Роль жінки й дітей у щасливій родині
1. Як може жінка — християнка в великій мірі причинитися до родинного щастя?
ХТО це є той, що працює в так близькому зв’язку із головою родини, з ціллю, щоб зробити родинний круг щасливою установою? Хто це є той, що бере співучасть у цій відповідальності й привілею? Ось що сказав Соломон: “Хто знайшов добру дружину, той знайшов добро”. (Прип. 18:22) Як правдиві є ці слова! Дуже часто, майже непомітна, подальше на родинному тлі, є добра дружина, що є цінним джерелом надхнення для успіху голови родини. Тільки, як велика може бути поміч дружини у щасті родинного круга? Ми вже присвятили досить часу розглядаючи ролю батьків, і в зв’язку із цим тут було б добре жінкам задуматися над додатковими точками. Перш за все, чоловіки і жінки повинні працювати разом, думати разом і в цей спосіб творити непобідимий зв’язок. (Мат. 19:5) Добра жінка діє як доповнення до своєго чоловіка й стоїть при його рішеннях, як рівно ж добрий чоловік буде радитися з жінкою в справах родини, так, щоб панував мир і єдність.
2. Що є конечне, щоб вдержати родину в стані рівноваги?
2 Апостол Павло висловлюється про цю чудову родинну установу, й говорить до обидвох головних членів родини в цей спосіб: “Жінки, коріться чоловікам своїм, як Господеві, тому що чоловік є голова жінки, як і Христос є голова церкви, і він спаситель цього тіла. І так як церква кориться Христові, так і жінки своїм чоловікам у всьому. (Ефес. 5:22—25) Ця установа є завжди в рівновазі, а коли вийде з рівноваги, то тоді там буде незадоволення й брак успіху. Наприклад, завважте пораду в Ефес. 5:22 вірші, де сказано, щоб жінки були підпорядковані своїм чоловікам так як Господеві, тому, що чоловік є головою своїй жінці. Цей принцип повинен керувати поглядом жінки у її відношенні до чоловіка в справах родинних рішень.
3. Як становище батька в родині може бути послаблене і то в значній мірі?
3 В цьому випадку, якщо чоловік і жінка сперечаються в присутності дітей в справі хто повинен рішати й керувати справами, то це із певністю послабить структуру родинного кола. І так становище чоловіка буде ослаблене до тієї міри, що діти з успіхом зможуть наставляти батька проти матері. В наслідок цього будуть слідувати різні непорозуміння, а діти навчаться як зневажати батька й матір. Однак, якщо існує згода щодо родинних постанов, тоді це представляє єдиний і непереступний фронт і діти навчаться його поважати.— Кол. 3:18, 19.
4. Яка була обсервація одної авторитетної одиниці щодо ролі жінки?
4 Дальше, багато авторитетних людей признає підлягаючи ролю жінки й її позицію як помічника своєму чоловікові. Зверніть увагу як жінка-психолог недавно тому висловилася: “Я є жінка й тому моє головне заінтересовання — це мужчини. А тому, що я психолог, моє заінтересовання мужчинами є більше ніж це було б у іншому випадку. Недавно Нешенел Менеджмент Ассосієйшен звернулось до мене, щоб зробити дослід різних психологічних чинників у чоловіків і в жінок. Вони мали надію, що це, що я спостережу, може вказати в який спосіб можна б зменшити тиск, який повстає, коли то мужчини і жінки працюють разом. Я спостерегла дві виринаючі правди: 1. Всі жінки люблять працювати під покриттям авторитету. Коротко кажучи, вони люблять мати над собою наставника. 2. Всі жінки повинні відчувати, що їх потребується. Ці дві правди виринають із факту, що в основному, жінки керуються відчуттям, тоді коли мужчини розумом. Жінки часто дорівнюють а то й перевищують мужчин інтелігенцією, однак перешкодою для них є їх власне почування. Мужчини в більшості посідають практичний розум; вони можуть оцінювати, організувати, керувати. Виходить, що нагляд мужчин над жінками, це план природи, хоча й жінки з розпукою стараються його поборювати.” Це, до чого цей авторитет відкликується, як план природи, ми признаємо, що це намір Бога. Який здоровий у своїй основі цей розпорядок й як гарно він працює для щастя родинного круга!
5. Яку похвалу для доброї жінки знаходимо в Приповістей 31?
