Подальше збагачення розуміння

1. Як цей новий переклад уважно справлявсь з грецькими дієсловами?

ОДНА з найважливіших частин в мові є дієслово. Це безсумніву є найтрудніша часть мови для поконання. Щоб збагатити наше розуміння християнсько-грецьких писань, то перекладач мусить розуміти ту помотану часть грецької мови, дієслово. Воно має многі форми дії, і часи й типи. Кільканадцять відмінностей між ними зникло із переходом класичної грецької мови як її місце брала звичайна грецька мова звана коіне в часі Ісуса й Його апостолів. Однак новочасний перекладач не може бути недбалим і недобачити точної тіні значіння такого дієслова. У грецькій мові дієслово не тільки показує час діяльності або стану, але також якість тієї діяльності, будь вона початкова, або продовжуюча або повторяюча або докінчена в певній точці. Уважність до таких смислів у формах дієслів провадить до точнішого перекладу й кращої вимови. Для деяких читачів воно може здаватись, що це самовільний переклад радше чим буквальний, але так в дійсности не є. Коротке застановлення над деякими точками, що показують уважність з якою Переклад Нового Світа дієслово має силу опису, покажеться бути просвітницьким.

2. Що він робить з історичним теперішним часом дієслова?

² Як здається, опріч книги Одкриття, то Переклад Нового Світа відкинув історичний теперішний час (відносно дієслова), а в усіх случаях уживає дієслова в прямім минувшім часі. Ось так, де Версія Короля Якова звучить “Тоді диявол зоставив [leaveth, історично теперішний час] його, і ось ангели приступили й служили йому,” то тепер ми читаємо “Тоді диявол лишив його і ось ангели приступили і почали служили Йому.” (Мат. 4:11, НС) Завважте вираз, “почали служити”, замість “служили”. Це тому, що дієслово “служити” поставлено (в анґлійській версії) в недоконаному часі і тут воно показує початок дії, яка продовжувалась якийсь час.

3. Як він відноситься до теперішнього часу, щоб показати постійну дію і приказ не чинити чогось?

³ Прекрасне ужиття теперішнього часу, де він указує на дію, що продовжується з минувшини, є дане нам в Йоана 5:17. У Версії Короля Якова читаємо: “Отець мій і досі робить і я роблю.” Але в новій версії читаємо: “Мій Отець працював до тепер і я працюю.” (НС) Ще інше ужиття теперішнього часу, який указує на продовження дії знаходиться в Йоана 17:3, де читаємо: “Це значить вічне життя, їх приняття знання про Тебе, єдиного правдивого Бога, і кого післав єси, Ісуса Христа.” (НС) Не тільки прийти до знання, але дальше приймати те знання про Бога і Ісуса Христа — це принесе вічне життя. Такий продовжуючий теперішний час ми знаходимо в Маттея 16:4: “Грішний і перелюбний рід шукає за ознакою.” (НС) Уживання дієслів в теперішньому часі в продовжуючій формі є інтересне: Наприклад: “Ви ж любіть ворогів ваших і моліться за тих, що переслідують вас.” “Ви ж далі шукайте найперше царства.” (Мат. 5:44; 6:33, НС) “На останок, браття, моліться за нас.” (2 Сол. 3:1, НС) Що до заперечливого приказу: “Перестаньте судити, щоб ви не були суджені.” (Мат. 7:1, НС) До Мариї Магдалини Ісус сказав: “Не приторкайсь до мене. Бо я ще не зійшов до Отця.” (Йоана 20:17, НС) І чоловік в ліжку сказав до друга, що стукав у двері в ночі: “Перестань торбувати мене.” (Луки 11:7, НС) В цих случаях та дія продовжувалась, і тепер прийшов приказ зупинити її.

4. Як він показує недоконаний час, що висказує змагання дії?

⁴ Тепер возьмім недоконаний час: Він висловлює не тільки початок дії, але також і змагання щось зробити. Отже, замість Йоан заборонив чоловікові, ми читаємо: “Йоан сказав: Навчителю, ми бачили, що якийсь чоловік виганяв демонів в Твоє ім’я і ми старались перешкодити йому, тому що він не ходить з нами. Але Ісус сказав до нього: Ви мужі не старайтесь перешкаджати йому.” (Луки 9:49, НС) Також і Авраам в дійсності не пожертвував свого сина, Ісаака, бо ми читаємо: “Вірою Авраам, будучи поставлений на спробу, приніс в офіру Ісаака, і той чоловік, що радо прийняв обітниці старався офірувати свого єдинородного сина.”— Жид. 11:17, НС.

