Підкріплені тисячолітньою надією
„ВІД дерева ж фігового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько,— під дверима”— Марка 13:28, 29.
1, 2. (а) Що світовий провідник сказав відносно війни і миру? (б) Але яку надію обіцяв Ісус Христос? (Порівняйте Луки 21:29—31.)
У ДОБІ водневої бомби, тут вже більше немає жодної повнозначної різниці між глобальною війною, а глобальним самогубством”. Це сказав президент Сполучених Штатів, коли він повернувся від підписання Солт умови (договір в справі обмеження атомних далекосяжних ракет) з Радянським Союзом. Він також вказав, що світ живе в „присмерку миру”, і завжди стоїть перед лицем похмурого сподівання „катастрофічної атомної війни, війни, яка своїм страхіттям, руїнництвом і смертністю зробить карликом усі взяті разом війни, які відбувалися на протязі людської довгої і кровавої історії. Але, чи це дійсно прийде до глобального самогубства? Давайте уважно переглянемо те, що „Син людський”, Ісус Христос, відповідає, так, як це є записане в біблійній книзі Марка.
2 Передсказавши події, „речі, які стануться” в нашому 20 сторіччі, Ісус Христос порівняв їх до фігового дерева, коли „віття його вже розпукується, і кинеться листя”,— доказ, що літо вже близько. (Марка 13:28, 29). Це відповідає приходу Ісуса Христа, щоб виконати судову кару. Тоді, буде слідувати „тисяча років”, на протязі яких Диявол вже більше не буде зводити народи.— Об. 20:2, 3.
3. (а) Який вплив будуть мати речі, „які повстануть” на людство відносно яких говорив Ісус Христос? (б) Як повинні сприймати і дивитися на ці події учні Ісуса Христа?
3 Проте, ці передсказані „речі, які стануться” не будуть приємні. Пророкуючи відносно їх, Ісус Христос підбадьорює нас такими словами: „І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки,— не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних (мук горя)”. (Марка 13:4, 7, 8) Отже учні Ісуса Христа не повинні невідповідно хвилюватися або бентежитись відносно страхів, які стаються на землі, від того часу, коли „призначений час народам” закінчився в 1914 році. (Луки 21:24—28) Все це є ознаками, що Ісус Христос, Син людський „є близько, під дверима”, і що Його воскресші послідовники незабаром урядуватимуть з Ним, як царі на „тисячу років”.— Мат. 24:33; Об. 20:4.
„ПИЛЬНУЙТЕ Ж САМІ СЕБЕ”
4. Чому Свідки Єгови часто страждають більше, як інші, і що Марка 13:9 говорить відносно цього?
4 Разом з багатьма іншими людьми, Свідки Єгови страждають від цих „мук породільних”. Часом вони мусять терпіти навіть більше, як інші, тому що це є період часу, коли Диявол має особливо лють велику проти тих, „які бережуть Божі заповіді”. (Об. 12:12, 17) Ісус Христос говорячи про це, сказав: „Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм”.— Марка 13:9.
5. Посуваючись вперед до тисячолітньої мети, які досвіди мали Свідки Єгови від 1914 року?
5 Як правдиво це доказалося бути в добі, яка слідувала після 1914 року. На сумлінних студентів Біблії полювали і їх переслідували в більшості націях, які брали участь в 1-ій Світовій Війні. Хвиля переслідування поглинула, але не була успішна, щоб знищити Свідків Єгови в Німеччині в роках 1930-их і в 1940-их. На протязі Другої Світової Війни більшість народів на землі об’єдналися в кампанію ненависти проти Свідків Єгови. Але, всупереч їхнього страждання, ясна надія благословенств тисячолітнього царювання завжди лежала перед цими християнами; і з цією надією вони продовжували посуватися вперед в напрямі до того щасливого часу.— Об. 20:6.
6. (а) Яке „свідчення” вимагається давати від людей Бога Єгови? (б) Як поширено виповнилося Марка 13:10 в теперішньому часі?
6 І до сьогодні, в багатьох країнах, люди Бога Єгови мусять з’являтися перед суддями й правителями, як на „свідчення їм”. А все це, тому що Божі слуги основно віддають їхню вірність Христовому царству, яке Ісус Христос Сам пояснив „не є частиною цього світу”. (Ів. 18:36) І це тому також, що вони завзято беруть участь у виповненні слідуючих слів пророцтва Ісуса Христа: „Але перше Євангелія (добра новина) мусить бути народам усім проповідувана”. (Марка 13:10) Чи все це виконувалося від 1914 року? Звичайно, що так! Не звичайною людською силою, але силою Божого святого духа, Свідки Єгови покрили землю кампанією проповідування і роблення учнів. Сьогодні більше, як два мільйони Свідків проголошують тисячолітню надію „до всіх кінців заселеної землі”.— Зах. 4:6; Рим. 10:18, НС, анг.).