5 Вкінці, Слово Боже дає заслужену похвалу добрим жінкам: “Вона відчиняє свої уста на слова мудрі, а на язиці в неї — лагідна наука. Пильно вона доглядає за домашнім порядком і не їсть хліба дармуючи. Сини її встаючи звеличають її, і муж вставши вихвалює її. Багато з жінок здібних, ти ж їх усіх перевисшила. Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуча; однак жінка, що боїться Єгови є гідна пошани. Нагороди дайте їй за працю її рук; праця її хай буде похвалою для неї перед людьми.” (Прип. 31:26—31) Це правда, добра жінка може в чудовий спосіб причинитися до щастя родинного круга.— Прип. 12:4.
6. Як благословенства є приготовані для послушних дітей вихованих богобоязливими батьками?
6 А тепер ми приходимо до третього елементу в родинному крузі, а це дітей. Славна майбутність лежить перед дітьми, що є виховані богобоязливими батьками, котрі застосовують на практиці принципи Біблії. Такі діти знають яка майбутність цього світу. Їхнє видіння — це новий світ. (Одкр. 21:1—5) Їхні бистрі й спринятливі уми є в силі вповні зрозуміти, що означають обставини теперішнього світу. Ми є ще в старому світі, де панує безбожність й терпіння. Діти виховані богобоязливими батьками, котрі застосовують на практиці принципи Біблії, можуть своєю поведінкою, навчанням і проповідуванням нести добре свідоцтво самим принципам, що їх защепили у них їхні батьки. Яка є головна вимога, щоб вони вповні могли мати участь у щасті родинного круга? Найважливішою вимогою є це, щоб вони слухали своїх батьків у Господі. (Ефес. 6:1—4) Християнські батьки знають, що є найкраще для їхніх дітей. Їхня порада не теологічна, але практична й приносить дивовижні наслідки.
7. Який досвід показує нам вартість доброго прикладу даного християнськими дітьми?
7 Щоб наглядно це показати, тут добре розглянути досвіди, що їх час від часу мають деякі, виховані богобоязливими батьками, молодці. Наприклад, недавно двом молодим проповідникам була дана змога вияснити, як це то вони співучаснуються у проповідницькій праці під час і після шкільних годин. Одну із цих дітей учителька попросила, щоб вона пояснила в який спосіб вона проповідує. І учителька була здивована, коли побачила як то молоді діти вже вміють поділитися із другими, так многими й здоровими та вбудовуючими речами, що вони їх пізнали із особистої біблійної студії як і конгрегаційних сходин. І як було це відмінне від решта учнів під її наглядом! Учителка була так захоплена, що попросила, чи вона не могла б супроводжати їх у їхній праці навчання Біблії. Її запрошено, нащо вона радо згодилася й що більше, вона запропонувала своє авто, щоб їх возити від хати до хати, й дати їм змогу мати часть у дискусії про правди Біблії й офірувати біблійну літературу заінтересованим людям.
8. Сконтрастуйте це зі шляхом молодечого хуліганства, що ним прямує сьогодні так багато молодиків.
8 Як багато кращий є цей шлях, ніж шлях хуліганства, що ним прямує сьогодні так багато молодиків. Наприклад, Сполучені Штати Америки стоять перед небезпекою й сама майбутність Америки є загрожена з причини молодечого хуліганства. Обраховано, що в цій країні 740,000 молодиків, понижче вісімнадцять років, було заарештовано в 1957 році. Дж. Едгар Гувер, голова Бюра Досліджень, каже: “Від 1952 зріст нашої молоді досягнув 22 процентів. Заарештований молоді, в цьому самому періоді часу, зросло 55 процентів!” Він рівно ж сказав: “Якщо це буде зростати надальше в такому самому відношенні, то около 1962 року, один мільйон молодиків буде заарештовано кожного року”. Він заявив, що “хуліганство, це світового розміру хвороба” й що це не тілько спеціально в Америці така існує ситуація.
9. Як можуть батьки захоронити своїх дітей від молодечого хуліганства?
