Що Означатиме для вас “Прихід Божого Царства”?

“Отче наш, що на небі! Нехай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі”.— Матт. 6:9, 10.

1. Для кого слова “нехай прийде Царство Боже” не значить нічого, але чому муситься тепер звернути їхню увагу на цю справу?

ДЛЯ БІЛЬШЕ ніж дві третих із світового людства ті слова “Нехай прийде Царство Боже”, не мають ніякого значення. А це з причини їхньої релігії. Не всі люди належать до одної релігії, ба навіть мільйони людей кажуть, що вони є безбожниками і не визнають ніякої релігії. Та без огляду чи вони хотять знати про прихід Божого Царства або ні, то Боже Царство таки прийде. Вони будуть мусіли зустрінути те правительство, коли його прихід вповні здійсниться в недалекій будучності. Тим то треба звернути увагу людей по всій землі на цю справу зараз.

2. (а) Кому іншим потрібно звернути увагу на цю справу, й чому? (б) Що тепер треба вирішувати про прихід Божого Царства?

² Та не тільки несвідомі потребують цього, але навіть більшість із тих людей, що є ознайомлені зі словами “нехай прийде Боже Царство”, мають подібну потребу. Чому ж це так? Тому, що хоч вони називають себе християнами і по релігійному моляться “нехай прийде Царство Твоє”, то однак вони не говорять ані діють, наче б вони розуміли про що вони моляться. Безперечно, що вони не говорять ані діють в гармонії з тією молитвою. Запитайте їх, що прихід Божого Царства принесе їм і решта людству, ви отримаєте різні відповіді, й то без ніякого авторитетного доказу або підтримки. Коли Боже Царство прийде, то воно напевно дотикне все людство, чи то на їхнє вічне добро, або на їхнє вічне знищення. Отже, що той прихід Божого Царства буде значити для кожного з нас? Природньо, ми любили б, щоб воно принесло нам безконечне добро. Що ж нам робити, щоб воно принесло нам добро? Ось тепер час довідатися, що нам робити, щоб осягнути щасливу будучність.

3. Якої раси й народности був учитель молитви “нехай прийде Царство Твоє”, і де він народився?

³ Слова “нехай прийде Боже Царство” є основані на молитві до Бога в небі, іменно: “Нехай прийде Царство Твоє”. Багато людей не зауважують факт, що цю молитву навчав азіят. Між трьома галузями роду людського, від Яфета, Сема й Хама; цей чоловік азіят походив від галузі Сема. Його родовід сягає назад до Сема, другого із трьох синів Ноя, від котрого все людство сьогодні походить. (1 Мойс. 10:21; Луки 3:23—36) Між багатьма родинами від Сема, ми знаходимо родину євреїв, ізраїльтянів або жидів. Той азіят учитель молитви про Боже Царство, був таким євреєм, ізраїльтянином або жидом. Він народився в місті Вифлеємі в римській провінції Юдеї майже дві тисячі літ тому, в тім самім місті, де його славний предок народився, Давид син Ессея, що стався царем Єрусалиму.

4. Як було дане ім’я йому, і яке є значіння титулу його “Син Давидів” і що воно підкреслює?

⁴ Та перед тим ніж він народився у Вифлеємі, Бог вирішив для нього ім’я, отже при народженню його названо Єшуя по-єврейські, або по-грецькі, Ісус. Пізніше до цього ім’я додано титул Месія або Христос, і так він був названий Ісус Месія або Ісус Христос. Його також називали Ісус, Син Давидів, щоб цим підкреслити його титул або право до царства, над яким царював його прабатько Давид над народом Ізраїля.— Матт. 1:1, 18—25; Марк 10:47, 48; Луки 1:28—33; 2:4—21; Йоан 7:42.

5, 6. (а) Чого його молитва “нехай прийде Царство Твоє” була частиною? (б) Як же той прихід про який ми постійно молимося був підкреслений, і чому воно правильно так молитися?

⁵ Весною 31 року нашої Звичайної Доби, або коли Ісус Христос мав тридцять один років він навчав славну молитву знана загально як Господня Молитва, включаючи й просьбу до Бога в небі, “нехай прийде Царство Твоє”. Мало людей здається розуміє, що ця молитва була частиною Славної Проповіди на Горі. Ця проповідь починається із десяти Блаженствами, перше з котрих каже: “Блаженні свідомі про своє духове убожество, бо їх є Царство небесне”. Інше Блаженство каже: “Блаженні убогі, бо їх є Царство небесне”. В тій же Проповіді на Горі, Ісус Христос навчав про так зване Золоте Правило, оцими словами: “Оце ж усе, що бажаєте, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм”.

⁶ В цій Проповіді Ісус також сказав про наші земні потреби: “Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба. Ви ж шукайте перше Царства Божого й правди його, це ж усе додасться вам”. (Матт. 5:1—4; Луки 6:20; Матт. 7:12; 6:32, 33) Ось так Ісус поставив Царство Боже попереді всіх земних потреб, яко найвищої вартости. Він не казав, щоб шукати найперше Царства цієї або тієї країни, або посади президента Сполучених Держав Америки, або якого іншого світського уряду, але сказав, щоб перше шукати Божого Царства разом із Божою праведністю. Отже це є дуже ясним, що небесне Боже Царство є найцінніше й найважніше, і ми правильно повинні молитися, щоб воно прийшло, як цього навчав Ісус Христос своїх послідовників.

СУПЕРЕЧНІСТЬ ДОДАНА

7, 8. Які питання про той прихід виринають, і щоб знати точну відповідь, то що мусимо робити?

⁷ Як же Боже небесне Царство прийде? Коли ж його Царство має прийти у відповідь на ту молитву, якої навчено дев’ятнадцять століть тому і про яке молилися ті, які шукали Божого Царства від тоді? Чи його прихід значитиме нещастя для вас чи благословенство, і що треба робити, щоб обминути нещастя?

