Яка охорона для Божих людей?
БОГ Єгова може охоронити Своїх людей. Про це нема жодного сумніву, з огляду того, що Він уже робив так багато разів раніше. Але часами Він дозволяє їм вмирати вірними, коли це послужить Його намірам. Розуміючи цей факт, три євреї, зустрічаючи погрозу смерти в огняній печі, сказали вавилонському цареві Навуходоносореві: “Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися”.— Дан. 3:17, 18.
А чому Бог Єгова охороняє деяких із Своїх слуг, а дозволяє іншим страждати, а навіть умирати? Чи це буде інакше, коли “велика скорбота” або горе прийде на цю безбожницьку систему? Чи кожна особа, яку Єгова похвалює переживе це горе, через чудо, якщо потрібно?
БОЖІ ДІЛА МАЮТЬ НАМІР
Коли Бог Єгова робить щось, то Його діло має намір. Отже з добрих причин Єгова дозволяв Своїм слугам переносити велике переслідування, а деяким навіть буйну смерть. Ця причина включає спірну справу всесвітньої важливости. Сатана Диявол, заявив, що жодні з Божих інтелігентних створінь не будуть служити Йому з любови, але, що всі служать з самолюбних причин. Він також твердив, що коли б відібрати такі причини, то вони перестануть вірно служити Богові. Відносно Йова Сатана сказав Богові: “Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою. Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?”— Йова 2:4, 5.
Час був потрібний, щоб залагодити цю спірну справу, яку Сатана підніс. Бог Єгова дав Сатані часу пробувати і доказати свою заяву і також дозволив йому стягати натиск на всіх інтелігентних створінь. Тому то з бігом історії деякі Божі слуги страждали від різних проб. Часто Бог Єгова дозволив на таку пробу, що навіть доводила до смерти. Оціняючи правильність Божої сторони в цій справі, багато охочо вмирали. Вони вважали це за привілей мати участь в оправданні Божого ім’я і цим доказуючи заяву Сатани бути фальшивою. Апостол Павло, який вірно служив Богові, як учень Ісуса Христа, сказав: “За ім’я Господа Ісуса я готовий не тільки зв’язаним бути, а й померти в Єрусалимі”.— Дії 21:13.
Проте, противникові ніколи не дозволялося вигубити всіх Божих людей. Зусилля вигубити Божих стародавніх людей, Ізраїля, були розбиті. Коли фараон з Єгипту старався знищити ізраїльський народ вигубленням усіх дітей, чоловічого роду то йому не вдалося. (2 Мойс. 1:15—21) Подібно, коли Гаман за Медо-Перської імперії перепустив царський декрет винищити всіх жидів, то через божественне втручення його схема розпалася.— Естер 6:1 до 9:22.
Крім зберігання Своїх людей, Бог Єгова часами охороняв осібних Своїх слугів. Один приклад цього маємо чудове збереження вищезгаданих трьох євреїв із вогненної печі. (Дан. 3:24—27) Ця проба їхньої вірности вистачила доказати їхню посвяту під загрозою смерти. І їхня вірність постачила добру нагоду для Бога Єгови показати Його спасаючу силу. В дійсності, цар не довіряв тій силі, бо сказав цим трьом мужчинам: “І хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?” (Дан. 3:15) Отже коли Він спас їх, Єгова зробив для Себе велике ім’я, присилуючи Навуходоносора признати: “Бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце”.— Дан. 3:29.
Отже колишні діла Єгови показують, що Він може хоронити Своїх людей гуртом і особисто. Але чи нам сподіватися, що кожний з Його слуг буде спасений у “великій скорботі”, яка прийде на цей лукавий лад?
ЩО “ВЕЛИКА СКОРБОТА” ВКЛЮЧАЄ
Щоб дати відповідь на те питання, нам перше треба знати, що та “велика скорбота” включає. Апостол Павло, пишучи християнам у Солониці, сказав, що Божий суд на безбожників буде скорботою або горем для них. Ми читаємо:
“Бо то справедливе в Бога — віддати утиском тим, хто вас утискає, а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з ангелами сили Своєї, в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса”.— 2 Сол. 1:6—8.
Не лише особи і гуртки, але також організації по цілому світу стягали горе на Божих вірних людей. Книга Об’явлення згадує про “дику звірину (символізуючи Сатанову видиму політичну систему для володіння світу) і “Вавилон Великий” (світову імперію фальшивої релігії) будучи між злобними переслідниками. Про лукаві вчинки “Вавилону Великого” є сказано: ‘Жінка була п’яна від крови святих і від крови мучеників Ісусових”. (Об. 17:6) І про горе спричинено дикою звіриною, ми читаємо: “І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім’я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе. І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом”.— Об. 13:6, 7.
З цих організацій “Вавилон Великий” буде знищений перший. Отже це значить, що “велика скорбота” або горе зачнеться нападом на неї, який то напад доведе до її цілковитого знищення.
НЕНАВИСНИКИ БОЖИХ ЛЮДЕЙ ПЕРЕЖИВУТЬ НА ЯКИЙСЬ ЧАС
Політичні лади і їхні провідники будуть ужиті знищити “Вавилон Великий”. (Об. 17:16, 17) Вони не люблять Божих людей так, як вони не любили фальшиві релігійні системи, яких вони знищать. Ще перед знищенням “Вавилону Великого” ці політичні системи вже досить виступають проти слуг Єгови. Їхня акція проти “Вавилону Великого” не змінює їхнє протирелігійне відношення. Це стається ясно з факту, що Біблія показує, що вони стають проти Царя Ісуса Христа.— Об. 19:11—16, 19.