7. В які способи Свідки Єгови мають досвіди допомоги Божої динамічної енергії? (Іс. 40:28—31)
7 Його динамічною енергією (силою) Бог чудово підкріпляє Своїх людей, як вони продовжують зустрічати ситуацію, яку Ісус Христос описав, говорячи: „Коли ж видадуть вас і поведуть,— не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але дух святий. І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І діти повстануть навпроти батьків — і їм смерть заподіють. І за ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти”.— Марка 13:11—13.
8. Як „святий дух” часто допомагає Божим людям, коли вони є під тисками (в трудних обставинах)?
8 В ці дні виповнення пророчих „ознак” Ісуса Христа, було багато прикладів, як Бог Єгова постачає „святого духа” і керівництво, коли виникає велика потреба. (Марка 13:4) Один Свідок Єгови, вірний подорожуючий надзиратель, був недавно арештований за навчання „доброї новини”, і ті, що ув’язнили приготовлялися стратити його. Проте, він запротестував, що вони перше мусять справедливо судити його. Коли було вирішено дати йому суд, він зробив прохання, щоб судовий процес був записаний в судових рекордах. При допомозі духа Єгови, надзиратель дав гарне свідчення відносно Божого царства, цитуючи багато з Святого Писання. Все це було записане в судовому рекорді. Проте, його було засуджено на смерть. Але наступно він повідомив суд, що згідно з законом він має право апелювати вирок. Таким чином йому було дозволено апелювати його справу згідно записаних судових рекордів. Вищий суд переглянувши справу, вирішив змінити рішення попереднього суду і звільнити подорожуючого надзирателя, щоб він вільно продовжував проповідувати царство Боже. Божий святий дух допоміг йому здобути перемогу! — Порівняйте Дії 4:13, 31; 5:32.
9. Які проблеми можемо зустріти і як ми можемо подолати їх у відношенні до членів родини?
9 Як Ісус Христос передсказав, що невіруючі члени родини повстануть, як переслідувачі. Зрада Свідків своїми власними бунтівничими дітьми іноді траплялася, як це сталося в таборі для втікачів в Африці. Також, у порівняльно мирних країнах, Свідки Єгови часом мусять боротися проти гірких опозицій з боку шлюбного партнера або інших членів родини. Як вони свідчать тактовно і пробують любовно допомагати таким переслідувачам, всі такі Свідки є підтримані запевненням, що „хто витерпить аж до кінця, той буде спасений”.— Марка 13:13; порівняйте Марка 10:28—30; 1 Пет. 3:1—4.
РОЗПІЗНАВАННЯ „ГИДОТИ СПУСТОШЕННЯ”
10. Яке питання повстає відносно Марка 13:14?
10 Всі особи, які прагнуть наближаючого тисячоліття, є глибоко втягнені в слідуючі слова Ісуса Христа: „Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл,— що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє (розпізнає),— тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають”. (Марка 13:14) Що це є „гидота спустошення?”
11. (а) Як царство Боже і „гидота спустошення” з’являються в протилежності? (б) Чому Об’єднані Нації є „гидотою” з погляду Бога Єгови?
11 „Гидота спустошення” стоїть в протилежності до „Царства нашого Господа [Бога Єгови] і Його Христа”, яке народилося на небі в 1914 році. (Об. 11:15—12:12) Те царство є зображене пророчо, як „прекрасне для величності” і „досконале красою”. (Пс. 48:3; 50:2, НС) Але народи негайно розлютилися проти цього Царства. (Пс. 2:1—6) Дуже скоро вони створили Лігу Націй, а пізніше відродили її, як організацію Об’єднаних Націй. В біблійній книзі Об’явлення це міжнародне (інтернаціональне) тіло зображене, як щось дійсно „огидне”— червона „звірина . . . переповнена іменами богозневажними,— яка мала сім голів і десять рогів”. (Об. 17:3, 8) О, яка це є „гидота” з погляду Бога Єгови! Вона вихвалялася, як діюча сила, яка принесе „мир і безпечність”— те, що лише Христове славетне царювання може здійснити для людства.— Іс. 9:6, 7; порівняйте 1 Солунян 5:3.
12. Як Вавилон Великий потрапив в неласку Бога Єгови, і який це буде для нього наслідок?
