Питання від читачів
● Захарія 12:10 каже: “І поглянуть на мене, кого прокололи, і будуть голосити по ньому як поєдиному синові, і будуть сумувати, як сумують по перворідневі.” Єгова є тут промовцем, і тут звучить неначе Він був проколений замість Ісуса. Деякі арґументують цим, що Єгова і Ісус є одно в трійці. Отже як треба пояснити Захарія 12:10? — Р.Б., Ню Йорк.
Щоб оминути що виглядає наче проколення Єгови, деякі недавні переклади єврейських писань звучать: “поглянуть на нього, кого вони прокололи” радше чим поглянуть “на мене кого вони прокололи.” Найперші оці недавні рукописи жидівські показують це в Кері, або в поправленім читанні у відноснику; а знов в інших рукописях зміну зроблено в самім тілі тексту. Ротергамів переклад, на підставі цих нових рукописей, подає у побічній заввазі “нього” замість “мене”. Так і зробила Американська Стандард Версія і Поправлена Стандард Версія ужила слова “нього” замість слова “мене” у головнім тілі самого тексту. Одначе, найстарший і найлучший рукопис єврейський звучить “мене” а не “нього”.
Оскільки це відноситься до буквального проколення, то це сталося Ісусові Христові, і в Йоана 19:37 наведено пророцтво із Захарія 12:10 і воно відноситься до Ісуса: “Вони дивитимуться на того, кого прокололи.” (НВ) Вони буквально не прокололи Бога, бо ж Він був в небесах і до котрого Ісус говорив, коли Він знаходився на стовпі терпінь. (Мат. 27:46; Луки 23:46) Бог не може вмерти і опісля воскресити себе. (Пс. 90:2) Але оскільки Ісус Христос був представником Єгови, який стався “точним образом його іства”, то про проколення Ісуса можна говорити, як проколення Єгови. (Жид. 1:3, НВ)
Коли Ісус висилав своїх учеників проповідувати, сказав до них: “Хто приймає вас, мене приймає, а хто мене приймає, той приймає також пославшого мене.” (Мат. 10:40, НВ) Це показує, що приймаючи Ісуса, ми приймаємо Єгову, котрий вислав Його. В такий же спосіб проколення Ісуса значить проколення Єгови, котрий вислав Його. Це не доказує, що Ісус і Єгова є один, не більше чим це доказує, що Ісус і Його послідовники є буквально один. В іншім случаї Єгова показав, що відкинути його представників значить відкинути Його. Коли Самуїл був назначений суддею Єгови над Ізраїлем, люди прийшли і просили дати їм царя замість суддю. Самуїлові не вподобалося, коли вони сказали: “Дай нам царя, щоб нами правив.” Проте Єгова сказав до Самуїла: “Вони не тебе відкинули, але вони відкинули мене.” (1 Сам. 8:4—7, АС) Відкидаючи представника Єгови, вони відкинули в дійсності самого Єгову; але це не зробило Самуїла одного із трійці з Єговою.
Декотрі із тих, що були уживані як знаряд у розпятті Ісуса, зрозуміли їх помилку і настрашилися; ті товпи, що підтверджували те розпяття били себе в груди, коли побачили свій промах, а пізніще деякі покаялися і стали послідовниками Христа. (Мат. 27:54; Луки 23:47, 48; Діяння 2:23, 36—42) Проте огірчення й жаль, який відчули реліґійні заговірники того проколення, побивав їх, коли все не вийшло по їх самолюбнім бажанню. Ті що дійсно боліли, були Його вірні ученики. (Луки 24:17) Але як це Захарія 12:10 також предсказав, що десь у тому часі дух Єгови був виллятий на вірного останка з природних Ізраїльтянів, в Пятидесятницю. Отже той текст сповнився у малій мірі.
У другій присутності Ісуса Христа повне сповнення бере місце. Його послідовники є переслідувані й увязнені і деякі повбивані, і робота проголошення Єгового Царя і царства є проколена і вбита. Все це заподіяне Христовій роботі й Його послідовникам числиться як заподіяно Йому; гонителі обвинувачені за проколення Його. Їх жаль походить з їх самолюбного страху, коли вони бачать що приходить на них, як наслідок за їх поповнені вчинки. Тільки люди Єгови дійсно жалували за те, що вони занехали свої завдання і були поневолені в світську систему Сатани і стались безактивними у службі Єгови. Але Єгова вирятував останка із духового Ізраїля, очистив їх, вилляв свого духа або діючу силу на них, і під окоронованим Царем Ісусом Христом робота стала оживлена. (Мат. 25:40, 45; Одкр. 1:7; 11:1—13) Їх жаль обернувся в радість.
Отже Захарія 12:10 неможливо властиво розуміти, що ті слова підтримують доктрину про трійцю.