Розгляньте доказ у рослинному житті

РОСЛИННЕ життя є найбільша „фабрика” на землі, що продукує, згідно одним обчисленням 150 більйонів тонн вуглеводу (цукру) щороку. Це є більше, як двісті разів світової продукції сталі та цементу. Рослина постачає їжу для кожної тварини та людини на землі — справді достатнє забезпечення. Разом з цукром, який дає енергію, рослина також постачає вітаміни, мінерали, ліки, і маси сировини для одягу, будівлі, вироблення паперу, різні зафарблення, фарби і майже незліченне число інших речей з яких людина користає.

Ми повинні бути дуже раді, що рослина в її різноманітних видах появилася на землі перше від людства, тому що вона є необхідна для життя всіх тварин і людей. Біблія показує, що рослина появилася перше від тваринного життя, відбиваючи ціль Творця, коли Він сказав першому чоловіку та жінці: „Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння,— нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива,— уся зелень яринна на їжу для них”.— 1 Мойс. 1:29, 30.

Роля фотосинтези

Між рослинним життям є морські рослинні фитопланктони, основно для підтримування риби та іншого морського створіння. На землі рослина, від трави до дерев є фундаментом „їжі”. А це тому, що тварини не можуть виробляти свій власний харч. Але рослина робить цю роботу. Людина не може вповні зрозуміти, ані повторити складний процес фотосинтези, яким рослина перемінює вуглекислоту, воду та світло від сонця у вуглеводи та кисень. Набираючи енергії від сонця, рослина також використовує мінерали у землі виробляючи жир, протеїну, крохмаль, вітаміни та інші продукти, які постачають їжу для тваринного життя. Тварини і люди вдихають кисень, що є немов „паливо” перемінювати вуглеводи і видавати воду та хімікальну енергію, якими інші рослинні вироби входять в їхні тіла.

Розмноження рослинного життя

Щоб рослини могли виконувати свій необхідний намір, як основа всього тваринного життя, то їх, або їхні плоди треба споживати. Відповідно, рослина мусить множитися, щоб продовжати бути джерелом харчів. Вона мусить регулярно вмирати, розгнивати та відновлятися, розмножуючи свій рід регулярно і вічно. Чи ж у такому розпорядкові не бачимо наміру певної цілі? Коли так, то все це не може відбуватися через випадок.

Застановіться над способами, якими рослина розмножується. Переважно рослина видає дуже багато насіння. Це є необхідно, тому що комахи, птахи, та інші створіння, і самі люди з’їдають тонни насіння. Тепер, коли б рослина видавала лише одно або кілька насінь, то їх зараз поїли б і рід тієї рослини зник би. Також, насіння падає на різну землю і деяке ніколи не приймається. Багато насіння не пускає паростку через погану погоду, мільдю та інші чинники. З цих причин рослина мусить родити багато насіння. Отже, це неправда так, як деякі сказали, що „природа є дуже марнотратна”. Швидше, природа є дуже плодюча, і в цьому бачимо ціль. Рослина мусить видавати сотки, а навіть тисячі насіння. Деякі дерева видають мільйони насіння на акер. Певно, ніхто не може сказати, що таке чудесне видання насіння не має наміру. А чи ж для наміру не треба плану?

Насіння також мусить мати дуже сильну силу проростати, бо деякі переживають місяці зимової погоди, посухи або довгі періоди несприятливих обставин. Більшість насіння має чудову силу проростати, деяке так багато, як 90 процентів. Насіння може цілком висохнути, бути без життя. Але у такому недіяльному стані воно може витримувати крайні температури, у багатьох випадках багато нижче степеня замерзання, або майже таку гарячу при якій вода кипить (хоч не у воді). Навіть з переходом багатьох років часу, насіння оживе, коли його покладеться у воду або у вогку землю. Рослина, що називаєтся індійський лотос пустила паростки і розквітнулася після 2.000 років бездіяльного стану насіння, і її паростки і насіння були вислані до ботанічних інститутів кругом світу.

Звичайно ми не можемо сказати, що рослина відчуває потребу продовжувати свої роди. Який величезний випадок — якщо це є випадок — що вся рослина посідає таке забезпечення! Чи „сліпі”, випадкові сили можуть давати такий постійний провід на користь усього життя на землі?

Коли бачимо, як рослина випускає паростки або множиться, то знаходимо ще інші складності, без яких насіння ніяк не могло б рости. Одна з цих є факт, що насіння поміщає в собі свій власний початковий запас харчів. У кожному насінні є вуглеводи та інші речовини, якими паростки харчуються аж поки не впустять коріння у землю і поки не виросте листя, щоб насіння могло дозріти в нормальний спосіб.