9 Батьки, не кажіть, що це не може статися із вашими дітьми. Це може й часто стається, оскільки нема близького нагляду над вашими дітьми й нема дійсної любови до них. Тому то є конечним, щоб християнські батьки завжди мали своїх дітей при собі під час зборових зібрань чи асамблеї й в цей спосіб допомогти їм тримати їх увагу на цьому, що там говориться. На асамблеях вони не повинні вештатися групами по коридорах. Таке повагу підриваюче поступовання зі сторони деяких молодиків повинно бути вкорочене. Добре виховані діти є заохотою як для молодих так і старших й є хвалою цьому, що сказав ці слова: “Глядіть! Сини, це наслідство від Єгови; овочі лона є нагородою”! — Пс. 127:3.
10. Назвіть деякі чинники подані студентами, що спричиняються до щастя в родинному колі.
10 Часто, щастя в родинному крузі, більше приносить задоволення для дітей, як батьки здають собі з цього справу. Це виказує один дослід, де 150 студентів університету виготовили списки спеціальних домашніх обставин, що спричинились найбільше до їхнього щастя, коли то вони були в віку від п’ять до дванадцять років. Десять, із п’ятнадцятьох найбільш згаданих чинників, знова були виписані на списку для другої групи, що складалася із 200 студентів. Як часто ця група студентів згадувала дані чинники, що були на списку, ці домашні обставини були згадані в цьому порядку:
1. Задоволення родичів
2. Висказ батьківської любови до мене
3. Почуття, що родина є мною заінтересована
4. Почуття що батьки довіряють мені
5. Мати — добра кухарка
6. Товариство батьків
7. Родинна зв’язь і співжиття
8. Їжа завжди на час й хата завжди чиста
9. Зможність родини дати потрібні фінансові середники
10. Родинна гордість й родинне досягнення
11. Чому щастя батьків в найбільшій мірі спричиняється до щастя дітей?
11 Цікавим є це, що щастя родичів було на першому місці. Тому як виходить, щасливе подружжя є основною важливістю у щасті дітей. Тут нема сумніву, чому то доми зруйновані неморальністю й розводом є найбільш нещасливі. Батьки, ревно хороніться від неморального шляху, щоб він не послабив будови родинного круга й не спричинив шкоди, що тяжко було б її направити. Інші досліди показали, що щастя батьків, що спричиняється до щастя дітей, але також приготовляє їх до успішного родинного життя у їх власних домах у майбутньому. Щасливе розположення не приходить само. Над цим треба працювати й його розвивати. Християнські батьки, понад усе, мають відповідальність щодо себе самих, одне супроти другого, супроти своїх дітей, щоб працювати разом над розвиненням заінтересувань Нового Світу, так щоб могти лишити своїм дітям у спадку, правдиву й прекрасну надію життя у новому світі.— Діян. 2:39.
12. Яка є дефініція доброї поведінки й яку ролю відіграють батьки у навчанні доброї поведінки?
12 В зв’язку із цим добре було б сказати кілька слів про добру поведінку. Що це є добра поведінка й чому вона є конечна до правильного співжиття? Дефініція доброї поведінки вказує, що це є “поступовання в товаристві або правила поступовання, як це вказано найбільше принятими звичаями.” Тоді це буде природно, що християнські діти бажатимуть відзеркалювати добре виховання в цьому напрямку й поступати правильно в кожний час. Сказано, що “найтяжче приходиться для дітей навчитися доброї поведінки тоді коли вони її самі не бачать.” Отже яка велика відповідальність є батьків дати добрий приклад і показати добру поведінку в зв’язку із поступованням, як звички при їжі чи інших важливих заняттях у житті. Діти з уродження люблять наслідувати других і без такого доброго прикладу є тяжко, а то й неможливо навчитися доброї поведінки.
13, 14. (а) В родині, де не є обоє, батько і матір віруючі, яка відповідальність спочиває на віруючих батьках? (б) Яке поучення дає нам Петро у цьому случаї? З яким виглядом щодо другої, невіруючої, супруги?
13 Не всі діти мають щастя бути вихованими в родині, де батько й мати є віруючі. Тут відповідальність спочиває на віруючих батьках, щоб дати духову поживу своїм дітям. Часами це тяжко, однак це приносить велике задоволення. Добрі приклади можуть принести спасіння. Наприклад, коли жінка є християнка, яка зробила посвяту а чоловік ні, так тут добру раду дає апостол Петро в 1 Петра 3:1—4: “Рівно ж і ви жінки, коріться чоловікам своїм, щоб, якщо котрі непослушні слову, могли бути приєднані поведінкою (їх) жінок, без слова, обсервуючи їх чисту поведінку, як також глибоку пошану. Ваша окраса нехай не буде зовнішнє заплітання волосся і навішування золотіжок або зодягання в одежу, але нехай буде тайна одиниця серця, у нетлінній (одежі) лагідного й тихого духа, що є великої вартості в очах Бога.”
