Що Сказав би Ісус?
Різдво сказано мало бути празником уродин Ісуса. Отже ледви чи може бути хто кращим суддею про Різдво чим самий Христос, коли б він жив тут на землі. Що ж він сказав би про це найбільше свято Христіянства?
УЯВІТЬ собі, як ваша воля, що Ісус ходить по яскраво-освітленій вулиці, в великім місті Христіянства. Це час Крісмасу, Різдво. Різдвяні деревця освітлені розкішно. Санта Ніколас (св. Николай) здається є всюди. Так само й покупці. Вони поквапно товпляться у великих склепах, щоб накупити дечого в послідній хвилині. Із голосників сурмлять різдвяні коляди, а у перервах оголошують крам. Касові апарати добавляють задоволення до цього галасу. “Веселих Різдвяних Свят”— виходять привіти із уст людей. Дух Різдва сягає високої точки. Серед всеї метушні Ісус розпитує святкуючих про значення цієї незвичайної метушні.
“О,” відповідають вони, “цеж найбільше різдво в році.” “Але ж,” питає Ісус, “чий це день уродження?”
Чий це день уродження? Дивне питання? Аджеж, що ні! Новоприбувший у Христіянство дивувався б направду. Бож чи та шалена виміна подарунків не ототожнює того, в чию честь святкування відбувається? Чи ці міліони долярів видані на оголошення не кажуть чий день народження святкується? Чи та розкішна вистава в склепах у вікнах, удекоровані різдвяні деревця або колорові світла, що висять на вулицях, не кажуть чий це день уродження? Тай Санта Клавз, велика головна фіґура в міліонах домах, котрий символічно представляє це святкування, як жадний інший характер, не може пояснити чуженцеві чий день уродження це.
Отже й не дивно, що Ісус запитав святкуючого: “Чий день уродин це є? “О”, відповідає той, “Це 25-тий грудень, народження Христа.” Щож би Ісус сказав на це? Це свято не тільки не віддає честі Синові Божому, але і день уродження є мильний. Відносячися до Біблії, Ісус міг би показати, що він не народився в грудні зовсім. Як? Тому що Біблія показує, що він народився приближно 1 або 2 жовтня перед Хр., що він прийшов як Месія 29 року по Хр., й був убитий три з половиною років пізніще, або около 1 квітня, по Хр., 33 року. Вичислення “сімдесять тижнів” пророцтва Даниїла 9:24—27 і Луки 3:1, 23, й інші писання свідчать про це.
Але Ісус міг указати ще більше: що там є значна протилежність відносно погоди в Палестині між жовтнем а груднем. Коли Ісус народився, писання показує, що пастирі були на полі в ночі: “І були пастухи в стороні тій, що нічлігували та стерегли сторожі в ночі отари своєї, І це вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.” (Луки 2:8, 12, НС) Пастухи не могли мати своєї отари на отворенім полі в грудні, але вони могли мати в жовтні. Отже та дата в грудні є зовсім мильна.
ЗВЕРНЕНІ ДО ФАЛЬШИВОЇ ІСТОРІЇ
Що ж Ісус сказав би про реліґії Христіянства, що беруть участь в обмані й провадять людей вірувати, що він народився на 25-го грудня? Він міг був вказати на пророцтво дане одним з його апостолів: “Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителів, ласкані від них слухом, від правди слух відвернуть, а до байок прихиляться.”— 2 Тим. 4:3, 4, НС.
“А до байок прихиляться.” І чому? Це по їх власніх похотях.” Що за підхоже писання! Хоч многі люди знають, що Ісус не народився на 25-го грудня, то вони воліли святкувати “по своїх власних похотях.” Так, помимо фальшивства, вони воліють святкувати в цей спосіб! Не тільки це, але помимо комерціялізму того свята, вони таки воліють його в цей спосіб. Тому на Новий Рік Вашінґтон Пост сказав у своїм передовім артикулі: “Американське Різдво сталось зматеріялізуване до жахливої точки многих чуженців, це майже перетворює його в народню оргію чутливого матеріялізму.” Та тут остається факт, що це не тільки фабриканти й ті, що оголошують, але велика часть Американських людей, воліли мати його в цей спосіб.
