Зразок для братерства

ВЕСНЯНА ніч у 33 р. н. е. була тепла й чудова. Малий гурток чоловіків згромадився в Єрусалимі навколо столу приготовленого для вечері. Їхній провідник був Ісус Христос, людина 33 літ віку, добрий, цілеспрямований й поважний. Він давав Своїм послідовникам дуже важливі інструкції, тому що ця група була першим осередком дійсного братерства людства.

Дух тієї групи був дружній й люблячий. Хоч Ісус знав, що Його смерть була близько, то не турбувався про Себе Самого. Замість цього, Він спокійно та люблячо використовував цю останню вечерю з Його учнями підбадьорюючи їх і даючи їм інструкції.— Івана розділи 13 до 17.

Покірність і служба

Ісус часто навчав вчинками, як і словами. На цій оказії Він здивував Своїх учнів, коли взявши миску води та рушник помив кожному ноги!

Проте, Петро противився цьому, кажучи: „Ти повік мені ніг не обмиєш!” Але Ісус поправив його, обмив ноги вірним апостолам, а тоді пояснив: „Я вам приклада дав”.— Івана 13:8, 15.

Так, Ісус дав їм зразок правдивого братерства: покірний люблячий дух, і охочість служити безсторонньо, не роблячи різниці яка лакейська або неприємна та робота може бути.— Івана 13:1—17.

Любов та єдність

Яка була головна тема Ісусової дискусії з Його учнями тієї ночі? Тема була любов, справжня братерська любов, знак дійсного братерства людини. Так як Ісус сказав: „По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”. (Івана 13:35) Це є вирішальне випробовування правдивої релігії.

Чи церкви так званого Християнства успішно проходять це випробовування? Чи інші релігії цього світу проходять його? Ні, зовсім ні. Як вони можуть проходити таке випробовування, коли вони заохочують своїх членів убивати один одного у „кесаревих” націоналістичних війнах?

Правдива любов витворює єдність, у родинах, а також у суспільствах. Отже, це логічно, що єдність була ще одна тема, якою Ісус користувався тієї пам’ятної ночі. Він молився, щоб Його учні „були одно”. (Івана 17:11, 20, 21) Пізніше апостол Павло подібно писав: „Зодягніться в любов, бо вона є досконалий союз єдності”. (Колосян 3:14, НС, анг.) Так, правдиве братерство мусить бути з’єднане.

У цьому відношенні, яке нещасне є становище так званого Християнства! Та ж тільки в Південній Африці є принаймні 4.000 різних церков та сект, які прикидаються бути дуже релігійні! Сам факт, що так зване Християнство не є братерство, але дуже поділене, є доказом, що воно не є християнське. Тому то всі, котрі претендують бути християнами повинні дуже серйозно подумати про Ісусову пересторогу: „Дім проти себе поділений упаде”.— Луки 11:17, НС (анг.).

Хто контролює братерство?

Проте, ви можете сказати: ,Вся ця розмова про покірність, любов і єдність дуже гарно звучить. Але, хто контролюватиме таке братерство?’ Це є справжнє запитання.

Оскільки братерство, певна річ вміщаючи й сестер, є „родина”, то мусить бути „отець” спроможний, щоб цілковито контролювати й заслуговувати любої пошани своїх „дітей”. Але хто? Чи кесар? Гітлер? Сталін? Папа? Наслідки контролю такими людськими „отцями” самі про себе говорять. Так як Біблія пояснює: „Не в силі людини . . . кермувати своїм кроком”.— Єремії 10:23.

Отже, „Отець” правдивого братерства мусить бути небесний — Всемогутній Бог. Признавати й ставатись підданими цього Отця цілком є необхідно, щоб статись правдивим братом або сестрою.

Про це нема нічого нелогічного. Хоч Бог не є видимий, то також невидимі є такі могутні сили, як тяжіння або електрика, які видають видимі наслідки. Всі гарні й чудово-складні речі, які обкружують нас, від галактик до атомів, усі делікатні, складні частини наших тіл, як-от очі, якими ви читаєте ці слова, звіщають про існування Творця з безмежною силою й мудрістю.— Псалом 19:2, 3; 139:14.

Підсилюючи голос творення в тисячу разів більше є голос Біблії. Її натхненні пророцтва сповнились, або ще тепер сповняються. Вона має чудову звістку дійсної надії на сьогоднішній час, показуючи намір і добрість небесного Отця.

