ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • tr розд. 5, с. 34–45
  • Де є мертві?

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Де є мертві?
  • Правда, яка веде до вічного життя
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • Чи людина має безсмертну душу?
  • Що це є дух у живих створіннях?
  • Що це є пекло?
  • Заможний чоловік і Лазар
  • Геєнна й чистилище
  • Чи померлі будуть знову жити?
  • Ваша душа, ваш дух і майбутність
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1969
  • Чим насправді є пекло?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2002
  • Яке місце є пекло?
    Ви можете жити вічно в Раю на землі
  • Як всі мертві в пеклі скористають з воскресення
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1973
Показати більше
Правда, яка веде до вічного життя
tr розд. 5, с. 34–45

Розділ 5

Де є мертві?

1. Які питання люди часто питають про мертвих?

МОЖЛИВО ви колись зазнали порожне відчуття, яке приходить коли загубиться любу особу у смерті. На таких оказіях більшість осіб не лише відчувають великий смуток, але також стають дуже безпомічні. Воно є лише звичайно думати: Що стається з особою коли вона вмирає? Чи вона десь свідомо існує? Чи є надія, що мертві будуть знову жити? Біблія містить потішаючі відповіді до цих питань.

2. Що Біблія каже сталося з першим чоловіком Адамом коли він помер, отже що це є смерть?

2 Сказати відкрито, смерть є протилежна життю. Засуджуючи першого чоловіка, Адама, за його добровільну неслухняність, Бог сказав: «Ти вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся» (1 Мойсея 3:19) Подумайте тепер: Де Адам був перед тим ніж Бог сформував його з пороху й дав йому життя? Таж він не існував. Коли Адам помер, то він вернувся до такого самого мертвого, несвідомого стану. Він не пішов до вогняного пекла, ані до небесного блаженства, але помер — так як Бог сказав станеться з ним. — 1 Мойсея 2:17.

3. Що Екклезіястова 9:5, 10 каже про стан мертвих, і що стається з мисленням людини у часі смерти?

3 Біблія ясно вчить, що мертві нічого не тямлять і лежать мертвими в гробі. Зауважте, що книга Екклезіястова 9:5, 10 (АП) каже про стан мертвих: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам’ять про них. Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо нема в шеолі (гробі), куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости» Це значить, що мертві не можуть нічого робити, ані відчувати нічого. Вони перестали мислити так, як Біблія каже: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його, і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть». — Псалма 146:3, 4 [145:2-4, Дя].

Чи людина має безсмертну душу?

4. Що 4 Мойсея 31:28 відкриває про слово «душа»?

4 А що сказати про душу? Чи вона не є частиною людини, яка виходить із її тіла в часі смерти й далі десь живе? Щоб дати добру відповідь на це питання, нам треба перше взнати, що це душа. Вас можливо буде дивувати взнати, що надхнені Писання називають тварин, як і людей «душі». Наприклад, у 4-ій книзі Мойсея 31:28 говориться: «Одну душу [нефеш, по-єврейськи] від п’яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної». Зауважте, що тут людей, як і тварин клясується бути душами. — Також побачте Об’явлення 16:3, де грецьке слово психе вживається на «душа».

5. Як Біблія пояснює, що душа є?

5 Отже, що це є душа? Ану зауважмо, що Творцеве власне написане Слово каже про неї. В 1 Мойсея 2:7 ми читаємо: «І створив Господь Бог [Єгова] людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її. І стала людина живою душею».

6. Які біблійні факти про людську душу показують, що вона не може бути якась тінява річ, що може виходити з особи? Отже що це є людська душа?

6 Просимо зауважити, що коли Бог спонукав людину дихати «людина стала живою душею». Отже людина була душею, так само як людина, що стається лікарем є лікарем. (1 Коринтян 15:45) Тому що людська душа є сама людиною, то вона не може бути якась тінява річ, що лише живе в тілі, або яка може жити окремо від особи. У гармонії з цим фактом, Біблія ясно показує, що людська душа посідає фізичні риси. Наприклад, Біблія говорить, що душа може хотіти фізичної їжі, кажучи: «Буде жадати душа твоя їсти м’ясо». (5 Мойсея 12:20; також побачте 3 Мойсея 17:12.) Вона також каже, що душі мають кров у своїх жилах, говорячи про «кров душ убогих невинних» (Єремія 2:34) Так, ваша душа дійсно є ви, з усіма вашими фізичними та розумовими рисами. — Приповісті 2:10.