⁸ Щоб нам знати це точно, ми мусимо розглянути цю справу у світлі Ісусової науки і у світлі цілої Біблії, котрої його наука є тільки частина. Сотки мільйони осіб мильно зрозуміли цю справу через слова, які були неправильно додані до первісної молитви, котрої навчав Ісус Христос. Після найранішних рукопис Святої Біблії, та молитва читалась як слідує:

9, 10. Як та молитва читалася після найранших рукописів Святої Біблії?

⁹ “Отче наш, що на небі, нехай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, на землі як і на небі. Дай нам сьогодні щоденний хліб; і прости нам наші довги, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лихого”.— Матт. 6:9—13, Поправлена Стандард Версія.

¹⁰ Повторення тієї молитви в Луки 11:2—4 звучить: “Отче, нехай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Дай нам щоденний хліб наш, і прости нам наші гріхи, бо й ми прощаємо всякому, що задовжився нам; і не впровадь нас у спокусу”.— Поправлена Стандард Версія.

11. Як суперечність уведено в тій молитві, і з чого складається та суперечність?

¹¹ Суперечність була введена в цю молитву, коли якийсь релігійний переписувач Святого Письма додав до тієї молитви, дана у Проповіді на Горі, слідуючі слова: “Бо твоє єсть Царство, і сила і слава, по віки. Амінь”. (Матт. 6:13, Уповноважена Версія, Німецька Версія Мартина Лютера) Як наслідок цього сотки мільйони релігійних людей в так званому Християнстві через століття молилися з тими додатковими, невповноваженими словами як закінчення або славослов’я. Очевидно вони ніколи не задумувалися як на початку молитви вони могли говорити слова “Нехай прийде Царство Твоє”, а тоді при кінці їхньої молитви говорити: “Твоє бо Царство”. Якщо Царство вже було Боже, то чому молитися в тій же молитві “Нехай прийде Царство Твоє”?

12. Яку нерозсудність застерегається в Приповістях 30:5, 6 проти такого додавання?

¹² Це показує, як нерозсудно є додавати щось до Божого натхненого Слова із думкою старатись помогти йому або сповнити його. Добре то в Приповістях 30:5, 6 перестерегається про це, кажучи: “Всяке слово в Бога — чисте. . . . Не додавай нічого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди”. Певна річ, що в часі Ісуса Боже Царство ще не прийшло.

13. Звідки ті додані слова були очевидно взяті?

¹³ Слова, які мильно були додані до Ісусової правильної молитви очевидно були взяті з промови царя Давида до Бога, які знаходяться в 1 Паралипоменон 29:11, котрі у Версії Американської Стандард Біблії звучать ось як: “Твоя, О Єгово, величність і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землі; Твоє, Єгово, царство, і Ти вищий над усе, яко Владика”.a

14. Коли були правдиві ті слова, “Бо Твоє є царство, О Єгова”, і чому той промовець висказав їх?

¹⁴ Ті слова були правдиві в році 1037 перед Хр., при кінці днів Давида, як царя Єрусалиму. Давид був царем над народом із дванадцяти поколінь Ізраїля, але він розумів, що він був лише видимим людським представником його Бога Єгови, котрий був дійсним Царем, невидимим, небесним Царем над народом Ізраїля. Матеріальний царський престол, на якому сидів Давид сорок років, був в дійсності престол Єгови, а тепер цар Давид, з причини своєї старости, уступився із того престола в користь свого молодого, але розумного сина, Соломона. Отже цар Давид, у своїй прощальній промові до собору Ізраїля в Єрусалимі, сподівався, що те царство над Ізраїлем не було в дійсності його або його царської родини. В дійсності воно належало до Бога Єгови, котрого він і увесь Ізраїль тоді почитав.

15. (а) Чому ізраїльський уряд був тоді в мініятюрі Божим Царством? (б) Які тексти в Біблії поперають той факт?

¹⁵ Це Бог Єгова установив людське царство над народом Ізраїля в році 1117 перед Хр. Також це був Він, що помазав Давида бути царем над усіма дванадцятьма поколіннями Ізраїля в 1070 році перед Хр. Отже, тому царство ізраїльського народу за днів Давида було мініятюра, тобто, Царство Боже в малій мірі на землі. В гармонії із цим ми читаємо у 23 вірші в тім самім розділі 1 Паралипоменон 29, що сталося після того, як Давид зрікся престолу в користь свого улюбленого сина Соломона: “І засів Соломон на престолі Єгови, яко цар, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому”. Пізніше як королева Сабська відвідала царя Соломона в Єрусалимі і побачила його славу, вона сказала: “Нехай буде благословений Єгова Бог ваш, що зволив посадити тебе на престол свій як царя в Єгови, Бога твого”. (2 Пар. 9:8) Згідно із фактом, що видимий престол Єгови був в Єрусалимі, пророк Еремія 3:17 каже: “Ні! в ті часи зватимуть Єрусалим престолом Єгови, і всі народи збіратимуться в Єрусалим задля імени Єгови”.

16. В який спосіб Єгова обітував, що Давид матиме сталого наслідника в Божому Царстві?

¹⁶ Роки перед зреченням престолу й смертю царя Давида, Єгова, Бог його, зробив угоду або святий контракт із ним, що царська власть над малої-міри царством Божим над Ізраїлем останеться в царській родині Давида по віки. Через свого пророка Натана Бог Єгова сказав до царя Давида: “І Єгова звіщає отце тобі, що Єгова збудує дім тобі. А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я призначу потомство твоє по тобі, що вийде з тіла твого, бути наслідником твоїм, і вчиню довговічним царство його. . . . І буде непорушний дім твій й царство твоє передо мною по віки, і престол твій стоятиме віками”. (2 Сам. 7:11—16) В цей спосіб Єгова обітував, що цар Давид буде мати сталого наслідника до престолу в царстві Божому. Цей наслідник буде називатися Син Давидів.

ПЕРЕРВА

17. Чи Боже типічне царство над Ізраїлем продовжалося, і яка подія в історії Ізраїля показує цю відповідь?

