Багатошлюбник вибирає кращу спадщину
Так як оповідає “Пробудись!” кореспондент у Заїрі
ЩЕ ЗА дуже молодого віку я дуже хотів приготовити добру спадщину, щоб мав, що передати дітям. З часом, проте, мій погляд на життя дуже змінився, однак, бажання приготовити щось корисного для моєї родини далі є дуже сильне. Тому що я родився в маленькому селі центральної тропічної Африки, то моє життя правдоподібно є цілком інакше від вашого.
Життя в африканському селі дає дитині багато нагоди задумуватися відносно майбутності. Коли смеркалося і обгорнула ніч, ми молоді сідали з родичами під будками. Ніч була повна звуків, але нас не цікавило цвірінькання цвіркунів або квакання жаб. Сидячи навколо вогню чекаючи на сон, старші розмовляли між собою. Це не був час для молоді говорити, але слухати. Яке корисне знання ми набирали в цей спосіб! Старші оповідали про випадки, коли ходили на польовання, декламували народні вірші й розказували багато приповісток відповідні всякому станові у житті. Під впливом цього всього, в таких хвилинах я завжди запитував себе: “Що я буду робити з своїм життям?”
Мої проекти на майбутність
Хоч гроші є важні для моїх людей, то добре ім’я або репутація є ще важніша. Чоловіка, що зробить ім’я для себе, шанують, навіть після смерти. Я також хотів придбати собі добре ім’я, щоб мене пам’ятали, і мені здавалося, що це буде добра спадщина передати моїм дітям. Щоб набути слави або поваги в громаді, то діти є дуже важні серед Банту людей. Їхньою надією є, щоб у майбутніх поколіннях люди показували на чиюсь спадщину і казали “А! це є діти таких-і-таких родичів”. Дійсно серед наших людей, чоловік в якого немає дітей питають таке дещо зневажливе питання: “Neushiye tshinyi?” що значить, “Хто буде увічнювати твоє ім’я?” (Буквально, “Що ти лишаєш по собі?”) В очах громади чоловік в якого немає дітей увічнювати його ім’я, хоч може бути дуже заможний, не має жодної важливости. Так як думають Банту люди, такий чоловік є проклятий. Щоб моє ім’я не було викреслене, навіть після смерти, я вирішив мати багато дітей. Я хотів запевнити свою “спадщину”.
Мій батько був багатошлюбник, хоч він не вибрав таке подружжя для себе. Але, як це сталося? Закон наших людей вимагає, щоб брат померлого чоловіка брав вдову (або вдови) свого брата. Тому що брати мого батька повмирали, то він успадкував три дружини.
Взагалі, Банту люди вірять, що жінки є джерелом фінансового збагачення для родини, отже чоловік в якого є кілька жінок набуває слави в громаді. Коли знаєте дещо про працьовиту дружину, то це поможе вам оцінити як вона може приносити матеріальні прибутки для родини. Її праця починається з світанком, коли вона приносить воду для родини. Вона мусить сходити кілька разів у глибоке провалля за водою, і кожний раз вертається з повною посудиною балансуючи її на своїй голові. Наносивши води, жінки в селі тоді починають обробляти свої поля, працюючи незграбними сапами під гарячим сонцем. Їхня працьовитість буде нагороджена врожаєм Маніок (касавва), оріхів, кукурудзи, бараболі, фасолі, солодкої бараболі, плантини, банани й ананас. Тому що в нас є дев’ять місяців дощу, а лише три місяців сухих, то фрукта і ярина ростуть цілий рік. Працьовита дружина буде мати надвишок харчів, яку вона може продавати на ринку, і цим способом збільшити дохід у родині.
То не лише дружина або дружини приносять прибуток у родині; діти також роблять те саме. А як? Так як буває в різних частинах світу, родичі молодої вимагають придане від чоловіка за якого їхня донька буде виходити заміж. Серед моїх людей це придане часто складається з грошей, козла, курей та одягу, залежачи від грошового стану родини. Гроші, яких батько молодої бере собі вважають за даток покрити витрати, яких вони мали виховувати свою доньку. Матері дівчини дають дарунок одягу за те, що вона стерегла дівочість своєї доньки аж до самого подружжя. А що про козла і кури? Цих тримається немов капітал. Їх можна завжди зарізати або продати якщо родині раптом забракне грошей. За поглядом Банту людей, коли донька вже залишала свою власну родину, то тепер вона буде збагачувати родину свого чоловіка, родячи дітей для його ім’я. Отже, чому не вимагати придане? Люди Банту мають почуття, що вони заслужили цього.
