Мудрість у «слові Бога»

1, 2. Який «лист» написав нам Єгова і чому?

ЧИ ПРИГАДУЄШ, коли востаннє отримував листа від дорогої людини, яка живе далеко від тебе? Теплий лист від близького друга дуже тішить і зігріває серце. Ми із задоволенням читаємо про те, як у нього справи, що у нього нового і що він планує робити далі. Таке спілкування зближує людей, які люблять одне одного, навіть коли їх розділяють сотні кілометрів.

² А як би ти почувався, якби отримав такого листа від самого Єгови — Бога, якого дуже любиш? Напевно, твоїй радості не було би меж! У певному розумінні Єгова вже написав нам «листа» — своє Слово, Біблію. У ній він розповідає, ким він є, що вже зробив, що має намір зробити та багато чого іншого. Єгова дав нам своє Слово, бо хоче, щоб ми мали з ним близькі стосунки. Наш мудрий Бог вибрав для спілкування з нами найліпший спосіб. Те, як написана Біблія, та інформація, що міститься в ній, свідчать про його незрівнянну мудрість.

Чому у письмовій формі?

3. Як Єгова передав Мойсею Закон?

³ Дехто, можливо, запитає: «Чому Єгова не спілкувався з людьми у якийсь вражаючий спосіб, скажімо, голосом з неба?». Єгова справді деколи промовляв з небес, послуговуючись ангелами, наприклад, коли давав Ізраїлю Закон (Галатів 3:19). Але голос з неба викликав у ізраїльтян такий сильний страх, що вони попросили, аби Єгова не промовляв до них з неба, а передавав усе через Мойсея (Вихід 20:18—20). Тому далі Єгова говорив з Мойсеєм і слово в слово продиктував йому понад 600 постанов, які отримали назву Мойсеїв закон.

4. Що могло статися, якби Мойсей не записав Закон?

⁴ А що, якби Закон ніколи не було записано? Чи Мойсей зміг би дослівно запам’ятати цей детальний звід вказівок і без жодної помилки донести його до народу? А як щодо майбутніх поколінь? Чи вони мали покладатися лише на усні перекази? Навряд чи такий метод донесення Божих законів був би надійним. Згадай гру «Зіпсований телефон». Ти хочеш розказати історію людям, які стоять у ряду одні за одними. Ти розповідаєш історію першій людині, вона передає наступній, і так розповідь переходить з уст в уста аж до того, хто стоїть останнім. Те, що почує остання людина, буде дуже відрізнятися від того, що ти сказав на початку. Однак Божому Закону таке не загрожувало.

5, 6. Що Єгова наказав Мойсею і чому Біблія є дорогоцінним подарунком?

⁵ Керуючись мудрістю, Єгова вирішив, щоб його слова були записані. Він наказав Мойсею: «Запиши ці слова, бо згідно з цими словами я укладаю угоду з тобою та Ізраїлем» (Вихід 34:27). Отже, у 1513 році до н. е. розпочався процес написання Біблії. Упродовж наступних 1610 років «Бог за багатьох обставин і багатьма способами говорив до» близько 40 людей, які і написали Біблію (Євреїв 1:1). Тимчасом вірні Богу переписувачі старанно робили точні копії. Так Біблія збереглась і дійшла до нашого часу без змін (Ездри 7:6; Псалом 45:1).

⁶ Чи ти колись отримував листа, який тебе дуже підтримав? Мабуть, ти беріг його і перечитував знову і знову. Біблія і є таким «листом». Це дорогоцінний подарунок від Єгови. Оскільки Бог виклав свої слова на письмі, у нас є можливість регулярно їх читати і роздумувати над ними (Псалом 1:2). Ми можемо отримати «потіху з Писань», коли тільки потребуємо (Римлян 15:4).

Чому писали люди?

7. Як те, що Біблію писали люди, свідчить про Божу мудрість?

