Служення зі слугою

“Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так. Істино кажу вам, що поставить його над усім добром своїм.”— Маттея 24:46, 47.

1. Що це значить для Його людей, що Єгова і Ісус Христос є володарями на землі сьогодні?

ЄГОВА є всемогутнім Володарем всесвіта. По правиці Його знаходиться лояльний і вірний Цар, Ісус Христос, котрий служить по віки вічні. Царство цього назначеного володаря буде вживати власти над цією землею аж покіль все на ній буде возвеличувати святе ім’я Творця. До цієї чудової служби покликано 144,000 співучасників, і ті покликані зроблять свій “поклик і вибір певним” і будуть невістою Царя і “спів наслідниками з Ним.” Як наслідники Царства, вони знають, що по обітниці вони будуть спільниками престола із прославленим Женихом. А що найбільшою справою зараз є, те що царське Подружжя відкрив їм, що в часі цього закінчення (syntéleia) світа і перш ніж вони закінчать їх земну подорож, знак його ласки до них буде показаний через Його поручення їм спеціальних відповідальностей Царства. Такі інтереса Царства мусять бути збережені, пильновані й побільшені серед бурхливих років закінчення цього світа. Ані жодні людські або демонські приваби або замішані події, що стануться в цих рішальних днях, не зможуть успішно відвернути вірних управителів від їх служби. Як раз ті події, що тепер сповняються, достачають дальших доказів про сповнення пророцтва відносно присутности нашого Господа Ісуса Христа, близькості остаточного кінця цього лукавого світа, і вимог тепер положених на правдивих слуг царства небесного.

2. Хто приняв царство і які докази з св. Письма ми маємо?

² Це царство Боже, з його назначеним Управителем, є найбільшої ваги, і на приготовання його забрало століття. Той Цар буде володіти в справедливості, силою впровадить Божий закон і розіб’є всяку силу, що буде противитися правді й справедливости. “Тоді прийде кінець, як передасть царство Його Богу і Отцеві, як зруйнує всяку іншу власть і силу. Мусить бо Він царювати покіль Бог положить усіх ворогів Його під ноги Йому.” (1 Кор. 15:24—26, Двацяте Століття) Ісус Христос приняв те царство від Отця. Ніякий чоловік ані земна власть не можуть дати Йому його, бо воно не є їх. “Бо моя вся звірина по дібровах, і звіря на тисяч горях. Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя. Коли б я зголоднів, нічого б казати тобі; бо моя вселення і достатки її.” (Пс. 50:10—12) “Я заповідь: Єгова сказав мені: Ти єси Син мій; нині я зродив тебе. Проси в мене, і дам тобі народи в насліддя, а кінці землі в займанщину.” (Пс. 2:7, 8, Ам. Стан. Вер.) Сатана, бог цього лукавого світа, ніколи не посідав землі з її узгір’ями, океанами, озерами, ріками, деревами, квітками, звірями, птахами, рибою та іншими сотвореними речами. Все це не належало до нього, щоб він міг дати кому небудь. Адам не увійшов у те славне царство. Апостол Павло каже в листі до Жидів 2:5—8, що те царство буде дане Ісусу Христу. Павло тут наводить із Псальми 8, яка ясно навчає, що Всесвітний Володар віддав всі ті сотворені діла в розпорядження Його любого Сина. “Котру він вдіяв у Христі, коли воскресив його з мертвих, і посадив його по правиці в себе на небесах, вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени названого, не тільки всьому світі, але так само в тім, що має настати: і Він впокорив все під ноги Його, і дав Його як Голову над усім у церкві, котра єсть тіло його, повня того, хто сповняв все у всьому.”— Ефес. 1:20—23, Ам. Стан. Вер.; гляди також Дан. 7:13, 14, Ам. Стан. Вер.; Дан. 2:44; Пс. 89:34—37.

3. З ким Ісус Христос ділиться своїм царством?