7. Коли Біблія вживає слова «моя душа», то до чого вона відноситься?

7 А що сказати про вірші, які вживають слова «моя душа» або ті, що говорять про душу немов вона була в особі? Ці вірші мусять сходитися з віршами над якими ми вже застановлялися, бо Боже Слово не може перечити само собі. Отже стає ясно, що слово «душа» можна вживати в різні способи. Часами воно відноситься до самої особи як душа. Так як людина каже «я» вона також може сказати «моя душа», і розуміння є основно те саме. Тому то псалмоспівець писав: «Розпливає зо смутку душа моя». — Псалма 119:28 [118:28, Дя].

8. (а) В який інший спосіб можна вживати слово «душа»? (б) Які біблійні вірші говорять, що хтось може загубити своє життя або душу?

8 «Душа» також може відноситися до життя, яким ми втішаємося бувши живою душею або особою. Ми можемо казати, що хтось живе, маючи на думці, що він є жива особа. Або ми можемо казати, що він має життя яко особа. Цим самим способом, людина, згідно з Біблією, є душа; але так довго як вона є живою, можна сказати, що вона «має душу». Так само, коли ми кажемо, що хтось загубив своє життя, ми можемо сказати, що він загубив свою душу. Ісус сказав: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Матвія 16:26) Коли Рахіль мала тяжкі пологи при народженні Веніямина, її душа (або життя як душа) вийшла з неї й вона померла. (1 Мойсея 35:16-19) Вона перестала бути живою особою й стала трупом. І коли пророк Ілля виконав чудо з мертвою дитиною, то душа (або життя як душа) тієї дитини вернулася назад у неї і «вона ожила». Вона вже не була трупом, а живою душею. — 1 Царів 17:17-23.a

9. (а) Чи Біблія каже, що людська душа є безсмертна? (б) Які писання показують, що людська душа може вмерти?

9 Тому що душа є сама особа, то що стається з душею в часі смерти? Біблія дуже ясно каже, що душа може вмерти, кажучи: «Душа, що грішить, — вона помре» (Єзекіїля 18:4, 20) Апостол Петро наводив із Мойсейового писання про майбутнього пророка Ісуса, кажучи: «І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу». (Дії 3:23) Тримаючись цієї основної правди, Біблія ані в одному віршу не каже, що людські або тваринні душі є безсмертні, що їх неможливо знищити, або що вони не можуть згинути. Але можна навести багато віршів, які показують, що душа може вмерти або що її можна забити. (3 Мойсея 23:30; Якова 5:20) Навіть про самого Ісуса Христа, Біблія каже: «Він на смерть віддав душу свою». (Ісаї 53:12) Отже, ми бачимо, що людська душа є сама особа й що коли особа вмирає, то це людська душа вмирає.

10. Замішання про які два слова спричинило багатьох мати неправильне розуміння про смерть?

10 Багато непорозуміння про смерть заходить із замішання, яке багато осіб мають про значення слів «душа» і «дух». Біблія показує, що вони не є однакові, як ми зараз побачимо.

Що це є дух у живих створіннях?

11. (а) Згідно з Йовом 34:14, 15, які речі людина мусить мати, щоб лишитися живою? (б) Поясніть, що кожна з цих значить?

11 Від Йова 34:14, 15 ми довідуємося, що є дві речі, яких людина (або яке-небудь земне створіння) мусить мати, щоб бути й лишитися живою: а це — дух і дихання. Там ми читаємо: «Коли б Він [Бог] до Себе забрав Своє серце, Свій дух [єврейське, руа] і Свій подих [єврейське, нешама] до Себе забрав, всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох». Ми знаємо, що Бог сформував першу людину з «пороху земного», себто з елементів, яких Він узяв із землі. У часі Адамового творення Бог оживив більйони клітинок у його тілі, щоб воно мало в собі силу життя. Цю життєву, дієву силу представляється словом «дух» (руа). Але, щоб та сила життя далі могла існувати в Адамових більйон клітинах, то їм треба було кисня, і Бог постачив цього кисня у диханні. Тому то, Бог «дихання [нешама] життя вдихнув у ніздрі її». Тоді Адамові легені почали діяти й диханням затримували силу життя в його тілесних клітинах. — 1 Мойсея 2:7, АП.

12. Поясніть значення «дихання життя» тим, що може статися з новонародженою дитиною.