⁷ Єгова виявив мудрість, використавши для написання свого Слова людей. Подумай: якби Бог доручив цю справу ангелам, чи слова з Біблії зворушували б наші серця? Звісно, ангели могли б описати Єгову з погляду духовних створінь, пояснити, чому вони люблять Бога, служать йому, і розповісти про вірних йому людей на землі. Але ангели є набагато вищі, ніж ми. Вони досконалі, значно перевершують нас знанням, досвідом і силою. То чи змогли би ми по-справжньому зрозуміти те, що вони написали? (Євреїв 2:6, 7).

8. Що Єгова дозволив біблійним письменникам? (Дивися також примітку.)

⁸ Завдяки тому що Біблію писали люди, вона є унікальною — вона передає думки Бога і водночас торкається людських почуттів (2 Тимофія 3:16). Як це можливо? Очевидно, Бог часто дозволяв письменникам задіювати власні розумові здібності, щоб «підбирати приємні вислови і точно записувати слова правди» (Екклезіаста 12:10, 11). Ось чому біблійні книги написані в різних стилях. Письменники викладали думки відповідно до свого характеру і життєвого досвідуa. Все ж вони «говорили від Бога, керовані святим духом» (2 Петра 1:21). Тож Біблія справді є «словом Бога» (1 Фессалонікійців 2:13).

9, 10. Чому завдяки тому, що Біблію писали люди, її слова не залишають нас байдужими?

⁹ Також завдяки тому, що Біблію писали люди, вона торкається нашого серця і сповнена теплоти. Її письменники переживали такі ж почуття, як ми. Оскільки вони теж були недосконалі, то зносили труднощі і випробування, подібні до наших. Деколи дух Єгови надихав цих письменників описати свої почуття та боротьбу з труднощами (2 Коринфян 12:7—10). Тож ті люди писали від першої особи. Так написати не зміг би жоден ангел.

¹⁰ Візьмімо, для прикладу, ізраїльського царя Давида. Вчинивши кілька серйозних гріхів, він склав псалом, у якому вилив своє серце, благаючи в Бога прощення. Давид написав: «Обмий мене повністю від моєї провини та очисть від гріха. Я добре знаю переступи свої, і гріх мій завжди переді мною. Від самого народження на мені лежить провина, мати зачала мене в гріху. Не виганяй мене з-перед свого обличчя, не забирай свого святого духу. Приємна Богові жертва — це пригнічений дух, серце пригнічене і розбите ти, Боже, не відкинеш» (Псалом 51:2, 3, 5, 11, 17). Чи відчуваєш, які муки зносить Давид? Хто, крім недосконалої людини, міг би виразити такі щирі почуття?

Чому у Біблії так багато життєвих історій?

11. Які правдиві розповіді, написані «нам для науки», містить Біблія?

¹¹ Є ще одна причина, чому Біблія торкається наших сердець. У ній розповідається про реальних людей — тих, хто служив Богу, і тих, хто йому не служив. Ми довідуємося про те, що́ пережили ці люди, про їхні труднощі та радощі. Бачимо, які були наслідки їхніх рішень. Ці оповіді записані в Біблії «нам для науки» (Римлян 15:4). Через них Єгова навчає нас так, щоб досягти нашого серця. Розгляньмо кілька прикладів.

12. Як нам допомагають біблійні розповіді про невірних людей?

¹² Біблія розповідає про невірних людей, навіть злих, про те, як вони поводились і що з ними сталось. Ці розповіді допомагають нам краще зрозуміти, чому риси, які виявляли ті люди, є настільки поганими. Наприклад, Біблія могла би просто наказувати: «Уникай невірності. Не зраджуй друга». Але які емоції в тебе викликає розповідь про те, як Юда підло зрадив Ісуса? (Матвія 26:14—16, 46—50; 27:3—10). Такі розповіді торкаються наших почуттів, допомагають розпізнати, до яких поганих рис ми схильні і як з ними боротися.

13. Як Біблія допомагає нам зрозуміти, якими є хороші риси і як їх виявляти?

