Роблячи життя цілеспрямованим

НАСТАВЛЕННЯМ ПЕРЕД СОБОЮ МЕТИ

„Причіпіть ваш віз до звізди”, радить стара приказка. Високо цілеспрямовані мети дають життю значного напряму, і ми тоді не будемо плисти за течією, борсатись або застоюватись і бути бездіяльними. Люди є створіння, які орієнтуються на меті. Ставлячи мети допомагає нам робити поступ і зміцнює намір. Психіатр Віктор Франкл, у творі „Man’s Search For Meaning”, пише про важливість мет, навіть у націстських концентраційних таборах: „Щоб у таборі відновити людині її внутрішню силу, то перше потрібно показати їй якусь майбутню мету”.

Він розказує про двох чоловіків у таборі, які вирішили поповнити самогубство — для чого вони мали жити? Але коли один пригадав собі, що на нього чекала його улюблена дитина, а другий мав докінчити писати серію наукових книг, то обидва вибрали життя. „Я відважусь сказати, що нема нічого у світі”, пише Франкл, „щоб так дуже допомогло комусь пережити навіть найгірші обставини, від знання, що в його житті є якесь значення”.

Якщо це є правда у „найгірших обставинах”, то скільки більше ставити мет і старатись досягти їх допоможе людям у щоденному житті!

ВИКОНУВАННЯ ПРАЦІ

Проте, самі в собі, мети мають мале значення. Вони мають дійсне значення тільки тоді, коли до них додаються вчинки. Хлібороб може мати намір збирати деякий врожай, але, щоб досягти тієї мети, то він перше мусить посіяти насіння й виконувати всю додаткову працю, щоб вирощувати й збирати врожай. Він не може бути таким хліборобом, як той про якого говорить книга Екклезіястова 11:4: „Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати”.

Закінчена робота відбиває якості та здібності працівника, показуючи чим він є, й коли має успіх, дає йому почуття завершення. „Довге життя без почуття завершення є дуже нудне”, каже доктор Ганс Сейли.

Навіть діти користають з роботи. Професорка Аліс Россі, соціолог у Масачусетс Університеті, заохочувала батьків давати дітям якусь домашню роботу: „Почувати себе потрібним та корисним є таким важливим, як почувати себе улюбленим. Однак, наші поняття про виховання дітей кладуть наголос тільки на любов і потребу дітей бавитися, не звертаючи уваги на роботу, яку вони мають спроможність виконувати”.

ДОГЛЯДОМ ДУХОВНИХ СПРАВ

Ціль і значення засновані на духовних, а не на тілесних речах. Франкл писав про спроможність протистояти мукам у концентраційних таборах через духовну силу: „Свідомість внутрішньої цінності людини вкорінена в вищих, більш духовних речах, яких життя в таборі не може похитнути”. Чому успішні, матеріальо багаті керівники змінюють свою професію в середньому віці? Психолог Левінсон сказав, що вони починають запитувати себе: „Чи це все, що є? Чи це варта всього того зусилля? Чи я хочу жити решта свого життя в цей спосіб?”

Це усвідомлення духовної потреби й її здійснення, що приносить щастя й значення в житті людини. (Мат. 5:3) Апостол Павло написав: „Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир [з Богом]”. (Рим. 8:6) Студіюйте Біблію й навчіться про Бога Єгову та Ісуса Христа, бо ,це значить життя вічне, набирати знання про єдиного правдивого Бога й Того, Кого Він послав, Ісуса Христа’.— Ів. 17:3.

ПРАВИЛЬНИМ ВІДНОШЕННЯМ

„Згідно з вашою вірою”, сказав Ісус двом сліпцям, котрі просили, щоб Він відновив їм зір, „нехай станеться вам”. І так сталось їм через їхнє позитивне відношення та віру. (Мат. 9:29) Чи ви теж стараєтесь досягти якоїсь мети з довір’ям й енергією, не сумніваючись або відносячись байдужо? Думайте негативно й отримаєте негативні наслідки; думайте позитивно й одержите позитивні наслідки. Сумніви — це зрадники, через яких ми губимо те, чого можливо виграти, коли б не боялись попробувати. Думайте про добро. (Фил. 4:8) Чому це є таким важливим? Через принцип, якого висказує Приповістка 23:7: „Бо як у душі своїй він обраховує, такий є”.

ОБСЛУГОВУВАННЯМ ІНШИХ

Ми відчуваємо себе бути корисними, коди допомагаємо людям. Це показує, що ми маємо щось дати їм, так, як Ісус був сказав: „Блаженніше давати, ніж брати”. (Дії 20:35) Цілеспрямоване життя стається завершеним життям, так як дивляться на нього інші й ми самі. Служити людству саме в собі може статись метою й дати значення життю людини.

Служити Богові ще більше допомагає нам дивитись на своє життя, як на завершене, не зважаючи на те, що ми є дуже маленькі у величезному всесвіті й існуємо на протязі дуже коротенького часу.

СТРАЖДАННЯ ЗАРАДИ ПРАВЕДНОСТИ

„Якимось способом страждання перестає бути стражданням, коли знайде якесь значення, як-от значення жертвування”, пише Франкл. „Людина навіть є готова постраждати, за умовами, бути переконаною, що її страждання має якесь значення”. Яке більше значення воно може мати від страждання ради праведности?

„Блаженні переслідувані за праведність”, сказав Ісус. Апостоли зазнали цю радість: „І, [єврейський релігійний суд — синедріон] покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили. А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса”. (Мат. 5:10—13, НС, анг.; Дії 5:40, 41) Нема жодної заслуги у стражданню за злочин, але коли страждаємо за доброчинство, „то це вгодне Богові”.— 1 Пет. 2:20.