Як світ виглядав 50 років тому?

ЧИ ВИ з того покоління, що пам’ятає, яким був світ 1945 року? Він лише починав одужувати після другої світової війни, що вибухнула 1939 року, коли Британія і Франція оголосили Німеччині війну через вторгнення нацистів у Польщу. Якщо ви замолоді й не пригадуєте цього, то чи пам’ятаєте війну в Кореї, котра розпалилася 1950 року? А може, війну у В’єтнамі, котра тривала від 1950-х до 1975 року? Або війну в Кувейті, спровоковану Іраком 1990 року?

Чи не дивує вас те, що, переглядаючи історію після другої світової війни, ми пригадуємо стільки війн, які принесли дуже багато злиднів та страждань одним мільйонам людей, а іншим мільйонам відібрали життя? Що дала людям друга світова війна?

Наслідки другої світової війни

Близько 50 мільйонів чоловік загинуло у другій світовій війні, й до 1945 року по Європі блукали мільйони біженців, намагаючись повернутися до своїх розбомблених міст і селищ та налагодити своє розбите життя. Сотні тисяч жінок та дівчат, особливо в Росії та Німеччині, намагались одужати від травм зґвалтувань, котрі вчинялися солдатами, що нападали на їхню країну. У більшій частині Європи товари були по картках, бо бракувало їжі та одягу. Сотні тисяч демобілізованих солдат шукали роботу. Мільйони вдів та сиріт тужили за втраченими чоловіками й батьками.

Євреї все ще намагалися забути жахи холокасту, що відібрав у мільйонів людей їхньої нації життя й можливість продовжити рід. Мільйони американців, британців, росіян, французів та людей інших національностей загинули на війні. На вівтар політичних та комерційних інтересів світових держав і їхніх керівників було покладено колосальний потенціал генофонду.

Багато країн настільки виснажилися другою світовою війною, що на першому місці у них стояло питання оздоровлення економіки. В Європі ще декілька років по війні людям бракувало їжі. Хоча й Іспанія офіційно була нейтральною під час другої світової війни, вона таки зазнала великих збитків унаслідок власної громадянської війни (1936—1939) і через торговельне ембарго; картки на їжу в Іспанії були скасовані лише в червні 1952 року.

На Далекому Сході пам’ять про японські звірства все ще жила серед жертв у Бірмі, Китаї, на Філіппінах та в інших азіатських країнах. Сполучені Штати Америки, хоч і здобули перемогу у війні, втратили 300 000 одиниць військового персоналу, причому майже половину у війнах на Тихому океані. В Японії на долю цивільного населення випали злидні, туберкульоз і довгі черги за їжею по картках.

Черчілль закликає до дії

Тринадцятого травня 1945 року прем’єр-міністр Уїнстон Черчілль у своїй звитяжній промові звернувся до британців по закінченні другої світової війни в Європі з такими словами: «Я волів би вам сьогодні сказати, що уся праця у поті чола та усе наше горе позаду. (...) Я повинен застерегти вас... що все ще залишається багато роботи й що ви повинні підготуватися до подальших розумових і фізичних зусиль та подальших жертвувань на великі битви». З далекоглядністю, передчуваючи поширення комунізму, він сказав: «Ми повинні постаратися, щоб на європейському континенті... слова «воля», «демократія» та «визволення» не втратили свого справжнього значення, яке вони мають сьогодні». Відтак він кинув заклик: «Уперед, не ухиляючись, не звертаючи вбік, з упертістю поти, поки не виконається наше завдання й цілий світ не стане безпечним та чистим» (курсив наш).

Півсторіччя конфліктів і смертей

У промові 1992 року Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Ґалі визнав, що «від створення Організації Об’єднаних Націй 1945 року загинуло 20 мільйонів чоловік у понад 100 головних конфліктах по цілому світі». Журнал «Ворлд воч», наводячи навіть більшу кількість жертв, говорив: «Це сторіччя було найменш мирним в історії». Він також цитував одного дослідника, котрий сказав, що «у війнах цього сторіччя загинуло більше людей, ніж у всіх попередніх війнах людської історії разом узятих. Після другої світової війни у різних конфліктах загинуло 23 мільйони чоловік».

«Вашингтон пост» поміщає ще інші підрахунки: «Після закінчення другої світової війни на цілій планеті велось близько 160 війн, що призвело до більше ніж 7 мільйонів смертей солдат, а також 30 мільйонів смертей цивільних. Окрім того, слід врахувати поранених, зґвалтованих й тих, що стали біженцями». До жодної із цих статистик не входять мільйони жертв злочинів із застосуванням насилля по цілій землі протягом минулих 50 років!

Нині, 1995 року, ми так і не позбулися кривавих конфліктів, розпалених запеклою ненавистю, під час котрих винищуються не просто солдати, що фактично погоджуються на можливу смерть, але й тисячі цивільних в Африці, на Балканах, у Росії та на Середньому Сході.

Отже, чи можемо ми сказати, що за ці 50 літ від 1945 року «світ став безпечним та чистим»? Який поступ зробило людство, щоб земля була чистим і безпечним місцем проживання? Чого ми навчилися за 50 років? Чи людство зробило поступи у чомусь справді важливому, скажімо, у підвищенні духовних цінностей, моралі, етики? Ці питання висвітлюватимуться у наступних двох статтях. Четверта стаття обговорюватиме перспективи на майбутнє для всіх нас у «глобальному селі».

[Рамка на сторінці 4]

Спогади про післявоєнну добу

Один англієць, котрому вже за 60, пригадує: «Наприкінці 40-х ми вдома не мали телевізії. Радіо було головним стимулятором нашої уяви. Коли я ще ходив до школи, я заповнював розум читанням та домашніми завданнями. Я ходив у кіно, либонь, раз у місяць. У суботу я їздив на велосипеді декілька миль, щоб подивитися гру улюбленої футбольної команди. Порівняно небагато родин могли дозволити собі машину чи телефон. Як і в мільйонів інших британців, у нас не було окремої ванни. Туалет був на дворі, а ванна — на кухні, котра служила нам також як ванна кімната. Під час війни ми харчувалися обезводненими продуктами, а саме: яєчним порошком, сухим молоком та картоплею. Апельсини та банани уважалися принагідною розкішшю. Якщо вони з’являлися у місцевій овочевій крамниці, то для всіх це було сигналом стрімголов летіти, аби стати в чергу за ними. Багато жінок були вимушені працювати на воєнних заводах. Тоді люди не уявляли собі неймовірних змін, що мали відбутися в майбутньому,— виникнення світу телебачення, відео, комп’ютерів... телефаксу, космічних польотів, генної інженерії».