³ Ось так те вічне царство належить до Ісуса Христа, як це Він самий заявив: “Я призначую вам царство, як це мій Отець призначив мені.” (Луки 22:29, Ам. Стан. Вер.) Дальше, щодо співучасти в нім з Його учениками, ми читаємо: “Яко ж знаєте як ми . . . остерегали вас ходити достойно перед Богом, що запрошує вас у своє славне царство.”— 1 Сол. 2:11, 12, Діяґлот; гляди також Рим. 8:17; Филип. 2:10—14; 2 Тим. 2:12.

4. Які інтереси поручено Його церкві?

⁴ Коли Ісус Христос жив на землі Він поручив многі речі своїм ученикам. Це було: Його Слово, годування овець, “мій мир”, проповідування Царства, і честь ім’я Отця. Пізніше в П’ятидесятницю, через ділання святого духа і служення апостолів, ще більше інтересів поручено під догляд церкви. “Кожному з нас поручено якийсь обов’язок, згідно з розміром дару від Христа.” (Ефес. 4:7, Двадцяте Століття) Про многі ті дари згадується в 11 вірші: “Він бо дав церкві апостолів, пророків, місіонарів, пастирів, і навчителів.” Всі ті дари були для виразної цілі: “на звершення святих в роботі служення, щоби збудувати тіло Помазанника.” (Вірш 12, Діяґлот) Апостоли вірно виконували ті служення, та й вірну службу виконано при кінці цього світа де ми тепер живемо. Між міліонами визнаних християн, то кілька годували стадо Боже, тримали добре і правдиве Слово Боже перед людьми, які скріпляли тих, що з дому Господнього і проповідували, що “царство небесне наближилося”,— все це на честь ім’я небесного Отця. Коли Господь Ісус Христос повернув в силі й славі установити правління свого Царства на всій землі, Він мав знайти вірного слугу, що виконував свої відповідальності у спосіб угодний Йому. Будучи з Його учениками, Він дав приповість, що була також пророцтвом відносно роботи того ж слуги, і показав що станеться. Застанова над цією приповісткою і оцінення її сповнення, тепер приносить радість, потіху, і силу для Божих людей.

ПРИЧТА ПРО “ВІРНОГО Й РОЗУМНОГО СЛУГУ”

5. Хто назначив вірного і розумного слугу, і як він приподобався Господеві в Його повороті?

⁵ “Який єсть вірний і розумний слуга, що поставив його пан над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору? Блаженний той слуга, котрого, прийшовши Господь його, застане, що робить так. Направду кажу вам, що поставить його над усім, що має.” (Мат. 24:45—47, Ам. Стан. Вер.) Завважте, що те пророцтво не відноситься до якого небудь слуги, але до слуги особливше вибраного, “кого пан назначив над своїм домом” (Рот.); “кого пан поставив завідувати його челяддю.” (Ам. Перек.) Головне служення згадане, яке мало приняти увагу, було: “давати харч у пору” або “давати членам їх покарм у властивім часі”. (Ам. Перек.) За це, що той слуга виконав службу вірно, розумно, лояльно і розсудно, як свої приписані завдання, він приняв признання від свого пана. “Щасливий той слуга, якого пан, прийшовши, застане, що так робить!” (Мат. 24:46, Діяґлот) Вдоволений був Господь і також слуга. Потім, як пан похвалив слугу, Він винагородив його через повірення більших відповідальностей йому. “Він поставить його над усім, що має.” (Вірш 47, Ам. Стан. Вер.) “Він поставить його завідувати всім його добром.” (Ам. Перек.) “Він зробить його володарем над усім своїм добром.”— Короля Якова Версія.

6. Коли ця приповість мала сповнятися, і які питання виринають в умі?

⁶ Це пророче сповнення причти сталося в часі другої присутності Господа Ісуса Христа, при кінці цього світа. Тепер вона сповняється і через те її можна зрозуміти. Хто ж є той “вірний і розумний слуга”? Де є та “челядь”? Як і коли Господь прийшов і одобрив свого слугу? Що треба розуміти під словом “добро”, “власність” або “посідання”? Що значить, що він зробить його “володарем над усім своїм добром”? Отті питання й многі інші приходять на ум читача. Тепер можна зрозуміти сповнення цеї приповісти, і блаженні ваші очі, як вони бачуть.