¹³ Біблія також розповідає про багатьох вірних і відданих служителів Бога. У ній записані живі приклади того, які риси потрібно розвивати, щоб бути Божим другом. Наприклад, віра. Боже Слово пояснює, що таке віра, і показує, наскільки вона необхідна, якщо хочемо догоджати Богу (Євреїв 11:1, 6). Але Біблія також містить яскраві приклади людей, які показували віру вчинками. Тільки подумай, яку віру показав Авраам, коли був готовий принести Ісака в жертву (Буття, розділ 22; Євреїв 11:17—19). Завдяки таким оповідям слово «віра» набуває повнішого значення і стає зрозумілішим. Як же мудро діє Єгова, що не лише заохочує нас розвивати хороші риси, але й дає приклади того, як їх виявляти!

14, 15. Що Біблія розповідає нам про одну жінку, яка прийшла у храм, і чого це нас вчить про Єгову?

¹⁴ Описані в Біблії випадки з життя часто вчать нас про те, яким є Єгова. Наприклад, згадаймо жінку, яку Ісус побачив у храмі. Він сидів так, щоб було видно скриньки для пожертв, і спостерігав за людьми. До скриньок підходили багаті люди і кидали багато монет «через те, що мають надмір». Але погляд Ісуса зупинився на бідній вдові. Вона «підійшла і вкинула дві монетки, які були майже нічого не варті»b. Слова, які сказав Ісус, досконало віддзеркалювали те, що Єгова думав про жінку: «Ця бідна вдова вкинула більше, ніж усі люди, які кидали гроші в скриньки». Тож з погляду Єгови її пожертва була більшою від усіх інших пожертв разом узятих (Марка 12:41—44; Луки 21:1—4; Івана 8:28).

¹⁵ Хіба ж не вражає те, що з усіх людей, які в той день прийшли до храму, Ісус помітив саме цю вдову, а Єгова подбав, щоб історія про неї була записана у Біблії? Цим прикладом Єгова вчить нас, що він — вдячний Бог. Він з радістю приймає наші щирі дари, хоч би якими вони були у порівнянні з тими, що дають інші. Як же просто і зрозуміло Єгова пояснив цю зворушливу істину!

Чому у Біблії не завжди описані всі деталі?

16, 17. Як мудрість Єгови видно у тому, що він вирішив не згадувати деяку інформацію у своєму Слові?

¹⁶ Коли ти пишеш листа дорогій людині, то не можеш написати все й одразу. Тобі доводиться вибирати, про що саме розповісти. Подібно Єгова у своєму Слові вирішив згадати лише про певних осіб і певні події. До того ж у біблійних оповідях не завжди висвітлюється кожна подробиця (Івана 21:25). Наприклад, коли Біблія розповідає, як Єгова виносить вироки людям, ми, можливо, не знайдемо відповідей на всі свої запитання. Мудрість Єгови виявляється навіть у тому, що він вирішив не згадувати у своєму Слові деяку інформацію. Чому так можна сказати?

¹⁷ Те, як написана Біблія, допомагає перевірити, що є в нашому серці. У Євреїв 4:12 говориться: «Бо слово Бога живе і справляє могутній вплив, воно гостріше від усякого обосічного меча та проникає настільки глибоко, що розділяє душу й дух... і спроможне розпізнавати думки та наміри серця». Слово Бога, тобто його звістка, проникає глибоко в душу, виявляючи наше справжнє мислення і спонуки. Люди, що критично ставляться до Біблії, часто розчаровуються, бо в ній не міститься стільки деталей, скільки вони б хотіли. Такі люди можуть навіть сумніватися, що Єгова справді турботливий, мудрий і справедливий.

18, 19. а) Чому не слід розчаровуватися, якщо, читаючи Біблію, нам не вдається відразу знайти відповіді на свої запитання? б) Що потрібно, аби розуміти Боже Слово, і як це свідчить про велику мудрість Єгови?

