Вірно вітримуючи
„Хіба ж очі Твої не для правди, Господи?”— Єрем. 5:3.
1. Як поведінка Єрусалиму була протилежна поведінці Єремієвій?
ЄГОВА запитав про стародавній Єрусалим: „Чому ж відступив оцей. . . народ усевічним відступленням?” Це тому, що вони йшли впертим шляхом, вибираючи „популярний напрямок, мов той кінь, що женеться у бій”. І їхній тілесний погляд стягнув нещастя на них тому, що ,не пізнали Господнього права’. (Єрем. 8:5—7) У дивовижній протилежності цьому, Єремія витримав з вірністю. На протязі 40 років, аж до знищення Єрусалиму, і після того часу, він далі виконував своє доручення проголошувати суди Єгови.
2. Відносно надходячого великого горя, то як стан Єремії сходиться з станом Божих людей сьогодні? (Єрем. 4:5, 6; 6:1)
2 Виглядає, що Єремія не знав наперед, ні дня, ані години, коли Єрусалим буде знищений. Але він був свідомий про „великий гуркіт з півночі”— від Вавилону. Він знав, що нищитель уже наближався, і що Божі суди були певні. Подібно, слуги Єгови сьогодні бачать „ознаку” надходячого великого горя, якого ще не було від початку створіння”.— Єрем. 10:22; Марка 13:4, 19.
3. (а) Що Свідки Єгови проголошували за сучасного часу, і як довго? (б) Що вони додали до своєї віри?
3 На протязі майже 60 років християнські свідки Єгови проголошували народам, поза й у так званому Християнстві, що цей світ уже увійшов у свій „час кінця”, ще від 1914 р., і що незабаром ціла система мусить загинути у „часі утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу”. (Дан. 12:1, 4) Демонські сили збирають народи до Армагеддону. (Об. 16:13—16) Як сучасний клас Єремії проголошує цю вістку, то вони витримують з вірністю. До їхньої віри вони додають витривалости.— 2 Пет. 1:5, 6.
4. Що є джерело нашого заохочення, і як це показується в Єремії 17:5—8?
4 Клас Єремія, як і всі ті, що тепер долучаються до вісників Царства, потребують продовжаюче заохочення для перемоги. Єгова постачає таке заохочення. У протилежність тим, що „надію кладуть на людину, і роблять раменом своїм слабу плоть (тіло”, то ті, яких Єремія представляв, надіються на Єгову роблячи Його своєю твердинею. Вони є „як дерево те, над водою посаджене”, щоб могли пускати коріння пити зі всіх забезпечень, яких Єгова зробив на життя. Ні „спека” переслідування, ні „в році посухи” через заборони та обмеження, примусять їх „перестати приносити плоду”. Так як плодюче дерево, вони не перестануть приносити Єгові хвалу. У цьому вони є „благословенні”.— Єрем. 17:5—8.
ЗУСТРІЧАЮЧИ ПРОБУ ВИТРИВАЛОСТИ
5. Який приклад витривалости Єремії повинен заохочувати нас?
5 Чи деякі зробили матеріальні речі своєю метою, замість безцінного скарбу царської служби? Чи деяким є тяжко витримувати? Не забувайте, що часами Єремієві також було тяжко витримувати. Він навіть думав залишити службу. Але слово Єгови було в його серці, „як огонь той палючий, замкнений в костях” його. Те слово спонукувало його далі боротися й взяти перемогу над його ворогами. (Єрем. 20:9) Коли ми переглянемо деякі проблеми з якими Єремія мусів боротися і перемогти, то певно це повинно вкорінити в нас бажання витримати, щоб набути перемоги.
6. (а) Де Єремія знаходив силу на витривалість? (б) Згідно прикладом Єремії то яку дружбу ми повинні обминати?
6 Його власні громадяни Анатоту дуже гірко противилися, кажучи: „Не пророкуй ім’ям Господнім [Єгови], щоб не померти тобі від рук наших”. Його власні брати й родина батька його дуже зрадницько поводилися з ним. Здавалося, що він мав кругом ворогів, які скликували лукавство на нього. (Єрем. 11:21; 12:6; 15:10) Але Єремія таки набирав сили витримати. Звідки? Коли молився до Єгови й задумувався над привілейом носити Його ім’я й слово:
„Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого; бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте! Не сидів я на зборі веселому та не радів”. (Єрем. 15:16, 17)
Єремія радів зі слів Єгови і тому, що носив Його ім’я. Він не мав приємности з пустих жартів безбожників і мудро обминав їхнє товариство. Чи ж ми повинні менше робити?