12 Це було подібне до декотрих новонароджених дітей. Хоч у дитині є життя при народженні, то часом вона не починає дихати зараз після народження. Лікар мусить ударити дитину, щоб спонукати її дихання, бо вона могла б померти. Так і з життям в Адамових клітинах, його треба було підтримувати диханням, щоб Адам міг жити.

13. (а) Чи дух має якусь особистість? (б) Вживаючи ілюстрацію автомобіля, до чого можна порівняти духа?

13 Тому що людська душа є жива особа, то дух є лише життєва сила, який тримає особу живою. Цей дух немає жодної особистості, і він не може робити нічого як особа. Дух не може думати, говорити, чути, бачити або відчувати щось. У цьому відношенні, його можна порівняти до електричного струму в батареї автомобіля. Той струм може запалювати паливо, щоб мотор міг витворювати силу, світити світлами, трубити трубкою, або спричинити, щоб радіо грало. Але без мотора, світел, трубки або радія, то чи сам електричний струм міг би зробити все це? Ні, бо він є лише силою, що спонукує прилади виконувати такі речі.

14. Чи тварини мають життєву силу або духа так, як людина?

14 Цей дух або життєва сила існує в усіх живих створіннях, і її передається від родичів до дітей в часі зачаття. Так то Бог сказав Ноєві, що потопними водами Він «винищить кожне тіло, що в ньому дух життя», як в тварині так й в людині. — 1 Мойсея 6:17, НС, при краї сторінки, видання 1953 року; також побачте 7:15, 22, АП, при краї сторінки.

15. Як Екклезіястова 3:19, 20 показує, що люди, як і тварини мають цього духа або життєву силу?

15 Тому що вони всі мають таку саму життєву силу або духа, людина і тварина вмирають однаково. Тому то книга Екклезіястова 3:19, 20 каже: «Бо доля людських синів і доля звірини — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, для всіх один подих [руа]. Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху».

16. (а) Яким способом дух лишає тіло в часі смерти? (б) Як він вертається назад до Бога?

16 Тому що Бог є Джерелом життя, то Його Слово каже, що коли особа вмирає то «вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його». (Екклезіястова 12:7) У часі смерти ця життєва сила виходить із тілесних клітин і тіло починає розпадатися. Всі свідомі думки та вчинки гинуть. (Псалма 104:29) Але, як це дух ’вертається до Бога, що дав був його’? Чи ця життєва сила справді лишає землю й вертається назад до Бога? Ні, але він вертається до Бога в розумінні, що надії на майбутнє життя тієї особи відтепер спочивають зовсім із Богом. Лише Бог може відновити духа, спричиняючи, щоб та особа знову жила.

17. (а) Чи мертва особа може шкодити живим, або чи жива особа може зробити щось на користь мертвих? (б) Коли ми знаємо правду про стан мертвих, то це охоронить нас від яких демонських практик?

17 Декотрі особи бояться мерців і приносять жертви заспокоювати мертвих предків. Але ми можемо знаходити потіху в знанню, що коли померлі нічого не тямлять, то вони не можуть пошкодити живим. І може бути, що хтось дуже любив якусь особу, яка померла, то одначе Боже Слово показує, що відбувати релігійні церемонії на користь мертвого нічого не поможе йому, але що цим живі роблять собі лише великий кошт. (2 Самуїла 12:21-23)b Знання правдивого стану мертвих також хоронить нас від практики в якій пробують говорити з мертвими. Біблія перестерігає нас, що ті, які заявляють говорити з мертвими дійсно мають дотик із демонами, лукавими духами, які фальшиво вдають бути померлою особою. — 5 Мойсея 18:10-12.

Що це є пекло?

18. Що багато релігійних організацій навчають про пекло, і які питання виринають про цю науку?

18 Багато релігійних організацій вчать, що лукаві мучаться в пеклі навіки вічні. На своїй Екуменічній Раді, кілька років тому назад, Римо-Католицька Церква наново потвердила віру в дійсність пекла, що воно є місцем вічної кари. Але чи Боже Слово вчить цю науку? Ви можливо знаєте, що ваша церква вчить про «пекло», але чи ви колись заглянули до Писання довідатися, що воно вчить? Що це є пекло так як Біблія вчить?

19. (а) 3 якого єврейського слова є переведжено слово «пекло»? І як це слово вживається в різних перекладах Біблії? (б) Слово «пекло» часами переводиться з якого грецького слова?

