Як можна отримати вічне життя?
‘ЯК МОЖНА отримати вічне життя?’ Ви можливо будете тепер питати: ‘Якщо все це правда, то мусять бути ще великі зміни’. Це правда. Але через кого?
Медичні науковці вже довгий час працювали, щоб зробити зміни. Вони продовжили життя людини вживаючи різні антисептичні медичні засоби і кращі санітарні умовини. Велике зменшення смертельних випадків між дітьми є особливо дуже значне.
Але через такі людські зусилля як довго ви особисто, сподіваєтеся жити? The Encyclopedia Americana, (1968 р. видання, під заголовком “Довговічність”) каже:
“Хоч продовження життя в часі народження вже майже подвоїлося по [більш ‘розвитих’] країнах від середини 19-го століття, то все ж таки у 60-тому році життю, людина може сподіватися прожити лише один рік довше”.
У книжці The Biology of Death (Біологія Смерти) автор Реймонд Перл каже, що спадковість є головний фактор у таємниці довгого життя. Перл говорить у на пів жартуючий спосіб: “Найкраще забезпечення довгого життя є . . . уважний вибір родичів і прародичів”.
Ясно, що сьогоднішні медичні зусилля не можуть робити ніякого поступу, щоб продовжити життя. А тепер забруднення повітря, води і харчів стає більш смертельним із переходом кожного дня, загрожуючи вкоротити життя. Отже, до кого тоді, ми можемо дивитися за довгим життям?
Вповайте на джерело життя
Якщо ми бажаємо довге життя, то чи воно не є розсудливо звернутися до Того, Хто дав людині життя спочатку? Лише Творець знає всі наші потреби й лише Він може задовольнити їх. Біблія каже про Нього: “Бо в Тебе джерело життя”. (Пс. 36:10) “Через Нього ми маємо життя, і рухаємось, і існуємо”, сказав апостол Павло людям в Атенах.— Дії 17:28.
Отже, чи це не є логічно побачити, що Бог каже про життя? Його Слово Біблія є єдине джерело, що обіцяє вічне життя на землі, або дає задовольняючу надію для мертвих.
Але тепер може виринути думка: ‘Та ж ми вже на протязі століть мали Біблію. Але ми не бачили, щоб люди тепер не вмирали’. Так, Біблія каже, що “Для всього свій час”. (Екл. 3:1) Вона показує в якому часі життя-даючі користі зачнуть плисти до всього слухняного людства. Вона показує, що той час уже близько.
Перша людина, Адам, наш предок, вибрав бунт проти Бога і незалежність від Нього. Він постановив йти своєю дорогою. Він хотів ‘знати’, рішати, судити сам, що було добре, а що було зле. (1 Мойс. 3:5, 22) Терпеливо Бог дозволяв людям випробовувати їхню “незалежність”. Але людина тепер потрапила в найбільший клопіт. І тепер також настав час в якому Бог постановив закінчити все лукавство, в цьому роді, і завести обставини на землі під якими ті, які хочуть, можуть жити вічно.— Об. 11:18.
Але як Він здійснить це? Коли ми підемо до Бога і до Його Слова, то ми навчимося які провізії Він постачив для людини, щоб отримати вічне життя.
Потреба “Відповідного Викупу”
Ісус Христос сказав, що він прийшов у світ людства, щоб люди могли дістати вічне життя. (Ів. 3:16, 17) Але як вони можуть дістати вічне життя якщо все людство успадкувало гріх і смерть від Адама? Ісус пояснив: “Син Людський прийшов не на те, щоб служити йому, а щоб послужити, і душу свою дати на викуп за багатьох!” (Мат. 20:28) І апостол Ісуса Павло сказав, що Божий Син “дав самого себе на викуп за всіх”. (1 Тим. 2:5, 6) Як знаєте, викуп, це є спосіб, яким відкупляється осіб із невільництва або поневолення. Ісус Христос дав своє людське життя на викуп, щоб визволити людей від поневолення гріха і смерти. (Рим. 5:21) Та жертва дає основи для відновлення важного споріднення з Богом, Життєдавцем. Але чому Ісусова жертва називається “відповідний викуп”? І як вона приносить потрібне полегшення для людства?
Щоб відкупити Адамове потомство, то будь-якої жертви не вистачало. Цей викуп мусив бути “відповідний викуп”. А в який спосіб? Подумайте, яку цінність втратив Адам собі і для всього свого потомства? Це була людська досконалість. Отже жертва викупу мусила бути відповідна, себто, така сама як досконалий Адам був, коли ще мав людську досконалість. Лише цим способом викуп може задовольнити Боже досконале правосуддя, що вимагає подібне за подібне, ‘душу за душу’.— 2 Мойс. 21:23-25; 5 Мойс. 19:21.
