Мова для всіх людей

“Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали ім’я Єгови, щоб раменом одним послужити Йому”.— Соф. 3:9, НС.

1. Які питання виринають відносно мови?

ЧИ ЦЕ правда, що мова почалася в далекій минувшині, коли люди навчилися сполучатися імітуючи рохкання, хрюкання, стогін та гавкання тваринного світу? Якщо початкова мова була дійсно така примітивна, то як це є можливо, що перші знані мови мали складні граматики? І взагалі, звідки всі мови почалися? Як це так багато мов розвинулося, що сьогодні є 2.796 або більше різних мов так, що найбільш примітивні племена в джунглях говорять мовою? Чи можливо, що світ людства колись буде з’єднаний одною мовою, мовою для всіх людей, замість бути розділеним світом в різні мови?

2. Як мова почалася, і чи вона вживається лише на землі?

² Святі Писання, які почалися писатися ще в 1513 р. перед З.Д., кидають багато світла на ріст і поширення різних мов. Вони показують, що мова почалася з Богом. Навіть перед творенням людини, мова вже існувала. Писання показує, що в часі творення, Бог говорив з неба до Свого первородженого Сина і сказав: “Створімо людину за образом Нашим”. Відповідно, цей Божий Син називався “Слово” і служив за промовця для Свого Отця, сполучуючись не лише з іншими небесними створіннями, але також з людиною.— 1 Мойс. 1:26; Ів. 1:1—3.

3. На яких оказіях ангели сполучалися з людьми?

³ Століття пізніше апостол Павло, признав, що створіння з духовної сфери могли сполучуватися між собою, як то можна бачити з того, що він говорить про ‘мови людські і ангельські’. (1 Кор. 13:1; порівняйте Йова 1:7—12; 2:2—6.) Біблійна історія потверджує факт, що ангели мали сполучення з людьми на різних оказіях. Це через ангела Єгова поблагословив Авраама і дав обітницю, що через його насіння всі родини землі будуть благословенні, а на іншій оказії ангел Єгови проголосив добру новину Ісусового народження пастухам біля Віфлеєму.— 1 Мойс. 22:15—18; Луки 2:8—11.

4. Яку здібність дістав Адам, і як ми знаємо це?

⁴ Так як ангелам, Бог Єгова дав Своєму першому людському синові, Адамові, дар мови. Єгова дав йому здібність, не тільки говорити і розуміти мову, але також утворювати нові слова, таким способом додаючи до його мови, так, як наприклад, він дав назви тваринам. (1 Мойс. 2:19) Сам факт, що Єгова наказав Адамові наповнити землю, обробляти її і панувати над тваринами, як і перестеріг його проти неслухняності до Його закону, показує, що Бог дав Адамові потрібної мови і знання, щоб Адам міг розуміти Його інструкції.

5. Чому знання мови є таке важне для нас?

⁵ Проте, цей дар мови не був даний тваринам. Хоч вони могли висказувати своє почуття так, як страх, злість, бажання і задоволення різними звуками, то так як лексиколог, Кейлер писав: “Їм бракує поняття, думки й розсудку, важні фактори людської мови”. Отже мова є дар, яким людина втішається з ангелами, а не з нижчими формами створіння. Мова дійсно є ключ до знання і людської співпраці, і є основа для більшости всіх сполучень. Так як одна енциклопедія каже: “Думання і слова ідуть разом”. Без слів особа справді була б дуже обмежена в інструкціях і думках, якими вона може ділитися з іншими, так як подорожуючі до чужоземних країн переконалися. Без слів, виглядає, що ми були б навіть обмежені в нашій здібності думати.

6. Як і чому появилася така різноманітність мов?