7. (а) Що помагало Єремії прийняти без нарікання його неодружений стан? (б) Яка була реакція Єремії, коли Пашур жорстоко поводився з ним?
7 На знак, що його вістка була правдива, Єгова наказав Єремієві не дружитися. Таким чином він не буде виховувати дітей на знищення. Єремія не нарікав, що не був одружений, але він занурився в свою роботу. З часом, Пашур, начальник дому Єгови, спротивився Єремієвим словам, ударив його і замкнув у в’язниці. Але, вийшовши на волю, Єремія знову відважно сказав Пашурові, що цар Вавилону таки забере цілу Юдею.— Єрем. 16:1—4; 20:1—6.
8. Як Єремія показував відважність за часу Єгоякима?
8 Коли лукавий цар Єгояким став царювати у 628 р. перед З.Д., то Єгова надхнув Єремію промовити сильне пророцтво, і знову сказав йому: „Не відбирай ані слова”. Отже, ставши на подвір’ї Єговового храму, Єремія говорив усе, що Єгова наказав йому, дійсно повідомлення засуду для Юдеї та Єрусалиму. А які були наслідки? Історія відповідає:
„Як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь [Єгова] сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: ,Ти конче помреш! Нащо пророкував ти Господнім ім’ям [Єгови], кажучи: „Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця?’ ” І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі”. (Єрем. 26:1—9)
Князі, священики та пророки Юдеї вимагали засуд смерти. Але, хвилюючою промовою Єремія пояснив, що це Єгова послав його пророкувати, що він корився Єгові, і що вони проллють невинну кров, коли вб’ють його.— Єрем. 26:10—15.
9. (а) Хто говорив на користь Єремії? (б) Що сучасного це пригадує нам?
9 Тоді всі князі та люди почали обороняти Єремію, кажучи: „Він говорив до нас Ім’ям Господа [Єгови], Бога нашого”. Деякі старші також підтримували Єремію, один із них був Ахикам, батько Ґедалії. (Єрем. 26:16—24) Єремія, тому продовжав відважно пророкувати. Це тимчасове полегшення в переслідуванні Єремії пригадує нам полегшення, яке наші брати зазнали в Малавії. Недавні звіти показують, що багатьох з них уже випустили з тюрми й дозволили їм вертатися назад до своїх домів обробляти поля. Деякі молоді, які колись дуже переслідували їх, тепер навіть самі студіюють Біблію з ними. Проте, по інших частинах країни місцева влада та родичі не дозволяють слугам Єгови жити нормальним життям. Однак, так як Єремія, вони далі витримують з вірністю.
ЗМАГАННЯ ПРОРОКІВ
10, 11. (а) Яке пророче зображення відіграли Єремія й Ананій? (б) Як Єремія доказався бути правдивим пророком?
10 Це також було за часу Седекії, що Єремія відіграв пророче зображення. Єгова наказав йому надіти на шию дерев’яне ярмо й звіщати, щоб Юдея з сусідніми країнами поставили себе під ярмо царя Вавилону, а то дістануть сувору кару. Але пророк Ананій зняв ярмо з шиї Єремії і поламав його, кажучи, що за два роки Єгова так легко зламає ярмо Вавилону.— Єрем. 27:2—15; 28:1—11.
11 Хто виграє у цьому змаганні між пророками? Єремія чи Ананій був правдивий пророк Єгови? Єгова усунув усякий сумнів відносно цього, коли наказав Єремієві пророкувати, що дерев’яне ярмо буде замінене залізним ярмом, і що у тому році Ананій мусить умерти. Ананій не лише помер сьомого місяця того року, але ярмо Вавилону доказалося бути дійсно залізне ярмо.— Єрем. 28:12—17.
12, 13. (а) Яка сучасна група діє так, як Ананій, і як їм поводиться? (б) Що підкріпляє Божих правдивих Свідків?