5. Що значить “аоріст” час? Як цей переклад уживає цього часу дієслова?

⁵ Греки також мають дивний час, що його називають “аоріст”, що значить “необмежений” щодо часу. Дієслова в такому аоріст часі можна уживати в ріжні способи згідно з їх контекстами. Часом це є інтересна річ розріжнити між ними та дієсловами в теперішнім часі або в доконаному часі. Цей аоріст час може зазначити, що щось сталося в несказаному часі в минувшости. І тому ми читаємо в Маттея 3:17: “Це Син мій любий, якого я вподобав.” (НС) Знов він може указувати на дію прислів’я, як от в Йоана 15:6 (НС) про виноградину і її віття: “Коли хто не пробуває в мені, той є викинутий геть, як вітка, і всохне.” (Також Маттея 11:19; Луки 7:35, НС) Також є аоріст час в писанню листа. Такий лист лишиться як в минулому часі, тому що він буде таким, коли читач отримає такого листа; але сьогодні ми пишимо в теперішньому часі, як от в 1 Йоана 2:13, 14, НС: “Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий єсть від почину. Пишу вам, молодята, що ви пізнали Отця.” В приказовому реченню аоріст час, не як теперішній час, указує приказ робити щось чого не розпочато, дію у певній точці. Наприклад: “Скажіть доньці сионській: Глянь! Цар твій йде до тебе.” (Мат. 21:4, НС) Також: “Не страхайтеся тих, що вбивають тіло, але душі вони вбити не можуть.” (Мат. 10:28, НС) Також: “Не давайте святого собакам, ані не кидайте перед свині.”— Мат. 7:6, НС.

6. Як він показує ріжницю між аоріст і теперішнім часом відносно виконання акту й виконування чогось?

⁶ Замість указувати на щось, що практикується постійно, то аоріст час може указувати на виконання одного акту такого роду. Отже ми чуємо, що Диявол каже до Ісуса на горі спокуси: “Все це дам тобі, якщо ти впадеш і поклонишся мені.” (Мат. 4:9, НС) І Йоан пише: “Діточки мої, це пишу вам, щоб не грішили, а коли хто згрішить, помічника маємо перед Отцем, Ісуса Христа, праведника.” (1 Йоана 2:1, НС) Порівнай цей особливший акт гріху із Йоановим ужиттям теперішнього часу, коли він каже: “Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; хто ж грішить, не бачив Його, ні пізнав Його. Діточки, нехай ніхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний, хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішив був.” “Всякий чоловік, що родився від Бога, не грішить; тільки роджений від Бога, хоронить себе, і лихий не дотикається його.”— 1 Йоана 3:6—8; 5:18, НС.

УСУНЕННЯ ДОКТРИНАЛЬНИХ ТРУДНОСЩІВ

7. Що значить “перефразування”? Як Луки 21:17 показує це?

⁷ Ще інші спостереження про дієслова, а це про їх спосіб перефразування. Властиве ужиття цієї форми часто провадить нас до зрозуміння властивої думки в ориґіналі і зберігає нас проти блуду. У подібних случаях перефразування ми знаходимо їх переклад в простий спосіб, як от в Маттея 24:9 НС: “Ви будете зненавиджені всіма народами задля ім’я мого.” Але в Луки 21:17 (НС) це перефразування є виразніше в цих словах: “Ви будете предметом ненависти всіма людьми задля ім’я мого.”

8. Як усунено ложну науку з текстів в Маттея 16:19; 18:18?