¹⁷ У своїм часі цар Давид міг сказати до Бога: “Твоє бо царство, О Єгова”. Але прийшов час, що на землі не було в малій мірі Царства Божого, не було типічного царства Божого над народом Ізраїля. Коли це сталося? Це сталося в 607 році перед Нашою Добою. В тому році Всемогучий Бог допустив, щоб Вавилонська армія знищила те царське місто, Єрусалим, де царі з Давидового покоління сиділи на престолі Єгови. Він дозволив, щоб Його престол був повалений, а ті переживші жителі облоги й знищеного Єрусалиму були засланні в далекий край Вавилон. Тоді Єрусалим і земля юдейська стали спустошені без людських жителів та домашніх звірят. Із тією подією закінчилося царство Боже на землі.— Езек. 21:25—27.

18. (а) Після повернення єврейських полонених до їхньої рідної країни, чому управителі Єрусалиму не могли казати: “Твоє є царство, О Єгово”! (б) З огляду на це, яке було питання?

¹⁸ Сімдесят років пізніше, після того як полонені ізраїльтяни були привернені до їхньої рідної країни, тоді вже не було престолу Єгови в Єрусалимі, щоб управителі сиділи на ньому. Типічне царство Боже не було відновлене в Єрусалимі із потомком Царя Давида, щоб царював як представник Бога на престолі Єгови. Тоді наступили “Часи Поган” або “призначені часи народів”. (Луки 21:24, АВ; НС) Від того часу єврейські управителі Єрусалиму, котрі були підлеглі поганським переможцям, вже не могли сказати те, що цар Давид сказав до Бога Єгови: “Твоє єсть царство”. Після Божої угоди з Давидом про віковічне царство, сталий наслідник до царства Божого над Ізраїлем мав ще прийти. Це значило, що Боже Царство мало відродитися із тим сталим наслідником на престолі як представником Єгови. То ж й не диво, що вірні євреї визирали Божого Царства в будучині. Отже питання було, Як довго ця перерва в Божому Царстві буде продовжатися? Коли Боже Царство мало прийти після Його обітниці?

19. Чому Ісус назвав Єрусалим “город великого Царя” однак ці слова не зміняють тієї ситуації з Ізраїлем?

¹⁹ Оцей стан із старинним Ізраїлем продовжався через століття. Близько початку Нашої Звичайної Доби, Ісус, Син Давидів, народився у Вифлеємі в юдейській країні. Правда, що у своїй Проповіді на Горі Ісус сказав: “Не кляніться зовсім, ні небом, бо воно престол Божий, ні землею, бо вона підніжок ніг його; ні Єрусалимом, бо це город великого Царя”. (Матт. 5:34, 35) Однак, ті слова не значили, що Боже Царство володіло в Єрусалимі. Ісус сказав, що Божий престол було небо, а не матеріальний престол людських володарів в Єрусалимі. Вся земля була собі як тільки підніжок для Божих ніг. (Матт. 23:22) Коли Ісус сказав ті слова, то Єрусалим і земля юдейська були частиною римської провінції Юдеї. Чоловік, що тоді управляв як володар, не був єврей, ані потомок царя Давида, але римлянин названий Понтійський Пилат.— Луки 3:1.

20. Коли Ісус в’їхав у Єрусалим, то чого захоплені євреї сподівалися, і як їхні викликі показують це?

²⁰ В останнім тижні свого життя на землі, Ісус Христос в’їхав в Єрусалим в урочистій процесії. Захоплені євреї, що сподівалися Божого Царства установленого Ісусом, ішли слідом за Ним і радісно викликували: “Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в ім’я Єгови. Осанна на вишинах”! “Осанна! благословен грядущий в ім’я Єгови, Цар Ізраїлів”! “Благословенне грядуще царство отця нашого Давида”! — Матт. 21:9; Йоан 12:13; Марк 11:10.

21. Які обставини в Ізраїлі далі були, так що ніхто про Єрусалим не міг правильно сказати: “Твоє бо Царство”.

²¹ Будучи внутрі Єрусалиму, Ісус пішов у храм, але там він не був помазаний єврейським архієреєм бути царем. Він не сів на престолі Єгови в Єрусалимі, не зацарював як видимий, земний представник Божий. П’ять днів пізніше, в День Пасхи, він стояв перед управителем Понтийським Пилатом на суді за своє життя. Там він сказав: “Царство моє не від світу цього. Коли б від світу цього було Царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене юдеям; тільки ж Царство моє не звідсіля”. (Йоан 18:36) Отже, навіть за часів Ісуса на землі, Давидові слова записані в 1 Паралипоменон 29:11, не могли бути правильно сказані до Бога або кого іншого в Єрусалимі, іменно, “Бо Твоє є царство”.

22. Отже в Господній Молитві, про що Ісус навчав своїх учеників молитися, ї в чому вони не прилучуються з так званим Християнством, щоб молитися?

²² Для цієї причини, коли Ісус навчав своїх учеників молитися, що є знане як Господня Молитва, то він не додав тих слів при кінці молитви. Ісус знав, що ті слова не були правдиві. Отже він навчав своїх учеників молитися, щоб Боже Царство прийшло, котре то царство було типічно збурене в 607 році перед Хр. Сьогодні Ісус правильно навчає своїх учеників не спілкувати з релігіоністами так званого Християнства у виповідженню тих підроблених слів: “Бо Твоє є Царство, і сила, й слава, повіки. Амінь”. Вони не заперечують молитви: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як в небі так і на землі”. Вони знають, що Боже Царство мусить ще прийти.

В ЯКИЙ СПОСІБ?

23. Як деякі релігіоністи в Християнстві кажуть, що Боже Царство прийде?

²³ Що ж те Боже Царство, коли воно прийде буде значити для людства на землі? Запитайте деякого релігіоніста в так званому Християнстві й він скаже: “Боже Царство ще п’ятдесят тисяч літ далеко, бо воно має прийти через навернення всього людства до Христа”. Але чи така відповідь правдива?

24. Які числа Світовий Альманах подає відносно населення й його навернення до Христа?

