«Ти можеш кинути, бо ми змогли!»
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ЯПОНІЇ
Як розповідають, наприкінці XVI століття до японських портів зайшли європейські кораблі з прибульцями, котрі курили тютюн, так що здавалося, наче в них «у череві було вогнище». Подив глядачів перейшов у цікавість, і в 1880-х роках звичка до тютюну вже заполонила Японію. Хто би подумав, що нащадки тих здивованих японців сьогодні опиняться серед найзавзятіших споживачів тютюну у світі?
«МИ ХОТІЛИ відчути себе старшими, спізнати почуття дорослих» (Акіо, Осаму та Йоко).
«Я хотів схуднути» (Цуя).
«Просто з цікавості» (Тошіхіро).
«Ми не думали, що тютюн нам зашкодить» (Рьйохей, Джунічі та Ясухіко).
«Я хотіла подолати ранкову нудоту під час другої вагітності» (Шієко).
«Я став палити, щоб заповнити незручні моменти на ділових зустрічах» (Тацухіко).
Ці відповіді належать людям, яких запитали, чому вони почали курити цигарки. Такі пояснення неважко зрозуміти, пригадавши той факт, що дехто називає Японію раєм для курців. Але справді гідне подиву те, що всі згадані вище люди покінчили з пристрастю до тютюну. Це досить велике досягнення, коли взяти до уваги перепони, створені оточенням. Чи вам цікаво знати, як тим людям це вдалося? Розгляньмо спочатку, наскільки поширене сьогодні вживання тютюну в Японії.
Як стоять справи з тютюном
Серед чоловіків в Японії палять приблизно 56 відсотків, тоді як в Америці кількість чоловіків-курців віком від 15 років складає тільки 28 відсотків. В Японії налічується 34 000 000 курців, у це число увійшли приблизно 22 відсотки японських жінок, між якими багато молодих. Приклад дорослих і вигадлива реклама значно посприяли швидкому росту кількості молодих споживачів тютюну. Радіо- та телерекламу цигарок, котру в США заборонили вже понад два десятиліття тому, тільки тепер заборонено і в Японії.
Крім того, цигарки в Японії можна легко купити в автоматах на розі вулиць. Отримавши пачку цигарок, мало хто звертає увагу на непереконливі та поверхові повідомлення, надруковані на ній. Ті повідомлення деколи просто нагадують: «Не куріть надто багато, це може пошкодити вам». Опріч того, що люди часто не знають про смертельні небезпеки тютюну, поганий приклад багатьох видатних осіб також заохочує японців курити, навіюючи їм облудне почуття безпеки.
Не дивно, що ті, хто виступає проти куріння, жаліються на неспроможність Японії відохотити більше громадян від вживання тютюну. Але діячі освіти починають бачити, наскільки важливо попереджати людей, що куріння загрожує їхньому здоров’ю та життю. Бо ж японські споживачі тютюну мають ті самі симптоми, що й курці будь-де у світі,— нудоту, задишку, надокучливий кашель, біль у шлунку, втрату апетиту, схильність до простуд, а з часом їх може спіткати рання смерть від раку легенів, серцевих захворювань або інших недуг.
З 1 квітня 1985 року японська тютюнова промисловість була приватизована — закінчились десятиліття урядової монополії. Але ця промисловість все ще має тісні зв’язки з урядом, і це перешкоджає будь-яким справжнім крокам, що мали б відраджувати від куріння. Це пояснює, чому антитютюнові групи сьогодні вважають Японію раєм для курців. Це також пояснює, чому, як повідомляє газета «Дейлі іоміурі», японські лікарі скаржаться, що Японія є «суспільством, котре заохочує куріння».
Про те, як декотрі люди спромоглися кинути курити, ви можете прочитати в рамці «Як ми кинули».
Як вам кинути?
Поради колишніх прихильників тютюну (наприклад тих, про кого йдеться в рамці) зводяться до одного: щоб кинути курити, треба мати чіткий мотив. Любов до Бога та бажання йому подобатися є найліпшою спонукою. Добрим мотивом є також любов до ближнього. Поставте перед собою мету й не відступайтеся. Оголосіть усім, що збираєтесь кинути курити,— розповідайте про це своїм друзям та заручіться підтримкою членів родини. Якщо можливо, киньте куріння за один раз. І робіть усе можливе, щоб уникати оточення, де палять.
