“Занадто коштовно вмирати” в Японії

Від “Пробудись!” кореспондента в Японії

БЕЗ різниці чи ви живете тут в Японії чи десь інше у світі, смерть не шанує осіб.

І смерть не чекає аж поки її жертви можуть позволити вмирати. Часто вона вдаряє несподівано, лишаючи сумуючій родині невеликий вибір, крім наслідувати місцеві похоронні звичаї незважаючи на кошт.

Чому не відкласти кілька хвилин, щоб звернути увагу на похоронні звичаї і кошти тут в Японії. Якщо ви ще ніколи не були на японському похороні, то правдоподібно ви знайдете це дуже цікаво порівняти його з похоронами у вашій околиці. Але прочитати про японський похорон може помогти вам ще в інший спосіб. Люди дуже рідко коли думають про похорон для себе або своєї родини. Однак, зауважуючи, що є включено в багатьох японських похоронах, ви можете зробити заключення, що це було б розумно подумати про те, які вибори існують у вашій околиці.

Кошт похорону залежить від становища родини і суспільної позиції покійника. Цей кошт може бути менше як сорок тисяч ієн (японська монета) або доходити до кілька мільйонів ієн.a Погребник переважно радить скільки повинно тратити на похорон. В Японії сусіди та інші сходяться побачити похорон і пізніше будуть говорити про нього, отже є багато суспільного натиску, щоб “добре відправити” покійника.

Погребник

По деяких околицях Японії ще існують стародавні звичаї. Один із цих є, що люди живучи в тому самому кварталі міста доглядають усіх похоронних справ. Проте, по містах звичайно лишають ці розпорядки для трунаря або погребника. Він постачає труну та катафалк, а (для буддистів) вівтар. Він також може робити розпорядки для місця на похорон, на квіти, транспортування до і від крематорії і купує землю на гріб. Він також може помагати родині купити відповідний надгробний камінь і домашній вівтар для буддистської родини якщо родина ще немає вівтаря.

Більшість погребників є зареєстровані з Службою Міжнародної Торгівлі й Індустрії, але така реєстрація не є примусова. Показова брошура, яку видає один зареєстрований погребник оголошує два різні похоронні вівтарі, дві труни й приладдя. Похорон “А” коштує коло 200.000 ієн, а похорон “Б” коло половину того. Зі всього приладдя, лише троє матеріяльних речей лишається по похороні: офіціальний список імен присутніх на похороні, табличка поміщаючи посмертне ім’я покійника і посудина з коробочкою на спалені залишки.

Певно, це не значить, що треба триматися цін в брошурі. Деякі люди відчувають, що становище родини або суспільна позиція покійника вимагає щось більш коштовного. Наприклад, звичайна труна з червоного лаун дерева покрита зовнішнім блиском паловіною буде коштувати 20.000 ієн. З більш коштовного дерева, як-от з кипарису може коштувати 200.000 ієн.

Приватні погребники збільшуються і кожний має свою власну ціну. Вони не мають плани на виплати так, як їхні реєстровані подоби і їхні найнижчі ціни починаються з 300.000 ієн. Знаючи ці речі, то не є дивно почути на недавньому похороні, що ціна лише погребника була 2.000.000 ієн.

Похоронна служба — Де?

Без різниці чи похорон є буддистський, шінто чи “християнський”, то звичай на похоронну службу є дім покійника. Люди, які живуть у маленьких приміщеннях можуть відчувати, що було б краще найняти більше місце. Через перевагу або через сподівання багато присутніх, деякі особи наймають кімнату в храмі. Недавно одна родина заплатила 6.000.000 ієн за кімнату у славному храмі. Спортові або залі для виставок є добрі місця на великі японські похорони.

Передодень за померлих

Або вночі смертного випадку або вночі перед похороном члени близької родини, родичі і близькі друззя стережуть померлого цілу ніч. У стародавній Японії такий передодень тривав цілий тиждень. Під час того часу було багато забав і танцювання в надії, що душа померлого вернеться назад. Подібні спонуки знаходимо позаді недавнього звичая, а це вилазити на дах хати померлого і голосно кликати його ім’я.

Похорон відбувався вночі. Бути частиною такої похоронної процесії мусіло бути жахливим досвідом у тих днях, далеко від домів, йдучи повільно до гористого гробу з кількома ліхтарями з буддистськими священиками, які дзвонили дзвіночки або відспівували похоронні пісні. Тепер, похорони відбуваються серед білого дня, а по містах процесії їдуть автами до крематорії. Тільки передодень залишився за померлих, скорочений до одної ночі.

Похоронна служба

Всі буддистські похоронні служби є однакові. У кімнаті стоїть вівтар з фотографією покійника. Позаді вівтаря є труна, а перед вівтарем кадильниця і ладан.

Перше члени родини, а тоді друзі і знайомі беруть свою чергу віддавати свою пошану. По великих похоронах списують імена присутніх, а тоді вичитують їх, щоб ця частина служби проходила плавко. А що сподівається від того, хто приходить на буддистський похорон? Тримаючи чотки в лівій руці гість перше кланяється перед священиком і членами близької родини. Тоді повертаючись обличчям до вівтаря він кланяється перед фотографією покійника. Приступаючи ближче, він бере трохи ладану і посипає його в кадило. Наостанку, з руками при боці, він кланяється останній раз на прощання з померлим.