⁶ Понад більше як вісімнадцять століть після створіння першого чоловіка Адама, все людство говорило одною оригінальною мовою, яку воно дістало від Бога. (1 Мойс. 11:1) Однак, сьогодні ми знаходимо, що у світі є майже 3.000 різних мов, не включаючи багато обласних діалектів. А як це сталося? Писання показує, що це сталося на степах Шінеар, після Потопу, що люди вирішили зробити ім’я для себе через будування великої башти сягаючи до самого неба. Очевидно, це мало бути центр фальшивого поклоніння, тому що їхні зусилля були протилежні інструкціям, яких Єгова дав Ноєві та його трьом одруженим синам, а це, розповсюджуватися і наповнити цілу землю. Наслідком цього, Єгова сказав: “Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. . . . Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного’. І розпорошив їх звідти Господь [Єгова] по поверхні всієї землі”.— 1 Мойс. 11:6, 7, 9.

7. (а) Що це значить ‘групи мов’? (б) Скільки народних груп вийшло з Вавилону?

⁷ А як Бог помішав їхнє розуміння оригінальної єврейської мови, і поділив людство в різні мови і гуртки? Очевидно, що Він викреслив їхню пам’ять первісної мови, заступаючи її новими словами та граматиками. Так як студенти мови признають, є різні роди мови. Нема ніякого доказу, що вони всі походять від оригінальної мови Адама або що вони всі є перероблення єврейської мови, але, що вони всі походять із різних мов, які почалися за часу Вавилону. Кожна має свої слова і формуючі думки, так, що люди дійсно думають за різними взірцями, залежачи від граматики і закінчення слів. Тому то Першого Мойсея, десятий розділ згадує про сімдесят народних гуртків, які походили від Ноя і про мови, яких Бог дав їм у Вавилоні, кажучи: “Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх”.— 1 Мойс. 10:5, 20, 31.

8. Що науковці навчилися про мови?

⁸ З бігом часу, діалекти, навіть нові мови споріднені до цих оригінальних почали розвиватися через такі різні фактори, як географічні перепони, віддаль, товаришування з іншими людьми і через завоювання. Але, крім єврейської, всі ці мови можна дослідити назад до колиски нових мов світу на степах Шінеар. Дослідник і науковець мов, сер Генрі Ролінсон зауважив: “Якщо б нас керували лише перетини мовознавчих шляхів, і незалежно від всіх довідок до біблійної історії, то ми таки мусіли б вернутися до степів Шінеар, як осередок від якого ці різні мовознавчі шляхи походили”. Ще один цікавий фактор про ці божественні мови є, що, замість бути дуже простими та примітивними, Science News Letter репортує, що вони часто були багато складніші від сучасних європейських мов. Як це може бути якщо мови розвинулися від рохкання та стогнання?

9. Що Писання показують про людську здібність відносно мов?

⁹ А діалекти та різниці, яких ми знаходимо в різних групах мов сьогодні походять із здібності, яку Єгова дав людині відносно мов. Так як Адам мав здібність додавати слова до своєї мови, то так і тепер людина додає слова до своєї мови, а навіть може навчитися нових мов. Наприклад, Авраам очевидно міг легко провадити розмову з хамотськими людьми з землі Ханаан без допомоги тлумачів. (1 Мойс. 23:7—15) Правдоподібно він знав аккадейську мову, яка тоді була поширена в околиці до якої він перебрався. Пізніше, біблійна історія показує, що Йосип навчився єгипетської мови, правдоподібно тоді, коли служив Потіфарові, і отже міг розмовляти з фараоном. Але, щоб передчасно не виявити свою ототожність, і коли перше говорив із своїми єврейськими братами, він уживав перекладача.— 1 Мойс. 42:23.

10. Як і чому Єгова показав, що Він може зробити з мовами на свято П’ятдесятниці?

¹⁰ Це було на свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д., що Єгова знов показав Свою велику здібність відносно мов, коли перші християни в Єрусалимі раптом дістали дар святого духа з здібністю говорити різними мовами, яких вони раніше не знали. Але цього разу Єгова додав до знання мови, яку Ісусові учні вже знали замість викреслювати з пам’яті їхню народну мову так, як Він був зробив у Вавилоні. Ціль цього дара додаткових мов також була інша — не відвертати людей від злого наміру, але поширювати правдиве поклоніння і знання Творця між людьми багатьох мов. (Дії 2:1—11) Після свята П’ятдесятниці, хоч ті, що прийняли чисте поклоніння не говорили одною мовою, то вони таки були з’єднані знанням Божих намірів.