²⁴ Після звіту Світового Альманаха на 1963 рік, сторона 719, (Нью Йорське видання), то населення так званих християн на землі виносить 904,332,500 осіб. Проте, Річна Книжка Статистики видана Об’єднаними Націями в травні, 1962 року, показує, що населення світу перейшло вже три тисяч мільйонів в 1961 р., і тоді виносило на три тисячі сто й чотири мільйони, і воно побільшалося кожного року через п’ятдесят чотири мільйони. Огляд тих чисел через кілька років також показує, що населення не-християнських народів побільшається скорше, ніж населення так званих християнів. Очевидно, що світ не навертається до Христа, але навпаки так зване Християнство скорочується в порівнянню з населенням світу. Тепер воно менше ніж одна третя частина зі всього людства.

25. Після поданих чисел, то як релігії світу стоять у порядку після сили числом?

²⁵ Зі всіх релігійних організацій на землі, римо-католицтво є найсильніша організація. Світовий Альманах (календар) показує, що вона має 550,350,000 членів, котре то число включає ново-охрещених дітей. Друга найсильніша релігійна організація є Магомета, із 433,740,000 мусульманів, а це не є християнська група. Потім наступає індуська в Індії із 335,802,500 членів. Після індуїзму наступає конфуціянізм із 300,240,500 членів. Після того, по черзі, що відноситься до числа, наступають протестанти, по них буддисти, після них Східні Православні Церкви, потім наступають первісні релігії, як от тубільці Африки й Австралії, потім наступають шінтоїсти, таоїсти, жиди або євреї, і зороастріянці. Нарешті, Світовий Альманах подає загальну групу релігійних людей і нерелігійних людей, що не мають зв’язку (з церквами) як 552,771,700 осіб, а це число більше ніж число римо-католиків.b

26. (а) Як римо-католицизм рівняється у вічі міжнародного комунізму? (б) Як один з священиків указав на цей факт відносно Південної Америки?

²⁶ Хоч римо-католицизм є сильний числом, і хоч його папа в Столиці Ватикан називає себе Заступником Христа і царює як Цар, то однак він програє перед міжнародним комунізмом. 14-го грудня, 1963 року, на зібранню в Мексико Сіті 200 протестантських та православних провідників із 48 країн, виконавчий секретар Комітету Пресвитерянського Комітету в Латинській Америціc сказав:

“Ніхто більше не тримається наївної (простої) ідеї, що Південна Америка, “католицький континент” . . . . “Багато християн, яких сумління було світлочутливим через проповідування Євангелії”, він сказав, “рішили залишити церкву і стати провідниками комуністів”.— Нью Йорк Таймс, 15-го грудня, 1963.

27. Якою країною релігійно є сьогодні Сполучені Держави Північної Америки?

²⁷ А щодо Сполучених Держав Північної Америки, тому що їх уже неможна назвати протестанською країною, то їм ще далеко, щоб статись римо-католицькою країною. Римо-католицькі прелати предложили похмурні факти й числа відносно вигляду тієї Церкви у Сполучених Штатах.d

28. Всупереч розбитої надії так званого Християнства, коли прийде Боже Царство, і чому так?

²⁸ Якщо вони покладаються на навернення світу до християнства, тоді релігійні люди так званого Християнства не можуть сподіватися побачити Боже Царство в їхньому часі або в цій ґенерації, може й ніколи. Однак, хоч їхня надія була розбита з причини мильного вияснення Святої Біблії, то це не значить, що Боже Царство не прийде в нашому часі, в часі цієї ґенерації. У світлі біблійних пророцтв і міри часу, всі докази показують, що Його Царство прийде в нашій ґенерації, бо воно не прийде при помочі наверення світу до християнства, та й не було такого наміру, щоб воно прийшло в такий спосіб. (1 Тим. 4:1—3; 2 Тим. 3:1—7; 2 Пет. 3:3, 4, 7) Якщо воно не прийде при помочі мирного навернення світа, то як же прийде Боже Царство і як воно візьме повну контролю?

29, 30. (а) У видінню Даниїла, голова сьома, який ряд світових сил показано тому пророкові? (б) У тому видінню, як прихід Божого Царства був зображений?

²⁹ Якщо ви маєте Святу Біблію, то вона відповість вам на це питання, бо ж Біблія є Богом натхнена Книга. Знайдіть в неї пророцтво Даниїла, сьомий розділ. Там ви знайдете зображення приходу Божого Царства в руках Того, що називається Син чоловічий. Він є Ісус Христос, Син Давидів, сталий наслідник віковічного царства, що було обітоване царській родині Давида. Найперше пророкові Даниїлові показано символічний образ про світові сили від Вавилонської Світової Сили аж до політичної системи, що включає сьогоднішню Англо-Американську Світову Силу.e У видінню, Даниїл бачить, не мирне навернення тих світових сил до Сина чоловічого, але їхнє страшне знищення. Побачивши це, пророк Даниїл далі сказав:

³⁰ “І бачив я в ночних видивах, аж це з небесними хмарами йшов ніби Син чоловічий, дійшов до Стародавного й приведено його до нього. І дано йому власть, славу й царство, щоб усі племена й язики йому служили; власть його — власть віковічна, що ніколи не минеться, і царство його не повалиться”.— Дан. 7:13, 14.

31. В тому видінню, яке Царство є дане Ісусові Сину Давидовому?

³¹ Оскільки Ісус, Син Давидів зображений там як “син чоловічий”, і те царство дане цьому синові чоловічому було дане Богом, “Стародавним”, то це те про яке Ісус навчав своїх учеників молитися.

32. (а) Як був зображений кінець останньої політичної системи, на яку дозволив Бог Суддя? (б) Як була відібрана власть від тих інших символічних звірів, і продовження життя дано їм?

