Жорстокість. Як Бог розв’яже цю проблему?

ЯК ЗАПОБІГТИ скоєнню жахливих злочинів? Як вирішити цю проблему? Історія показує, що людині не вдалося знайти розв’язання. По суті, є дуже багато суперечностей, якщо не прямого лицемірства, у ставленні людських керівників до цього питання.

Розгляньмо, наприклад, події 1995 року. Тоді минуло 50 років з того часу, як настав кінець нацистському голокосту, закінчилась Друга світова війна і як вибухнула атомна бомба. Того року у багатьох частинах світу на честь тих подій влаштовували урочистості, на яких були присутні світові провідники. Чому? Щоб передати іншим відчуття відрази до тих жорстоких злочинів, які ніколи не повинні повторитися. Проте на таких церемоніях деякі спостерігачі зауважили до певної міри нездоровий дух протиріччя.

Лицемірство

На тих урочистостях, про які так багато говорили засоби масової інформації, усі представники різних релігій та урядів хотіли справити вигляд добродійників або щоб їх принаймні не сприймали за злочинців. Проте держави, які засуджували звірства минулого, побудували арсенали зброї, вкладаючи для цього величезні суми грошей. І в той же час вони не розв’язали таких важливих проблем, як бідність, занепад моралі та забруднення, часто посилаючись на те, що у них немає достатньо грошей.

Релігії світу намагаються писати історію так, щоб замаскувати своє довге мовчання про звірства, скоєні диктаторськими режимами, і приховати факт, що вони дивилися крізь пальці на злочини тих режимів. Ті релігії нічого не робили для того, щоб люди припинили вбивати своїх співвіруючих. Приміром, під час Другої світової війни католик вбивав католика, протестант — протестанта, і це тому, що вони були представниками різних народів і воювали на протилежних боках фронту. Представники обидвох сторін заявляли, що були християнами, але їхні вчинки цілком суперечили Ісусовим вченням (Матвія 26:52; Івана 13:34, 35; 1 Івана 3:10—12; 4:20, 21). Інші релігії робили те ж саме. Сьогодні в різних частинах світу члени цих релігій і далі чинять подібні звірства.

За часів Ісуса релігійні провідники були лицемірними. Він засудив їх, кажучи: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам’ятники, та говорите: «Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків». Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків» (Матвія 23:29—31). Ті релігійні провідники мали вигляд побожності, але насправді були лицемірами, які до того ж переслідували Ісуса і його учнів.

Яких уроків учить Біблія

Зі світської історії можна дечого навчитись, але найважливіші уроки містяться в Біблії. Вона не довіряє упередженій людині тлумачити історію на свій розсуд. Біблія пояснює історію та майбутнє, дотримуючись Божого способу міркування (Ісаї 55:8, 9).

Святе Письмо розповідає про добрі та погані події, а також про добрих та поганих людей. Часто з тих оповідей можна навчитися правильного уроку, який узгоджується з Божою волею. Згадавши декілька подій з історії стародавнього Ізраїлю, апостол Павло зробив такий висновок: «Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку» (1 Коринтян 10:11). Сам Ісус згадав урок з історії, сказавши своїм учням: «Пам’ятайте про Лотову дружину» (Луки 17:32).

Що Бог пам’ятає і що забуває

З Біблії ми дізнаємось, що Бог пам’ятає або забуває про певних осіб, беручи до уваги те, що вони роблять. Тим, хто грішить, але виявляє каяття, Бог прощає «багато» (Ісаї 55:7). Якщо злий чоловік розкається і «навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість... Усі гріхи його... не будуть йому згадані» (Єзекіїля 33:14—16).

Павло написав, що «не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви» (Євреїв 6:10). Отже, Єгова винагородить тих, хто залишив у його пам’яті добрі спогади. Вірний Йов молився: «О, якби ти в шеолі [загальній могилі людства] мене заховав... коли б час Ти призначив мені,— та й про мене згадав!» (Йова 14:13).

А з нерозкаяними грішниками Бог зробить те, що сказав Мойсею: «Того витру із книги Своєї» (Вихід 32:33). Так, Бог навіки забуде про злих.

Остаточний Суддя

Бог є остаточним суддею минулого (Буття 18:25; Ісаї 14:24, 27; 46:9—11; 55:11). Оскільки його суд керується тільки справедливістю, він не забуде величезної кількості звірств, учинених проти людства. У день його справедливого обурення усі відповідальні особи та організації стануть перед ним на суд (Об’явлення, 18-й та 19-й розділи).

Серед них буде уся система фальшивої релігії, яку Святе Письмо символічно називає ‘Вавилоном Великим’. Про ту систему написано: «Гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її» (Об’явлення 18:2, 5, Дерк.).

Ті релігії повинні були вчити своїх прихильників правильного, але не зробили цього. Тому Боже Слово говорить про світові релігії: «В нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі» (Об’явлення 18:24). Через те що вони не навчали своїх членів любити своїх ближніх та співвіруючих, їх звинувачено в кровопролитті.

Новий світ вже близько!

Нарешті той день, коли буде знищене зло, вже не за горами (Софонії 2:1—3; Матвія 24:3, 7—14). Після того щасливі мешканці не знатимуть «ані смутку, ані крику, ані болю» (Об’явлення 21:3—5). Жорстокість і масові вбивства більше ніколи не повторяться, бо стерно правління буде забране від людей і дане Божому небесному Царству, в руки «Князя миру», Ісуса Христа (Ісаї 9:5, 6; Даниїла 2:44; Матвія 6:9, 10).

У той час цілком сповниться пророцтво, записане в Псалмі 46:10: «Аж до краю землі припиняє Він [Бог] війни». Такий мир буде вічним, бо в Ісаї 2:4 передречено, що «не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни». Тому Псалом 37:11 передрікає: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим». Так, тоді скажуть, що «спочила... заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно» (Ісаї 14:7).

Усе це означає, що праведний новий світ вже близько. І в тому новому світі під правлінням Божого небесного Царства здійсниться інше чудо — воскресіння мертвих! Боже Слово запевняє: «Настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15).

Будучи на землі, Ісус показав, що воскресіння можливе, піднімаючи мертвих до життя. Наприклад, коли він воскресив дівчинку, то, згідно з оповіддю, «в ту мить підвелося й ходило дівча... І всі [очевидці] зараз жахнулися з дива великого» (Марка 5:42). Під час воскресіння ті, що загинули з рук мучителів, а також ті, що давно лежать у могилах, будуть підняті до життя і отримають можливість жити вічно в раю на землі (Луки 23:43). І з плином часу «не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце» (Ісаї 65:17).

Ви чинитимете мудро, якщо будете набирати точного знання з Божого Слова, Біблії, і виконуватимете волю Бога. Тоді Бог із схваленням згадає вас, навіки розв’язавши проблеми жорстокості і повернувши життя загиблим. Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3).

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Бог перетворить цю землю на рай, де пануватиме спокій.

[Ілюстрації на сторінці 10]

Спогади про звірства минулого не мучитимуть людей, коли Бог воскресить мертвих.