Також, деякі, які переживуть знищення “Вавилону Великого” будуть жалувати за матеріяльними вигодами, яких вони загублять через його знищення, бо Біблія показує, що вони будуть плакати за ним. (Об. 18:9—23) Ці особи мали прибуток з Вавилону Великого” і похвалювали його пролиття праведної крови. Тому що вони мають тільки ненависть до Божих людей, і не хотять, щоб якась релігія пережила, то чи ж вони не будуть старатися виливати свій гнів проти Божих вірних слуг? Так як Гог із землі Магог, вони будуть обурюватися проти духовного добробуту поклонників Єгови.— Єзек. 38:1—18.
Ми можемо бути певні, що спасені торговці, які мали спілку з “Вавилоном Великим” та ті, що знищили його не схочуть коритися Христовому володінню. Як особи вони не зможуть воювати проти самого Ісуса Христа та Його ангельських сил. Але вони зможуть виступати проти Христа через атаку на Його учнів тут на землі. Це є в гармонії з принципами Ісуса Христа: “Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили”.— Мат. 25:40, 45.
З минулої історії Сатани та безбожницьких систем під його контролею, чи можна уявити собі, щоб вороги Царя Ісуса Христа не виступали проти Його вірних підданців на землі? Певно, що ні! Ми можемо сподіватися цілковитого нападу у якому деякі з Божих слуг можуть померти. Біблійна книга Єзекіїля передсказує такий напад під проводом символічного “Гога”, Сатани Диявола:
“І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою, всі вони гарцюють на конях, зборище велике й військо численне! І здіймешся на народ Мій”.— Єзек. 38:15, 16.
Проте, коли б деякі з Божих людей померли в цьому нападі, то їхня втрата не буде вічна. Вони помруть, але не будуть відчувати, що загубили Божу ласку, маючи повне довір’я, що Бог відновить їх назад до життя в Його новому порядку за їхню вірність. Той напад проти Божих людей не піде до крайніх можливостей. Він буде спинений силою. Слово Єгови через Єзекіїля, продовжає:
“ ‘І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх’, говорить Господь Бог [Єгова], ‘меч кожного буде на брата його! І буду судитися з ними моровицею та кров’ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним”.— Єзек. 38:21, 22.
Тому що проти ворогів будеться вживати природні стихії, то важні публічні служби будуть розбиті. Це стягне фізичний тягар на всіх, включаючи і Божих слуг. Через хвороби або інші фізичні обмеження, напруга у такому стані буде завелика для деяких знести і тому дехто з Божих людей може померти. В той самий час ми знаємо, що Бог Єгова може підкріпити Своїх людей і охоронити їх незважаючи на їхні обмеження. До якої міри Він буде бачити потребу робити це, треба почекати і побачити. Проте, Єгова Сам не вбиває Своїх вірних поклонників.
Одначе, хоч ми не знаємо точного часу, коли це може статися, то ті тривожні обставини не будуть продовжені. Це можна бачити з того, що сталося з стародавнім Єрусалимом у 70 р. З.Д. Горе з якого мешканці того обступленого міста страждали було “вкорочене” і до шістьох місяців закінчилося.— Мат. 24:21, 22.
СПАСІННЯ ЧЕРЕЗ БОЖЕСТВЕННУ ОХОРОНУ
Коли “велика скорбота” знищить цей безбожницький лад, то там напевно будуть люди, які переживуть. По суті, Біблія показує, що буде “великий натовп”, який “виходить”, або переживає цю “велику скорботу”. (Об. 7:9, 14) Бог Єгова не дозволить ненависникам Його людей цілком вигубити їх. Через Його Сина і ангельські сили, Він прийде на оборону Своїх людей і визволить їх. Бувши Його “вірні”, то їхнє життя, як народ буде задуже “дорогоцінне”, в Його очах. (Пс. 116:15) Вони також будуть охоронені від божественного суду. Ні Ісус Христос, ні Його ангельські сили не зроблять помилки. Жодні з Божих слуг не будуть знищені разом із лукавими.
Колишні виконування Божого суду потверджують це. Ной та його родина спаслися, коли потоп знищив безбожників. Лот та його доньки використали нагоду втікати в гармонії з божественним проводом і не загинули разом із мешканцями Содоми і Гоморри. Крім цього, псалмоспівець, правдоподібно Мойсей, признав, що Єгова був його сховок та твердиня. Вірячи, що Бог може охоронити Своїх людей, як групу, він писав:
“Скажу до Єгови: ‘охорона моя та твердине моя, Боже мій’, я надіюсь на Нього. Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда. Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні, впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде! Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним побачиш”.— Пс. 91:2—8, НС.
Справді, що нема причини боятися надходячої “великої скорботи”. Ми можемо цілком надіятися на божественну охорону. Навіть коли б деякі і померли з рук ворога, то їхня смерть послужить на оправдання Божого святого ім’я. Чи ваша любов до Бога є такої якости, що під погрозою смерти, ви вважали б це за привілей доказати свою вірність до Нього всяким коштом? Така тверда постанова прославить Єгову і докаже заяву Сатани фальшивою, що ви служите Богові лише з самолюбних намірів.
Одну річ ми напевно знаємо: Бог Єгова ніколи не допустить знищення всіх Своїх вірних слуг із землі. Ані один із них не помре з рук Ісуса Христа та Його сил. “Бо вміє Господь [Єгова] рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари”. (2 Пет. 2:9) Він також знає, як нагороджувати вірних понад їхнє усяке сподівання. Постановім бути між тими, що стануть по Його стороні, коли “велика скорбота” вдарить цей лукавий світ, що є під контролею Сатани Диявола.