Місіонери наповнити потребу
ЧИ ВИ коли бажали, щоб хтось сів із вами у вашому домі й поміг вам зрозуміти Біблію? Чи ви хотіли б краще познайомитися з життям і наукою Ісуса Христа? Чи ви коли хотіли знати, що Писання мають казати про теперішній час клопоту й надії на майбутність?
Коли ви не знаєте Біблії так як ви хотіли б знати її, то ви не є самі. Багато людей, які більшість свого життя ходили до церкви не знають, що Біблія вчить. Про це журнал Християнство Сьогодні, число з 18-го лютого, 1966 р. ось що сказав:
“Учителі семінарій не сподіваються, щоб студенти, які ціле своє життя були під наукою церкви знали, щось про головний зміст Писання. . . . Так як сказав пророк Амос Ізраїлеві, в країні є голод, голод почути Слова Божого”.
Невдача релігій так званого Християнства навчати Біблію витворила великий брак учителів Слова Божого. Щоб доповнити цю потребу, Свідки Єгови, яких тепер є більше як мільйон по цілому світі, регулярно відвідують людей по їхніх домах і студіюють Біблію з зацікавленими людьми в їхніх власних домах. Також через цю потребу біблійна школа Вартової Башти Гілеад була заснована у лютому 1943 р., і тепер та школа висилає около 100 спеціально вивчених місіонерів кожних шість місяців до багатьох країн. В неділю 27-го лютого, 103 студентів закінчили сорок першу класу цієї школи.
1905 осіб було присутніх у Залі Асамблеї Свідків Єгови в місті Нью-Йорку, слухаючи прощальні слова заохочення студентам, що закінчили школу.
Віце-президент Товариства Вартової Башти, Ф. В. Франс почав свою промову вертаючись назад до Другої Світової Війни, коли у вересні 1942 р., президент Товариства промовляв до великої громади в Клівленд, Охайо, на тему “Спокій — Чи Він Може Тривати?” Франс запитав: “Чи той промовець, Натан Г. Кнорр (Нор), збожеволів? Чи він не знав в якому стані світові обставини тоді були?
Франс тоді став пояснювати, що слова того промовця були зовсім нормальні, бо Боже Слово передбачило кінець Другої Світової Війни, і потім спокій, який не мав тривати. “Ось і тут ми живемо”, Франс продовжав, “у двадцять першому році цього спокою по Другій Світовій Війні, і передсказують, що цей спокій не буде тривати. . . . Це повинно наповняти вас почуттям негайности”, Франс сказав студентам, “зрозуміти, що пісок у годинниковій склянці вже приходить до кінця й час виконувати цю роботу вже закінчується, яку то роботу треба закінчити заки цей спокій кінчиться”.
“Подивіться, що люди зустрічають”, Франс заохочував. “Вони не зустрічають вибуху Третьої Світової Війни, війни між людьми, ні, але вони зустрічають, те, що ви й люди по ваших призначених областях зустрічають, так як передсказує Боже Слово”. Тоді він звернув увагу своїх слухачів до Ісаї 66:15—18, де показується, що люди зустрічають прихід Єгови “немов самого вогню”, щоб виконати Свій гнів проти всього тіла.
“Тож, що ви будете робити?” запитав Франс. “Як ви будете вживати цей спокій в якому ми ще знаходимо себе аж поки він не закінчиться... в Армагеддоні?” Тоді він заохочував студентів служити як “знак народам”, і спрямовувати людей до Божої організації, яку в Біблії представляє “Єрусалим”.— Іса. 66:19—24; 2:2, 3.
Тоді президент Товариства Вартової Башти Н. Г. Кнорр, закінчив програму подаючи заохочення як здійснити щастя у нашому житті. Показуючи ключ до щастя життя, який знаходиться в Екклезіаста 3:12, 13, Кнорр пояснив: “Це є такий звичайний спосіб життя, і воно підсумовує все, що кожен із нас робить кожного дня нашого життя”. У стихах є сказано: “Я зазнав, що нема нічого кращого, як тільки радіти і робити добро у своєму житті; і також, щоб кожний чоловік їв та пив і бачив добро з своєї трудної праці. Це є дар Божий”.
“Бог дав нам їжу, напиток й виконувати роботу”, пояснив Кнорр. Отже коли ми будемо їсти, пити й ревно працювати, то ми можемо втішатися добром, якого ми виконуємо. “Кожного дня нашого життя, ми повинні лягати спати щасливими та веселими за день життя, тому що ми повинні бачити добрі наслідки нашої праці з тяжкого труду”.
“Ісус працював коли він прийшов на землю”, сказав Кнорр. Він закінчив Божу роботу, (Йоана 4:34) Бог Єгова обіцяв визволителя, який прийде знищити диявольську організацію, щоб принести мир на землю й відібрати гріх. Ісус був післаний на землю оправдати Боже ім’я й постачити жертву, щоб відібрати гріх. “Отже Ісус прийшов закінчити роботу, яку Бог Єгова розпочав”, пояснював Кнорр. “І він закінчив її; відкупивши цілу людську родину, і сівши по правиці в Отця свого на небі аж до засновування праведного уряду, який предбає спокій й добробут кожному, що любить життя”.
Звертаючи увагу на їхню роботу, Кнорр пояснив місіонерам, що перед ними знаходилося ще багато роботи. “В цьому світі є мільйони людей, яким треба помочі зрозуміти Божого Слова”, він сказав. “В цьому змислі цілий світ є слабий, бо люди не мають знання про Слово Боже”. Тож Кнорр напоминав їм: “Працюйте ревно, і тоді ви будете втішатися вашою роботою”.
Коли тих 103 студентів дістали своє призначення, то представник місіонерів прочитав резолюцію в якій вони висказали свою охоту служити де-небудь у світі. “Коли ми прийшли до школи, то ми чулися немов Ісая, який сказав: ‘Ось я’. Тепер коли ми маємо користі Ґіліад школи позаді нас... ми сердечно кажемо, ‘Пішли мене’, так, пішли нас, щоб ми могли виконувати нашу частину об’являти людям велике ім’я Бога й Отця нашого, Єгови”.
Коли б ці місіонери, або який-небудь із Свідків Єгови, прийшли б до вашого дому й хотіли студіювати Біблію з вами, то прийміть їхнє запрошення. Навчіться про них й прийміть Божі розпорядки, яких Він зробив для вічного життя в щасті.