Чи ви дійсно є духовна особа?

“І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі”.— 1 Кор. 3:1.

1, 2. Чому ми цікавимося знати як стати духовною особою?

СВЯТА Біблія говорить дуже сприятливо про тих, що є “духовні” особи. З другого боку, вона не говорить похвально про тих, що є “тілесні”. Ясно є, що хто боїться Бога, той хоче бути духовною особою, чи ж не так? — Рим. 8:5—8; Гал. 5:16—18.

² Одначе, багато осіб, які повинні бути духовні, дійсно є цілком протилежні. З цієї причини, Павло один із тих, що писали Біблію у першому столітті звертаючись до християнського збору в Коринті, Греції, сказав: “Я не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі”. (1 Кор. 3:1) Чи ж ми, тому, не хотіли б стати дійсно духовними чоловіками і жінками?

3. Що це значить бути “тілесною” особою?

³ Щоб оціняти те, що це значить бути “духовна” особа, нам поможе коли зрозуміємо, що то значить бути “тілесним”, вислів, який апостол Павло вживає. Що це дійсно значить бути “тілесним”? Це значить коритися тілесному бажанню, мати земний, світський погляд. Таке є мислення грішних недосконалих людей; більшість з яких становлять цей цілий лад. Тілесні люди судять за “людськими рівнями”.— 1 Кор. 9:8.

4. Що це значить бути “духовною” особою?

⁴ Але важніше, що це значить бути “духовним чоловіком”? Це значить думати так, як Бог думає, Якого думки є багато вищі від людських. (Іс. 55:8, 9; Рим. 11:33) Така здібність думати приходить до тих, що слухають Божих промовців, а особливо Ісуса Христа, Той, що виявив і ‘пояснив нам про Єгову’. (Ів. 1:18) В апостолах Ісуса Христа маємо гарний приклад, який показує як хтось може ставати правдивою духовною особою. Ану давайте коротко простежимо їхній духовний розвиток.

5, 6. (а) Як апостоли ставали духовними чоловіками? (б) Що Ісусова наука давала апостолам?

⁵ Перше, ті, яких Бог дав Ісусові за апостолів усі були покірні, працьовиті та посвячені чоловіки. Через ці риси вони прийняли Ісусову науку. Після їхнього вибору деякі постійно служили з Ним на протязі коло двох років. Вони дивилися на Його чуда, слухали Його викладів, підкріплялися Його силою. Дивилися на Його спосіб, яким Він відносився і мав справи з другом чи ворогом, і бачили як Він обстоював за справедливими принципами. Так як сказав Петро кілька років пізніше: “Ми свідки всього, що Він чинив”. (Дії 10:39; Марка 3:14) Він також навчав їх, добровільно охочо говорити іншим про своє переконання і віру.

⁶ Така чудова наука і тренування допомогла апостолам стати духовними чоловіками. Вона передала їм “розум Христа”, почуття, темперамент і погляди Христа, так, що вони могли розсуджувати речі Його способом, що є також спосіб Єгови. Духовні люди дивляться на справи за “Божим поглядом”.— 1 Кор. 2:16; 1 Пет. 4:6; Як. 1:27.

ВИ ТАКОЖ МОЖЕТЕ БУТИ ДУХОВНОЮ ОСОБОЮ

7, 8. (а) Щоб стати духовною особою, то що треба розвивати в собі? (б) Чи лише розум треба змінювати?

⁷ Щоб сьогодні бути духовною особою, то також вимагає подібного тренування, розвивати в собі “розум Христа”. Це приходить через ‘обновлення силою, що збуджує розум’. (Ефес. 4:23, 24, НС) У щоденному житті, це “природно” для недуховних осіб піддаватися тілесному мисленню. “Сила”, що збуджує їхній розум спонукує їх хилитися до цього старого ладу. А “сила” або напрям християнського розума, проте, треба привернути до чогось “нового”, так, щоб наше мислення було в згоді з Божим способом, що робить людину духовною особою.

⁸ Так як наше думання змінюється, то кожна точка нашого життя також повинна “обновлюватися”; “нову особистість” треба розвивати. Навіть коли хтось уже на протязі багатьох років був християнським свідком Єгови, то цей розвиток таки мусить продовжатися і дотикати кожну точку його життя. Поводження християнина на роботі чи в школі, його мова та його інші особисті звичаї, всі повинні відбивати духовне думання, “розум Христа”. Але, що стається, коли дозволиться тілесному думанню впливати на життя?

9, 10. Що може статися, так як було показано в Коринтянському зборі, коли особи дозволять тілесному думанню впливати на них?

