Нелюдяність — її кінець уже близько!

„ПРЕКРАСНА РІЧ — це вічна радість”, писав поет Кітс. Багато прекрасних речей — живописи, скульптури, а зокрема літературні шедеври — виявляють нам щось про їхнього творця. Земля, ця „прекрасна річ”, з її чудовим життям, ростом, кольором, смакуванням і тисячма іншими потішаючими речами, виявляє, що є всерозумний, всесильний й вселюблячий Творець.

Найбільший літературний шедевр, Біблія, також була „прекрасна річ” і „радістю” для мільйонів людей протягом ста років. Вона каже нам, що „Бог є любов”, що Він є „милосердний й милостивий” і що людину створено „в Його образ”. (1 Івана 4:8; 2 Мойсеєва 34:6; 1 Мойсеєва 1:27) Багато людей ясно відображують риси їхнього Творця й є дійсно жалісливі та добрі. Вони ненавидять жорстокість і нелюдяність. Отже —

Як почалась „нелюдяність людини до людини”?

Певно, що не з Богом. Перш ніж Бог створив першу людину, то Він люблячо приготував гарний дім для неї. Він прикрасив земельний наділ деревами, цвітами, фруктами, струмочками й вдосталь тваринного життя — Рай! Щоб навіки задовольнятись цією красою, то людина мусила слухатись Бога, і робити точно так як Він наказував їй. Людина не була якимсь автоматом, програмована слухатись; вона мала волю вибирати для себе. Бог бажав, щоб Його людські створіння, шедевр Його видимого творіння, служили Йому тому, що вони любили Його й хотіли виконувати Його волю.

Для Бога й Його невидимих ангелів, Садок Едемський з його щасливими, гармонійними мешканцями десь мусив бути чудовий вид. Бог мав на меті, щоб з цього славетного початку ціла Земля перемінилась на глобальний Рай наповнений щасливими людьми, приносячі Йому честь та славу.

Але ангели теж були вільні вибирати самі для себе. Один ангел став заздрісний й честолюбний. Він почав уявляти себе бути богом людства. (2 Коринтян 4:4) Отже, він став замислювати таємні плани, щоб привернути перших двоє людей до себе. Спокусити Єву, щоб вона пристала до його бунту, то він обіцяв їй, „Станете ви немов боги”, і крім того, „умерти — не вмрете” — перша брехня. (1 Мойсеєва 3:4, 5) Єва стала жертвою цієї приманки. Пізніше Адам приєднався до неї й піддався їхньому бунтарському ангельському наставникові. Таким то чином цей колишній ангел став Божим ворогом, або по-єврейськи „Сатаною”.

„Вмерти — не вмрете”. Бог був перестеріг Адама, що він помре коли збунтується. (1 Мойсеєва 2:17) Тому що обіцянка Сатани, що вони не помруть тілесно, доказалась бути фальшивою, а Божа пересторога правдивою, Адам і Єва померли, і таким чином Сатана став „душогубом споконвіку”. (Івана 8:44) Його диявольський вплив знищив мир та гармонію в людській родині. Пізніше, Каїн, найстарший син Адама, став заздрісний тому, що Єгова прийняв жертву його брата, Авеля, замість його жертви. „Сильно розгнівавшись”, Каїн безсердечно вбив Авеля. Вже почалась „нелюдяність людини до людини”.— 1 Мойсеєва 4:2—8.

Це душогубство також привернуло увагу на спірне питання відносно правдивого поклоніння в порівнянні з фальшивим. Авель був першим з багатьох свідків Єгови замучених через їхню віру.

Згодом після смерті Авеля, Сатана заманив інших ангелів матеріалізувати собі тіла й жити як подружжя з вродливими жінками на землі, і таким чином ці також впали через вплив Сатани. З цього незаконного подружжя родились „силачі”, або „могутні” — тиранічні хулігани. Незабаром „земля наповнилась насильством” — „нелюдяність” людини розмножилась. (1 Мойсеєва 6:1—11) Єгова, через Свою справедливість і милосердя, не міг дозволити таким хаотичним обставинам продовжуватись. У Потопі Він знищив той стародавній лад у Ноєвому часі.— 2 Петра 2:5.