Переважно ця частина служби відбувається серед буддистського співу, який відспівують один або два священики. А священик, за таку службу, дістає комісійну винагороду, яка дуже різниться залежачи від храма, секти та становища священика. За недавню службу один священик дістав 10.000 ієн, а за інший похорон священикові дали 500.000 ієн. Отже, навіть релігійна служба на похороні може бути коштовна.

Кремація (спалення) або ховати

Після закінчення похоронної служби труну кладуть у дуже складний катафалк і везуть до крематорії, або в деяких випадках, ховати. Навіть коли і спалюють трупа, то залишки переважно ховають у маленькій могилі.

А скільки коштує могила? В Японії земля є дуже коштовна, тому що там є дуже мало її. Могила 90 на 90 сантиметрів (коло 35 квадратних дюйма), що тепер є звичайний розмір, коштує коло 200.000 ієн. І це не є кінець, бо тоді ще є надгробний камінь. Залежачи від його величности, форми, виробу і роду, цей камінь може коштувати від 200.000 до 800.000 ієн. Звичайний камінь має чотири квадратових частин. Верхня частина є прямокутна призма з родинним ім’ям вирізане на передній стороні, а посмертне ім’я на боці.

Посмертне ім’я

“Посмертне ім’я?” ви може дивуєтеся. Так, це є ім’я, якого дають особі тоді, коли вона помре. За звичаєм буддистський священик дає померлому це ім’я. Але цей звичай є досить коштовний. Називаючись каімио в японській мові, посмертне буддистське ім’я може коштувати від двадцять тисяч до мільйон ієн або і більше. Кошт залежить від того, які китайські букви вибирається, як і від секти та становища священика, який виписує їх на таблиці. Вони вірять, що в іншому світі мертві користають із цього ім’я, але деякі люди починають сумніватися, чи цей коштовний звичай є дійсно потрібний.

Для тих, що наслідують цей звичай, кладуть спеціальну табличку з посмертним ім’ям у бутсудан. А що це є? Це є домашній буддистський вівтар, який також може бути дуже коштовний. Хоч пересічний бутсудан коштує 300.000 ієн, то деякі можуть коштувати аж тридцять мільйонів ієн. Перед тим ніж цей портативний вівтар появився, то в кімнаті по домах будували місце для поклоніння. Цю кімнату називали токонома. Багато домів ще мають токоному, але тепер цю вбудовану нішу, яка часто забирає половину стіни, вкрашають цвітами.

Якщо ви зауважували різні витрати, через які японський похорон може стати дуже коштовний, то ви можливо відчуваєте, “що похорон справді накидає великий грошовий тягар на родину”. Ви є праві. Але японський звичай передає цей кошт іншим, щоб трохи допомогти родині. Це є через звичай де люди дарують грішми називаючись коден, що буквально значить “датки на ладан”.

На подвір’ї перед хатою в якій є похорон, натягають маленький намет із столиком. Там приймач приймає коден. Пізніше, трохи з цих грошей вживається купувати подарунок давачеві, як знак одержання і вдячности. Решта датків уживається покрити трохи похоронного кошту. Коли відбирається коден, то це тоді записується список присутніх.

Менш коштовні похорони

Зареєстрованих погребників часами просять зайнятися похороном особи, що діставала суспільну допомогу. За таких уряд платить 51.700 ієн. Як ви можете бачити, такий похорон є дуже звичайний. Хоч є поважні, то такі похорони не залишають сумуючих родин з довгами.

Похорони християнських Свідків Єгови коштують багато менше від традиційних буддистських похоронів. Це тому, що вони розуміють біблійну науку про мертвих, і єднають її з скромністю та розсудливістю, яких Біблія радить. Наприклад, маємо недавній похорон у Залі Царства Свідків Єгови.

Покликали погребника постачити лише труну і маленький катафалк, щоб відвезти трупа до крематорії. В той час, як більшість буддистів, які спалюють покійного і тоді ховають його залишки, витрачують багато грошей на надгробний камінь, то християнська родина відчуває, що такий кошт є непотрібний. Вони знають, що те, що є важне є стан особи перед нашим Творцем, Який з часом воскресить усіх тих, які були відкуплені Христовою жертвою. Додаткова причина була, що родина не мусить щороку ходити до гробу, так як буддисти роблять.

“Але, чи взагалі була якась похоронна служба?” ви можете питати. Так, після кремації, в часі вигідний для більшости, у Залі Царства була пам’ятна проповідь. Там не було коштовного вівтаря, фотографії або ладану для поклоніння. І гості не мусять приносити коден. Християнський вісник, який дав проповідь про християнську надію воскресення не сподівався платні за його служби. Члени збору анонімно (непідписано) подарували гарні квіти для платформи. Багато буддистських родичів і знайомих висловлювали своє оцінення за таку звичайну церемонію, яка після пісні про надію на воскресення, кінчилася молитвою до Того, Який може воскресати мертвих.

Предмет для обдумання

Наша коротка застанова над традиційним буддистським похороном показує, чому можна сказати, що для багатьох осіб вмирати є закоштовно. Однак, можна оцінити, що не всі витрати, які приходять із наслідування такого звичая є потрібні. Це правда, що тепер смерть є ‘частиною життя’. Однак, коли особи рішають, що дійсно є потрібно або є найкраще, а не звичаєм, то ті, що залишаються не мусять мати ще додатковий смуток, а саме, тягар боргів.

[Примітка]