Як колись Ізраїльтяни, котрі зносили реліґійні фальшивства й гидоти задля самолюбних користей які вони мали з фальшивих казок, так само й ті, що святкують Різдво, котрі не тільки зносять, але воліють обман празнику різдва Христового. Добре Ісус указав на слова Єгови: “Чудні й страшні речі діються в цій землі: Пророки пророкують лож, священики за їх підмогою управляють, а люд мій любить це. Що ж ви чинити мете, як настане тому кінець?”— Ерем. 5:30, 31, АТ.
Є щось ще більше ще Ісус сказав би про 25-тий грудень: іменно, що він має глибоке поганське значення. Й історія ясно доказує це. Погани святкували народження Перського бога Мітрас на 25-го грудня. І приближно на 25-го грудня друге велике поганське свято відбувалося. Це було Сатурналія, що відбувалося в честь Сатурни, бога агрономії. В це свято люди парадували по вулицях і співали; засвічували свічки у вікнах своїх домів. Люди вимінювали подарунки й кожний відвідував своїх приятелів у цей празник. Ці поганські звичаї, історики признають, є дійсне святкування на 25-го грудня.
НЕМА ПРИКАЗУ СВЯТКУВАТИ РІЗДВА
Що Ісус сказав би до так званих христіянів, котрі пробують виправдати Різдво помимо його фальшивої дати й поганського походження? Він сказав би, що він ніколи не приказував цього, що його різдво ніколи не святкували ні його апостоли або ранні ученики, що це тільки після предсказаного відступництва, що Різдво почали святкувати так звані христіяни. Це відступництво було предсказане Христовим апостолом, котрий сказав що це принесе “розворотне.” “Я бо знаю це, що після відходу мого прийдуть вовки хижі, між вас, що не пощадять стада. І з вас самих устануть люди, говорячи розворотне, щоб потягнути за собою.” (Діян. 20:29, 30, НС) Це аж у четвертім столітті святкування Різдва розвинулось між так званими христіянами. Вже в тому часі відступництво взяло місце, поганське святе було одягнене в христіянську назву й Римо-католицька церква благословила те свято — все це, щоб побільшити число номінальних прихильників до христіянства.
Це не про святкування його різдва, що Ісус казав: “Це чиніть на мій спомин.” Це він сказав відносно спомину його смерті, подія далеко важніша для роду людського як різдво Ісуса. Ісус, приказуючи своїм послідовникам отримувати спомин його смерти замість його різдва, годиться з принципом Писання: “Кінець справи лучший початку.” Отже після Біблії, то різдво святкують тільки погани. Фараонове різдво, згадане в 1 Мойсея 40:20, й Іродове народження, в Маттея 14:6—10, були обидвоє затемнені убивством. Христіянам не приказано святкувати ніякого свята. “Тепер же, знаючи Бога, як вертаєтесь до немовних та мізерних первотин, котрим наново служити хочете? Ви вважаєте на дні, місяці, пори й літа. Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.”— Луки 22:19, НС; Еккл. 7:8, АС; Галат 4:9—11, НС.
І що Ісус сказав би про всю ту визначність дану трьом мудрецям на Різдвяних картках й декораціях? Він запитав би чому вся честь дана їм, бо мудреці були астрольоґи або почитателі демонів. Божий закон виразно осуджував астрольоґів (звіздарів). (5 Мойс. 4:19; 2 Цар. 17:16; Іса. 47:13, 14) Тому що забито многих молодих хлопців в суспіль із подорожжю астрологів, то це не лоґічно, щоб Бог провадив їх до Ірода. Коли ж не Бог, то хто провадив? Це мусів бути Сатана Диявол, бо жадне природне світло на облаках не могло провадити астрольоґів. Сатана ужив “звізду”, щоб провадила астрольоґів із наміром знайти Ісуса для знищення його Іродом.