Незважаючи на очевидні матеріальні користі з великої родини багатошлюбности, то я хотів мати багато дітей, щоб сповнити своє бажання, яке розвив ще від дитинства, запевнити собі добре ім’я і спадщину для себе і моєї родини. З таким наміром я вирішив одружитися кілька разів, але не в один час. Я думав взяти собі дружину, і коли вона перестане родити дітей, відпустити її і одружитися з іншою, і так далі. Проте, я не знав, що мої плани не здійсняться так, як я думав.
Початок мого життя як багатошлюбник
Коли я став молодим чоловіком, я покинув своє рідне село і став теслярувати. Незабаром я взяв собі першу дружину, і до року вона породила мені першу дитину. Я був задоволений, тому що бачив, що мій проект на майбутність уже почав здійснюватися. Хоч моя дружина продовжала родити дітей, то приблизно два роки пізніше я вирішив узяти собі другу дружину.
Моя перша дружина не любила, коли від того часу мусіла ділитися з кимось іншим своїм становищем, як господиня дому. Безперечно, перша дружина ніколи не тішиться, коли друга захоплює любов її чоловіка. Тільки тоді, коли перша не може родити дітей, то лише тоді вона неохочо погоджується з приходом другої дружини. Не робить різниці, що станеться, то мати другої дружини добре приготовляє свою доньку. Наприклад, вона вчить її шанувати першу дружину, як свою “матір”. Відтоді, вона мусить вчитися від своєї нової “матері”, як доглядати домашні обов’язки, і т. д. Перша дружина буде призначати її прати білизну, посилати її на ринок купувати харч і призначати її багато іншої роботи.
Хоч вони стаються небажаними партнерками, то з потреби мусять тримати мир між собою, щоб їхній чоловік втішався добрим здоров’ям і довгим життям. Якщо між дружинами є сварка, то вони бояться, що лукаві духи будуть використовувати цей стан, щоб відібрати чоловікові життя.
На жаль в моєму подружжі не було такого мира. Між дружинами завжди була заздрість і сварка. Через постійну напругу між мною і моїми двома дружинами я дуже захворів. Моя перша дружина тоді стала переконана, що це друга дружина була відповідальна за мою хворобу, і відтоді вважала її за чарівницю. Безперечно, жодна з них не хотіла прийняти вину на себе за мою хворобу, отже кожна хотіла піти до чарівника, щоб не бути відповідальною за мій стан. З цього вийшов цікавий випадок, тому що жодна не відважувалася піти до чарівника боячись, що хтось побачить її і зробить заключення, що вона накинула на мене чари!
Проте, з часом я видужав, і після вісім років одруження з другою дружиною, я взяв собі третю. Я далі мав бажання запевнити собі вічну спадщину й ім’я, яке ніколи не стереться. Але не дотримуючи своїх перших планів, замість відсилати мою першу і другу дружину, я дозволив їм залишитися. Чи думаєте, що такий розпорядок завів мир у моєму домі? Навпаки, сталося протилежне! Якщо був клопіт коли в домі було дві жінки, то уявіть собі, що сталося, коли я привів третю, молодшу від тих двох. Зрозуміло, моя перша дружина почувала себе майже цілком покиненою, коли я привів собі третю. З другого боку, моя наймолодша дружина, використовуючи свою молоду привабливість, натискала мене відіслати першу і другу дружину, щоб вона сама зайняла перше місце! А я, в своїм серці, любив, ні першу, ані третю, але другу дружину.
Коли я взяв собі третю дружину, то перших дві вже перестали родити дітей, і через це моя третя дружина дуже вимагала, щоб я відпустив перших двох. Але моя друга дружина, знаючи, що я дуже любив її, не хотіла погодитися на це. Тим часом, перша дружина стала немов чужинка у свойому власному домі.
Поворотна точка в моєму житті
Тому що суперечки в моїй родині знову відновилися і побільшилися, я знову дуже захворів, і в додаток ще до всіх цих клопотів одна дитина померла. Отже, я вирішив, що коли хочу видужати і мати спокій, то треба буде залишитися лише з одною дружиною. Чи можете вгадати яку дружину я вирішив лишити собі? Хоч моя третя дружина ще була молода і плодюча, то я таки вирішив лишити собі другу дружину. Але сталося, що коли моя родина почула про мою думку, то стали дуже противитися, отже під їхнім натиском я відложив своє рішення. Але нерозв’язаний поганий стан у моєму подружньому житті не припинився.