ЄДНАЮЧА СИЛА ПРАВДИ

11. Якими двома способами Божий дух діяв на учнів на свято П’ятдесятниці?

¹¹ Ісус сказав своїм апостолам наперед, що “утішитель же, дух святий, що його Отець пошле в ім’я Моє, той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив”. (Ів. 14:26) Це під проводом цього духа, що Петро був дав своє сильне свідоцтво про наміри Єгови на свято П’ятдесятниці, і тоді коло три тисячі нових прихильників охрестилося до християнської віри. Побожні жиди з принаймні п’ятнадцять різних країн, що були зібралися до Єрусалиму дуже дивувалися коли почули, що тих сто двадцять учнів говорили різними мовами їхніх країн. Так як вони сказали: “Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? . . . усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими”.— Дії 2:7, 8, 11, 41.

12. Про що Петро свідкував, і з яким наслідком?

¹² Єврейською мовою Петро почав пояснювати ті чудові події наводячи з Йоїлового пророцтва про вилиття Божого духа. Він підкреслив, що це Єгова відчинив шлях до спасіння, згадуючи те, що пророк говорив про “останні дні”, коли “кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я [Єгова] той спасеться”. Звертаючи увагу на сильні діла, яких Ісус виконував, що довели до Його смерти і чудового воскресення, Петро підкреслив високу позицію Єгови як Всевишній Суверен. Він пристосував слова Давида до Ісуса: “Мав я Господа [Єгову] завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався”. Ця сильна вістка спонукала тисячів прийняти біблійну надію, яка тепер представлялася перед ними і їхніми дітьми, навіть хоч із часом вона стягнула на них опір і переслідування.— Дії 2:17, 21, 25; Йоїла 3:5 (2:32, Куліша).

13. Як Християнство сталося єднаючою силою?

¹³ Вістка, яку тоді проголошувалося єднала всіх тих, хто слухав її. Люди різних країн єдналися одною вірою. Так як Павло пізніше пояснив: “Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Нема юдея, ні грека . . . бо всі ви один у Христі Ісусі”. (Гал. 3:26, 28) Хоч вони говорили різними мовами, то їхня вістка була однакова. Так як Павло підкреслив грецьким братам у Коринті, щоб вони всі “говорили те саме” і “щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній”.— 1 Кор. 1:10.

14. Як ми повинні вживати наш дар мови, згідно Давидом і Павлом?

¹⁴ Важним для Ісуса та Його перших учнів було вживати їхній язик хвалити їхнього Творця. Вони почувалися так, як Давид, коли він молився: “Господи [Єгово], відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу”. (Пс. 51:17) Навіть коли провідники наказали їм більше не служити, вони сказали: “Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули”. (Дії 4:20) Проте, вони не виявляли свого бажання правильної мови лише тим, що говорили про Божі наміри, але також, способом, яким вони говорили. Так як Павло радив зборові в Ефесії: “Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує”.— Ефес. 4:29.

15. Яку обітницю дається в Софонії 3:9, і чому вона є важна для нас?

¹⁵ Чи ми можемо вживати цей дар мови від Єгови сьогодні так само? Певно, що так, і пророцтво Софонії передсказало, що так буде. Зміст показує, що намір Єгови є зібрати всі народи і вилити на них Свій палаючий гнів, через Його судові рішення проти них. Чи деякі втечуть від цього судового рішення і гніву Єгови? Що ми можемо втішатися Його ласкою можна бачити з Його власного пророчого запевнення: “Бо тоді [або в “останніх днях” уста чисті (чисту мову) народам Я [Єгова] дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє [Єгова], щоб раменом одним послужити Йому”. Справді, коли б вони не говорили чистою мовою і не кликали ім’я Єгови, так як Петро пояснив, то не могли б втекти від гніву Єгови. Однак Йоїл запевняє нас: “Бо буде спасіння, як Господь [Єгова] говорив, та для тих позосталих, що Господь [Єгова] їх покличе”.— Соф. 3:8, 9; Йоїла 3:5.

16. (а) Як ми можемо навчитися ‘чистої мови’? (б) Що показує, що так зване Християнство не знає чистої мови?