³² Отже, що прихід його уряду буде означати для політичних систем цього світу? В тім видінню Божий ангел вияснив Даниїлові символ четвертого звіра й його роги, як останні політичні системи, яких Бог Суддя дозволяє на землі; після того ангел зображує страшний кінець цих світових політичних систем, кажучи: “Потім засядуть судді й віднімуть у нього власть, щоб занапастити його та вигубити до нащаду”. (Дан. 7:26) Оце вияснює образ цієї останньої звірської політичної системи, як про це подано в одинадцятім та дванадцятім віршах, де й читаємо: “І бачив я, що . . . звір був убитий перед моїми очима, а тіло його посічено і вкинено у вогонь. Та й в других звірів віднято їх власть, і призначено час і реченець, доки мав тривати їх вік”. Управління тих інших звірських систем було відняте одно по другому в минулих часах; і “призначено існування їм” аж поки четверта й остання система мала бути вбита й спалена вогнем, і тоді вони будуть знищені також.

33. По словам Даниїла 7:27, 28, кому дано власть царську під усіма небесами, і на як довго?

³³ Ось що означатиме для політичних систем цього світу той прихід Божого Царства, що його дано Сину чоловічому і його вірним ученикам. Отже Даниїла 7:27, 28 закінчує це вияснення, кажучи: “І царство й власть і величність царська по всьому піднебесі дана буде народові святих Всевишнього, що його царство — царство вічне, і всі володарі будуть служити й коритись йому. Тут кінець цій справі”.

34. (а) Хто це ті, що про них сказано як “святі Всевишнього”, і скільки їх є? (б) Чи насильне усунення політичних систем землі буде досягнено без помочі духового останка?

³⁴ В цім пророцтві ті, про яких говориться як “святі Всевишнього”, є Господь Ісус Христос й всі його вірні послідовники, що наслідять небесне Царство з Ним. Після останньої книжки в Біблії, Одкриття, котра багато разів наводить із книги Даниїла, ті послідовники, що унаслідуватимуть небесне Царство з прославленим Ісусом Христом, число їх тільки 144,000. (Одк. 7:4—8; 14:1—3) Сьогодні на землі знаходиться тільки останок із тих духових наслідників Божого небесного Царства, менше ніж 13,000 згідно із статистикою. Але вони не будуть брати участи в знищенню політичних систем цього світу. Суддя Бог Єгова постарається, щоб усунути політичні системи на землі при помочі його небесного Сина, Ісуса Христа, Сина Давидового.

35. Це, що так званому Християнстві не вдалось навернути світ, підкреслює який факт про Царство Боже?

³⁵ Для так званих християнів, що плекали солодку думку про мирне навернення світу до християнства і установлення Божого Царства через них самих в цей спосіб, то страшне зруйновання земних політичних інституцій при помочі Бога небес, може бути лякаючою думкою. Але вони також повинні настрашитися їхньою невдачою програми відносно навернення світу. Їх занепад тільки підкреслює факт, щоб Царство Боже під Христом заволоділо над усією землею, то шлях муситься прочиститися при помочі насильного средства із неба. Інші Біблійні пророцтва піддержують цей факт.

36. У Даниїла, друга голова, який похід він бачив у видінню?

³⁶ Відкрийте знову пророцтво Даниїла, голову другу. В тім розділі Даниїл подає видіння про похід світових держав, геть від старинної Вавилонської Світової Сили, до Римської Світової Сили, і наслідок Римської Світової Сили, Англо-Американська Сила сьогодні, до політичного союзу Британської Імперії із Сполученими Державами Північної Америки.f

37. Як ті останки із тих наступних держав будуть знищені, і як те видовище зображує це?

³⁷ Ця послідовність світових держав була палко кохана, як от ідолопоклонний образ. Після Божого декрету поданого в пророцтві Даниїла, те, що осталося сьогодні із тих різних політичних світових держав, що наступали одна по одній, буде знищене насильним Божим актом. Це станеться так, як у видовищі, де камінь вирубаний з Божої гори вдарить в ідолопоклонний бовван (статую) і покрушить його наче на порох, щоб буйні вихри розвіяли його геть поза оживлення.— Дан. 2:1—43.

38. Що в дійсності значить прихід символічного каменя проти символічного боввана?

³⁸ Відносячися до того каменя, як символу Божого Царства в руках Ісуса Месії, пророк Даниїл вияснює: “І за днів тих царств [теперішні політичні володарі цього світу] здвигне Бог небесний царство, що ніколи не буде зруйноване, та й це царство не перейде до іншого народу. Воно поторощить і закінчить всі ті царства, а само стоятиме по вічні віки”. (Дан. 2:44) Прихід Божого Месійного Царства, що символічно тут представлене каменем, не значить нічого іншого як тільки воювання остаточної війни предсказаної в останній книжці Біблії, як “війна великого дня Бога Вседержителя”, що звичайно називається Битва Армагедон.— Одк. 16:14—16.

39. Як той удар каменя об бовван був вияснений коментаторами так званого Християнства, і коли той великий удар мав бути завданий?

³⁹ Біблійні коментатори в так званому Християнстві, як от д-р Адам Кларк з Британії в дев’ятнадцятому століттю, пояснили Даниїла 2:44, що вирубаний камінь із гори означає християнська Євангелія і коли вона вдарить на народи, то вона наверне їх, і тоді володарі й люди стануться християнами, аж з часом усе людство світу станеться християнами. Думка була, що великий удар був завданий поганській Римській Імперії, коли в році 312 по Хр., імператор Константин Великий був новонавернений і Римо-Католицька Церква із своєю змішаною релігією була започаткована.g

40. Але що можна сказати про вдаряючу силу релігій так званого Християнства сьогодні, і як так званому Християнству поводиться із рук міжнародного комунізму?

