Чи ми можемо покладатися на Біблійне пророцтво?

ДАВАЙТЕ вернемся назад до першого століття нашої Загальної Доби, коли Нерон ще був імператором Римської Імперії. Рік є 66 З.Д. Місце — Єрусалим.

Історичні записи дають нам досить вірогідну інформацію про те, що тоді дійсно відбулося. Правда, ми не маємо багато докладних подробиць про якусь особисту родину, яка мешкала в Єрусалимі в той час. Однак, з докладної досяжної інформації ми можемо зробити досить висновок відносно того, яке було відношення деяких людей.

Слідуюче оповідання є засноване на подіях, які здійснили пророцтво Ісуса Христа. Так як можете побачити з приміток, основні факти походять із Біблії та інших історичних записів. Родина Пашура й Авіґаїли є уявлена, але їхнє поводження в обличчі тодішньої кризи може дуже гарно відбивати поводження багатьох тодішніх родин.

ВАЖНЕ ПРОРОЦТВО

Шумливі вулиці Єрусалиму є переповнені натовпами. Розкішно вбрані священики проштовхують собі дорогу попри звичайних робітників у простій одежі. Самозадоволені заможні проходжуються в супроводі своїх слуг. Гамір торгування по різних крамницях відбиває загальний добробут. Між товпою бачимо Пашура, продавця полотна. Він навернувся від Юдаїзму до Християнства. Учень, який особисто знав Ісуса Христа студіював Писання з ним і Пашур став християнином.

Пашур був дуже молодий, коли Ісус помер тридцять три роки тому. Він лише пам’ятає, що про Ісуса всюди говорили, і що про Нього було дуже багато суперечок. Лише коли Пашур переглянув Біблійний доказ, то аж тоді переконався, що Ісус був обіцяний Месія. Бувши мешканцем Єрусалиму, Ісусове пророцтво про його знищення дуже зацікавило Пашура. Наводячи з копій Біблійних сувоїв Матвія і Луки на підтвердження, учень, який студіював з Пашуром пояснив йому:

“Одного дня чотири апостоли приступили до Ісуса на Оливній горі. Вони хотіли знати, який буде знак знищення Єрусалиму. Проте, вони також хотіли знати про Ісусову присутність і закінчення системи. Ісусова відповідь цим учням сягала поза спустошення Єрусалиму і кінець єврейської системи: Він говорив про кінець цілої світової системи”.a

Тоді учень навів слідуючі Ісусові слова, які були записані християнським учнем Лукою:

“А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,⁠— хай не вертаються в нього! Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане. Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом. І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”.b

Заслужена доля

Так як Пашур думав, Єрусалим заслужив таку долю. Наочні свідки розказували йому, як люди вимагали, щоб Ісуса розп’яли, кажучи: “Геть із Ним! Геть із Ним! Розіпни Його!” І коли римський губернатор запитав: “Царя вашого маю розп’яти?” то самі первосвященики відповіли: “Ми не маєм царя, окрім кесаря”.c Пашур відчував огиду через такий душогубний вчинок релігійних провідників!

Над багатьма Ісусовими послідовниками так само знущалися. Більше як двадцять років по Ісусовій смерті, на апостола Павла напали в Єрусалимі.d І недавно в Єрусалимі вкаменували Якова, Ісусового зведеного брата, та інших вірних християнів.e Вертаючись додому шумливими вулицями, Пашур думав: “Єрусалим має погану репутацію і втратив свою пошану!” Він пригадує собі Ісусові слова: “Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе”.f

Без жодного сумніву в Пашуровім розумі було: Єрусалим заслужив те, що Ісус був передсказав для нього. “Бо прийдуть на тебе ті дні”, сказав Ісус, “і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”.g

“Але коли?” Те питання захоплює увагу Пашура, а особливо тепер тому що в Єрусалимі бунтувалися проти римського володіння.

Відкладаючи Його прихід

Зі своєю родиною Пашур надіється, що те знищення не прийде скоро. Після років великого труду, вони аж тепер почали мати добрий дохід із їхнього торговельного підприємства. Тепер, коли діти вже підросли, його дружина, Авіґаїла, працює з ним повночасно у склепі. Крім цього, діти так зайнялися спортом і музикою, що аж думають зробити кар’єру з них. “Ах”, мимрить Пашур наближаючись до свого дому, “без різниці скільки воно заслужило такої долі, то я не бачу, як Єрусалим може бути знищений тепер”.