7. Які частини в приповісті помагають нам віднайти час сповнення?

⁷ Перше, віднайдім час сповнення. Вірш 46 каже, “коли пан його поверне”, а вірш 44 каже, “Син чоловічий прийде коли й не сподієтеся Його.” (Ам. Перек.) Треба зрозуміти, що записане пророцтво в Маттея 24 голові відноситься до кінця світа. Господь уживає один із своїх титулів, “Син чоловічий”, отже цим робить ясним, що він відносився до себе як “пана” тієї челяді. Той час відноситься до другого появлення Христа, в цім часі кінця цього лукавого світа, або синтелія, коли Його царство мало розпочати своє правління.

8. Хто є “помазанники”, і що значить “помазаний останок”?

⁸ Хто є відповідальний доглянути чи челядь є нагодована? Другого часу Ісус сказав до своїх послідовників: “Чи ви розумієте це все? Вони відказали Йому: Так! Тоді сказав їм: пам’ятайте, що кожний письменник, що стався учеником царства небесного, мусить уподобитися господареві, який може достачати з своєї комори нові речі як і старі.” (Мат. 13:51, 52, Ам. Перек.) Отже такі є клясою “царства небесного”, будучі члени “невісти Христової”, ті у Христі, що про них згадується в листі до Римлян 12:5. (Ам. Стан. Вер.) “Так ми, що є многі, є одно тіло у Христі, по одному ж один другому члени.” “Бо всі обітниці Божі мають в Йому “так” і в Йому “амінь” ми вимовляємо на славу Божу. Він же, що утверджує нас як і вас в злуці з Христом, і помазав нас, є Бог, і Він також поставив свою печать на нас, і поклав свого духа в наші серця яко запоруку.” (2 Кор. 1:20—22, Веймот) Вони є з “помазаньців”. Ця громада складається з 144,000 членів (Одкр. 14:1), яких поклик почався з апостолами і наближається до свого викінчення в другому появленню Ісуса Христа. Він майже вже скінчився. Справді тільки малий останок з тієї громади, загально знаної, як “помазаний останок” лишився іще на землі. Така кляса буде знаходитися на землі, коли Господь поверне, бо Він так навчав.

9. Чому 1918 рік є важний? Поясни роботу перед 1918 р.

⁹ Господь Ісус Христос був увінчаний як Цар нового світа в 1914 р., як всі пророцтва й нинішні факти свідчать. В тому часі найбільша подія землі сталася: Всевишній Бог приказав своєму Синові: “царюй серед ворогів твоїх!” (Пс. 110:1, 2) В тому часі також діяльність почалась в небі, щоб установити правління Царства, ту нову силу, що управлятиме всіма народами. (Пс. 2; Одкр. 12:5) Перед тим найважнішим зо всіх років, робота приготовання поступала через многі роки. Той 40-років період часу (від 1878—1918) був предсказаний в пророцтвах св. Писань, і загально до нього відносилися як до роботи “Ілії” або “Йоана Хрестителя”, і так названо його тому, що він становить новочасне сповнення на велику скалу їх пророчої роботи. “Почин євангелиї Ісуса Христа, Сина Божого. Як це показано в Ісаїї. Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, який приготовить дорогу твою: голос покликуючого в пустині: готовте дорогу Господню, простими робіть стежки його.” (Марка 1:1—3, Ам. Стан. Вер; Мат. 3:1—12) “Оце я пішлю вам пророка Ілию перед приходом великого й страшного дня Єгови. І поприхиляє він серця отців до дітей, і серця дітей до отців їх; щоб прийшовши, я не вдарив землю прокляттям.” (Мал. 4:5, 6, Ам. Стан. Вер.) “І коли хочете приняти, то це Йоан Хреститель є Ілия, що має прийти.” (Мат. 11:14, Ам. Стан. Вер.) Ця дорога мусила бути приготована нім Цар появиться. Впродовж періоду 40 років перед 1918 р., як за часу Йоана Хрестителя, доручена вість була остра, ясна, потішаюча для вбогих духом, докоряючи гордих і свідкуючи про Христа Божого. Помазані Божі люди через більш ніж 30 років перед 1914 р., проголошували наближення кінця “часів поган”, і накликували визнаних людей, щоб вони були готові до служби Єгови. Вістка за вісткою були проголошені прилюдно, також видано кілька міліонів книжок, як підручників, розповсюджено багато більше міліонів брошурок — все це, щоб звернути увагу людям на сповнення пророцтва і на конечність пробудитися і чувати. Невтомлена, несамолюбна і все-сердечна служба тих вірних християн була відома “панові” тієї челяді, і Він признав їх.