Але цим не знищилось огидного впливу Сатани. Потопом примусилось тих неслухняних ангелів розматеріалізуватись, і, бувши відлучені від святої організації Єгови, вони стали невидимою демонською організацією під владою Сатани. (Ефесян 6:12) Щоб контролювати людство, то вони користуються спіритизмом, некромантією (чорна магія), астрологією та іншими містичними практиками. Не мігши вже матеріалізуватись на людей, то вони часто оволодівають людьми, тваринами та такими неживими предметами, як фетиші. Під впливом демонських сил і сліпого фанатизму фальшивої релігії, націоналізму та расизму, люди вчиняють нелюдяність, які то вчинки вони нормально не чинили б.

Отже, не дивно, що релігійне переслідування донині продовжується. У нашому початковому параграфі на сторінці 3 згадалось про групу християн, яких били майже до смерті. Ці постраждали тому, що були Свідками Єгови. На цій оказії вони пережили биття. Тоді як провідника групи дуже били, то він молився до Єгови „щоб Він подбав про життя цих, Його ,овець’ ”. На здивування поліції, ані один з них не помер. Єгова може охороняти Своїх власних якщо бажає.— 2 Хроніки 16:9.

У Сполучених Штатах, через расизм вибухали брутальні напади юрбою, а навіть розправлялись самосудом. В Африці декотрі білі також зухвало відносились проти чорних. Релігія часто співдіяла з політикою й має довгий, кров’ю заплямований рекорд нелюдяних вчинків, які наповнюють історичні книги. Е. Боладжі Ідову, професор релігійного дослідження в Ібадан університеті, Нігерії, писав: „Втручання священиків у світські справи з всіма його... жахливими формами нелюдяності вчинені в ім’я божества — завжди соромили релігію... Як же історія може забути хрестові походи, джігади [свята війна], Інквізицію, ті спалення живцем і спотворення та спустошення?”

Як нелюдяність закінчиться?

Певно, що вона не закінчиться людськими зусиллями. Декотрі гуманітарні організації стараються поліпшити долю людини, але світ уже занадто заглибився в багно зіпсуття та насильства, щоб зусилля людини мало якийсь успіх.

Проте, Ісус сказав: „Неможливеє людям — можливе для Бога”. (Луки 18:27) Він також сказав Своїм учням: „Будьте відважні: Я світ переміг”. (Івана 16:33) Божий головний ворог, Сатана, ненавидів Ісуса й звертався до політичних та релігійних провідників, щоб нападати на Нього — від царя Ірода, який старався стратити Ісуса коли Він ще був немовлятком, до священиків, які звертались до могутньої Римської Імперії щоб стратити Його на стовпі. Сатана також старався спокусити Ісуса чудовою приманкою — „усіма царствами світу й їхньою славою” — якщо б Ісус тільки поклонився йому. (Матвія 4:8) Але Ісус не піддався зусиллям Сатани; Він вірно перетерпів муки бичування, а також стовпа.

У темному моменті очевидної поразки, Ісус показав, що Він дійсно набув перемогу над Сатаною. Один з Його спільників у стражданні, злочинець, прохав: „Ісусе, спогадай мене коли прийдеш у Царство Твоє”. Через Ісуса, навіть цей звичайний злочинець трохи оцінював, що Боже Царство було єдиною надією для людства. Ісус відповів йому переможно: „Поправді кажу тобі сьогодні, ти будеш зі мною в Раю”.— Луки 23:42, 43, НС.

Тут Ісус ясно з’єднав Своє Царство з Раєм і показав, що воно буде грати головну роль у сповненні оригінального наміру Єгови для цієї землі. Але коли? Як? Очевидно, що перше треба знищити злий світ Сатани. Доказ є, що це має незабаром статись.

