Перша книга Самуїла

27 Однак Давид сказав у своєму серці: «Колись я таки загину від рук Сау́ла. Тому найліпше мені втекти+ в край філісти́млян. Тоді Сау́л перестане шукати мене по всьому Ізра́їлю,+ і я врятуюсь від його рук». 2 Тож Давид і 600 чоловіків,+ які були з ним, пішли до Ахı́ша,+ Мао́хового сина, царя Га́та. 3 Давид та його люди зі своїми домашніми залишались у Га́ті в Ахı́ша. З Давидом були дві його дружини: єзреїльтя́нка Ахіноа́м+ і кармеля́нка Авігаї́л,+ вдова Нава́ла. 4 Коли Сау́лу донесли, що Давид втік у Гат, він більше не шукав його.+

5 Давид сказав Ахı́шу: «Якщо я знайшов ласку у твоїх очах, нехай мені дозволять оселитися в одному з малих міст. Навіщо твоєму слузі жити у тебе в царському місті?» 6 І того дня Ахı́ш віддав йому Цикла́г.+ Ось чому Цикла́г досі належить царям Юди.

7 Ось скільки часу* Давид прожив у краю філісти́млян — рік і чотири місяці.+ 8 Він виходив зі своїми людьми і чинив набіги на гешуря́н,+ гірзея́н та амаликітя́н,+ бо вони жили в краю, що простягався від Тела́му до Шу́ру+ і вниз до Єгипту. 9 Коли Давид нападав на цей край, то не залишав живими ні чоловіків, ні жінок.+ Він забирав велику і дрібну худобу, ослів, верблюдів та одяг, після чого повертався до Ахı́ша. 10 Ахı́ш питав: «На які землі ви нападали сьогодні?» А Давид відповідав йому: «На південь* Юди»,+ або «На південь краю єрахмеї́лівців»,+ або «На південь краю кенея́н».+ 11 Давид не залишав ні чоловіків, ні жінок при житті, щоб привести у Гат, бо говорив: «Інакше вони видадуть нас і скажуть: “Ось що зробив Давид”». (Так він чинив увесь час, поки жив у краю філісти́млян.) 12 Ахı́ш вірив Давиду і думав собі: «Ізраїльтяни точно зненавиділи його, і він завжди буде моїм слугою».