ХРИСТОС ЦАР, А НЕ ДИТТЯ
Що Ісус сказав би про безконечні малюнки його як дитину? Він сказав би, що він вже не є немовлятком, отже чому заставляти людей думати про нього, як диття? Глядіти на Ісуса як дитину є небезпекою. Це відхиляє людину від важного факту, що Отець дав йому Царську власть й що він тепер царює й вскорі поторощить усі народи жезлом залізним і “воювати ме у праведності.” Чи ж про Царя, що поторощить світ, що є “Царем царів і Пан панів,” можна думати як про дитину? Таке звернення людської вваги на Ісуса як дитину є обманом, який спорудив архи-зводитель, Сатана Диявол.— Одкр. 19:11—16, НС.
І що Ісус сказав би про тих, що святкують Різдво? Чи їх поведення шанує Христа? Одним загальним присудом Ісус міг відповісти, наводячи пророцтво відносно “останніх днів”, що тоді люди будуть “любити розкоші більше ніж Бога.” Різдво плодить надмірно того всього. Не тільки це, але в Різдво многі святкуючі, як старинні погани, квапляться в брудне море бенкетів, пиянства, зажерливості, й неморальності. Христові прикази для христіян недозволяють в жадний час, щоб звертатись назад до способу старого світу, а ще менше на оказії, що відбувається в честь Христа. “Доволі бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях пиянстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.”— 2 Тим. 3:1—4; 1 Петр. 4:3, НС.
Що саме Ісус сказав би про Різдвянні костюми, про вживання ямелини святочної, колоди і деревця? Він підкрислив би прямо, так як енцикльопедія робить: що такі звичаї не є христіянські, але походять від поганів.
Що Ісус сказав би про давання подарунків? Певно що Ісус не опрокинув би таке давання; він похвалив би це як джерело утіхи. Однак вимінювання подарунків, як це робиться в Різдво, не отримало б Ісусового одобрення, бо це давання походить від вимінювання дарунків в часі поганської Сатурнелії. Також, більшість з дарунків в Різдво дається на взаємних основах; Христос казав давати тим, котрі не можуть відплатити вам. І Біблія не визначила взірця для подарунків як це дехто думає. Хто приніс подарунки Ісусу? Ніхто інший а демонські-поклонники астрольоґи! Певна річ, що христіянин не наслідує їх прикладів. Ані христіяни не потребують чекати на поганські свята, щоб показати милосердні вчинки, що вони повинні практикувати через 365 днів на рік.
І що Ісус сказав би про те множество святкуючих, котрих зворушення не закриває їх несвідомості, їх браку знання про царство, яке Христос проповідував як надію світу? Він сказав би, що люди є надто зайняті вчитись про життя, й Різдво заставляє їх ще більше бути зайнятими. Отже Ісус сказав би те, що сказано в Луки 17:26, 27 (НС): “І як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина чоловічого. Їли, пили, женилися, віддавалися, аж до дня як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.” Нічого злого з цим зайняттям, але клопіт в тім, що люди так захоплюються глибоко ними, особливо в часі Різдва,— їдять, пють й купують, що вони не мають місця в їх житті для знання про Божий замір через його Сина. І тому незнання про надходячий Армаґедон й про надходячий новий світ остається дуже загальне.
Отже що Ісус сказав би про Різдво? Що Різдво це є реліґійний обман, й зопсуття христіянства. Він ніколи не одобрив би його; він ніколи не признав би його за правдиве христіянське свято. Це значить, що хто святкує його підходить під Христове опрокинення. Коли це так, то чому святкувати Різдво? Чому не бути вільним від цієї колосальної комерційної полапки? Не потрібно святкувати тому, що інші так звані христіяни святкують! Аджеж непотрібно знаходитися між тим множеством так званих христіян котрих, помимо їх привлащування що вони роблять в імя Христа, Цар відмовляється признати їх:
“Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? І промовлю тоді до них: Ніколи я вас не знав; йдіть від мене, ви що чините беззаконня.” Отже щоб ви ніколи не відступили від Христа, то занехайте Різдво тепер.— Мат. 7:22, 23, НС.