Жодна звірина не могла заплатити такої викупної ціни, тому що тварини є нижчі від людини. Вони не є рівні людині, отже тому “неможливо, щоб кров биків та козлів [дійсно] здіймали гріхи”, так як Біблія каже. (Євр. 10:1-4) І жоден із Адамових потомків не міг заплатити “відповідного викупу”. А чому ні? Тому, що вони всі були недосконалі. Вони всі успадкували гріх і смерть.— Рим. 5:12-14; Пс. 49:7-10.
Отже треба було досконалої людини. Бог постачив таку потребу з дуже великим коштом для Себе. Так як Ісус сказав: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого. . . . Бо Бог послав Свого Сина на світ . . . щоб через нього світ спасся”. (Ів. 3:16, 17) О, як це показує Божу любов! Бо Бог дав життя Свого Сина, “Сина Його любови”, Його “однородженого Сина”, щоб дати жертву викупу.— Кол. 1:13; Рим. 5:6-8.
Це вимагало, щоб Його Син став людиною, такою, якою був досконалий Адам. І Бог зробив це, переселивши життя Свого Сина з неба в утробу єврейської діви Марії. (Луки 1:26-37; Ів. 1:14) Тому що Ісусове життя не було від тілесного Отця, потомка грішного Адама, то Він народився без успадкованого гріха. Він був мов “непорочний й чистий агнець”, якого кров могла постачити потрібну жертву.— 1 Пет. 1:18, 19.
Спадщина нового життя через Ісуса Христа
Ми всі належимо до недосконалої родини, з спадщиною смерти. Сама наука показує, що це правило є правдиве: Слабовиті родичі, які самі живуть коротке життя не передають такої самої життєвої енергії своїм дітям як сильні, здорові родичі. Нам треба спадщини для нового життя. Нам треба відродження. Ради цієї самої причини Ісус прийшов на землю. Але, як ця спадщина нового життя приходить?
Пояснення Біблії відносно цього є просте й глибоке — навіть як проблему вмираючого людства можна легко пояснити, але тяжко подолати. Перше, треба пам’ятати, що коли Адам згрішив і коли був засуджений на смерть, то його нащадки або рід людства, ще не народилися, і тому вмерли разом із ним. (Порівняйте Євреїв 7:4-19; Римлян 7:9.) Ісус як досконала людина, “останній Адам”, мав можливе потомство ненароджене в ньому. І коли він невинно помер як досконала жертва для людства, то цей потенціальний людський рід помер разом із ним. Ісус добровільно не одружився і не мав дітей. Тому що Ісус помер бездітним чоловіком, то його ненароджене потомство зрівноважило всю расу, яку Адам вивів дотепер.— 1 Кор. 15:45; порівняйте Римлян 5:15-17.
Отже, віддавши своє людське життя, разом із можливістю мати своїх власних дітей, Ісус Христос відкупив “батьківське право” до життя, яке Адам загубив. Він постачає “заплату” за всіх тих із Адамової родини, які хочуть користати з неї.
Щоб пояснити як це задовольняє правосуддя, ми можемо порівняти цю справу до чоловіка, який помер і лишив великий борг на своїм майні. Але його приятель маючи досить грошей відкуплює це майно, і поділює спадщину між його гідними дітьми. Але в Ісусовім випадку, безперечно, не розходилося о землю або якісь інші матеріальні багатства, що він відкуплює, але життя, досконале людське життя.
Постачивши “відповідний викуп”, Ісус відкупив усе людство, яке походило від Адама, щоб вони могли стати його родиною. Він зробив це коли представив повну ціну своєї жертви викупу абсолютним правосуддям перед Богом, на небі. Він “увійшов . . . в саме небо, перед Божим лицем” на користь світу людства.— Євр. 9:24.
Таким чином Ісус Христос може мати дітей на землі, не за процесом природного розмноження, але через викуп Адамового потомства. Це було предсказано в пророцтвах про Месію, які показували, що Ісус буде мати “потомство” як “Вічний Отець”. (Іс. 53:10-12; 9:5, 6) Ісус не може бути “Вічним Отцем” для своїх земних дітей якщо б вони повмирали. Отже, щоб цей титул сповнився в ньому, то земні діти, яким він стає отцем через його викуп, дістануть нагоду жити вічно на землі.