Якщо ви вивчаєте Біблію, частіше спілкуйтеся зі Свідками Єгови. Серед них ви швидко втратите потяг до цигарки. З другого боку, якщо ви є Свідком Єгови і проводите біблійне вивчення з курцем, не вважайте його безнадійним. Допоможіть йому полюбити Єгову більше, ніж свою погану звичку.
[Рамка/Ілюстрації на сторінках 16, 17]
«Як ми кинули»
Мієко: «Почавши вивчати Біблію зі Свідками Єгови, я була впевнена, що не зможу кинути палити. Я взялася за це вивчення, бо хотіла, щоб принаймні мої діти навчилися шляху, який веде до життя. Але незабаром зрозуміла, що мати сама повинна бути прикладом, тож я стала палко молитися до Бога Єгови і просити в нього допомоги. Мені довелося важко працювати над тим, про що я молилася; певний час я почувала себе нікчемною. Але яким же незабутнім було приємне відчуття чистого сумління, що охопило мене, коли я врешті звільнилася від цього брудного пороку».
Масаюкі: «Після того як я випалював три пачки цигарок за день і після багатьох спроб та невдач, я врешті загасив останню цигарку й розпрощався з тютюном. Кинути палити мені допомогла родина, співвіруючі та Бог Єгова. На моїй роботі в банку ніхто не вірив, що я кинув курити. Я запропонував, щоб із ввічливості до відвідувачів працівники у загальній залі банку не курили в робочі години. Мою пропозицію було прийнято, хоч 80 відсотків працівників курять. Цей звичай також поширився на 260 філіалів нашого банку».
Осаму: «Дізнавшись про правду з Божого Слова, Біблії, я зрозумів, що повинен кинути курити. На це в мене пішов майже рік. Навіть після того як я відмовився від цигарок, ще шість місяців мені довелося боротися з бажанням закурити. Глибоко в серці я розумів, що треба самому захотіти кинути».
Тошіхіро: «Викупна жертва Ісуса справила на мене сильне враження, тож я вирішив, що принаймні своїм курінням можу пожертвувати».
Ясухіко: «Моє рішення слухатися Бога Єгову та кинути курити врятувало мені життя. Одного разу в кімнату, де я працював, звідкись натік пропан. Зазвичай я б закурив цигарку, і стався б вибух. Але оскільки за декілька днів до тієї події я кинув курити, то сьогодні можу вам про це розповісти».
Акіо: «Коли мене час від часу стало нудити, я запідозрив, що це через куріння. Але не кинув палити. Вперше я довідався, наскільки небезпечне куріння, від своєї дружини, яка стала Свідком Єгови. Незабаром я почав вивчати Біблію і дізнався з публікацій Товариства Вартової башти, що курець шкодить не тільки собі, але й членам своєї родини. Я відразу ж кинув палити!»
Рьйохей: «Моя дружина раніше купувала мені цигарки — відразу по 20 пачок. Але почавши вивчати Біблію зі Свідками, вона відмовилась купувати те, що, як вона знала, мені тільки зашкодить. Тоді я відкрив власну тютюнову крамницю. Я випалював три з половиною пачки цигарок за день. Відтак почав вивчати Біблію зі Свідками. Незабаром мені захотілось стати добрим промовцем біблійних тем. Тому я покинув палити, щоб відповідати вимогам для учнів Школи теократичного служіння».
Джунічі: «Моя маленька доня, яка є Свідком, непокоїлась за моє життя. Вона взяла з мене обіцянку кинути курити, і я кинув».
Цуя: «Коли я перший раз відвідав Зал Царства, то, увійшовши, попросив попільничку та сірник. На мій подив, мені відповіли, що тут ніхто не курить. Я знав: мені треба кинути палити. Восьми важких днів у лікарні мені вистачило, аби переконатися, що я ніколи не захочу знову зазнати мук абстиненції».
Йоко: «Я вивчала це питання з допомогою журналів та інших публікацій Свідків Єгови, розглядаючи, як Ісус відмовився від запропонованих наркотиків, коли його мали прибити до стовпа мук. Я помолилася до Бога Єгови, говорячи, що хочу бути чистою хвалителькою його ім’я. Після цього я вже ніколи не курила. Коли люди навколо мене курили, у мене майже виникало бажання повдихати дим їхніх цигарок, але я швидко відходила, не бажаючи, щоб потяг до тютюну з’явився знову».
Усі ці колишні курці сповнені рішучості ніколи більше не курити. Чи ви також курите й хочете звільнитися від цієї звички?
Мієко.
Осаму.
Ясухіко.
Акіо з дружиною Сашіко.
Джунічі з дочкою Мері.
Йоко.