¹⁸ Натомість, коли ми щиро і без упередження вивчаємо Біблію, то, не знайшовши відповідей на свої запитання відразу, не будемо розчаровуватись. Це можна прирівняти до складання великої картини з пазлів. Мабуть, не відразу вдається знайти певний фрагментик або зорієнтуватися, куди помістити якийсь пазл. Все ж, можливо, ми вже склали докупи достатньо пазлів, щоб зрозуміти, як має виглядати ціла картина. Так само, вивчаючи Біблію, ми крок за кроком пізнаємо, яким Богом є Єгова, і перед нами постає чітка картина. Навіть коли спочатку важко зрозуміти якийсь уривок або здається, що він суперечить особистості Єгови, то варто пам’ятати, що в Біблії ми вже знайшли достатньо доказів того, що Єгова завжди виявляє любов і є справедливим.

¹⁹ Тож, аби зрозуміти Боже Слово, його слід читати й вивчати неупереджено і з правильних мотивів. Хіба ж це не свідчить про велику мудрість Єгови? Розумні люди пишуть книжки, які можуть зрозуміти лише «мудрі та розумні». Але чи можуть вони написати книгу, яку зрозуміють тільки ті, хто має правильні мотиви? Ні. Це під силу тільки нашому мудрому Богу! (Матвія 11:25).

Книга «практичної мудрості»

20. Чому лише Єгова знає, який спосіб життя найкращий, і що корисного для нас є у Біблії?

²⁰ Єгова розповідає у своєму Слові про те, який спосіб життя найкращий. Він нас створив, тому знає наші потреби краще, ніж ми. А наші основні потреби, наприклад бажання, щоб нас любили, бажання бути щасливим, мати гарну сім’ю і справжніх друзів, залишаються незмінними. Біблія — це скарбниця «практичної мудрості», яка веде нас до щасливого життя (Прислів’я 2:7, прим.). Останній розділ кожної частини у цій книжці показує, як ми можемо застосовувати мудрі поради з Біблії. Розгляньмо одну з таких порад.

21—23. Які поради з Біблії можуть допомогти не затаювати образи?

²¹ Чи ти помічав, що люди, які затаюють злобу та образу, в результаті часто шкодять самі собі? Образа — важкий тягар. Якщо живити її, вона поглинає думки, краде мир і забирає радість. За даними наукових досліджень, затаювання гніву підвищує ризик серцевих захворювань та багатьох інших хронічних недуг. Ще задовго до проведення таких досліджень Біблія дала мудру пораду: «Відкинь гнів і полиш лють» (Псалом 37:8). Але як це робити?

²² Боже Слово мудро радить: «Прониклива людина стримує свій гнів, і її прикрашає те, що вона не зважає на образу» (Прислів’я 19:11). Проникливість — це здатність бачити, що є всередині, а не лише зовнішній бік ситуації, дивитися не тільки на те, що помітне. Прониклива людина старається зрозуміти, чому хтось повівся чи сказав так, а не інакше. Коли ми намагаємося зрозуміти справжні спонуки, почуття і обставини людей, то зможемо позбутися негативних думок та почуттів до них.

²³ Біблія дає ще одну пораду: «Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного» (Колоссян 3:13). Вираз «продовжуйте терпіти» показує, що потрібно бути терпеливими до людей, миритися з їхніми рисами, які, можливо, нас дратують. Це допоможе позбутися неприязні до інших. Слова «прощати одне одного» означають відпустити образу і перестати про неї думати. Наш мудрий Бог знає: нам треба прощати інших, якщо на це є підстави. І це не лише йде їм на добро, а й допомагає нам зберегти мир у розумі й серці (Луки 17:3, 4). Дійсно, у Біблії записані дуже мудрі поради!

24. Яку користь нам принесе застосовування Божих порад?

²⁴ Єгова дуже нас любить, тому хоче з нами спілкуватися. Для цього він вибрав найліпший спосіб — «лист», написаний людьми, якими керував святий дух. На сторінках того «листа» можна знайти мудрість самого Єгови. Його мудрі поради «дуже надійні» (Псалом 93:5). Коли ми застосовуємо їх у житті і ділимося ними з іншими, то наближаємося до нашого мудрого Бога. У наступному розділі ми розглянемо ще один важливий приклад далекоглядної мудрості Єгови — його здатність передрікати майбутнє і сповняти свій намір.