Я лікував вірою
Від “Пробудись!” кореспондента з Гваделупи
МОЯ пацієнтка сидить передо мною. Між нами на маленькому столику горить три свічки на звичайній тарілці. Під тарілкою є великий аркуш білого паперу з трьома буквами рівнобіжно з свічками. Перша свічка представляє пацієнтку: і сходиться з першою буквою її ім’я. Друга свічка представляє її дім або родину. А третя, її інші інтереси. Як я слухаю, що вона говорить, то спостерігаю колір полум’я кожної свічки, дим, гніт, чи він похиляється на ліво чи на право, і стікаючий віск.
Ця жінка вже хворіє цілий рік. Її нога дуже спухла і хоч лікарі лікували її, то вона ще має великий біль. Вона прийшла до мене, щоб я вилікував її від цієї хвороби.
Добре спостерігаючи знаки на свічках і кличучи духа, я доторкаюся її спухлої ноги, кажучи: “В ім’я трьох осіб Святої Трійці, виздоровися”. Тоді я приписав їй деякі ліки з зілля і наказав їй молитися до Святої Трійці, коли вона запалювала свічки дома в деяких днях, яких я наказував їй.
В минулих часах, такі засідання постійно відбувалися в мойому домі. Люди приходили з цілого острова Гваделупу на Карабіїському морі, приносячи зі собою їхні проблеми. Деякі були фізично хворі, а інші хотіли, щоб я “лише заглянув до їхніх торговельних справ”. Чоловік можливо шукав роботи або хотів дружитися і шукав доброї дружини. Або жінка могла мати подружні клопоти. А інші, бувши переконані, що їхні вороги накинули на них чари, шукали охорони.
І так то на протязі майже двадцять років я лікував вірою, бувши переконаний, що Бог дав мені цю силу. Тепер, проте, ніхто не приходить користати з моєї сили. Чи ви є цікаві знати чому я вже не лікую вірою? Дозвольте мені розказати вам чому.
Раннє релігійне тренування
Я народився в маленькому селі Гваделупу острова на Атлантичному боці. Мої родичі були скромні селянини індуського походження і хоч були щирі та дієві католики, то таки вони трималися поклоніння та релігійних обрядів, яких їхні предки привезли зі собою з Індії.
Прибіч нашої хати був великий бамбусовий стовп з прив’язаною червоною шматою на вершку на честь божества “Маліємін”. На протязі кількох годин кожного ранку барабанами захоплювали Маліємінові увагу, щоб повідомити його, що вже приготовляли йому жертви. Мій батько засвічував свічки, молився, а тоді жертвував такі харчі, як рижовий пудинг, кокос і банани. Часами жертвували молоде козля і до двадцятого року мого віку, я тримав шнур, як йому різали горлянку. Дим з сухих гілок зносився до божества. Тоді давали їжу жінкам і дітям, вважаючи їх за святих. Жінці за її плодючість, а дітям за їхню невинність.
Хоч моя вся родина поклонялася цьому Маліємінові, то однак ходила на католицьку Службу Божу, тому що священик не бачив нічого злого у поклонінні Маліємінові. Коли я народився, то мене охрестили на католика. Мене навчили катехізму, я брав причастя, взяв конфірмацію і одружився за обрядами Католицької Церкви. А божество Малієміну ніколи не перешкоджало мені в католицькому поклонінню.
Я завжди любив читати і коли мені було чотирнадцять років дядько дав мені маленький молитовник з літургією католицьких обрядів. Пізніше я пішов до священика і просив, щоб він дав мені копію Євангелії. Одного дня, читаючи Євангелію Марка, я знайшов слідуючі вірші: “А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: В ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне, що вип’ють, не буде їм шкодити, кластимуть руки на хворих, і добре їм буде”. (Марка 16:17, 18) У той час я не знав, що ці вірші, при кінці Євангелії Марка (від віршів 9 до 20) були фальшиві, тому що не знаходяться в найстародавніших рукописах Християнського Грецького Писання. Я також читав багато книжок про астрологію і гороскопи. Я товаришував з приятелями, які були “чарівниками”.
Незабаром я був переконаний, що також можу виздоровлювати хворих, як і розв’язувати їхні проблеми. Я почав виробляти божки, що мали приносити людям добре щастя. Коли я викликав три особи Трійки через три свічки, то моє тіло дуже тремтіло. Тоді я відчував, що я мав дотик із моїм богом, і що міг помагати людям у їхніх клопотах.
Проте, я читав в Євангелії як Ісус зціляв хворих калік і спаралізованих моментально. Але я ніколи не міг так швидко і негайно зціляти. Мені треба було кілька днів і деколи кілька сесій. Отже я був цікавий знати, чи колись зможу наслідувати Ісуса.
Десь тоді мене спіткнуло велике нещастя. Мій молодий син захворів. Я старався як міг зцілити його, але не міг. “Свята Трійця” нічого не помогла мені. На протязі трьох років кілька лікарів лікували його, але він нарешті помер, коли йому було дванадцять років. Це дуже потрясло мене. Я запитав себе: “Чому ж Бог є такий несправедливий до мене? Може я щось злого вчинив Йому? Якщо я міг зціляти інших, то чому я не міг виздоровити мого сина?”
