будування, “Ной, проповідник праведности”, давав перестороги всім, що поступали неблагочесно. (2 Пет. 2:5, НС) Коли ж прийшов час для Бога Єгови вилляти свою досаду проти грішних обставин, що існували тоді на землі, Він відчинив хляби небесні й дощував сорок день і ночей, і земля стала затоплена водою. Ной же й його родина, зі звірями які він забрав у великий ковчег, пливли по поверхні води. Єгова знав тих, що належать до Нього, і Він схоронив їх в часі великого потопу, який знищив тодішний старий світ.
6 Тож як видко з Господнього Слова, хто відречеться неправедности ті дістануть ласку від Бога Єгови. Тим то Павло сказав до Тимотея: “Твердо ж основа Божа стоїть, маючи печать таку: ‘Єгова знає тих, що належать до Нього’, і нехай відступить від неправедности всякий, що іменує ім’я Єгови.” (2 Тим. 2:19, НС) Отже всяке сотворіння, що любить життя повинно “поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючи словом правди.” (2 Тим. 2:15, НС) Прийшов час оминати суєти тих, що мають багато до говорення, а не мають Божої помочи, як от Кораг і 250 інших старших і впливових мужів в Ізраїлі, всі котрі воювали проти Божих слуг. Кожний один чоловік мусить постаратися зрозуміти Господнє Слово, і студіювати його пильно й бути старанним перед Богом в службі, щоб дістати одобрення Його. Виконання діла приписаного вам — от що важне! Якщо ви виконуєте те, що є угодне в очах Бога, Він щедро поблагословить вас і ви знайдете достаток. Служба в Божій орґанізації приносить вдоволення. Коли хтось звертається до Отця всякої милости й Бога всякої потіхи й вповає на Єгову в виконанню Його волі, той знайде великий запас благословенств для нього. Алеж людина мусить дійсно інтересуватися роботою Божою і бажати пізнати Його добре. “Єгова знає тих, що належать до Нього,” і ми, Його сотворіння, справді бажаємо пізнати Його. Так робити значить життя вічне.