Він зупиняється при порозі і дивиться в сторону храму. Недавно римські війська мало що не забрали його. Вони прийшли придушити бунт. Але тоді їхній провідник, Сестіус Ґалус, дав воякам розказ відступити.

“І хто знає чому?” Пашур думає. “Ну, це не є важне тепер. Я тільки знаю, що тисячі відступаючих римлян були забиті.h Що за перемога для Єрусалиму — і який критичний момент для нас!”

Пашур, потішившись цією думкою, зітхає і входить у хату. Деякі його Друзі з християнського збору вже поприходили. Він сердечно вітає їх, цікавий знати чому вони посходилися.

“Ми мусимо вийти з Єрусалиму негайно!” сказав старший групи.

“Чому? Римляни напевно не вернуться так скоро по їхній поразці”, відповідає Пашур з переконанням.

“Ісус сказав, що коли побачимо Єрусалим обступлений військами, то ми повинні втікати в гори. Отже, ми саме тепер бачили це. Тепер, коли війська відступили ми можемо втікати”.

“Я думаю, що загроза від римлян минула”.

“Але, Пашур, ти не розумієш, що сталося. Це був намір Єгови, щоб римські війська відступили дати християнам нагоду втекти з Єрусалиму перед тим ніж місто буде знищене. Чи пам’ятаєш Ісусів наказ: ‘⁠А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають⁠’”.i

“Ісус не сказав, щоб ми зараз втікали”, Пашур відповідає. “Той час ще прийде пізніше. І коли він прийде, то я з родиною вийду з Єрусалиму”.

Пашура ніяк не було можливо переконати взяти родину і подорожувати з іншими християнами до околиці Пела в горах Ґіліад.j Пашурові християнські брати відвідували його багато разів, але він з родиною таки не бачив потреби виходити з Єрусалиму саме тоді, коли все так гарно йшло для них матеріально. Крім цього, вони мають довір’я в Єрусалимське військо.

Пашур попрощався з останніми християнами, що лишали Єрусалим, відчуваючи, що вони вернуться назад, коли стан трохи втихомириться, але він буде великодушний з ними; він не буде докоряти їм.

Протягом 67, 68, і 69 роками обставини в Єрусалимі не поліпшуються. Вони гіршають. Наостанку, через суперницький розбрат в Єрусалимі втекти з міста було неможливо. Гірше за все, Пашур з своєю родиною не мають духовного товаришування з християнськими друзями, які втекли через Йордан ріку в гори Ґіліад.

Пророцтво сповнилося

Весною 70 р. З.Д. приходить жах з цілком несподіваного джерела. Римські війська вертаються під командою власного сина нового імператора, Тита, і облягають Єрусалим. Вони зрубують дерева навколо міста, загострюють їх у стовпи і будують щільний паркан навколо міста. Тепер є зовсім неможливо втекти!k

Дні страхіття під облогою минають один за одним. Пашуровий склеп виходить з харчів. Голод прийшов до його родини. Назовні несамовиті вояки грабують харчі, які вони ще можуть знайти. Щоб не додавати до Пашурової постійної журби, Авіґаїла нічого не згадує про свій власний голод, але ні вона, ні її чоловік не можуть заховати їхнього страждання.

Одного дня, коли голод ще гіршає, через надзвичайний переполох Пашур вибігає з хати подивитися. Вертаючись назад, Авіґаїла зараз пізнає, що він бачив щось жахливого. “Марія, донька Елеазара з Бетзуб з’їла свого власного сина немовлятка,” він пояснює.l Тепер діється таке саме, як за днів Єремії. Ми також помремо, Авіґаїла”.a

Єрусалим не страждав дуже довго. У літі 70 р. З.Д., римляни забрали місто і знищили його. Під час облоги, більше як мільйон євреїв померло; коло 97.000 забирають у полон.b Між мертвими є Пашур з його родиною. Вони знали про Ісусове пророцтво і Його інструкції для спасіння. Але, тому що вони не послухали, то заплатили за свій непослух своїм життям.c

НАУКА НА НАШ ЧАС

Так, це Біблійне пророцтво здійснилося. Так само станеться з усім, що Боже Слово передсказує й обіцяє. Так як сказав Ісус Навина, стародавній провідник Божого народу Ізраїля: “А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь [Єгова], Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово”.⁠— Єг. (Іс. Нав.) 23:14.