⁹ Біблія дає приклад цього показуючи, що сталося в Коринтянському зборі, в Греції у першому столітті. Вони вже були християни. (1 Кор. 1:2) Але багато дозволили грецькому світові, що був навколо них впливати на них. Саме як ці члени збору стали “тілесними”?

¹⁰ Деякі з них були горді вчителі та фальшиві апостоли і втягли світські рівні і погляди в збір. За цим напевно прийшли розладдя, помилки та підлість, і через це багато ставали такими як світ, тілесні. Той стародавній грецький світ певно не був подібний до Христа. Все в його культурі — мистецтві, науці, релігії, іграх, філософії — було світське, тілесне, людського походження.

11, 12. Поясніть як тілесне думання впливало на життя різних членів збору в Коринті.

¹¹ Тому, що вони нерозумно старалися вселяти такі рівні в збір, то які були наслідки? Те, що вони робили і вірили відбивало їхній тілесний погляд. Цей погляд не було можливо заховати. Його можна було бачити в їхньому поводженні з іншими членами збору, кожен вважаючи себе вищим від другого. Через це прийшли розділення, партійний дух і незгоди. (1 Кор. від 1 до 4 розділів; порівняйте Якова 3:13—18.) Вони дозволяли розпусту. (1 Кор. 5-ий розділ) Вони брали один одного до суду. (6-ий розділ) Вимагаючи своїх власних прав, вони майже спотикнули деяких до ідолослужіння. (Розділи 8 до 10) Вони не оціняли властивої влади в зборі та не шанували Господньої Вечері. (11-ий розділ) Павло мусів наказувати їм, що навіть ті члени, які “виглядали слабіші” були потрібні для збору.— Розділ 12:22.

¹² Хоч світські, зарозумілі тілесні грецькі письменники виставляли такі жорстокі, так звані “мужеські” риси, як гордість і егоїзм (самолюбність), то Бог не похвалює їх. Коринтянам треба було розвивати любов, побожну любов. (13-ий розділ) Тілесне думання навіть впливало на коринтянський погляд християнської науки. Деяким, так, як грекам в Афінах, було тяжко повірити науці про воскресення. Таким ‘нерозсудливим особам’ треба було духовного розума. (1 Кор. 15:12—57; Дії 17:32) Чи це не показує, що старатися зменшувати світське думання з наукою Христа дає дуже погані наслідки? Ми повинні признати цю правду в нашому власному особистому житті. Але як нам розвити “розум Христа” і стати дійсною духовною особою?

ВЧІТЬСЯ, ЩОБ СТАТИ ДУХОВНОЮ ОСОБОЮ

13. Чому студія і міркування є дуже потрібні, щоб стати духовною особою?

¹³ Регулярна студія Божого Слова є потрібна, разом і з студіюванням треба міркувати. Не робіть помилки і не думайте, що вдумуватися є якийсь пасивний бездіяльний процес. Щоденне читання Біблії повинно бути частиною нашого життя, тому що через таке читання ми навчаємося про життя Ісуса та інших духовних осіб, які мали Боже схвалення. Але треба відкладати час для міркування над тим, як цей матеріал особисто пристосовується до нас, як він ставить нас окремо від світу. У цей спосіб будемо дальше набирати Божого думання, дозволяючи йому впливати на наше власне думання і провадити нас у добру сторону. Прочитавши якусь частину Писання можна запитати себе: “Як я можу вживати цю науку, щоб не повторяти минулих помилок? Як воно підкріпляє моє оцінення доброти Бога Єгови і збільшує моє бажання стати таким, як Він?

14. Поясніть, що Приповістка 28:14 значить.

¹⁴ У цей спосіб побачимо як ми можемо наслідувати Бога, а не тілесний світ. Коли будемо далі добиватися християнського способу життя, то почнемо оцінювати незрівнянну вартість Божого мислення, і тоді студія Божого Слова буде мати ще глибше значення для нас. Тоді будемо відчувати ще більшу потребу ревно служити Йому. Так як Приповістка 28:14 говорить: “Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе”. Таким чином ми розвиваємо здоровий страх до Бога і сумлінну огиду до світських речей, яких Бог Сам ненавидить. Зрозумівши наші власні немощі, ми будемо більше покладати надію на Єгову. Пильне студіювання насторожує до проблем і надходячих змін так, що коли такі прийдуть, то не захоплять нас несподівано. Така студія нахиляє наш розум до духовних справ і ми тоді стаємо “щасливі”.

15. Якщо ми хочемо стати духовними особами, то які напрями в студіюванню треба обминати?