Отже, через віру в Ісуса Христа вмираючі діти померлого Адама можуть перейти в родину Отця, який живе вічно. Цей “вічний Отець” може відновити їхні розуми й тіла життям, і може підтримувати ту життєву енергію в них. (Рим. 6:23) Так, вірою в Ісуса Христа ви можете дістати спадок нового життя. І цей цілий розпорядок для нового життя об’являє мудрість Бога Єгови і Його праведність в чудовий спосіб. А як це? Тому що Він досконало розважив правосуддя і разом з тим показав незаслужену ласку і прощає гріхи.— Рим. 3:21-26.
Справедливе управління також прийде через Ісуса Христа
Щоб втішатися вічним, щасливим життям на землі людині потрібно більше як спадщина нового життя. Їй потрібно нового уряду. Бог дав такий уряд через Ісуса Христа. Цей новий уряд є Боже царство. Ісус навчив своїх послідовників молитися за тим царством: “Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.— Мат. 6:10.
Щоб Божа воля могла виконуватися тут на землі, то теперішній лад мусить закінчитися. І Біблія показує, що незабаром Боже царство покрушить і знищить його і замінить усі людські уряди, які тепер спричиняють так багато смутку. (Дан. 2:44) Ісус назвав той час знищення “велике горе, якого ще не було з первопочину світу аж досі, і вже ніколи більше не буде”. (Мат. 24:21, НС) Після знищення цього лукавого ладу, Боже царство, яке буде царювати з неба, буде контролювати всі земні справи.
Той небесний уряд буде єдиний уряд, якого земля буде мати після кінця теперішнього лукавого ладу. Його урядування буде багато краще від того, що людина могла видумати. Управляючи з правосуддям і справедливістю, воно буде приносити користі для всіх, а не лише для деяких.
А яке запевнення ми маємо, що провідник Ісус Христос ніколи не дозволить корупції по високих місцях? Бо він уже доказав свою покірність Творцеві. І він володіє, не на свою власну славу, але на Божу славу, і на користь земного населення. Про нього є написано, що він ‘полюбив праведність, а беззаконня зненавидів’. (Євр. 1:9) Біблія говорить про його вірність і високу позицію, яку він отримав цими словами:
“Ісус Христос, який хоч існував у Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним. . . . Він умалив самого себе ставши, як людина він упокорив себе, і бувши слухняний аж до смерти, і то до смерти на мученицькому стовпі. Тому й Бог повищив його до вищої позиції, і дав йому ім’я, що вище над кожне ім’я”.— Фил. 2:5-11, НС.
Робота відновлення під Божим Царством
Навіть після усунення цього ладу, переживши “велике горе” люди далі будуть мати недосконалі тіла. Декотрим треба буде відновити хворі або вирізані органи. Це сцілення всього людства стане протягом тисячолітнього царювання Ісуса Христа. Ісус назвав цей час “відновлення світу, коли Син людський засяде на престолі слави своєї”.— Мат. 19:28; Об. 20:1-6.
Отже Ісус буде виконувати це відновлення з неба. Коли він був на землі ми знаємо, що він сціляв осіб від усяких хворіб і відновляв такі члени тіла, як сухі руки і давав зір тим, що родилися сліпими. Він навіть воскресив чоловіка, який вже чотири дні був мертвий. Він виконував деякі з його чуд здалека. Отже, з самого неба, Ісус може зробити відновлення тут на землі.— Марка 3:1-5; Ів. 9:1-7; 11:38-44.
Поступово людство привернеться до досконалости. Це візьме час привести досконалість усім тим, які бажають. Разом із цим буде праця приготовити оточення для досконалого людства, в місце великої радости.
Так, оселя Бога буде “з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його і Сам Бог буде з ними. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”. Те перше з усіма його клопотами не буде мати тоді місця так як майбутні обставини, про яких Боже Слово описує можуть здаватися нереальні тепер.— Об. 21:3, 4.
Отже, це є можливо набути вічне життя. Його можна дістати лише тоді коли перейдемо від вмираючої Адамової родини до спадщини нового життя через Ісуса Христа, “Дивного Порадника, Сильного Бога, Отця Вічности, Князя Миру”.— Іс. 9:5.
Ви можете досягнути те, що науковий письменник назвав “найкращу запоруку довговічности”, а саме, вибираючи нового родича — “Отця Вічности”, Ісуса Христа. Він може наділити вас дійсним життям. Тепер є нагода для вас. Але чи є щось, що ви мусите робити, щоб приготовитися до вічного життя під його управлінням?
[Ілюстрація на сторінці 14]
Жити вічно під теперішніми умовами може бути не дуже приємно. Але вічне життя в Раю — чи це не буде безконечна радість?