Греція охороняє право згромаджуватися

Від “Пробудись!” кореспондента з Греції

ПРАВДИВЕ Християнство не є нічого нового в Кріті, п’ятий найбільший острів Середземного Моря. Апостол Павло, більше як дев’ятнадцять століть тому, лишив свого співробітника Тита в Кріті, щоб він розв’язував проблеми і настановляв старших по християнських зборах у різних містах острова. Це завдання не було легке, тому що стародавні крітяни мали дуже погану репутацію. Навіть один із їхніх власних пророків, очевидно Епіменідас з шостого століття перед З.Д., сказав: “Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві”.⁠— Тита 1:10⁠—⁠12.

Незважаючи на це, правдиве Християнство мало добрий вплив на тих крітянів, що прийняли його. Апостол Павло сподівався, що серед них Тит знайде бездоганних чоловіків. Наказуючи своєму співпрацівникові за чим треба дивитися в тих, яким буде даватися відповідальність, Павло писав: “Бо надзиратель [або старший] мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п’яниця, не заводіяка, не корисливий, але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий”.⁠— Тита 1:7, 8.

Відношення священиків

Чи релігійні провідники Кріту дотримують таких високих вимог, яких Тит шукав у тих, яким буде даватися відповідальність доглядати збір? Поводження цих релігійних провідників відносно миролюбних зібрань християнських Свідків Єгови говорить саме про себе.

Ця конвенція мала відбутися від 29-го липня до 1-го серпня, 1976 р., в Ерґотелес стадіоні, в Геракліоні, морський порт на північному березі східноцентрального Кріту. Програма на конвенції мала поміщати Біблійні промови, драми та доводи розвиваючи тему “Свята Служба”. На програмі мали заохочувати всіх присутніх більше пристосуватися до Біблійних вимог в родині, подружжі, з дітьми і сусідами. Справді, що Бога-боячі люди повинні були привітати такі Біблійні дискусії про службу Всевишньому. Православні священики Кріту, проте, мали інше почуття відносно цього.

Коли приготовлення почалися у найнятому стадіоні для конвенції в липні, то релігійні влади стали натискати урядників Ерґотелес Стадіону зламати контракт. Ми не сподівалися такого поводження від тих, що повинні бути прикладами праведности, вірности і бездоганного поводження. Урядників стадіону треба похвалити за те, що вони не піддалися цьому натискові від священиків, але дотримали свого слова і підпису на оренду.

Релігійні провідники тоді старалися змусити місцевих Крітських та урядових властей в Афінах скасувати конвенцію Свідків Єгови. Священики Геракліону і тієї околиці відіслали слідуючий протест до намісника міста, до публічного адвоката і до губернатора: “Маємо честь повідомити вас, що священики міста і передмістя Геракліону зійшлися сьогодні, 16-го липня, в 9-ій годині рано, в святому Архієпископстві Кріту через з’їзд Тисячолітників або Свідків Єгови, вороги нашої віри і батьківщини, агенти міжнародного Сіонізму, який має відбутися від 29-го липня до 1-го серпня, висловити своє обурення проти неприйнятої святкової вияви цього скандального єврейського з’їзду, якого намір є відвертати віруючих, і ми також передаємо вам сильне спротивлення наших парафіянів. . . Отже, ми просимо вас, робити те, що є потрібно, щоб скасувати цей провокаційний з’їзд; а коли з’їзд таки відбудеться, то ми не будемо відповідальні за те, що може статися”.

Як час на конвенцію наближався, священики і деякі члени їхнього стада почали збільшувати своє опротестування. 26-го липня, наприклад, коло 5.000 осіб загрожували знищити Ерґотелес Стадіон. Але поліція розбила їхні зусилля. Часопис в Афінах описав, що сталося під заголовком “5.000 Осіб Пішло ‘⁠Спалити⁠’ Стадіон в Геракліоні”. У статті була фотографія священика стоячого біля стадіону.

Незважаючи на постійну опозицію проти конвенції, вона таки почалася на час 29-го липня. Поліція доглядала, щоб ніхто не розбивав спокій конвенції. Першого дня все було гаразд аж поки делегати не почали відходити. Фанатична юрба кидала каміння в автомобілі, спричиняючи серьозну шкоду автомобілям, поранюючи делегатів. Хоч поліція, за наказом публічного прокурора перестерігала хуліганів, щоб вони забиралися геть, то вони таки не могли вгамувати товпу, підбурену священиками, не кидати каміння.

Ця товпа нарушила декрет коменданта жандармерії Геракліону. Той декрет частково заявляв; “Ми забороняємо публічне згромадження по відкритих місцевостях або марші опротестування горожанів, які противляться Тисячолітникам [Свідкам Єгови] з наміром розбити їхній з’їзд або чинити їм неправильність”. Хоч порушників цього декрета можуть брати до п’ять років ув’язнення, а деяких аж до двадцять років, то священики і багато фанатичних членів їхнього стада таки одверто зневажали цей закон. Вони поводилися протилежно до Біблійного наказа; “Нехай кожна людина кориться вищій владі”, тобто, урядам.⁠— Рим. 13:1.

Ранком, другого дня конвенції, представник Товариства Вартової Башти з двома адвокатами Афіни пішли до міського прокурора і зарапортували їм, що сталося. Цей запевнив їх, що вони вже взяли кроки запобігти повторення неправильностям попереднього дня.

Наслідок опозиції священиків

Крім кількох поодиноких криків та фаєрверків по вулицях біля стадіону, то не було вже більше іншого клопоту продовж решти конвенції. Через цю нестерпиму кампанію священиків, то вістка про конвенцію Свідків Єгови розійшлася не лише по цілому Кріті, але також по цілій Греції. Це тому, що газети в Геракліонї і Афінах широко описували вчинки священиків.

Ці реклами виявили, що релігійні провідники, неправильно представляли Свідків. Замість поводитися так, як християни, яких Тит призначав на старших, священики Кріту поводилися так, як ті стародавні крітяни, яких їхній власний пророк осуджував. Один випадок цього маємо, коли священики старалися єднати Свідків Єгови з Сіонізмом. Часопис Patris з Геракліону надрукував вістку від Центральної Ізраїльської Наради в Афінах, показуючи фальшивість твердження священиків. Вістка була: “Відносно зібраного конґресу Тисячолітників, ми сильно протестуємо нестерпному зусиллю змішувати жидівську релігію з Сіонізмом. Тисячоліття немає жодного споріднення з Юдаїзмом або Сіонізмом, так як його знають і приймають кругом світу”.

На їхню честь, більшість ввічливих та гостинних мешканців Геракліону не співчували з беззаконним поводженням нестерпних священиків і тих, яких вони підбурювали. Можна було чути багато висловів непохвали. Один крамар сказав Свідкам: “Хочу поздоровити вас за ваше безвинне відношення”.

Така брехлива пропаганда і беззаконне поводження священиків дала людям нагоду побачити самим хто практикує правдиве Християнство. Справді, що релігійні провідники не дотримують Біблійних вимог для старших. Замість мати бездоганне поводження, вони самі поводилися в дуже докірливий спосіб і підбурювали інших чинити беззаконня. Але, на щастя, їхня нетерпимість була розбита тому, що урядові влади мали відвагу стояти за правильним принципом і не дозволили погрозам або товпі настрашити їх.

Про нетерпимих священиків Кріту, було б добре запитати: Чи хтось може сподіватися дістати здорової науки від таких незаконних осіб? Навпаки, чи ж неможливо навчитися наук першого століття Християнства від тих, що спокійно зійшлися, щоб вислухати про святу службу Богові?