12 Хто зробив такі хвастливі претендування для цього людського агенства? Видатно, священство так званого Християнства! У грудні 1918 р., Федеральна Рада Церков Христа в Америці, вихваляла запропоновану тоді Лігу Націй, як „політичний вираз Божого Царства на землі”. Більш сучасно, в 1965 році, Папа Павло VI проголосив Об’єднані Нації бути „остання надія згоди і миру”. Аж до цього 1979 року, папи і прелати (вищий священицький сан) продовжують залицятися і далі шукають ласки від О.Н. Але до кого приналежне це священство? Вони є зв’язані з релігійною повією або „розпусницею”, яка є зображена в Об’явленні, як „Вавилон Великий, мати розпусти й гидоти землі”. (Об. 17:1, 3—6) Як світова імперія фальшивих релігій, ця розпусна „жінка займається торгівлею з політичними керівниками народів, заявляючи свою віру в О.Н. „звірину”, навіть зухвало „сидить як цариця” зверху цієї „звірини”, даючи їй інструкції. (Об. 18:7) Але так, як вона показує себе „сидяча прекрасною” з своїми політичними „коханцями”, основні радикальні „десять рогів” цих О.Н. „зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять”.— Об. 17:16.
13, 14. (а) Чому ми тепер повинні бути певними, що наша „втеча в гори” є цілковита? (б) Який є доказ, що багато ще є слухняні наказу в Об’явленні 18:4?
13 Розпізнаючими очима віри, християни навіть тепер можуть бачити, що „гидота спустошення”— О.Н.— „що вона залягла, де не слід”, з „рогами” загрожує так званому „святому королівству” фальшивого Християнства. (Марка 13:14; Мат. 24:15) Спустошення фальшивої релігії наближається ближче! Вона помилилася в своїх розрахунках, покладаючи свою віру в цю „гидотну” звірину! Як читач бачить ці речі, то що він повинен робити? Ісус Христос дав відповідь: „Починайте втікати в гори”.
14 Щасливо, „ті в Юдеї” не відкладали їхню втечу в охоронні „гори” Бога Єгови за межами тієї країни. Отже, сьогодні, в 205 країнах і територіях навколо землі, Свідки Єгови перестерігають про скорий кінець цієї системи речей. Вони звертають увагу на голос із неба, який говорить: „Вийдіть із нього [Вавилону Великого], люди Мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його”. (Об. 18:4, 5) Люди Бога Єгови „не є частиною цього світу”; вони зробили себе такими. (Ів. 15:19) Тисячі продовжують втікати, як це показує загальне число 416.167 охрещених на протязі трьох років, після року 1975.
НАГАЛЬНА (НЕВІДКЛАДНА) СИТУАЦІЯ
15. Як ми можемо застосувати пораду в Марка 13:15, 16 в нашому власному житті?
15 Підкреслюючи невідкладність або надту необхідність в часі „закінчення системи”, Ісус Христос сказав: „І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. І хто на полі,— хай назад не вертається взяти одежу свою. (Марка 13:15, 16) В біблійному часі, коли нещастя загрожувало, це було б нерозсудливо для чоловіка сходити вниз з даху по зовнішніх сходах і увійти в хату, щоб рятувати своє майно. Часто найшвидший спосіб втечі був через прилеглі дахи сусідніх хат. Також господар, який роздягнений працював на свойому полі, наражав на небезпеку свою втечу, коли б він вернувся до хати, щоб забрати свою одежину. Подібно сьогодні, спасіння можна знайти лише втечою до Божого Царства і коли постійно ставиться інтереси Божого царства на першому місці,— не намагаючись рятувати матеріальні речі з засудженого світу.— Порівняйте Луки 9:62; 12:22—31; 17:31, 32.
16. (а) Хто буде мати великі труднощі, коли останнє „горе” вдарить? (б) Протилежно, яке потішаюче сподівання мають богобоязливі батьки?
16 Наступно Ісус сказав: „Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!” (Марка 13:17) Це було трудно — дуже трудно — для таких осіб, коли імперські римські армії спустошували Єрусалим в 70 році З.Д. І це буде дуже тяжкий час для родин, які ігнорували забезпечення на втечу Бога Єгови, під час останнього „горя” на землі. Щасливо, богобоязливі батьки, котрі стараються виховувати своїх дітей „в дисципліні та напоминанні й остереженні Єгови”, можуть сподіватися, що їхні неповнолітні слухняні діти будуть заслуговувати на те, що заслужить родина, що може значити спасіння для них. (Ефес. 6:4, НС порівняйте 1 Коринтян 7:14.) Але шлях спасіння не буде легкий, так як слідуючі слова Ісуса Христа вказують:
17. (а) Що ми можемо сподіватися в „зимовому” часі „горя”? (б) Як ми можемо діяти мудро тепер, і з якою надією на майбутнє? (Іс. 26:20, 21)
17 „Моліться ж, щоб не трапилася це [ваша втеча] зимою. Будуть бо ті дні такою скорботою [горем], що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. І коли б Господь [Єгова] не вкоротив був тих днів,— не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротить Він ті дні”. (Марка 13:18—20) Ми, особисто, можемо бути неспроможними „зробити це”, якщо ми спізнимося втекти на протязі сприятливої пори року, такої, як літо, перед тим, як наступить зимовий час „ВЕЛИКОГО ГОРЯ”. В теперішніх ненормальних часах ніхто не може сподіватися далі продовжувати жити нормальним життям. Тому наймудріший напрямок сьогодні є втікати на сторону Божого Царства, залишатися там, витрачаючи самого себе в житті саможертвенно для інтересів цього Божого Царства. (Марка 8:34—36; Мат. 6:33) Тому, що ми знаходимось перед найбільшим горем за цілої історії людства, ми мусимо бути вдячні Ісусу Христу за запевнення, що Бог Єгова „вкоротить ті дні” для того, щоб врятувати „людей” присвячені Йому,— тобто, „вибраних”, котрі пізніше будуть правити з Христом, і „великий натовп”, що складатимуть ядро або основу тих, які будуть жити на землі на протязі тисячоліття.— Об. 5:9, 10; 7:4, 9—17.