¹⁶ Чи ви вже вчитеся ‘чистої мови’, яка є потрібна для спасіння? Так як кожна мова має свій певний взірець слів та граматику, то так і правда, яка походить із Божого слова Біблії й розуміння Біблії, яку Він відкриває нам у цих “останніх днях” має взірець, якого ми можемо навчитися, внутрішню гармонію. Вона є заснована на темі Божого праведного царства. Коли особа навчається цей ‘взірець здорових слів’, так як Павло описує його, приходячи до докладного знання Писання, тоді він може відважно говорити її іншим, без прикрашення її нездоровими перекрученими доктринами. (2 Тим. 1:13; 2 Пет. 3:16) Що так зване Християнство не навчилося цієї ‘чистої мови’ є ясно з безладної мішанини біблійних та філософських “говірок”, якими воно говорить. І замість кликати “ім’я Єгови” універсальні релігіоністи так званого Християнства воліють відкидати те ім’я заступаючи його двозначним висловом “Господь”.— 2 Пет. 2:1; Мат. 7:15—23.

17. Яким чином ця мова є ‘чиста’, і як широко вона вживається?

¹⁷ Як ми повинні тішитися знаючи, що Єгова має вірних свідків по цілій землі, що вже навчилися цієї ‘чистої мови’ — більше як один мільйон шістсот тисяч у більше як двіста країнах,— які кличуть Його ім’я і служать Йому “раменом у рамено”, хоч походять із різних народних, расових та національних груп. Вони є з’єднані так, як були перші християни чистим поклонінням на хвалу Єгови. Без різниці, який з різних перекладів Біблії в 1.500 мовах, вони вживають, то вони таки всі говорять у гармонії з її основними науками. Отже їхня мова є “чиста”, не лише тому, що богобоязливі люди приймають її, але також тому, що вона не є фальшива, а є правдива коли представляє наміри Єгови.— Ів. 8:42—47; Як. 3:10, 11.

18. Як Захарія передсказав додаток до роботи про яку згадується в Дії Апостолів 15:14 у нашому дні?

¹⁸ Наслідок, який приходить коли говориться іншим правду був передсказаний словами Захарії: “І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: ‘Ходімо з вами, бо ми чули: Бог із вами!’” (Зах. 8:23) Чи ви також уже прилучилися до тих, яких Єгова збирає зі всіх народів статися людьми для Його ім’я? Зробити це тепер є наполегливо.— Дії 15:14.

19. Як це, що ми можемо зрозуміти ‘чисту мову’?

¹⁹ Говорити якою-небудь мовою, включаючи і ‘чисту мову’ правди, не приходить без зусилля. Перед тим ніж ми зможемо говорити те, що є приємно нашому Творцю, то треба взнати, що Він похвалює. Так як вчитися нової мови, у ‘чистій мові’ знаходимо багато дивних виразів. Ми навчаємося, що Царство Боже дійсно є; про “великий натовп”, який служить Єгові у цих “останніх днях”, про надходяче знищення “Вавилону Великого” перед знищенням світського “ладу” в “Армагеддоні”. Ми також дістаємо пересторогу про надходячий напад “Гога з Магога”: Ми не повинні знеохочуватися коли на початку нам трудно зрозуміти деяких глибоких духовних правд. Це лише через вилиття духа Єгови можна було ясно зрозуміти наміри Єгови так, як Він дав розуміння першим послідовникам Ісуса на свято П’ятдесятниці, так і сьогодні, це тому що дух Єгови спочиває на ‘вірному мудрому рабі’ класі, то ми можемо зрозуміти наміри Єгови і помагати іншим зробити те саме.— Мат. 24:45—47.

20. Що є включено в розмові ‘чистої мови’?

