Нагірна Проповідь. Християни, як „сіль” і „світло”
ЗАКІНЧИВШИ дев’ять ,шасливостей’ своєї Нагірної Проповіді, Ісус сказав, як Його послідовники вплинуть на людство. Він сказав: „Ви — сіль землі”.— Матвія 5:13; порівняйте з Єв. Марка 9:50; Луки 14:34, 35.
Ісусові слухачі добре знали про сіль. Сіль уживалась приправляти поживу, і консервувати її. Правдоподібно, тому що сіль запобігає зіпсуттю, Бог наказав, щоб при „кожній жертві” приносили сіль. (3 Мойсеєва 2:13) В Ісусів час священики, які служили в храмі Єгови в Єрусалимі, солили тварини, збіжжя й ладан, яких приносили на вівтар всепалення. Єврейська історія каже, що для цієї цілі біля вівтаря була велика купа солі. Храм мав велику комору називаючись „кімната солі”.
Ісусові учні мали бути „сіль землі”. Це значить у свідкуванні людям про Боже Царство й в особистій поведінці. Через їхнє проповідування багато людей прийняли Христа за обітованого Месію і почали практикувати віру в Його покутну жертву. Це дало нагоду таким християнам навіки зберегти їхнє життя. (Івана 6:47; Римлян 10:13—15) Крім цього, коли Ісусові послідовники заохочують людей жити згідно з біблійними принципами, то цим зменшають моральне та духовне зіпсуття між людьми.
Але, Ісус перестеріг, кажучи: „Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми”. Тлумач Біблії Альберт Барнс каже, що сіль про яку Ісус тут згадує не була звичайна сіль (кухонна), але „нечиста, змішана з рослинною речовиною; так що могла стратити свою солоність і перемінитися в земну речовину. Така сіль уже не мала жодної вартості й її вживали, немов гравій посипати ним доріжки або пішоходи”.
Християни мусять пильнуватись, щоб не перестали проповідувати своїм сусідам „добру новину” Божого Царства. (Марка 13:10) Вони також мусять вважатись, щоб їхня поведінка сходилася з керівництвом у Біблії. Коли ні, то вони зіпсуються духовно й стануть мов та зіпсута сіль — без смаку,— ні до чого непридатна.— Порівняйте з пос. до Євреїв 6:4—8; 10:26—29.
Світло, що сяє на Божу славу
Далі показуючи як корисно Його послідовники будуть впливати на людство, Ісус сказав: „Ви світло для світу”.— Матвія 5:14.
З натхненного Слова Божого, а особливо навчання й прикладу Ісуса Христа, сяє духовне світло, яке помагає людям дивитися на деякі справи, так як Бог дивиться на них. (Приповістей 6:23; Ісаї 51:4; Матвія 4:16; Луки 1:79; 2:32; Івана 1:4—9; 3:19—21; 8:12; 9:5) Своїм публічним проповідуванням, Ісусові учні навчають людей про грішний стан людства, про Божий намір усунути гріх через Ісуса Христа, і про Його Царство поблагословити вічним життям усіх тих, які практикуватимуть віру в Ісуса.— Івана 3:16, 36; Римлян 3:23, 24.
Але, бути „світлом світу” включає щось більше. Апостол Павло пише: „Поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді”. (Ефесян 5:3—9) Християни мусять бути добрими прикладами поведінки, що відповідає біблійним принципам.
Відносно того, що Його учні мали бути світлом, Ісус далі сказав: „Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник,— і світить воно всім у домі”.— Матвія 5:14, 15.
,Місто на горі’ легко бачити, навіть здалека. Подібно, особи, які наслідують Ісуса Христа, також є „ревні для доброго діла”. (Тита 2:14, НС) Їхні зусилля виявляти такі побожні риси, як помірність, чистота, працьовитість, корисна мова та об’єднані родини, справляють дуже гарне враження. (Тита 2:1—12) Вони також постановили, не ставати „частиною світу”, і не беруть участі в політиці, у війнах або в неморальному житті. (Івана 15:19; 17:14—16) Часами, через це насміхаються і переслідують сумлінних християн.— Матвія 24:9; 1 Петра 4:4.
Отже, з доброї причини Ісус додає, що люди ставлять світильника, „не під посудину [грецьке, модіос, ємкістю два галони]”, але „на свічник”, щоб воно освітлювало цілу кімнату. Через опозицію від світу послідовники Ісуса не можуть ховати або тримати тільки для себе правди, яких вони навчилися про Бога. І їхня поведінка мусить відповідати біблійним принципам, бо коли ні, то це зображуватиме їхнє ревне проповідування біблійних правд в поганому світлі.— 2 Петра 2:2.
Про світло, яке стоїть на свічнику, Ісус тоді сказав: „Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі”. (Матвія 5:16) Яке ж важливе це є „сяяти, як світла в світі”! (Филип’ян 2:15) Спостерігаючи „гарні діла” християнина, люди побачать вищість їхнього Бога. Часто така поведінка спонукує спостерігачів „віддавати славу” Богові, і ставати Його поклонниками. Тому, апостол Петро нагадує: „Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання”.— 1 Петра 2:12.