10. Коли зорґанізовано Товариство, і які трудності повстали зараз по 1916 р.?

¹⁰ Це сталося в році 1884, що ті вірні слуги зорґанізували і заснували Товариство Вартової Башти Біблії і Брошур, і при помочі його почали провадити всі свої служення. Коли перший президент цього Товариства закінчив свою земну подорож в 1916 р., деякі, що співтоваришували з Господніми помазаниками збунтувалися проти слуг Господніх. Їх захланні серця знайшли вираз у злословленню проти Божих лояльних дітей, кажучи, що Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур не було більше ужите Господом, і що це вони мали світло і що Божі слуги повинні йти за ними. Серед тієї боротьби, лихословя, сурової мови, зрадничих діл, і переслідувань і спробів першої Світової Війни, вірні помазанники далі годували челядь відповідною духовою поживою; і ані один раз не хибнули у виданню журналу Вартової Башти.

11. Яка інша велика подія сталась в 1918 р., і які були наслідки для слуг Божих?

¹¹ Справді церква була прубована із зовні як і зсередини! Опісля в 1918 р., Господь Ісус Христос явився в храмі чинити суд. Його ангели зібрали з Його клясу Царства тих, що ображав інших і робив беззаконність. “Пошле Син чоловічий ангели свої, і вони позбирають з Його Царства всіх, що спричиняють спотикання, і що роблять беззаконня, і кине їх в огняну піч: там буде плач і скреготання зубів. Тоді праведні сияти муть як сонце в царстві їх Отця. Хто має уші, нехай слухає.” (Мат. 13:41—43, Ам. Стан. Вер.) Великий невидимий Суддя скоро усунув тих лукавих одиниць, і в той самий час виявив своїх вірних. “Тоді праведні сияти муть як сонце в Царстві Отця.” (Вірш 43, Веймот) Усунувши бунтівників і лукавих одиниць з дороги, Він ужив своїх людей і позволив їм “засияти, бо їх світло прийшло”. Він признав тих лояльних слугів, бо безріжниці на всі труднощи, перешкоди, спроби і переслідування, ті помазанники йшли вперед з роботою годування овець — і це завжди через Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур.

“ВІРНИЙ І РОЗУМНИЙ СЛУГА”

12. Який наслідок був із того, що вірний слуга був признаний?

¹² Пан тієї челяді сказав: “Щасливий той слуга. . . Він зробить його паном над усім своїм добром.” Привилеї й відповідальності того слуги є вельми тепер побільшені, бо, хоч він дбав про челядь взагалі, то відтепер додаткові завдання положено на нього. Він був призначений перебрати повну управу всього панового добра, розпоряджуватись всім майном, посілостями, полями і багатством. Що ж це могло значити? Що це за “добро”, “посілості”, “маєтки” поручені цьому “вірному і розумному слузі”? Напевно ми зараз подумаємо про найбільше й найцініше посідання Царя нового світа, а саме — Царство. Але ж як Царство могло бути дане під опіку слуги? З певністю, що це не могло відноситися до часті Царства в Небі, бож помазаний останок іще на землі. Ми знаходимо, що це точно відноситься до інтересів того Царства, дотично цієї землі. Себто, ті інтереси Царства, що є видимі. Отже чи це в дійсності значить, що повернувшийся пан, який прийшов як новий володар землі, зробив цього “вірного й розумного слугу” володарем над усіма теперішніми земними справами його царства? Це точно так, що сказано, і напевно ніщо менше. “Він зробить його володарем над усіма його посілостями.” Ми не тільки віруємо в це, але дякуємо Богу і Христу в день і в ночі за Його ласкаву доброту до дітей людських.