Також маємо різні способи розповсюдження, так, що кожний вид рослини може переживати в свойому особливому оточенні згідно своєю власною природою. Деяку рослину можна розділювати або розтинати на дві або три частини і кожна частина виросте на здорову рослину. Інші ростуть з паростків, частина рослини, яку застромлюється у землю. Її відрізки можуть почати своє власне коріння. Листя деякої рослини розвиває коріння там де його розрізується. Деяка, як-от картопля, множиться бульбами; деяка рослина росте з цибулини.

У розповсюдженні або розсипанні насіння бачимо красу і „наукову” дотепність. Дерева та багато іншої рослини є нерухомі, тобто не переходять з одного місця на друге, однак якщо вони мають покривати якусь околицю, то мусять розсипати своє насіння. Їхні способи розповсюдження є різні і дуже ефективні. Насіння клену має крильця, якими вітер переносить його до далеких околиць. Подібно, кульбаба має маленьке прикріплення подібне до парашуту, і може носитися по повітрі. Насіння „touch-me-not” розсипається вибухом. Насіння колючки та іншої рослини причіпляється до хутра тварин, які переносять його до інших околиць. Тварини з’їдають деякі ягоди й овочі. Їхнє насіння, проте, не перетравлюється, але виходить разом з калом.

Кокосова пальма дуже дотепно розповсюджує своє насіння, яке розходиться до далеких берегів, навіть до інших островів континентів моря. Ми можливо думаємо, що пальма мусить рости недалеко берега де є морська вода, але це є не так. Вона в дійсності потребує свіжої води. Тому в неї є коротке коріння, лише, щоб набирати свіжої води, яка бувши легша від морської, підходить на верх по берегових околицях. Однак, тому що кокосова пальма росте недалеко берега, то їй дуже легко розповсюджувати насіння, тому що кокоси можуть носитися по воді до далеких околиць. Як міг цей кокос витворити такий небувалий розпорядок? Чи ж це не є розсудливо робити висновок, що мусіло бути якесь знання, яке провадило таке надзвичайне об’єднання обставин?

Способи запліднення

Також, у заплідненні квітучої рослини, які ,сліпі сили’ знали, що рослину треба розділювати на дві статі, що жіночу рослину треба запилювати чоловічою рослиною? І як це можливо, щоб сліпий випадок переносив пилок, а особливо, коли цей носій часами є складніший від самої рослини?

Хоч вітер розвіває багато пилку, то деякі рослини мусять співдіяти з комахами. Це значить, що рослина мусить мати харч, якого комахи люблять і також якийсь спосіб приваблювати їх. Тому то рослина має запах приваблювати комахи. Також, ясні кольори нібито приваблюють комах. Це значить, що тичинка чоловічого цвіту, яка поміщає пилок мусить бути близько харчу, щоб комахи могли набирати пилок на свої волохаті тіла. А маточка жіночої квітки мусить бути правильно влаштована, щоб дістати пилку від комахи, яка відвідає її. Подумайте про складність цього. Будова квіток, їхній запах і відповідна продукція солодкого соку мусять бути в правильній рівновазі. Навіть цей розпорядок не міг би діяти, коли б не було цілковитої співпраці між інстинктами та звичаями комах, разом з їхніми потребами та смаком деяких харчів, яких лише квіти їхнього вибору можуть постачати.

Хоч таке запліднення квітів є залежне від багатьох чинників, то їхня різноманітна і величезна плодючість свідчить, що цей спосіб добре діє. І цей процес постійно повторяється більйони разів на протязі тисячі років. Чи ж випадок міг би видати всі ці вимоги і тоді повторяти їх так докладно, без шкідливих змін зразку на протязі століть?

Величина ,найбільшої земної фабрики’

У харчах, яких рослинне життя видає маємо найбільший збірник енергії на землі, якої воно набирає від сонця, джерело майже всієї земної енергії. Але подумайте, як багато дальше цей збірник енергії сягає, так як можна зауважити у творі Photosynthesis and Related Products (Фотосинтез і споріднені вироби), автор Євгеній І. Равинович (Том I, Interscience Publishers Incorporated):

„Перетворення вуглекислоти зеленою рослиною є найбільший єдиний хімікальний процес на землі. Щоб краще пояснити, що видання 10 до 11-го степеня тонн енергії щороку значить, то можемо порівняти її з виданням всіх хімікальних, металургічних та гірничих індустрій на землі, що стоять на 10 до 9-го степеня тонн щороку. Дев’ятдесят процентів цієї продукції є вугілля й нафта, тобто продукти, які походять через фотосинтез ранішніх часів. Подібно вражаючим є порівняння енергії, яку рослина щороку зберігає, з енергією, яка приходить з інших джерел. Енергія, яку перетворюється процесом фотосинтезу є коло сто разів більша від жару, коли б спалилося все вугілля, якого викопали б із землі у тій самій добі, і десять тисяч разів сильніша від усієї енергії від спадаючої води по цілому світі”.