12 Які подібні до Ананії є сучасні фальшиві пророки, які з лукавим наміром стараються ,повалити’ роботу Свідків Єгови! Деякі з них навіть самі колись ходили з Божими людьми, але сталися незадоволені тому, що не досягнули свого самолюбного честолюбства і вернулися до тієї самої науки, яку колись виблювали. Вони проповідують „через заздрощі та колотнечу”, а не „з доброї волі”, тому що не мають нічого підкріпляючого сказати. (2 Пет. 2:22; Фил. 1:15) У приході „великого горя”, вони сподіваються щось іншого від класу Єремії.
13 Проте, так певно, як Єгова замінив зламане дерев’яне ярмо залізним ярмом, то так є певно, що „велике горе” прийде в Божому призначеному часі. І так певно, як Ананій мусів умерти того року під засудом Єгови, то так ці пророчі групи, які противляться колись будуть знищені. Вони не мають ні радощів, ані духа Єгови, ані „слова”, щоб підкріпити їх.— Єрем. 23:16—19; 31:1, 12.
ТРИМАЙТЕСЯ МІЦНО ВАШОГО ДОВІР’Я!
14. (а) Так як Єремія, яке довір’я ми повинні відбивати? (б) Чому ми завжди повинні пильнувати?
14 Так як Єремія, ми самі повинні мати непохитне довір’я в пророче „слово” Єгови. Щоб виявити своє довір’я Єремія слухав „слів Єгови”, коли купив спадкове поле в Анатоті, а це лише рік перед спустошенням землі вавилонськими військами! (Єрем. 32:8—25) У цих останніх днях, ми також повинні бути переконані, що Єгова виконає кожне слово Своєї обітниці, хоронити й установити Своїх людей. (Єрем. 32:38—41) Час для небесних сил під Ісусом Христом нападати вже дуже близько! Тому ми повинні дуже пильнувати й проповідувати „слово”.— Марка 13:10, 32—37.
15, 16. (а) Що підкріпляло Єремію? (б) Яку проблему зустрів Барух? (в) Як Барухова пересторога від Єгови повинна підкріпляти нас сьогодні? (Об. 2:3)
15 Такий шлях не був легкий для Єремії. Але тому що він був вірний Єгові й виконував його волю, то Єремія здобув перемогу. Він також міг заохочувати свого вірного друга, писаря Баруха, коли він став понурий. Після коло 20 або 30 років Єремієвого проповідування, Барух сказав:
„Ой горе мені, бо додав Господь [Єгова] смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку”.
Але Єгова, через Єремію, переказав йому оцю вістку:
„ ,Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою. А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло’, говорить Господь [Єгова], ,а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити’ ”. (Єрем. 45:1—5)
Так, цей вірний слуга Божий втомився. Але Єгова запевнив Баруха, що Його час ,руйнувати й виривати’, Його час стягнути горе на невірний Єрусалим і Юдею вже був близько. Хоч виглядало, що Єгова барився, то „нещастя” було певне!
16 Єгова перестерігав Баруха не вертатися назад до світського, матеріалістичного життя юдеїв, шукаючи свого особистого успіху. Ні, він мав вірно служити разом з Божим пророком. Подібно, у цьому двадцятому столітті, в цих „останніх днях”, не є час для Божих людей вертатися назад до цього присудженого матеріалістичного світу. Їхнє відповідне місце є служити з витривалістю, аж поки не отримають ,душу свою за здобич’, під Божим царством через Ісуса Христа, після Армагеддону.
ВІРНІ ДРУЗІ
17. Хто були Рехавіти, і що довело Єгову нагородити їх?
17 Єремія мав інших друзів. Ці появилися лише після багатьох років вірної служби, і під проводом Єгови. Коли лукавий Єгоякім ще царював, Єгова наказав Єремієві привести у храм Рехавітів, потомки Йонадава, який ототожнив себе бути на стороні Єгови за днів царя Єгу, коло 250 років тому назад. (2 Цар. 10:15—17) Йонадав дав своїм потомкам розказ не пити вина „до часу необмеженого”. А тепер, коли вавилонці наближалися до Єрусалиму, Рехавіти почали ховатися в місті. Єремія поставив вино перед ними. Але вони відмовилися пити, бо вірно дотримували заповідь свого предка Йонадава. Єгова тоді протиставив невірність Юдеї й Єрусалима з вірністю Рехавітів, кажучи:
„Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні”.