13. (а) Яка орґанізація опікується тим “добром”? (б) і що це значить?

¹³ Як же заопікувані й ведені ті інтереси є? Ясна відповідь є, що через його помазаного останка через орґанізацію, яку Він так збагатив і непомильно поблагословив упродовж 66 років, те Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур. Деякі читачі можуть сумніватися цьому фактові, але ви є прошені застановитися над цим доказом і побачити для себе чи це правда. Навіть зараз, чи ви можете подумати про якусь іншу орґанізацію якої уживають Божі люди всеціло тільки для його роботи? Тут є громада помазанних слуг Господа Бога, які посвятили все своє на Його святу службу, і тепер поступають в повній вірі, шануючи Його ім’я, проповідуючи Царя і Царство, годуючи стадо, і уживають цю саму орґанізацію для виконання тих замірів. Розмірно, воно легше можна сказати, що це не так є; але чи ви можете назвати одну іншу орґанізацію на землі сьогодні, щоб так була занята? Ви знайдете, що це неможливе. Одначе, завважте, що ті слова не є тільки твердження, але вони є правдиві й фактичні. Господень “вірний і розумний слуга” має докази, що це він той “слуга”, і коли це раз установлено, тоді ті, що розуміють, є змушені зробити вирішення щодо їх служення. Чи можете або будете далі виконувати службу, що не є уповажнена або не є у гармонії із тим “доморядником, що є над усім його добром”; і чи ви пізнаєте Божу дорогу? Ви не можете виконувати обидвох речей. “Той вірний і розумний слуга” є лояльний і правдивий, сліпий і глухий до всіх, що шукають спричинити розкол або шкоду між челяддю, і цей “слуга” знайшов ласку в Господа. Тоді робіть ваше рішення.

14. До кого в дійсності належить те “добро”? І чому так?

¹⁴ Ісус Христос є головою цього “вірного слуги”, і це всі мусять признати. Ті найбільш важні інтереси Царства не є тільки передані або просто віддані для слуги кляси, щоб вона робила з ними що хотіла. Ні, так не є цілком. Те “добро” далі належить до Ісуса Христа, того “володаря”, і це Він дав його під опіку слуги, під його розпорядження. Воно є передано як довірочні. Тимбільше, чи не булоб воно дивним, коли б Христос мав більше чим одного “вірного й розумного слугу”? Припустім, що Він мав два або більше, і кожний суперечив, що він мав право посідання над його добром. Тоді настало б замішання; а Бог не є творцем безладдя.

15. По яких прикладах і причинах ми можемо бути певні, що є тільки один “вірний і розумний слуга”?

¹⁵ Є тільки один Всевишний Єгова, один Господь Ісус Христос, один святий дух, одна помазана громада, один збір Господніх “інших овець”. Нема два Христи, і нема двох помазаних громад. Так і сьогодні є тільки один “вірний і розумний слуга” кляса. Застановімся над минулими діяннями Єгови. Наприклад, Ной: Він був вибраний для передпотопної роботи. Авраамові Бог дав обітницю, що його насіння посяде землю і буде благословити всі роди землі, отже не двом або трьом Авраамам. Він ужив одного чоловіка Мойсея, щоб визволити, провадити й дати закон Ізраїлеві — а не кількох людей. Те саме можна сказати про Аарона первосвященика, і про Єремію і його роботу. Розуміється, двоє можуть робити в єдності, як от Ілія і Елисей, але ж певно, що не з відмінним завданням і не один проти другого. Прикладом і розсудком ми змушені заключити, що тільки одному “вірному і розумному слузі” клясі повірено всі ті важні посілости Царства.