⁴⁰ Але ось ми вже більше як шістдесят років у двадцятому століттю, і та поражаюча сила релігій так званого Християнства більше й більше тратить свою силу. Політичні володарі вже не стаються римо-католиками або грекокатоликами або протестантами, і не силують своїх підданих приставати до їхньої релігії. Як про це повідомлено в часописах Морнінґ Ньюз (і також в Таймс Гералд) з Даллас, Техас, з 22-го червня, 1963 р., пресвитеріянський духовникh заявив, що не тільки релігія так званого Християнства є на суді, але що “світ сміється із нас. Тут в Сполучених Державах є найкраще поле для місії інших релігій світу”. За це він вважав частинно релігійну несвідомість церковників так званого Християнства, і тоді додав: “Ми залишили багато нашої відповідальности поганському світу”. Однак, світ не лише сміється із так званих християн в їх несвідомості, але так зване Християнство похитується від ударів завданих міжнародним комунізмом. Так зване Християнство не бажає бути похороненим комунізмом в одному із цих днів.

ІЛЮСТРАЦІЯ ПЕРЕСТОРОГИ

41. Чи мирне навернення світу є згідне з Писаннями, і у своїй притчі про міни, що Ісус Христос показав про ворогів Божого Царства?

⁴¹ Не тільки релігійна надія на мирне навернення світу до релігій так званого Християнства не є Біблійна, але вона не є реалістична сьогодні. Навіть у своїй притчі або ілюстрації про міну (фунт срібла, 100 драхм), яка є записана в Євангелії Луки, розділ дев’ятнадцятий, Господь Ісус Христос перестеріг, що вороги Царства Божого Месії будуть насильно знищені акцією самого Месії.

42. Чому Ісус дав ту притчу, і як та притча відповідає часові про прихід Божого Царства?

⁴² Лука 19:11 розказує, чому Ісус дав цю притчу, кажучи: “Як же вони слухали це, додавши сказав притчу: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має Царство Боже явитись”. Але навпаки, Ісус представив, що Боже Царство тоді було ще далеко. Як? Тим, що Ісус порівняв себе до дворянина, котрий мусів від’їхати в далеку країну, щоб “прийняти собі царську власть” і повернути як цар. Судячи по швидкості средств для подорожування в часі Ісуса, то подорож до тої далекої країни і поворот із царською властю мала забрати довгий час.

43. Що зробили ті громадяни, що ненавиділи того дворянина і як та ненависть була виражена у сповненню тієї притчи?

⁴³ Однак, там були противники такої царської власти того дворянина. Луки 19:14 каже: “Міщане ж його ненавиділи його, й післали посли за ним, кажучи: Не хочемо цього, щоб царював над нами”. Ця притча не розказує в подробицях, як ті міщани виявили свою ненависть, або як той дворянин діставсь до далекої країни і отримав там царську вдасть. Але у сповненні тієї притчі більшість із євреїв сказали: ‘Ми не хочемо, щоб цей чоловік Ісус Христос володів як цар над нами’. У своїм зусиллю перешкодити йому статись царем над ними, євреї засудили його на смерть і видали його римським властям Єрусалиму, щоб забити його повільною смертю на дереві страстей.

44. Як Ісус діставсь до символічної “далекої землі”, і як його власні люди далі указували ненависть до нього?

⁴⁴ Як же тоді Ісус діставсь до тієї “далекої країни”, що є небо, що Ісус назвав його престолом Божим? На третій день після його жорстокої смерти, Всемогучий Бог Єгова воскресив свого благородного Сина із мертвих і покликав його до неба сорок днів опісля і посадив того воскресшого Ісуса Христа по своїй правиці в небі. (Діян. 2:22—36; 3:13—21) Навіть після того, як Ісус Христос вознісся до тієї “далекої країни” перед небесну присутність Бога, його власні земні люди, євреї, далі показували ненависть до Нього через переслідування Його вірних послідовників. Ось так вони далі повідомляли Бога, що вони не бажали його благородного Сина царювати над ними.

45. Деінде знаходяться ненависники Божого Царства, і як вони показують цю ненависть?

⁴⁵ Але це не тільки євреї є ворогами Божого Царства під Його Месією, але є також вороги у всіх інших народах світу. Оці також відкидають вістку про Царство, яку доручують Христові послідовники, і переслідують їх. Вони воліють мати політичних володарів з людей цього світу, включаючи Об’єднаних Націй, організацію із 113 державних членів. Що ж тоді прихід Царства Божого Месії буде значити для таких земних ворогів?

46. У притчі, як Ісус показав як прихід його Царства дотикне його ворогів, і яке типічне сповнення цього сталося?

⁴⁶ Ісус дав відповідь при закінченню цієї притчі про міни. Тоді той дворянин діставши царську вдасть і повернувши, щоб володіти, каже: “А ворогів моїх тих, що не хотять щоб царював над ними, приведіть сюда та й повбивайте передо мною”. (Луки 19:27) З певністю це не говорить про ніяке мирне навернення їх до правдивого Християнства. Це значить страшне знищення. Типове сповнення сталося в 70 році по Хр., коли то ненавернені євреї, що збунтувались проти римського кесаря, були обложені в їх столичнім місті Єрусалимі, і остаточно, після страшної облоги, те місто було знищене. Повідомлення є, що 1,100,000 єврейських бунтівників загинуло тоді, а 97,000 переживших були поневолені в різних частинах Римської Імперії.— Луки 19:41—44; 21:20—24.

47. Всупереч події, яка сталася в 70 році по Хр., то про що християни далі моляться, і що сповнення тієї молитви буде значити в порівнянню із тим, що сталося в 70 р. по Хр.?

⁴⁷ Однак, Царство Божого Месії не прийшло в тому 70 році. Сьогодні правдиві християни далі моляться словами Господньої Молитви до Бога: “Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя як в небі, так і на землі”. Розклад часу в Біблії й сповнення Біблійного пророцтва через світові обставини й події від 1914 року дають доказ, що прихід Божого Царства, як воно є описано в повищих пророцтвах, уже близько. Те страшне знищення, що надходить, буде більше й страшніше для його ворогів на землі, ніж знищення Єрусалиму й кровопролиття ненавернених євреїв через римлянів дев’ятнадцять століть тому.

48. Чого люди так званого Християнства не оціняють, про що вони моляться в Господній Молитві?