19 В Єврейському Писанню біблійне слово «пекло» переводиться з єврейського слова шеол. Це слово вживається 65 разів. Переклад Біблії Короля Якова, одначе, переводить шеол 31 разів словом «пекло», 31 разів словом «гріб», а три рази словом «яма» Католицький Дуя переклад Біблії переводить слово «шеол» 63 рази словом «пекло», раз словом «яма» і раз словом «смерть». У Християнських Грецьких Писаннях слово «пекло» переводиться з грецького слова гадес. Обидва переклади Короля Якова й Католицький Дуя, переводять гадес словом «пекло» в усіх десятьох місцях.

20. (а) Чому пекло не є місце в якому люди терплять? (б) Чи Ісус був у пеклі?

20 Чи пекло є гаряче місце? Чи шеол і гадес відносяться до якогось місця в якому лукаві переносять муки після смерти? Ясно є, що вони не відносяться до такого місця, бо ми вже взнали, що мертві нічого не тямлять, отже не можуть терпіти нічого. Біблія не перечить сама собі про стан мертвих у пеклі. Біблія доказує це коли вона каже, що Ісус був у пеклі. (Дії 2:31, АП, Дя) Коли апостол Петро промовив ці слова у день свята П’ятдесятниці, то він мав на думці, що Ісус був у гробі, а не в якомусь місці вогненної муки. (1 Коринтян 15:3, 4) Цими словами апостол тут наводив Псалму 16:10 [15:10, Дя]. Тут уживалося єврейське слово шеол, а в Діях 2:31, це слово перевели з грецького слова гадес. Це показує, що шеол і гадес відносяться до однакового місця. Біблійне «пекло» є в дійсності гріб людства.

21. (а) Чи праведний Йов вірив, що пекло було вогняне місце? (б) Отже, що це є біблійне пекло?

21 За дальшим доказом, застановіться над станом Йова, праведний слуга Бога, який багато перетерпів. Він молився до Бога: «О, якби Ти в пеклі [шеол; гріб, УП] мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав». (Йова 14:13, Дя) О, як нерозсудливо думати, що Йов шукав охорони в пеклі, якщо б воно було гаряче місце! Ясно є, що це «пекло» є лише звичайний гріб, і Йов хотів піти туди, щоб його муки закінчилися. Добрі люди, як і злі йдуть до біблійного «пекла», звичайного гроба всього людства.

Заможний чоловік і Лазар

22. Як ми знаємо, що Ісусові слова про заможного чоловіка Лазаря є притчою?

22 Але в Біблії є одно місце де слово гадес спричинило декотрих вірити, що біблійне пекло є місцем фізичної муки. А це коли Ісус говорив про заможного чоловіка й Лазаря, кажучи, що заможний чоловік помер і переносив муки в гадесі. (Луки 16:22-31) А чому тут гадес уживається з таким іншим розумінням від інших місць? Тому що Ісус тут говорив притчу або прообраз, а не про буквальний гадес або гріб. (Матвія 13:34) Ану подумайте: Чи воно розсудливо або по-біблійному вірити, що людина буде терпіти муки лише тому, що вона є заможна, носить добрий одяг і має багато їди? Чи воно по-біблійному вірити, що хтось може дістати благословенне небесне життя лише тому, що він є жебраком? Також подумайте: Чи голос з «пекла» можна чути на небі, щоб проводити розмову? Також, якщо б заможний чоловік був у буквальному палаючому озері, то як міг Авраам післати Лазаря прохолодити його язик і це лише одною краплею води на кінчику свого пальця? Ну що ж тоді Ісус тут зображав?

23. Що ця притча значить відносно (а) заможного чоловіка? (б) Лазаря? (в) смерть кожного? (г) муки заможного чоловіка?

23 У цій притчі заможний чоловік представляв клясу релігійних провідників, які відкинули й пізніше вбили Ісуса. Лазар представляв звичайних людей, які прийняли Божого Сина. Біблія показує, що смерть можна вживати за символ, представляти велику зміну в нашому житті або шляху. (Порівняйте Римлян 6:2, 11-13; 7:4-6) Смерть, або зміна в попередньому стані, прийшла коли Ісус нагодував духовно Лазар-клясу, і вони дістали в ласку більшого Авраама, Бога Єгову. В той самий час, фальшиві релігійні провідники «померли» щодо Божої ласки. Бувши відкинені вони терпіли муки коли Христові послідовники виявляли їхні лукаві діла після свята П’ятдесятниці. (Дії 7:51-57) Отже ця притча не вчить, що декотрі мертві особи мучаться в буквальному вогняному пеклі.

