Усунення Святих спричиняє замішання

В ТРАВНІ минулого року католики були страшно потрясені, коли на перших сторінках газет були надруковані статті, що повідомляли про усунення багатьох святих з церковних літургічних календарів. Здається багато католиків вірили, що слово “усунення” значило знищення святих. Замішання і незадоволення дуже поширилися і досі не завмерли.

Колишній директор школи в Аргентині сказав: “Я не можу зрозуміти, ані пояснити як після багатьох століть поклоніння святих, церква недавно могла оголосити, що цього ми не повинні робити”.

Один молодий чоловік у Нідерландах зауважив: “Або наших предків завжди шахрували, або нас тепер шахрують”.

Головно католики турбувалися по деяких околицях Італії, де колись поклонялися усуненому св. Януаріусові. “Ой! Що ви кажете!” з розпачем вигукнула одна жінка коли їй принесли цю новину. “Ми вже нічого не можемо розуміти. Я вірю в св. Януаріуса, і далі буду тримати його”.

А що ці зміни значать? Чи Католицька Церква тепер забороняє поклоніння святих? Чи вже можна викинути релігійні медалі?

Суперечні практики

Те, що практикується залежить від місцевости в якій ви живете. В деяких місцевостях із Католицьких Церков повикидали образи святих. Тому одна католицька жінка в Канаді оплакувала: “Нічого вже не є так як воно колись було; вони вже познімали статуї; навіть діву Марію викинули з нашої церкви”.

Але по інших місцевостях було дуже мало зміни. Католики далі поклоняються своїм улюбленим святим, хоч офіційно їх уже ‘усунули’ або ‘принизили’. Один католик у Південній Америці зауважив: “Декларація церкви є двозначна, бо вона каже, що по тих містах де патронами їх є якісь святі, нема нічого злого, коли далі будуть поклонятися їм”.

Це спонукало багатьох осіб задуматися: Чи це властиво для релігії усувати образи чи фігури й казати, що воно є неправильно поклонятися їм по деяких місцях, а дозволяють уживати їх по інших? Чи Всемогутній Бог може похвалювати релігійну організацію, яка допускає такі практики, яким Він так дуже противиться ? — 2 Кор. 6:14-16,

Стояти за Правдою?

Правдива релігія робить, що може, щоб поправити помилку і навчати людей правди. Однак коли Ватикан проголосив усунення святих минулої весни, то офіційний промовець кардінала Кука в місті Нью-Йорку сказав: “Ці зміни не дивують нас, бо на протязі багатьох років був сумнів чи ці святі були дійсно святими, чи їх лише шанувалося як легендарних байкових героїв”.

Так, релігійні провідники Католицької Церкви на протязі довгого часу знали, що ці святі правдоподібно ніколи не існували, однак вони їх тримали, навіть заохочували людей шанувати їх. І вони далі роблять це! Фактично, коли проголосили усунення святих, один тижневик у Ватикані зауважив: “Навіть якщо б святий ніколи не існував, то Бог далі буде бачити віру того, хто молиться [до святого] і вислухає його молитви”.

Але чи це правда? Чи Бог похвалює молитви до таких “святих”? Ісус Христос ясно показав єдину дорогу, якою можна приступати до Бога, кажучи: “Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Отця, якщо не через мене”. (Ів. 14:6, Дуя) Ці Ісусові слова дуже ясно показують, що до Бога неможливо приступати через молитви до “святих”.

Крім цього, в Біблії ніде нічого немає сказано, що релігійна організація може створювати “святих”. Це Бог висвячує людей, відкладаючи їх для святої служби. (1 Сол. 5:23) Але навіть тих, яких Бог освячує не можна побожно шанувати, тобто обожнювати, як то можна бачити з того, що Корнилієві не було дозволено падати на коліна і кланятися перед апостолом Петром. Біблія показує, що воно навіть не є правильно поклонятися ангелу.— Дії 10:25, 26; Об. 19:10.

Чи не ясно, що Католицька Церква не трималася правд Божих, і це додало до релігійного замішання? Але є ще інші зворушуючі зміни.