Розгляд користі рослинного життя збуджує серйозні міркування

Підсумовування: Ми повинні дуже тішитися, що всі ці події так відбуваються. Тепер справу лишається для логічного досліджуючого розума рішити чи все це появилося випадково або чи через створіння високою інтелігенцією. Факт, що рослинне життя появилося перше від тваринного є дуже важним. Чи це сталося свідомо і обдумано, чи через випадок? Можна безперечно доводити, рослинне життя появилося перед тваринним, тому що тварини не могли б існувати без нього. Але коли ближче приглянемося на рослину, то бачимо, що рослина є надзвичайно складна, багато, багато більш складніша від „первісної молекули”. Крім цього, рослина дуже відрізняється від тварин і не має жодного пояснення, яким дивом вона могла б розвитися у найпростішу тварину.

Факт, який заперечує, що сліпий випадок міг запевнити продовження життя на землі знаходиться у тому, що рослина може всмоктувати вуглекислий газ від повітря. Певно, що випадок або ,сліпі сили’ не могли передбачити або робити забезпечення на великі зміни, які колись могли б відбуватися в оточенні. Але Творець, Який бажав, щоб життя продовжувалося на землі міг зробити все це. І очевидно Він зробив приготовлення все наперед для такого життя, коли перше створив рослину. А як це? Зауважте слідуючий приклад:

У світі було значно багато страху, коли почалася „індустріальна революція”, тому що вуглекислота (формула Со₂) або вуглекислий газ, який відділяється від спалення вугілля поставить життя на землі у небезпеку, навіть може знищити його. Але недавні дослідження видали багато кращу надію. Science News з 19-го квітня, 1975 р., пишучи про досвіди геолога Фреда Т. МекКензі з Північнозахідного Університету, каже:

„Вугілля, коли спалюється, видає вуглекислий газ або двоокисний вуглець. Знаючи скільки спалюється такого вугілля в цілому світі, то можна вирахувати скільки вуглекислого газу випускається у повітря і скільки повинно вже насичити атмосферу. Є одна цікава проблема, проте, з такими рахунками. Коли порівняємо дійсну і сподівану кількість двоокису, то знаходимо, що більшість десь ,зникла’.

„ . . . Ця зникла кількість входить у рослину. Маса живої рослини могла збільшитися на десять процентів від кінця 1800 століття, він каже, коли випускання в атмосферу Со₂, через спалювання більше вугілля.

„З’єднання Со₂ (двоокисного вуглеця) з досяжним живленням у рослині, може представляти всесвітній зв’язок, який помагає тримати рівновагу в атмосфері, каже МекКензі”.

До цього можна додати, що океани є дуже великі збірники двоокисного вуглеця. Вони набирають і випускають Со₂ (двоокисний вуглець) так, як потрібно. Отже, тому що цей процес фотосинтезу може регулюватися, тваринне життя може лишитися живим.

Хто ж тепер може догматично твердити, що нема Творця, Який з самого початку створення землі і життя на ній, установив такі „крайні безпеки”, щоб справлятися з ситуаціями, які можуть повстати?

Крім цього, це дуже логічно та дійсно потрібно, щоб було якесь забезпечення або розпорядок вживати енергію від сонця. Рослина робить це на нашу користь. Яка чудова співпраця у тому, що сонце, 93 мільйони миль від землі, постачає саме добру і правильну кількість випромінювання! Також це добре, що рослина не змагається з тваринами та людьми за їжею, але навпаки, постачає її. І рослинне життя не залежить від людини. В більшій частині, вона росте без допомоги тваринного життя. Ролю, яку людина грає навіть коли обробляє рослину, є дуже мала. Вона може зробити дуже мало, щоб допомогти. Рослина росте автоматично, процес, якого людина не розуміє повністю. Чи це можливо, щоб сліпий випадок або сили могли розвити таку складність та ефективність, а розумна людина може дивитися, оглядати та досліджувати й однак не розуміє як це все діє?

[Схема на сторінці 5]

(for fully formatted text, see publication)

пояснення фотосинтезу

Сонце

Розклад молекули води

кисень в атмосферу

водень і складові частини насичені енергією

вуглекислий газ з атмосфери

водень і вуглець від глюкози

глюкоза насичена енергією і молекули основного харчу

[Ілюстрація на сторінці 4]

Рослина розкидає своє насіння в різні способи — насіння кульбаби має маленьке прикріплення подібне до „парашуту”, і може носитися по повітрі

[Ілюстрація на сторінці 6]

Яка „сліпа сила” могла б спричинити деяких рослин потребувати допомоги від комах запліднювати їх, а тоді постачати комах носити потрібний пилок?