Отже, так як ми згадали на початку нашого оповідання, Біблія нічого не згадує про особисте життя тодішніх людей, перед або в часі знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. Вона навіть не описує про знищення Єрусалиму, світська історія описує ці факти. Проте, правдоподібно, в ньому були родини, подібні до Пашурової родини, які не поводилися згідно з знанням і не втекли в гори так, як Ісус наказав їм.

Але чому це повинно цікавити нас усіх сьогодні? Ми не зустрічаємо подібний стан — або чи зустрічаємо?

Факт показує, що ми дійсно зустрічаємо подібний стан! Те Ісусове пророцтво не говорить лише про кінець єврейської системи в 70 р. З.Д. Те пророцтво також показує час Христової “присутности” у царській силі, час в якому наблизиться кінець цієї цілої світової системи. Одна причина чому ми знаємо, що дійсно буде так є з Ісусових слів: “Як побачите, що діється це, то знайте, що Боже царство вже близько”.⁠— Луки 21:31.

А що Ісус передсказав зазначить час кінця цієї всієї системи, і коли Боже царство вже буде близько? Разом з іншими подіями, які тоді будуть відбуватися, Ісус сказав: “Повстане народ на народ, і царство на царство. І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями”.⁠— Луки 21:10, 11.

Факт є, що ми дійсно бачили ці події в нашому дні! У цьому столітті, після 1914 р. людство пережило дві катастрофічні світові війни, і сьогодні стоїть на краю ще більше спустошаючої атомної війни. Також, землетруси, чуми і голод тепер поширилися найбільше за всіх інших часів в історії.

Отже, коли порівняємо Ісусове пророцтво з теперішніми подіями, то бачимо, що те пророцтво чудово сповняється саме тепер. А що все це значить?

Це значить, що кінець цієї цілої системи вже близько, так як облога Єрусалиму римським військом під Сестіусом Галусом був знак, що знищення Єрусалиму було близько. І так як тоді було треба брати спеціальні кроки, щоб зберегтися — втікати до безпеки в гори — так само сьогодні відповідні кроки треба брати, щоб спастися від всесвітнього знищення, яке прийде тоді, коли Бог буде здійснювати Свій суд над лукавими.

Потрібні кроки

Це не втікання до якогось географічного місця, що спасе нас. Сам Ісус показав це. Він закінчив Своє пророцтво, говорячи головно про час кінця цілої системи, кажучи:

“Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином людським”.⁠— Луки 21:34⁠—⁠36.

Так, не втеча в якісь буквальні гори, але духовна свідомість є те, що є важне тепер. Ми мусимо бути пробудженими до теперішнього здійснення Ісусового пророцтва, і пам’ятати, що його здійснення значить близький кінець цієї системи. Тому, ми повинні дуже пильнувати наше власне поводження, так як писав апостол Петро:

“А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте та пам’ятаєте присутність дня Єгови. . . . Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі”.⁠— 2 Пет. 3:11⁠—⁠14, НС.

Це є кроки, яких тепер треба брати. Сьогодні ми втікаємо до безпеки, коли пристосовуємо Божі праведні вимоги до нашого життя. Так, коли будемо чинити Божу волю, то втечемо від знищення, що має прийти на ввесь світ людства, так як писав апостол Іван: “Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває”.⁠— 1 Ів. 2:17.

Не сумнівайтеся ані на хвилинку, що ці Біблійні пророцтва дійсно здійсняться. Так певно, як Ісусове пророцтво про знищення Єрусалиму здійснилося в першому столітті, то так само пророцтва про кінець цієї теперішньої системи здійсняться. Так, маємо повну причину довіряти вірогідності Біблійного пророцтва і брати кроки згідно з нашим переконанням.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 5]

“А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений”.⁠— Луки 21:20.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Християни виходять з Єрусалиму

[Ілюстрація на сторінці 7]

Арка Тита в Римі, яка показує забраних євреїв в неволю у 70 р. З.Д. Це потверджує правдивість Божого пророчого Слова