⁴⁸ Отже, як мало люди так званого Християнства розуміють про що вони моляться, коли вони кажуть у своїх церквах: “Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя як в небі так і на землі”? Мало вони оціняють, що вони просять про щось насильне з Божих рук, про знищення теперішньої світової системи, ба навіть про знищення так званого Християнства, що є головною підпорою організації Об’єднаних Націй і власник великого запасу атомних і водневих бомб й іншої зброї для масового кровопролиття. Ось що прихід Царства Божого Месії буде значити для його ворогів як внутрі, так і на зовні так званого Християнства.

49. В своїм пророцтві про кінець цієї світової системи, із чиїми днями він порівняв дні Сина Чоловічого, і в якому відношенню?

⁴⁹ Це не без значення, що Ісус у своїм пророцтві про кінець цієї світової системи на землі, сказав: “Як було за днів Ноя, так буде й присутність Сина чоловічого. Бо як було за днів перед потопом, що їли й пили, женились і віддавались, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег та й не знали, аж прийшла поввідь і позносила всіх. Так буде й присутність Сина чоловічого. Оце ж пильнуйте, бо не знаєте котрої години Господь прийде”.— Матт. 24:37—39, 42.

50. Якою подією був потоп за часу Ноя, і що це зображувало для населення землі сьогодні?

⁵⁰ Той потоп за днів Ноя був буйною подією природних сил під Божою контролею. Він залив цілу землю, знищив ціле множество людей й тварин, крім ковчега, в якому Ной, його родина й багато пород звірят пережили. Людське населення сьогодні на землі виносить поверх три тисяч мільйонів, отже що за різня, що за знищення це буде в нашому часі, коли Боже Царство прийде. Це так буде як за днів Ноя у приході потопу!

51. Що прихід Божого Царства буде значити для любителів його, і що уподібнювання днів Сина Чоловічого до днів Ноя значить для них?

⁵¹ Але чи прихід Божого Царства як правильного уряду всієї землі значить тільки знищення? Для ворогів Царства Божого Месії, так! З другого боку, для любителів Божого Царства й його праведности, воно принесе щастя, благословенство, визволення, спасення. В часі потопу за Нойового часу, там був сховок для нього і його синів Яфета, Сема і Хама і чотирьох жінок,— всіх разом, вісім людських душ. Перебувши цілий соняшний рік у ковчезі, вони вийшли на прочищену землю і почали наново почитати Бога Єгову. Їх пережиття потопу під Божою опікою принесло життя для всіх нас сьогодні на землі. (1 Мойс. 7:1 до 9:19) Оскільки це Ісус сам предсказав, як це було за днів Ноя, так буде за днів Сина чоловічого, то й тепер будуть пережителі цього страшного знищення цієї системи, котра то система є ворогом Божого Царства.

52. Як Ісус указав на те пережиття у своїм пророцтві відносно остаточного горя?

⁵² У своїм пророцтві про кінець цієї системи, Ісус сказав, що те горе досягне найвищого вершка клопоту, що перевищить всі інші горя, які коли людство зазнало. Він сказав: “Буде бо тоді мука велика, якої не було від настання світу до цього часу, й не буде. І коли б тих днів не вкорочено, то жодне б тіло не спаслося; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні тії”. (Матт. 24:21, 22) З цього видно, що там будуть пережителі кінцевої світової системи, так як тоді був Ной і його родина.

ВІРНІ СЛУГИ

53. (а) Як ті “вибрані”, що переживуть горе, були зображені в притчі про міни? (б) Які питання виринули відносно раба, котрий не орудував міною його пана?

⁵³ До таких пережителів будуть включені ті одиниці, котрих Ісус назвав “вибраними”, а це ті, що є представлені в притчі про міни через вірних слуг, котрим той дворянин дав міни перед своїм від’їздом до далекої країни, щоб набути собі царську вдасть. Один з тих десяти рабів не корився розказами того дворянина “Орудуйте поки прийду”. Дев’ять інших рабів орудували корисно з тими десятьма мінами; той же лінивий, невірний раб не робив цього. Він не придбав нічого для свого благородного пана, а заховав свого міна. Що ж значив поворот його пана як царя для того нездатного раба, а особливо коли він віддав назад таку саму суму грошей, яку він отримав — нічого не стратив, але і нічого не придбав? Чи це значить благословенство або прокляття? Його власний напрям вирішив!

54. У тій притчі, що прихід царя значив для того лукавого слуги?

⁵⁴ Його благородний пан, тепер Цар, назвав його лукавим. Він приказав відібрати міну від нього, бо ж він не працював на користь царства свого пана. Він не був за царем і тому був зачислений з міщанами, що ненавиділи й були проти царя. Він був покараний разом із тим ворожими міщанами, котрі були повбивані на приказ царя. (Луки 19:13, 20—27) В іншій притчі Ісуса подібній, до цієї, нездатний раб був викинутий із дому пана свого “в надвірну темряву”, де буде плач і скреготання зубів разом з іншими там. (Матт. 25:24—30) Прихід царя не значив ніякої радости для нього!

55. Для тих же рабів, що орудували їхніми, мінами, то що прихід царя значив?

⁵⁵ В притчі дев’ять інших рабів придбали користь для царства через орудування їх мінами. Їхній царський пан признав їх за добрих рабів і дав їм позиції бути надзирателями над містами по всьому його царстві. Вони не заслужили на пугубу з їхніми ворогами-міщанами того царя. Для них прихід царя означував блаженство і життя. (Луки 19:15—19, 24—26) Чи прихід Царства Божого Месії значитиме щось подібного для нас?

56. Кого ті раби, яким Господь оставив міни, представляли?

⁵⁶ Коли Ісус Христос, зображений дворянином залишив землю, щоб піти до небесної країни, він лишив за собою цінности в руках його послідовників зображені рабами, котрі дістали по одній міні, якою вони мали орудувати. Ті раби не тільки зображали дванадцять апостолів Ісуса Христа, не тільки всіх його учеників з того часу, але також його вірних послідовників сьогодні, посвячених, охрещених віруючих людей, котрих Бог покликав бути співнаслідниками з Месією Царем в небесному Царстві.— Рим. 8:14—17.

