Світовий уряд — які ж перепони?

ПРОТЯГОМ історії було пропоновано тисячі ідей про те який добрий уряд повинен бути, від Лі (раціоналізований суспільний орден) Конфуція до понять пропонованих на конференції Думбартон-Окс у Вашінгтоні, ОК (США), на якій створено Організацію Об’єднаних Націй. Але чиї ідеї про уряд можуть діяти в всесвітньому масштабі?

Світ складається з більше як 150 націй, кожна маюча свій власний уряд. Багато цих урядів приєднуються до одної або другої з цих двох головних політичних течій, які змагаються щоб запанувати над світом. Але багато людей вже загубили довір’я до обох цих світоглядів. Жоден з цих не розв’язав великих проблем світу. Через суперництво між цими двома блоками, світ став більш нестійкий й страхаючий. Технологія просторної ери дуже збільшила цей страх.

Взаємозалежне суспільство

Технологія цієї космічної ери навчила нас цю одну річ про нашу планету Землю: Життя є близько зв’язане, від найменших одноклітинних створінь до найбільш складних; майже все створене є зв’язане одно з одним. Александр Поп, славний англійський поет у своїм творі Нарис про людину (1733—34 рр.) каже, що це споріднення між усіма створіннями є „Величезний ланцюг Істоти! який почався з Богом”.

Цей принцип також стосується до націй. Вони є взаємозалежні. Немає ані одної країни, ані одного острова, щоб міг діяти самостійно в сьогоднішньому зморщуючомуся світі. Наприклад, попит однієї країни за нафтою є залежний від спроможності іншої країни рафінувати її для продажі. І, через неначе ланцюгову реакцію, достаток або брак нафти в якійсь країні, багато нібито неспоріднених індустрій — косметичні, пластичні, фармацевтичні — мусять наймати або відпускати робітників.

Або порівняйте країни північної півкулі з країнами південної. У країнах північної живе одна чверть світового населення, але дев’ятидесятих промислових індустрій знаходяться в цих країнах, яким платиться чотирип’ятих усього доходу. Однак, економії обох півкуль пов’язані. Наприклад, тільки в одній країні, Сполучених Штатах, одна з кожних 20-ох робіт є пов’язана з постачанням товару країнам південної півкулі. Країни північної півкулі є залежні від країн південної за сировину, яка вживається виробляти комп’ютери, радіо, телевізори й військові приладдя. Але життєві потреби харчу, води, сховку, робіт, медичного догляду, освіти й санітації є багато більш досяжні в країнах північної півкулі, ніж у більшості країн південної.

Щоб світовий уряд міг діяти успішно, то перше мусить зрозуміти, що такі обставини як убогість, безробіття, забруднення й ядерна дилема є неначе ті змикаючіся частинки розрізаної лобзиком картинки. Усіх цих проблем неможливо розв’язати окремо. Усі треба розв’язувати разом. Історик Вільям Мекніл зауважив: „Коли і чи теперішню систему держав переміниться на світову імперію — це є питання найбільшої ваги, яке стоїть перед людством”.

Однак, більшість держав діють неначе вони були племена над якими володарюють ватажки, без дійсного, реального поняття глобальної відповідальності за економічний та суспільний розвиток. Віллі Брент, колишній канцлер Федеративної Республіки Німеччини, недавно сказав у Ворлд прес рів’ю: „У нашому сучасному світі, масовий голод, економічний застій, катастрофи в оточенні, політична нестійкість, і тероризм неможливо обмежувати в межах народних кордонів”. Проблема одної нації, дійсно, може впливати на стійкість цілого світу.

Що є потрібне

Щоб світовий уряд діяв, то він мусить мати змогу мобілізувати світові багатства — фізичні, а також людські — щоб задовольнити потребу найбідніших людей світу. По кількох країнах, люди головно турбуються поживою, водою й забезпеченням житлом тільки на той один день. Коли людина не має життєвих потреб, то її тіло й розум є неначе закуті в гамівній сорочці й вони втрачають почуття власної гідності.

Якщо світовий уряд буде діяти успішно, то мусить мати спроможність зрівноважити побут людей між заможними а бідними країнами. „Є доволі майна для всіх”, каже відомий французький редактор Андрій Фонтен, „аби тільки його вживати на користь людства”. Багаті, заможні нації не допомагали бідним. А бідні стали ще бідніші. Зауважте на супровідній карті скільки людей в світі не мають життєвих потреб.

Щоб світовий уряд діяв, то він мусить бути справедливий, і не ставитись прихильніше до людей одної частини світу ніж до людей живучих у іншій. До кого ж нам звернутись за світовим урядом, який може, і дійсно буде служити на користь усього людства? Чи ж нам звертатись до людей?

[Таблиця на сторінці 6]

Люди, яким бракує життєвих потреб

— Недоїдають 510 мільйонів

— Неписьменні (дорослі) 800 мільйонів

— Діти, які не ходять до школи 250 мільйонів

— Без медичного догляду 1500 мільйонів

— Можлива тривалість життя нижче 60 років 1700 мільйонів

— Невідповідне забезпечення житлом 1030 мільйонів

— Менше як 90 доларів (СШ) річного доходу 1300 мільйонів

Джерело інформації: Літописи американської академії політичної й суспільної науки