¹⁵ Але треба студіювати те, що дійсно є духовне. Деякі люди, які визнають себе християнами гордяться людською наукою і дуже покладають надії на неї. Світський вплив може крадькома влазити в їхню християнську науку; так як сталося в Коринті. Ісус сказав тим, що старалися давати Його словам людського тлумачення: “То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого”. На людський досвід і мудрість, на всі писання філософії та науки неможливо надіятися відносно життя. ‘Вони нічого не помагають’ нам дістати вічного життя. (Ів. 6:63) Отже, для чого витрачати багато часу на такі писання, які дадуть нам, не Божий, але тілесний, світський погляд. Апостол Павло сказав Тимофійові: “Усе Писання Богом надхнене. . . Свідкую тобі . . . проповідуй Слово”.— 2 Тим. 3:16 до 4:2; порівняйте 1 Коринтян 2:1—5, 13.

МОЛИТВА ПОМАГАЄ НАМ СТАВАТИ ДУХОВНИМ ЧОЛОВІКОМ

16. Чому молитва є така дуже важна коли хочемо бути духовні?

¹⁶ Молитва також сильно помагає нам приводити наші думки в згоду з Божими. Покірна особа, коли говорить до Бога Єгови в молитві, пригадує як далеко ми є відчужені від Божої досконалости й як нам треба відділяти наше думання від світського та повищувати його до Єговового. (1 Сол. 5:17) Крім регулярної молитви, як то в зборах або в родині, старайтеся розвивати звичай постійно молитися, день і ніч шукати проводу в Бога Єгови. (Порівняйте Псалму 119:62.) Чи ви знали, що те відносно чого ви молитеся — або те відносно чого Ви не молитеся — може показати чи ви маєте тілесний розум. Що так буває можна пояснити.

17. Якщо б чоловік занедбував або зле трактував свою дружину, то як це може впливати на його молитви?

¹⁷ Одружений апостол Петро говорить, що чоловік повинен ‘виявляти дружині честь, як слабшій посудині’, поводячись з нею за “знанням”. А чому? щоб не перешкоджалося його молитвам. (1 Пет. 3:7) Християнин, який знаючи не дає своїй дружині честь або потрібного проводу, не може з чистим сумлінням, вільно говорити з Богом. Він відчуває себе осудженим, у непохваленому стані, знаючи, що не слухає Божого наказу. Він стримується явно говорити з Богом, і через його нехристиянське поводження він не може сподіватися, щоб Бог похвалював або підкріпляв його в такому самолюбному напрямку. Це може духовно пошкодити йому. Через це він не буде діставати Святого Духа, що є дуже важний, щоб тримати вірність. Тоді, в його ослабленому стані, він може вчинити якусь серйозну помилку, що буде вимагати дисципліни збору. Так, його особисте життя, коли не є під проводом Божого мислення, але під світським проводом, може впливати на його молитву до Єгови і на його стан у християнському зборі. Відчуваючи таке близьке споріднення між його приватним життям, а Богом у молитві, буде спонукувати оціняючого християнина завжди думати і поводитися побожно.— Луки 11:9—13; Порівняйте Якова 1:5—8; 1 Ів. 4:17.

РОЛЯ ЗБОРУ ПЕРЕМІНЮВАТИ ВАС У ДУХОВНУ ОСОБУ

18, 19. (а) Як старші у зборі можуть помогти нам розвивати “розум Христа”? (б) Яку користь духовний чоловік має над тілесним?

¹⁸ Щоб стати духовною особою протилежною світові, нам також треба регулярно товаришувати з сучасним збором свідків Єгови. Духовні старші, яких Божа теократична організація призначає, можуть, особисто допомогти нам. (Ефес. 4:11—16) Якщо у вашому житті є щось, що відбиває погане думання, то з часом воно “виявиться”, бо все зло виявляється з часом перед спостерігачами. (Гал. 6:7; 1 Тим. 5:24, 25) Старші в зборах свідків Єгови є проникливі особи, маючи “розум Христа”, отже можуть бачити ранні перестороги тілесного думання в інших. Вони є під наказом “добре пильнувати”, щоб хтось, “що не оціняє святих речей [“світські” Нова Англійська Біблія]”, не буде шкідливо впливати на збір. (Євр. 12:15—17) З якої-небудь причини — погане товаришування, світська робота або походження — ви часами не зможете бачити деякі речі ясно; ваше думання може бути до деякої міри тілесне.

¹⁹ Апостол Павло сказав: “А людина тілесна не приймає речей, що від Божого духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто”. (1 Кор. 2:14, 15) Особа, що вимагає дивитися на речі за тілесним поглядом не може бачити неправильности своєї позиції перед Богом. Але духовна особа, погоджуючись із Христовим мисленням, не тільки розуміє Божий відкритий намір через Його духа, але також бачить помилковий шлях тілесної людини. Отже, коли особа прийме допомогу від старших у християнському зборі, то це поможе їй відвертати тілесні напрями.