²⁰ Це більше оцінення до Слова Єгови і нашого споріднення з Ним спонукує нас ‘шукати сховок в імені Єгови’. Воно змінює нашу надію на майбутність, так, що ми покладаємося на праведність царства Єгови, замість на цей світ. Це спонукує нас приносити іншим ці чудові надії. Ми довідуємося, що ті, що говорять ‘чистою мовою’ також мусять дотримувати її вимоги. Вони “кривди не будуть робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться”. (Соф. 3:12, 13) Що за радість брати участь із більше як мільйон шістсот тисяч іншими, що вже навчилися цієї ‘чистої мови’, навчати її іншим! Лише таке докладне знання правди, як Єгова відкриває його через Свою організацію сьогодні може єднати людей всіх народів і мов працювати разом для “віри доброї новини”.— Фил. 1:27, 28, НС.

ОПОЗИЦІЯ ДО ЧИСТОЇ МОВИ

21. Як Ісусові учні віднеслися до зусилля спинити їхню службу?

²¹ Тому що Ісус зустрічав опозицію від противників правди, то ті, що наслідують Його приклад тепер можуть сподіватися те саме. (Ів. 15:20) А яка буде наша реакція? Пам’ятайте, що хоч Петра та Івана кинули до тюрми за те, що вони звіщали добру новину надходячої “відсвіжаючої пори” від Єгови, то це не настрашило їх перестати служити, але наступного дня вони продовжали давати відважне свідоцтво релігійним провідникам людей. А навіть коли вони наказали їм більше не говорити, вони сказали: “Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули”. Дійсно вони молилися, щоб Єгова дав їм сили ‘говорити Його слово з відвагою’.— Дії 3:11, 19; 4:20, 29.

22, 23. Як зусилля спинити проповідування доброї новини в Габоні і в Камеруні було переможене?

²² У сучасних часах також були старання припинити проповідування доброї новини. Звіт із Ґабону, Західної Африки, каже: “Хоч обставини тут далі є дуже трудні, то брати не знеохочуються. Вони вчаться приймати ці нові обставини. Один надзиратель пояснює: ‘Силу Єгови можна бачити і Він підкріпляє нас під час нашого переслідування. Страх, якого ми мали на початку заборони перемінюється у відвагу, а необачність в обережність. Від ослабленого стану, ми стали сильні і наш непродуктивний стан перемінився в плідний стан. У нашому зборі ми вже бачили десять нових вісників за минулих шість місяців, і за менше як рік охрестили чотирнадцять осіб. Слухняність Єгові принесла нам Його благословенство”.

²³ У сусідньому Камеруні, поліція заарештувала одинадцять братів і забрала їх до тюрми. Вони навіть не зійшлися на зібрання, ані проповідували іншим, коли їх заарештували! Три тижні їх тримали в маленькій дуже гарячій клітині. Але брати зараз побачили, що тут було нове поле для проповідування. Отже цілий день вони проповідували приходячим і відходячим в’язням, так само ніби ходили від дому до дому. В останнім звіті одного брата ще досі не відпустили лише тому, що в його домі знайшли біблійну літературу. Але десять, яких відпустили з тюрми дуже раділи, бо дістали привілей пізнати добру новину про Боже царство і мали нагоду говорити іншим про неї.— 1 Сол. 2:1—4.

24. Який вплив ‘чиста мова’ мала на людей Єгови, і що вони сподіваються?

²⁴ Без різниці чи під опозицією, чи ні, то важним для кожного з нас є вживати наш дар мови, щоб служити нашому Творцеві. Після пізнання про чудові наміри Єгови, ми маємо привілей приносити іншим цю вість надії і життя. Без різниці чи маємо добру освіту чи ні, то Єгова може підкріпити нас звіщати Його наміри іншим, які люблять праведність. Хоч слуги Єгови говорять різними мовами кругом світу, то вони таки є з’єднані ‘чистою мовою’ біблійної правди. Якщо ми справді є вдячні за цей дар мови, то будемо вживати її хвалити Єгову. Якщо ми будемо робити те, то можемо сподіватися часу коли під володінням Христового царства ‘кожен язик буде явно визнавати, що Ісус є Господь, на славу Бога Отця’. (Фил. 2:11) Це є розсудливо заключити, що в той час все вірне людство буде з’єднане не лише чистим поклонінням, але також більшим благословенством одної мови, зрозуміла для всіх людей, яку постачить чудовий Творець мови, Єгова, через володіння небесного Царства.