16. Як дехто глядить на слугу, що приняв власть над добром пана? І що сталося?

¹⁶ По переданню того добра цьому “вірному слузі” клясі по 1918 р., деякі суперечились і казали до чиновників Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, які представляли помазаного останка: “Ви занадто берете на себе. Хто назначив вас до цієї позиції?” “Де ви дістали вашу власть і думаєте, що ви можете розпоряджувати всією Господньою роботою на землі?” Або, “Ми також є Божими людьми і маємо право, і ми ще віруємо, що Бог далі відкриває свої наміри через одиниць незалежно від тіла слуги.” Такі бунтівники пробували зорґанізувати всіх Божих людей ділати проти Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, і тим самим проти тіла “слуги”. Вони спонукували дітей Божих відлучитися й ходити своїми власними стежками, або принаймні прилучитися до них і вони будуть годувати їх і показувати їм правди. Але де знаходяться ті бунтівники сьогодні? Не видко їх ніде! Неначе земля відчинила уста свої і проглинула їх, як це сталося з Кореєм і 250 князями збору, які прилучилися до його бунту проти Мойсея, слуги Божого. (4 Мойсея 16:1—35) Тимбільше, в часі вирішення суперечного питання про назначення первосвященика, Єгова приказав принести палицю перед Нього для кожного покоління, усіх дванадцять, і він мав спричинити, що одна палиця мала зацвісти, показуючи цим свій вибір, і так поставити кінець мирканню. Це була Ааронова палиця, що зацвіла і принесла достиглі мигдалини. (4 Мойс. 17:1—11) Так само і сьогодні. Помазаний останок із Христових послідовників не взяли тієї відповідальности на себе. Ані вони не вибрали її. Вони були вірними в їх відповідальностях і Христос винагородив їх додатковими привилеями і службою. Хто сумнівається відносно того, кого назначив Господь, той повинен глядіти за овочами. Чий “прут” зацвів? Чия власть приносить овочі або наслідки? Відповідь напевно мусить бути ясною; це ніхто інший, як тільки “вірний і розумний слуга”. Дехто можливо не розумів цього, але тут є свідоцтво і воно є певне.

17. Чому ми повинні їсти тільки з Господнього стола?

¹⁷ Безнастанно й точно достачають поживу з комори для челяді. Вона є добра, здорова й скріпляюча, і постійне відкриття правди зробило цю челядь дуже щасливою і задоволеною. Так буде аж до кінця, бо Великий Хлібодавець, Єгова, і Господь Ісус Христос, що є Більший-від-Йосифа — вони достачають поживи. Воно добре пам’ятати, що є тільки один стіл Господень. Подостаток знаменитої поживи приготовано для їди; і коли ви знаєте про це, то чому йти і скубати при столі тих, що противляться цьому мудрому доморядникові запасів Пана? Ви можете наскубатися духової отруї, тому що їх пожива не була Теократично випробувана. Чому займатися тими скупими стравами тих, що знаходяться осторонь Божої вірної, челяді, коли ж у домі Господньому є так багато їди? Ті, що є осторонь, не співділають з Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур і через те не можуть помогти вам, бо вони не мають Господнього благословенства, та й ви будете безчестити Бога Хлібодателя. Є й такі, що подають поживу для Господніх людей зі своїх власних столів незалежно від Господнього, але дарма, бо раз полишивши Господню челядь і установивши свою власну домівку, їх покарм стає черствий, як і вони; і опріч того, застановіться над смертельними наслідками тих, що погордили Господнім столом. (Мал. 1, 2) Найбезпечнішою дорогою для членів Божої родини є, бути задоволеними покармом о який старається Господь і подає його через “вірного й розумного слугу”. Пережуйте цей покарм добре, і ви будете втішатися й кріпшати.