Тоді, в 1970 р., щось сталося, що завело навіть ще більшу зміну в моєму житті, зміна, що ніколи не снилася мені. Я зустрів Свідка Єгови. Бувши католиком я на початку був дуже обережний. Чи ж церква не перестерігала мене про фальшиві пророки, які мали появитися в останніх днях? Одначе, ця зустріч заохотила мене читати Біблію, і я тепер навчався те про що ніколи не чув. Одна річ, яка зробила на мене добре враження була, що коли я хотів догодити Творцеві подружжя, то мусів мати лише одну дружину. В першій книзі Біблії я прочитав слідуючі слова: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом”. Щоб знайти спокій і більше важним, задоволити Богові, я знав, що мушу статися одне тіло з одною жінкою.— 1 Мойс. 2:24.
Тоді я почав приходити на зібрання Свідків Єгови кожного тижня, разом із моїми трьома дружинами. Але, коли мої дружини зрозуміли, що скоро наближався час, коли я мушу робити рішення відіслати двоє дружин, то дуже розтривожилися. Перша і третя дружина сподівалися, що я лишу собі другу. А у другої дружини не було жодного сумніву, що вона буде займати головну позицію, як моя єдина дружина. Але я ще не виголосив свого рішення.
Уявіть собі моє приголомшення, коли я дізнався, щоб догодити Творцеві, то це не значило, що треба було залишити собі яку-небудь з моїх трьох дружин. В очах закону і Бога, я був законно одружений з моєю першою дружиною, дружина моєї молодості. Мій обов’язок був залишитися з цією дружиною. (Прип. 5:18) Уявіть собі мою ділему тепер! Я в дійсності любив другу дружину. Навіть перед тим ніж я навчився Біблійних вимог, то я вже вирішив залишитися з нею, а відіслати першу і третю. Але тепер я мусів залишитися з “дружиною моєї молодости”, яка вже постарілася. Як я міг відіслати другу дружину, яка породила мені троє дітей й яку я найбільше любив? Кілька місяців студіювання Божого Слова переконало мене, що я мусів робити те, що було правильно. Але, чи я буду мати силу виконати то все? Я часто молився, і нарешті моя любов до Бога помогла мені зробити рішення. Незважаючи на моє пояснення мої відходячі дружини дуже плакали. А для мене то було ніби моє серце на двоє рвалося. З одної сторони, я дуже жалував жінок з якими я так довго жив, але з другого боку, знайшов велику радість через знання, що Творець першого подружжя похвалював моє рішення.
Щастя, яке моє рішення принесло моїй першій дружині зменшило мій смуток. Я не можу оповісти її радість, коли вона знову дістала свою колишню позицію. Вона не могла повірити моєму рішенню.
Безперечно, не всі були такі щасливі, як моя перша дружина. Коли мої відчужені дружини перестали плакати, то вони старалися з цілої сили огірчити думки своїх дітей і ворожо наставити їх проти їхнього батька. Вони далі ворогували хоч я давав їм фінансове утримання. А відносно інших членів моєї родини деякі дуже тішилися моїм рішенням, бо вони знали, що я хворів через сталу сварку та нещастя у моїм домі. Інші жалували, що я вибрав залишитися з старшою дружиною, яка вже не могла родити дітей. А як мої інші друзі та знайомі дивилися на все це? Деякі думали, що я здурів. Ще інші похвалювали те, що я зробив, і можливо в своїх серцях бажали мати відвагу зробити те саме.
А як я почувався? Я цілком не жалую, що так рішив. Навпаки, я маю кожну причину бути щасливим. Нарешті мій дім уже є знову спокійний. І в додаток до мого задоволення, моя дружина тепер служить правдивому Богові, Єгові, разом зі мною.
Змінене прагнення
Коли я подумаю про мої дитячі мрії, коли сидів біля вогню в нашому селі, то дуже дивуюся, як мій погляд змінився. Колись, я лише хотів зробити ім’я для себе і придбати славу та спадщину, щоб мав, що передати своїм дітям по смерті.
Тепер мої надії та прагнення є цілком інші. Замість величати своє власне ім’я, я тепер прагну прославляти ім’я Творця всіх людей на землі, Єгову. І якщо буду вірний Богові, то я є певний, що вспадкую життя у новому порядку на цій землі, де не лише моє ім’я, але й моє життя залишиться навіки вічні. Мій гарячий намір у житті тепер є помагати ще іншим, включаючи власну дружину і дітей, навчитися як прославляти Боже ім’я, щоб вони могли мати участь разом зі мною в цій найкращій спадщині, вічному житті.