18. Як ми можемо сподіватися, що „страждання народів” досягне найвищої точки? (Іс. 45:18)
18 Після перестороги відносно „фальшивих Христів і фальшивих пророків”, багато, яких появилося в цих останніх днях, Ісус Христос віднісся до страх-навіваючих ознак на небі і до „великої потуги і слави” Його приходу, як „Сина людського”, коли Він буде виконувати карний суд і збере для спасіння тих, що приналежні до Нього. (Мат. 24:24; Марка 13:26) Без сумніву, через брак харчів, пального та інших постачань, разом з продовжуючим нагромадженням зброї масового знищення, тут буде збільшатися „тривога народів на землі, і збентеження (бо не будуть мати жодного виходу) . . . коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на всю залюднену землю”. (Луки 21:25, 26, НС) Чи ці народи будуть намагатися йти самогубним шляхом тотальної війни, далі буде видно. Але вони не можуть, і не зможуть стерти людство з поверхні землі! А для „вибраних” і їхніх компаньйонів є міцне і непохитне запевнення про визволення.— Луки 21:28; Мат. 24:21, 22.
19. Що ми можемо сподіватися бачити в найближчій майбутності?
19 Правда, „муки породільні” принесуть багато страждань для людства через те, що „повстав народ на народ” у світовій війні. (Марка 13:8) Однак Ісус Христос запевняє нас, гарантуючи, що так, як наближаюче літо можна розпізнати по тому, як гілки на фіговому дереві вже розпукуються і появляються молоденькі листочки, так і ті „речі, що будуть діятись”, будуть ознакою, що вони скоро досягнуть своєї найвищої точки в надходячім Христовім карнім суді. Він каже: „Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе це станеться! Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!” (Марка 13:21—27, 30, 31) Крім того, Об’явлення, яке Ісус Христос дав пізніше апостолу Івану, запевняє нас, що тисячоліття Божого царства через Христа буде слідувати після того, як Диявол і всі його діла будуть знищені.— Об. 20:2, 3; 1 Ів. 3:8.
„ПИЛЬНУЙТЕ”
20. (а) Чому це є небезпечно дрімати в цей час? (б) У згоді з книгою Марка 13:34, 35, як ми можемо показувати вірність нашому Господеві?
20 Закінчуючі слова Ісуса Христа великого пророцтва містять в собі сильну пересторогу для всіх нас. Дехто можливо заколишить себе до дрімоти, або навіть до спання, тому що „Син людський” не прийшов розраховуватися з народами в сподіваному часі. О, як це є небезпечно! Ісус Христос дав пораду: „Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син,— тільки Отець. Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!” Тому, що ми не знаємо того часу, це дає нам сильну причину бути широко пробудженими. Крім того, вірність до нашого Господа, яку ми демонструємо нашим старанним проголошенням „доброї новини” відносно Його прибуття, вимагає від нас постійної невсипущости і пильності. „Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. Тож пильнуйте,— не знаєте бо, коли прийде пан дому”.— Марка 13:32—35.
21. У зв’язку з тим, що є обіцяне, чи ми повинні „пильнувати”?
21 Коли „Син людський” прибуде „зненацька”, щоб виконати суд, нехай Він знайде нас незсплячими, але дуже активними у чиненні волі нашого Отця. Бо ми будемо благословенні й щасливі, якщо будемо слухати слідуючі слова Ісуса Христа: „А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!” (Марка 13:37) Нехай же ми будемо підкріплені дорогоцінною обіцянкою Бога Єгови під час „горя”, щоб ми увійшли в розкішний мир, який буде тривати 1.000 років під Божим царством через Христа! — Об. 20:1—6; 21:1—5.
[Ілюстрація на сторінці 9]
„Муки породільні” для людства почалися в 1914 році і посилюються аж до сьогодні.