Тоді як Ісусові учні запитали Його, коли це станеться, то Ісус говорив їм про світову війну, голод, землетруси, пошесті, зростання злочину, дивні та страшні події на небесах, велику журбу про майбутність, та інші фактори, становлячі складну ознаку, що „кінець” уже є близько. (Матвія 24:3—14; Луки 21:10, 11, 25, 26) Ці події вже відбувались у безприкладному масштабі ще від 1914 р. Отже, так як Ісус був сказав: „Коли стане збуватися це, то випростуйтесь... бо зближається ваше визволення... Знайте, що Боже Царство вже близько”. (Луки 21:28, 31) Врешті, кінець „нелюдяності людини до людини” вже близько!

Тому то Свідки Єгови вже роблять великі зміни в їхньому житті пильним студіюванням Біблії й виконуванням того, що вона каже. Вони не беруть участі в політичних конфліктах і ,вже більше не навчаються війни’. Вони стараються ставати лагідними та любителями їхніх ближніх. Ісус сказав: „Блаженні миротворці” і „блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони”.— Ісаї 2:4; Матвія 5:5, 9.

Відновлений Рай

У Божому призначеному часі, Ісус Христос буде воювати проти „царів землі й їхнього війська” і вщент викорінить із землі всі ознаки світу Сатани. Ця велика перемога завершить „велике горе, якого не було від початку світу”. Потім Сатана з його демонами будуть „зв’язані”, або стримані, щоб уже більше не впливали на людство чинити зло, протягом тисячі років.— Матвія 24:21, НС; Об’явлення 16:14—16; 19:11—20; 20:1—3.

А потім що? „Нові небеса й нова земля” в яких „праведність домуватиме” — Боже Царство матиме цілковитий контроль і тоді ,відбудеться Його воля, на небі, як також на землі’. (2 Петра 3:13; Матвія 6:10, НС) Під керівництвом Царства, земля поступово відновиться на Рай. І то в цьому Раю, що той злочинець, який помер з Ісусом, воскресне від мертвих як один з більйонів „у пам’ятних гробах”, які почують голос Ісуса й „повиходять”.— Івана 5:28, 29.

І що цей колишній злочинець знайде на землі? Що зіпсуття і жорстокість Римської, а також усіх інших імперій та урядів, уже навіки були знищені! Замість сатанинського духа пожадливості, пристрасті, ненависті й страху нависати над землею, тоді буде чудова обстановка миру, радості, єдності й любові. Духовний рай, яким уже втішаються мільйони людей Єгови, пошириться по цілому світі. Такі „тілесні вчинки” як „перелюб, нечистість, розпуста, ідолопоклонство, чарівництво, ворожнечі, сварки, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки і подібне до цього”, будуть знищені тому, що „хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого”.— Галатів 5:19—21.

Безсумнівно, що той злочинець практикував декотрі з цих учинків, але воскресши, він буде бездоганний тому, що „хто вмер, той звільнився від гріха”. Той злочинець уже одержав „заплату за гріх... смерть” і буде в черзі одержати „дар Божий” тобто, „вічне життя в Ісусі Христі, Господі нашім”.— Римлян 6:7, 23.

Яке ж полегшення це буде, і яка ж чудова можливість для того злочинця, а також для мільйонів інших людей! Коли Боже Царство буде праведно й розумно володарювати над землею, тоді земля видасть свій плід і буде прикрашена. Різноманітність усіх живих тварин на землі знову буде коритись людині так як спочатку. (1 Мойсеєва 1:28; Ісаї 11:6—9) Цей земний Рай, „прекрасна річ” буде „вічною радістю”.

Але, важливішим, коли дух Єгови буде вільно текти, тоді буде розквітатись плід того духа — „любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість”. (Галатів 5:22, 23) Усі раси людства та народи стануть одним великим братерством. Як? Коли ,зодягнуться в любов — досконалий союз єдності’. „Нелюдяність людини до людини” вже назавжди зникне.— Колосян 3:14, НС.