⁸ Є ще чотири інші відміни, що коли їх властиво переложити, то вони усувають ложну науку, яку збудовано на них. В Маттея 16:19 (НС) Ісус сказав до Петра: “І дам я тобі царства небесного; і що зв’яжеш на землі було зв’язане на небі, і що розв’яжеш на землі, те було розв’язане на небі.” В Маттея 18:18 (НС) Ісус сказав до всіх своїх апостолів: “Направду кажу вам мужі, що розв’яжете на землі те було розв’язане на небі і що розв’яжете на землі те було розв’язане в небі.” Ось так Ісус не сказав Петрові або іншим апостолам, що небо буде ждати на їх рішення і опісля потвердить або буде поводитися по їх вирішенню на землі. Ні, але що Петро і інші апостоли можуть рішити на землі, то це вже було зв’язане або розв’язане на небі, і Петро і його співапостоли лишень висказували попереднє вирішення небес. Ось так небо не мало отримувати приказів від землі, але апостоли на землі мали бути Теократично кермовані з неба вдолину. І так при помочи простого перекладу перефразованої форми дієслів, без додання інших слів, Переклад Нового Світа усуває доктринальні помилки.

9. Як він помагає перемогти майбутні заперечення у Діяннях 9:7 і 22:9?

⁹ Добрий переклад також помагає перемогти майбутнє заперечення між Дії 9:7 і 22:9, відносно чи ті люди з Савлом з Тарсу чули щонебудь надзвичайне, коли прославлений Ісус показав себе Савлові на дорозі до Дамаску. Цю трудність поконано при помочи пильної уваги на граматичну відміну слова голос, що є предметом дієслова “чули”. Те слово голос (фоне) може значити шум або голос і його переложено в обидва способи. В Діяннях 9:4 (НС) ми читаємо: “І, впавши на землю, чув голос, кажучи йому: Савле, чого мене гониш?” Тут це слово голос знаходиться в знахідному відмінку і Павло чув що той голос говорив. Але вірш 7 змінив слово голос у родовий відмінок, щоб показати, що його співдруги чули щось з того голосу. Отже ми тепер читаємо: “Люди, що подорожували з ним, стояли заціпенівши, чуючи шум голосу, нікого ж не бачили.” (НС) Але чи вони чули з Павлом, що той голос говорив? Ні! Бо в Діяннях 22:9 Павло каже: “Люди ж, що були зі мною, виділи світло, голосу ж не чули “знахідна відміна), що говорив до мене.” (НС) Під цим він розумів, що хоч ті люди чули шум, то вони не чули що той голос говорив Павлові. Вони не чули його вістки. Зате в 7 вірші Павло каже нам, що він сам не тільки чув звук голосу, але і розумів що він говорив: “І впав я на землю і чув звук голосу [родова відміна], що говорив мені: Савле, Савле, чом гониш мене?” (НС) Отже у побічній заввазі є подане на вибір друге читання, щоб показати, що Павлові люди не чули зрозуміло.— Порівняй 1 Коринтян 14:11, НС.

РАДИ БІЛЬШОГО ВИЯСНЕННЯ

10. Які цитати він наводить, щоб показати, як він переложив грецьке дієслово “оправдання”?

¹⁰ З початку ті, що через довший час залюбилися у Версії Короля Якова можливо будуть за відсутніми знайомими термінами і фразами. Але з часом вони побачуть, що зміну імен, термінів та висловів зроблено для більшого вияснення. Возьмім слово “оправданий”. Дуже мало людей знає його біблійне значіння. Переклад Нового Світа уживає грецьке дієслово таке, як “заявити (або доказати) праведність; заявити безвинність; увільнити; оправдати”. Римлян 3:4 тепер звучить: “Нехай Бог буде правдивий, хоч би всякий чоловік знайшовсь оманою, яко ж і написано: “Щоб ти був оправданий в словах твоїх і вийшов побідоносним у суді.” (НС) Павло каже: “Нічого на себе не знаю. Та цим я не оправдуюсь; суддя ж мій Єгова.” (1 Кор. 4:4, НС) Ісус сказав: “І оправдалась мудрість ділами своїми.” Також: “Ділами твоїми оправдишся, і ділами твоїми осудишся.” (Мат. 11:19; 12:37; Луки 7:35, НС) Щоб показати наше оправдання через віру в Ісусову жертву, Павло каже: “І від чого не могли ми у законі Мойсейовім оправдатися, у Тому всякий віруючий оправдується.” (Діян. 13:39, НС) До християн, що померли як жертва з Ісусом, Павло далі каже: “Хто бо помер став вільний від гріха. Коли ж ми померли з Христом, віруємо, що й житимем з Ним.”— Рим. 6:7, 8, НС. (Дальше буде)