Геєнна й чистилище

24. (а) Коли декотрі переклади Біблії говорять про «вогненне пекло», то з якого оригінального грецького слова є слово «пекло» переведжено? (б) Яку ціль мала геєнна, коли Ісус був на землі?

24 Але дехто може противитися і казати, що Біблія дійсно говорить про «вогонь у пеклі». (Матвія 5:22, УП, Дя) Правда, декотрі переклади вживають цей вислів, але в таких випадках первісне грецьке слово, яке тут уживається на «пекло» є геєнна, а не гадес. «Геєнна» знаходиться дванадцять разів у Християнських Грецьких Писаннях і відноситься до долини Гінном поза мурами Єрусалиму. Коли Ісус був на землі цю долину вживали за велику сміттєпальню де вогні ніколи не вгасали додаванням сірки спалювати сміття. Smith’s Dictionary of the Bible, 1-ий Том, пояснює: «Вона стала звичайною міською сміттєпальнею, де кидали трупи кримінальників і кістяки тварин, і всякий інший бруд».

25. (а) На що геєнна є добрим символом? (б) Які вислови в книзі Об’явлення є символом того самого?

25 Отже коли Ісус сказав, що декотрі особи будуть вкинені в геєнну за свої погані вчинки, то що це значило? Це не значило, що вони будуть навіки мучитись. Ісус ужив ту долину (геєнну) вогню й сірки за символ вічного знищення. Це був спосіб, яким Ісусові слухачі за першого столітя розуміли його. «Озеро вогняне» про яке згадується в Об’явленні, має подібне значення, не свідомі муки, але «друга смерть», вічна смерть або знищення. Стає ясно, що це «озеро» є символом, тому що смерть і пекло (гадес) є вкинені в нього. Таких речей неможливо спалити, але їх можна знищити. — Об’явлення 20:14; 21:8.

26. Чи Біблія згадує щось про чистилище?

26 Але що сказати про чистилище? Кажуть, що це є місце в якому людські душі є свідомі й де вони переходять вогняне очищення після смерти. Оскільки Біблія ясно показує, що померлі нічого не тямлять, то як Бог може мучити когось у такому місці? (Псалма 146:4 [145:4, Дя] Дійсно, ні слово «чистилище», ні думка про нього не знаходиться в Біблії.

Чи померлі будуть знову жити?

27. Яка є надія для мертвих?

27 Біблійна наука про правдивий стан мертвих відбирає багато непотрібного страху та журби про мертвих. Знати, що такі не страждають поможе нам більше оціняти Божу любов і Його правосуддя. Однак, дехто можливо далі схоче знати: Якщо людина вмирає й лише йде в гріб, то яка є надія для мертвих? Біблія показує, що вони мають чудову надію, а це надію знову жити.

28. (а) На що Ісусове воскресення осіб із мертвих постачило прообраз? (б) До чого більшість людей будуть воскресати?

28 У часі своєї земної служби Ісус Христос показав свою силу над смертю й дійсно привертав мертвих осіб назад до тілесного життя. (Луки 7:11-16; Івана 11:39-44) Цим чином Ісус постачив прообраз того, що він зробить на багато більшу міру в Божому новому ладі. Ця потішаюча надія є, що в той час пекло, загальний гріб людства, буде випорожнене з несвідомих мертвих. (Об’явлення 20:13) Декотрі воскреснуть до небесної слави як духовні створіння, навіть так як Ісус Христос воскрес духовно. (Римлян 6:5) Одначе, більшість людства будуть привернені назад до життя в відновленому земному раю. — Дії 24:15; Луки 23:43.

29. Що повинен гарний розпорядок Єгови поблагословити людство заохочувати нас робити?

29 У Божому новому ладі воскреслі померлі, якщо будуть виконувати Божі праведні закони, вже ніколи більше не будуть вмирати. (Ісаї 25:8) Певно, що цей гарний розпорядок на благословенства людства є причиною для нас набирати більшого знання про Єгову та Його Сина, Ісуса Христа. Роблячи так може довести до вічного життя й благословенства.

[Примітки]

a 3 Царів 17:17-23, Дя.

b 2 Царів 12:21-23, Дя.

    Публікації українською (1950—2026)
    Вийти
    Увійти
    • Українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2026 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись