Поборення пригноблення
КРАЙНІ засоби до яких Дуплесі звертався, нездержливі вислови деяких суддів по нижчих судах, стягнули докір від свободу-люблячих канадійських людей.
В одній справі в місті Квебек, суддя Джін Мерсієй дуже ганьбив одного свідка Єгови обвинувачуючи його нарушенням постанови місцевої влади. Впливовий часопис Globe and Mail, з Торонто, говорив про цю справу в своїй редакторській статті з 19-го грудня 1946 р. Під заголовком “Поворот Інквізиції”, він сказав:
“Переслідування релігійної секти називаючись свідки Єгови, яке тепер шаліє у провінції Квебек з непорушною постановою і згодою урядових і судових начальників, натякає, що Інквізиція вернулася до французької Канади. Кажуть, що Суддя Джін Мерсієй з реєстраторського суду в місті Квебек, дав наказ поліції ‘арештувати всіх знаних або підозрілих Свідків’. Якщо це правда, то поліцейську силу в Квебеку вживається замикати чоловіків і жінок за те, що вони тримаються релігійного переконання.
“Цей вчинок є жахливе, грубе порушення цивільних свобід. Це була теорія Інквізиції, щоб один із судових обов’язків викорінив суспільства єретиків. Інквізиція вбивала єретиків, а Квебек лише засилає їх до тюрми; але очевидно, що суддя Мерсієй не противився б відновленню цієї більшої кари. Кажуть, що він висловив погляд, якщо б це було можливо, то він засилав би кожного Свідка ‘до в’язниці’ принаймні на ціле життя”.
Багато канадійців розтривожені
Інформація про переслідування свідків Єгови дуже розтривожила багато канадійців. Через віру і витривалість цієї меншої групи всупереч переважаючої опозиції вони заслужили собі багато пошани.
Один славний писатель газети, Яків Карр, писав у Торонто Стар 26-го грудня 1946 р.:
“Щоб бути свідком Єгови в провінції Квебек вимагає багато відваги й розуму. Бо Свідки сталися предметом ненавости, підозріння і зневаги цілого населення. Дуже мало людей в Квебеку, проте, знають чому вони ненавидять і зневажають Свідків, крім того, що їхній уряд наказав їм стерегтися їх.
“Але якщо чужинцям Квебеку трудно бути Свідками в тій провінції, то жителям, що зріклися своєї колишньої віри і прилучилися до цього руху є багато трудніше. Вони загубили своїх знайомих і в дійсності є вигнані з свого власного сусідства. Люди, які колись були їхніми друзями, тепер слідкують за ними, виявляють їхню активність, а коли Свідки сходяться на зібрання, то сусідства напружаються ворожнечою і відкритим шпигунством.
“З цієї причини, чужинцеві часами трохи тяжко розуміти дійсне значення цього стану і повірити, що такі події таки відбуваються в Канаді. Спостерігач можливо не цілком погоджується з наукою Свідків, ані з способами, яких вони вживають добиватися своєї мети, але принаймні він вийде з досвіду з дотиком з ними, з глибокою пошаною до їхньої відваги і їхньої наполегливости обстоювати свої права. . . .
“Вкоротці, Свідки Єгови, малий гурток із 200 членів, витворили досить велику метушню в старому Квебеку. І в місті, якого населення є 90 процент французьке, а 95 процент римо-католицьке, їхні зібрання почали бути подібні до зібрання перших християнів у Римі під Нером”.
І до чого таке все терпіння довело?
Свідки Єгови добилися п’ять головних перемог у Найвищому Суді Канади від 1949 до 1959 р. і таким чином затупили неправильний напад церкви й держави. Ці спробні справи перед Найвищим Судом Канади заложили урядові принципи, якими успішно розпустилося багато соток інших справ.
Останніх двоє великих судових справ вигралося в 1959 р. Одна була особиста акція проти Мирослава Дуплесі, внесена свідком Єгови, власником ресторану в Монтреалі. Йому скасували ліцензію продавати алкогольні напитки за те, що він поручався за багатьох обвинувачених свідків Єгови й постачав поруки. Найвищий Суд Канади засудив Дуплесі особисто за шкоду цьому Свідкові. Три місяці пізніше Дуплесі помер коли сплатив цей вирок.
Признають цінність рішень
Головні конституційні авторитети в Канаді тепло признають цінність цих рішень і відважний стан свідків Єгови. У своїй книжці про Федералізм і Французька Канада (анг. мові), Пієр Трудов, теперішній прем’єр Канади, сказав: “У провінції Квебек, зі свідків Єгови . . . насміхалися, їх переслідували і ціле суспільство ненавиділо їх; але легальним способом їм удалося боротися проти церкви, уряду, народу, поліції і публічної опінії”.
Професор Френк Скат з МекҐил Університету, в своїй книжці Цивільна Свобода і Канадійський Федералізм (анг. мові), говорить про справу Лемб проти Бенйот: “Судова справа включаючи Лемб не є лише приклад поліцейської незаконности, але частиною огидного образу, якого минулими роками дуже часто виявляли в Квебеку. Панна Лемб, свідок Єгови, була незаконно арештована, затримана суботу і неділю без обвинувачування, їй не було дозволено зателефонувати до адвоката, а тоді пропонували їй свободу, якщо вона підпише документ, щоб звільнити поліцію від усієї відповідальности за спосіб, яким з нею поводилися. Коли читаємо про такий випадок, то цікаво знати скільки інших невинних жертов поліція подібно трактувала, але, які не мали відваги, ані підтримки просунути справу до останньої перемоги — у цьому випадку 12 з половиною років після заарештування. Ми повинні бути вдячні, що маємо в цій країні жертви державного пригнічення, які обстоюють за своїми правами. Їхня перемога є перемога для нас усіх”.