20. Чи це тільки старші можуть допомогти нам ставати духовними? Поясніть.

²⁰ Різними способами всі свідки Єгови, а не тільки старші можуть допомогти нам ставати духовними чоловіками і жінками. Товаришуючи з ними, ми бачимо, що добрі риси про які читаємо в Біблії й які ставлять християнів окремо від світу, є частиною особистостей Божих людей сьогодні. Крім цього, багато у зборі мають свої власні видатні риси або здібності. Один є гостинний, інший має знання, а інший дуже співчутливий. І є ті, що на початку виглядають досить “звичайні”. Але коли більше познайомимося з ними довідуючись як вони мусіли боротися, щоб тримати свою віру, то чи це не притягає нас ближче до них? Ми навіть можемо знайти, що ці “звичайні” особи уже перемогли проблеми, яких ми ще зустрінемо. Таке близьке товаришування напевно розвине у нас теплоту, лагідність і покірність. Ці добрі риси дальше розвиваються, коли ми беремо участь із збором навчати інших осіб ‘цієї доброї новини про царство’ у службі.— Мат. 24:14.

21. (а) Яку небезпеку, що відбиває тілесний напрям треба обминати? (б) Наведіть риси правдивої християнської особистості.

²¹ Певна річ, що коли хтось старається розвивати нову особистість, то він мусить бути певний, щоб риси, яких він старається розвинути справді є духовні. Наприклад, особа, яка думає, що є “духовна” тому, що має побожний вигляд на свойому обличчі, або робить великі пожертви, щоб виглядати “праведним” перед іншими, дійсно є фарисейська. (Мат. 6:5—8) Павло показує в Колосян 2:16—23, що ті, які люблять втішатися в “удаваній формі поклоніння і фальшивій покорі, [або] суворо карати тіло” дійсно є “тілесного розуму”. Не сердечна покірність, але горде бажання слави спонукує їхнє мислення. Апостол Павло в листі до Колосян 3:5—15, НС говорить про правдиву християнську особистість, а саме:

“Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних. 1 ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними. Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе особистість стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її. . . Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви. А над усім тим, зодягніться в любов, що вона — союз досконалости! І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте”.

22, 23. Як Петрове життя показує, що бути духовним чоловіком не вимагає, щоб ми були досконалі?

²² Щоб бути правдивою духовною особою вимагає зусилля. Не знеохочуйтеся як розвиваєте “розум Христа”. Пам’ятайте, що тільки тому, що хтось є духовною особою, то така людина не може зробити помилки і що не буде мати проблем та тілесних напрямів. Кілька випадків у житті Петра показують це. При одній оказії Петро правильно відповів на Ісусове питання, “А ви за кого Мене маєте?” Ісус похвалив його за такий духовний погляд, і сказав, “Не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій небесний Отець”. Але зверніть увагу, що пізніше, коли Петро старався показати Ісусові ніби помилкову добрість, Ісус сказав йому: “Ти думаєш, не про Боже (думки), але про людське”. Петро далі мусів боротися проти тілесних думок! — Мат. 16:15—23.

²³ Менше як рік пізніше, для його сорому, страх людей переміг Петра, і він зрікся Ісуса три рази. Він покаявся за це. Але чи цей напрям піддаватися натискові товпи віддійшов сам? Ні. Роки пізніше Петра знову треба було поправляти, цей раз Павлом, за ту саму слабкість. (Луки 22:34, 54—62; Гал. 2:11—14) Здається, що Петро, апостол і духовний чоловік, мусів ціле своє життя працювати над тим, щоб поправляти свої слабості. Павло, також говорить нам, що він мусів дисциплінувати себе, щоб мати відповідне поводження. (1 Кор. 9:24—27) Отже, сьогодні, духовна людина також може мати свої слабості, але коли буде ревно студіювати Боже Слово і застосовувати це знання в своєму житті надіючись на Божого підкріпляючого духа, то це поможе їй перемогти їх.

24. Над якою іншою справою, щоб стати духовною особою ще треба застановитися?

²⁴ Але ще треба звернути увагу на іншу важну справу, щоб доказатися правдивими духовними особами. А що це є? Готовість приймати всю опозицію, яку тілесний світ накидає проти послідовників Христа Ісуса. Світ не любить тих, що об’являють “розум Христа”. Але ви можете, якщо хочете, нести його ненависть з великою радістю і задоволенням. Навчіться як у слідуючій статті.