Таким чином потомки Йонадава отримали велику нагороду, були визволені в часі Єрусалимського горя.— Єрем. 35:1—19.
18. Хто є сучасні ,сини Йонадава’, і де вони знаходять охорону?
18 Сьогодні ці Рехавіти мають свою подобу — люди чесного серця та правильних моралів, які можливо навіть старалися втекти від цих „критичних” часів до релігійних притулків так званого „Християнства”. (2 Тим. 3:1) Але їхній дійсний сховок знаходиться в забезпеченню Єгови через Христа. Він посилає до них сучасний клас Єремія, з вісткою, що значить спасіння для них. Ні, такі „Йонадави” не знайдуть безпеки в розбитому так званому Християнстві, але знайдуть її лише тоді, коли стануть по стороні сучасного „пророка” Єгови.
19. Як стан Єремії перед Седекією повинен заохочувати нас?
19 Це останній цар Юдеї, Седекія (617 до 607 р. перед З.Д.) просив Єремію молитися до Єгови за Юдею. Але Єремія продовжав звіщати надходяче знищення Єрусалиму. Пізніше, після жорстокого ставлення та ув’язнення на багато днів, Єремію привели перед царем, який приватно запитав його: „Чи є слово від Господа [Єгови]?” Єремія зараз відповів: „Є [слово] . . . Ти будеш відданий в руки вавилонського царя”. (Єрем. 37:3—17) Подібно, Свідки Єгови сьогодні звертають увагу на божественний засуд. Вони не цікавляться міжрелігійними союзами або пом’ягшувати вістки проти так званого Християнства.
20. (а) Що довело Евед-Мелеха врятувати Єремію, і як цей етіопець був нагороджений? (б) Хто тепер поводився так, як Евед-Мелех, і який буде наслідок цього? (Мат. 25:34, 40)
20 Тому, що Єремія далі проповідував засуд проти міста, то його кинули у резервуар, де він застряг глибоко в багні. Виглядало, що він мусить умерти. Але етіопський скопець, Евед-Мелех, пішов до царя і благав його спасти Єремію. Згідно наказом царя Евед-Мелех узяв 30 чоловіків, і вони зв’язали шнур з старих шматок, і витягнули Єремію з резервуару та відновили його до місця на Подвір’ї Сторожі. Там він перебував аж до знищення Єрусалиму і тоді вийшов на волю. Але, що сталося з Авед-Мелехом? Коли Єремія ще був на подвір’ї, то слово Єгови прийшло до нього, кажучи:
„Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: ,Так говорить Господь [Єгова] Саваот, Бог Ізраїлів: „Ось наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня. Але тебе врятую цього дня,” говорить Господь [Єгова], „і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся. Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене”, говорить Господь [Єгова]’ ”.
Таким чином, коли війська Вавилону напали з півночі, то Авед-Мелех врятував своє життя. У сучасних часах, також, було багато, включаючи навіть урядових та тюремних начальників, які чинили добро переслідуваним Свідкам Єгови. Пізніше деякі з цих стали Свідками і мають надію спастися, коли небесні сили Ісуса Христа виступлять в Армагеддоні.— Єрем. 38:6—13; 39:15—18; Об. 7:14—17; 16:16.
21. (а) Як теперішні слуги Єгови порівнюються з слугами за Єремієвого часу? (б) Якими способами вони відбивають витривалість? (Об. 14:12)
21 Це радість знати, що сьогодні на землі є особи такого шаблону, як Єремія, Барух, Рехавіти та Евед-Мелех. Звіт світової роботи Свідків Єгови на 1977 службовий рік доказує цей факт. Правда, може бути деякі, що, так як Барух, втомилися і вернулися назад до самолюбної погоні за матеріальними речами, однак, такі повинні пам’ятати, що Барух, хоч був випробовований, не покинув Божого пророка. Так, це є варта витримувати з надією на вічне життя після „великого горя”. І нехай любимці праведности, так як сини Йонадава та Евед-Мелеха далі виходять. Велику нагороду отримають всі ті, що будуть дійсно вірити в обітниці Єгови, і витримають до самого кінця.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Коли Єремію кинули у порожній резервуар, то Евед-Мелех етіопець, отримав царевого дозволу врятувати його; Бог нагородив цей люблячий вчинок