57. (а) Скільки із тих співнаслідників Царства є ще на землі, і що вони роблять із тією символічною міною? (б) Хто прилучився до них, і що прихід Царства буде значити для них?

⁵⁷ Останок із тих співнаслідників ще живуть на землі, активно побільшають цінність Царства Божого Месії, виконуючи те, що Ісус сказав у Маттея 24:14: “І проповідуватиметься Євангелія Царства по всій залюдненій землі на свідоцтво всім народам, і тоді прийде кінець”. Тепер до них прилучилися сотки тисячі людей, котрі, почувши новину про Боже Царство, відступили від ненависників Божого Царства. Вони доказують їхню любов до Божого Царства через проповідування його й збирання ще інших любителів праведного правительства на його сторону. Так як останок з наслідників Божого Царства, вони отримають признання царя. Вони будуть проваджені не до небесного Царства як співнаслідники з Ісусом Христом, але до “нової землі”, земля очищена через винищення всіх ворогів Божого Царства. От що буде значити для них прихід Божого Царства! — Одк. 14:1—5; 7:4—17; 21:1—5.

58. Відносно приходу Божого Царства, то чому це небезпечний час, але яку нагоду це приносить нам?

⁵⁸ Тепер час для нас зробити рішення, коли ми неминуче зустрічаємось з питанням, Що буде значити для вас “прихід Божого Царства”? Воно мусить значити одну із двох речей, або винищення з ворогами й тими, що не признають того праведного Божого уряду, або життя, мир, щастя й збільшаючі привілеї із тим Царством. Той довгий час між тим, коли Наслідник Царства, Ісус Христос, пішов у “далеку землю” дев’ятнадцять століть тому, а приходом Божого Царства із Месією на престолі, уже далеко минув. Ісус предсказав, що те Царство прийде несподівано для виконання Божих присудів для приятелів і ворогів того небесного уряду. Отже це небезпечний час в якому ми живемо! Але, якщо ми щиро бажаємо Божого Царства, то його прихід буде значити благословенства для нас. Саме тепер також є нагода для нас, час непевної довжини, вийти з між ворогів Божого Царства, щоб не пропасти з ними.

59. Чому теперішній час є великим привілеєм? і як новина про Царство може статись доброю новиною для кого-небудь?

⁵⁹ Теперішній час є також великих привілеїв. По мірі більшій ніж коли інше, Ісусове пророцтво сповняється, оскільки ця добра новина про Боже Царство тепер проповідується по всій землі що найменше у 194 країнах і в 162 мовах по залюдненій землі без огляду на їхню расу, колір або теперішню релігію. (Матт. 24:14) Зробім новину про Боже Царство доброю новиною для себе через прийняття тієї новини як правдиву і поставмо себе по стороні Божого Царства і тоді проповідуймо ту новину ще іншим, щоб і вони прийняли цю добру новину для себе. Поможім їм пережити той “день пімсти Бога нашого”. (Іса. 61:1, 2) Боже Царство в руках Сталого Наслідника Царя Давида буде вічне, і ми зможемо втішатися тим княжним правлінням Сина Давидового по віки, залежно як ми вирішимо тепер.

60. Як Ісаїя 9:6, 7 указує, що ми можемо втішатися княжним управлінням Сина Давидового вічно?

⁶⁰ Каже пророцтво Ісаїї 9:6, 7, до людей Бога Єгови: “Бо хлоп’ятко народилось нам — син даний нам; власть на раменах його, а дадуть ім’я йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира. Царству його й миру його не буде границь; на Давидовім престолі й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Єгови сил це вчинить”.

61. Що сказано про мир і тривалість його правительства?

⁶¹ Подумайте про життя на землі під правлінням того Сина, котрий народився дев’ятнадцять століть тому у Вифлеємі, в Юдеї. Будучи тепер прославлений в небі, він буде жити згідно із титулами, які Бог Єгова дав йому, іменно, Чудовий Порадник, Могутній Бог, Вічний Отець, Князь Мира. Його царське правління не буде мати кінця. Його миру для його підданих не буде кінця. В дійсності, його правительство буде міцно установлене й стало піддержуване справедливістю і правдою. О, що за місце ця земля буде під Його правлінням!

62. Через виконування чого ми можемо відчути й зазнати те велике значення ангелської пісні в Луки 2:13, 14?

⁶² Прихід того Царства, котре Бог Єгова установляє із своїм Князем Мира на небесному престолі, може значити для вас вічний мир. Тепер нам би взяти напрям, який придбає нам добру волю в Бога Єгови. Тоді ми справді зможемо відчути й зазнати величаве значення співу ангелських сил при народженню Сина Божого як людини. “Слава на висотах Богу, а на землі мир між людьми доброї волі”. (Луки 2:13, 14; Іса. 61:1, 2) Нехай же вам, наші читачі, прихід Божого Царства під Христом принесе мир для вас.

[Примітки]

“6:13 Те славослов’я при кінці Господньої молитви не являється у найкращих старинних грецьких рукописах (Алеф, Б, Д, З), в Старій Латинській Версії, і Латинській Вулґаті, але воно було додане до Молитви досить зрана під час публічного почитання. Склад його був добре відомий в часі Хрисостома, при кінці четвертого століття. Це є додаток до обряду, очевидно оснований на 1 Пар. 29:11”.

Сионський журнал Вач Товер (Zion’s Watch Tower) з 15-го січня, 1898, сторона 31, параграф 2, писав: “Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, по віки, Амінь”. Оті слова хоч знаходяться в нашій Звичайній Версії і в деяких грецьких рукописах, то вони не знаходяться в найстаршому грецькому рукописі, в Синайському і Ватиканському. Виходить, що оті є людські слова додані до слів нашого Господа. Оскільки це відноситься до нашої землі, то ці слова не були правдиві через цілий євангелський вік; царювання на землі не було Господнє; сила земна не була Господня і не діяла на землі; та й слава Господня не була на землі. . . .”