Оскільки людина може керувати космічною ракетою тисячі мільйонів мильa у просторі, то певно це є легка річ для Всемогутнього Бога провадити Своїх слуг на землі. І Він має могутні невидимі сили під Своїм володінням — як-от Його активну силу, або святого Духа — у порівнянні з якою слабосильна людина є ніщо.

Не хотячи признати й покірно покоритись Отцеві, Якого ім’я є Єгова, є головна причина чому так багато зусиль, щоб сформувати правдиве братерство занепали. Багато так званого Християнства, як також інших релігій, спрямовують батьківську честь, у духовному значенні, від Бога до людей.

Навчитись про й дійсно любити Отця й Сина й щоб вони нас любили, є спосіб ставатись „братом” або „сестрою”, й також є шляхом до вічного життя. Так як Ісус сказав Своїм братам тієї історичної ночі: „Це значить життя вічне, набирати знання про Тебе єдиного правдивого Бога, і того, кого Ти послав, Ісуса Христа”.— Івана 17:3, НС (анг.).

Новий Правитель землі

Дехто може запитувати: ,Чи ж Ісус дійсно посилався до Своїх покірних учнів, як „брати”?’ Так. Одного дня, коли Христос промовляв до групи, то хтось сказав Йому, що Його мати й рідні брати бажали бачити Його. Він відповів: „Хто мати Моя? І хто браття Мої?” І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої! Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!”— Матвія 12:46—50.

Отже Христос є „головний брат”, так би мовити, всесвітнього братерства. Він є Той через Якого Бог відкупляє людство від поневолення гріхом і смертю.— Матвія 20:28.

Проте, Ісусова першорядна роль тепер є багато більша від ролі, яку Він мав на землі. Він тепер є новим правителем землі! Ні, не правителем цього розпадаючого старого світу, яким дійсно керує Сатана Диявол, бо Ісус сказав: „Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий Я був юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси”.— Івана 18:36; Луки 4:5—8.

Божий уряд

Царство — це Божий уряд за яким Ісус навчив Своїх послідовників молитись, коли сказав: „Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. (Матвія 6:10) Царство є головною темою цілої Біблії, й Христовим головним навчанням.

Незважаючи на ці факти, провідники церков дуже рідко коли згадують про царський уряд. Історик Г. Г. Велс звернув увагу на це, пишучи: „Чудове є те видатне становище, яке Ісус дає навчанню про те, що Він назвав Царство Небесне, і його порівняльна незначність у процедурі й навчанні більшості християнських церков”.

Божий небесний уряд під Христовим управлінням, незабаром очистить землю від усякої корупції та лукавства, і покінчить усі теперішні людські уряди. Пророк Даниїл передсказав це, кажучи: „Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується. . . . Воно потовче й покінчить усі ті царства [світу цього], а само буде стояти навіки”.— Даниїла 2:44.

Це станеться при „кінці світу”, коли „війна великого дня Вседержителя Бога”— Армагеддон — буде воюватися. (Ісаї 34:2; Об’явлення 16:14—16) Але, чи все людство буде знищене? Ні, бо натхненний псалмописьменник відповідає: „Бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа [Єгову, НС, анг.],— землю вспадкують! . . . А покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!”— Псалом 37:9—11.

Хто ж є ці „покірні”, які „вповають на Єгову”? Ці складають правдиве братерство людства, яке переживе Армагеддон, щоб задовольнятись раєм, відновленим на цій землі під Божим урядом, коли Його воля буде виконуватись на землі, так як на небі.— Об’явлення 7:9—17.

Чи ж це не є славетна надія? Який привілей це буде жити під таким світовим правителем як Христос — таким добрим і покірним, таким справедливим й милосердним, таким чуйним людству, оскільки Він так добре знає нас! І яке інакше це буде від Макіавеллівської школи політичних, послідовників, які сьогодні правлять! Як приємно буде жити й служити з всесвітньою родиною братів і сестер і задовольнятись „достатком миру”!

Проте, ви може думаєте: ,Але, чи таке правдиве братерство дійсно існує сьогодні? Чи воно дійсно діє? Якщо так, то хто складає його? Де мені знайти їх?

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Ранній осередок правдивого братерства