Навчаючись правди, яка визволяє
Я далі практикував лікування вірою, але з меншою завзятістю, аж до 1969 р., коли велика зміна відбулася в мойому житті. Я купив собі Біблію у Суботників і пішов на кілька зібрань до їхнього храму. Але дальше не поступав. Я далі тримався католицького поклоніння і моїх дарів лікувати вірою.
Тоді одного дня Свідок Єгови лишив мені книжку “Речі, в Яких Богові Неможливо Говорити Неправду”. Я зараз почав читати її, і хоч не розумів усього, що читав, таки пізнав, що Суботники помилялися. Незабаром я почав серйозно студіювати Біблію з Свідками Єгови. Ця студія була дуже легка при допомозі книжки Правда, Яка Веде до Вічного Життя. Цей чоловік знав хто я був і що я практикував. Отже з великим тактом він пояснював мені як чудові дари, яких християни мали у першому столітті закінчилися, коли християнський збір дозрів так, як показує 1 Коринтян 13-ий розділ де Павло каже: “Хоч пророцтва й існують, та припиняться: Хоч мови існують,— замовкнуть: . . Коли ж досконале настане, тоді зупиниться”. (1 Кор. 13:8—10) Він пояснив мені, що лише робити те, що виглядає чудом не доказує, що воно походить від сили правдивого Бога. Він запросив мене прочитати Ісусові слова в Матвія 7:21—23: “Не кожен, хто каже до Мене: ‘Господи, Господи’! увійде в Царство небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: ‘Господи Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?’ І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас. . . . Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня”.
Як студія поступала вперед я почав бачити різницю між моєю роботою зцілення, а зціленнями Ісуса Христа. Мені стало дуже соромно, коли подумав як я брав гроші від людей і лише вдавав, що зціляю їх, а Ісус сказав Своїм вірним послідовникам: “Ви дармо дістали, дармо й давайте”.— Мат. 10:8.
Ви можете уявити собі, як я здивувався, коли мені звернули увагу на 5 Мойсея 18:10—14. Там було написано: “Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа [Єгови] кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь [Єгова], Бог твій, виганяє їх перед тобою. Бездоганний будеш ти перед Господом [Єговою], Богом своїм, бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти, не таке дав тобі Господь [Єгова], Бог твій”.
Це дуже стурбувало мене і я вирішив відразу покинути свої практики. Тепер я зрозумів, що я служив Дияволові та його демонам через астрологію та чари і коли надіявся на допомогу якоїсь так званої “Святої Трійці”, яка то наука дійсно походить від стародавньої вавилонської релігії.
На протязі кількох ночей я не міг спати. Мені привиджувалися страшні привиди в яких хворі благали мене зцілити їх. Часами я чув страшний гамір, немов каміння падали на дах, або відчував, що хтось дотикався мене. Зі страху я молився до Єгови, просивши, щоб Він визволив мене, бо знав, що на мене нападали демони. Цілий місяць я страждав так. По суті, я почав видужувати тільки тоді, коли послухав пораду одного Свідка Єгови, який заохочував мене спалити всі мої старі книжки про зцілення вірою, астрологію і чари так, як зробили мешканці Ефесу за днів апостолів.— Дії 19:17—20.
Два місяці після того як я почав студіювати Біблію зі Свідками Єгови, я вже приходив на зібрання до Залі Царства. Після дев’ятьох місяців студії я посвятив своє життя й охрестився на символ своєї посвяти в 1970 р. Від так званого “лікаря вірою”, я сам зцілився. Правда визволила мене — визволила мене від поневолення демонів та їхньої неправди. (Ів. 8:32) З мого власного досвіду я знаю, що демонські сили можуть виконувати всяку неправду, знаки і всякі чуда, так як апостол Павло сказав у 2 Коринтян 11:14: “І не дивно, бо сам Сатана прикидається ангелом світла”. Я дякую Єгові, що Він викликав мене з темряви і диявольської пастки в Його, чудове світло! — 1 Пет. 2:9.
Коли мої колишні пацієнти приходять до мене, то я кажу їм: “Я вже перестав працювати для Диявола та його демонів. Я попалив усі мої книжки. Коли хочете, то я поможу вам пізнати правдивого Бога та Його шлях до досконалого здоров’я так, як Біблія показує його”.
Тепер ви вже знаєте чому люди не приходять до мене шукати зцілення для їхніх недуг. Навпаки, я тепер іду до них. Колись я даремно хотів наслідувати моментальні, чудесні зцілення, які робив Ісус. Тепер я став наслідувачем Ісуса в інший спосіб — проповідуванням доброї новини про Боже царство. Часами люди питають мене: “Що! ви не є той чоловік, що колись вздоровляв людей. . .”? А я тоді показую їм, що вічне полегшення від тілесних болів прийде за Божою обітницею у новій та досконалій системі, так як показує Об’явлення 21:4, де є сказано: “І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”.
Колись я таїв свої чарівницькі таємниці. Я не хотів, щоб люди знали як я “зціляв” їх. Сьогодні я є переконаний, що знайшов правду і я хочу, щоб усі знали з якого джерела я навчився її. Я є дуже вдячний Єгові за те, що Він дозволив мені пізнати і оціняти Його дороге Слово та обітниці, що тепер утішаюся привілеєм працювати для духовного зцілення людства, тому що це буде корисніше для них і доведе до вічного життя у земному раю, в якому буде досконале здоров’я і щастя!