14 Християнські жінки поступаючи по божому, можуть мати великий вплив на своїх невіруючих чоловіків, скеровуючи їх до відданості Єгові й остаточно до спасіння. Апостол Павло писав: “Чоловік бо невіруючий освячується в жінці, а жінка невіруюча освячується в чоловікові; інакше не чисті були б ваші діти, тепер же святі.” (1 Кор. 7:14) Віруючі батьки завжди повинні керуватися любов’ю, бо це має найбільший вплив на тих, що не є на дорозі до життя.
15. Чому ми повинні віддавати пошану для старших?
15 Щоб причинитися до щастя родинного круга, ми не повинні забувати про нашу пошану до старших. Єгова має місце для кожного. Соломон сказав: “Краса молодих — це їх сила, а величність старих — це їх сивий волос.” (Прип. 20:29) Можна дуже багато навчитися пристаючи із старшими, зрілими особами. Досвід у житті навчив їх дуже багато. Молодь може скористати в великій мірі приятелюючи із ними. І це може бути взбудовуючим, як для одних, так і для других. Один і найкращий спосіб як молодці можуть принести радість старшим людям, а це, коли вони досягнуть успіху й стійкості в своєму власному житті. Без сумніву, що це тому апостол Йоан, старший віком і зрілий християнин писав ці слова: “Я дуже радуюся, що між твоїми дітьми знайшов таких, що ходять у правді, як це ми заповідь приняли від Отця.” (2 Йоан 4) Йоан був задоволений бачучи, як ці християни мають успіх у проповідуванні.
16, 17. В який спосіб молодь може показати своє заінтересовання старшими християнами? Дайте приклад як можна показати ласкавість для старших.
16 Дальше, велике особисте задоволення для людей є, якщо їх уважається за рівних із другими. Бути уважаним на рівні з молоддю приносить духове задоволення й підсилення. Молодь також може спричинитися до задоволення у житті старших людей, коли то вони свідомо покажуть їм любов, признання, запевнення й дадуть їм почуття їх особистої вартості, поможуть їм у нових обставинах — й в цей спосіб задовольнять їхні потреби. Молоді люди мають багато нових досвідів, що є повзбуджуючі й повні зацікавлення й що могли б бути взаїмним взбогаченням. Молоді люди, що є зрілі, поступають в цей спосіб, щоб старші люди відчули, що вони є побажані. Тому то це добра річ, щоб молоді службовики (проповідники) ділилися взбудовуючими досвідами із проповідницької ниви зі старшими членами збору. В цей спосіб, не тільки, що старші поділяють радість молодих, але рівночасно купаються в соняшному промінні їхніх досвідів із минулого й переживають ці хвилі на хвалу Єгови. Це є духово взбудовуюче для цих, що фізично слабі, однак серце котрих є вповні при праці проповідування.
17 Ще інший спосіб в який молодіж може багато принести задоволення для старших, це, якщо вони взаємно поділяють із ними товариство, услуги і матеріальне добро. Поїздка автом коштуватиме більше, якщо діди або старші поїдуть з вами. Та всеж таки, із більш важливої причини, є добре запросити старших членів збору, щоб вони були присутні разом з вами на асамблеях. Чемність показана в цей спосіб дуже часто є винагороджена. Рівно ж, характер дітей стає більш стійкий, якщо вони до певної міри здружуються із старшими.
18. Чому кожний член у родинному колі повинен спричинятися до його щастя й успіху?
18 Тому кожен, ради благословення Єгови, повинен причинятися для успіху родинного кола. Чи могло б ваше родинне коло бути більш щасливим? Якщо так, то старайтесь запобігти всяким несприятливим впливам, як із зовні, так із нутра. Спільно працюйте для успіху сприятливих обставин. Однак без благословення Єгови ваше родинне коло не може втішатися повним щастям. (Прип. 10:22) Батьки, матері й діти, виконуйте волю Єгови й працюйте тісно разом, щоб ваша родина була незломною. Продовжуйте й надалі уживати в повній мірі, це сильне, основне, фундаментальне знаряддя, до прославлення Творця, цієї родинної установи.