Підтримуймо нашу єдність, яку дає Царство
1 Боже Царство є дійсним урядом, який має силу та владу. Воно було темою Ісусового проповідування (Матв. 4:17). Головне в Ісусовому служінні було навчати інших і свідчити про правду Царства. Він навчив нас молитися про Царство і шукати найперше Царства (Матв. 6:9, 10, 33). Коли будемо зберігати близькість до Єгови та його організації, виконуючи наше доручення проповідувати і тримаючись окремо від світу, тоді зможемо підтримувати нашу єдність, яку дає Царство. Нашими ділами і словами виявляємо, що ми є на стороні Царства (Івана 18:37).
2 З 1914 року Царство стало реальністю для мільйонів підданих. Єдність, яку мають ці піддані Царства, є цілковито протилежною до розділеності світу. Щоб Царство мало об’єднувальну силу, воно мусить бути реальністю у нашому житті. Як воно може стати реальністю для нас?
3 Як і інші уряди, Царство має звід законів. Проте його закони відрізняються: їх можна знайти в Біблії. Регулярне читання Божого Слова нагадує нам про те, що вимагається від нас, як підданих Царства. Особисте вивчення наших публікацій і вказівок від «вірного і мудрого раба» допомагає нам застосовувати Божі закони в нашому щоденному житті (Матв. 24:45). Коли ми будемо докладати особистих старань, то для нас Царство ставатиме реальністю, а це ще більше зблизить нас з усесвітнім братством, перетворить нас на об’єднану сім’ю під Ісусовим правлінням.
4 Єдність завдяки проповідуванню про Царство. Ми маємо доручення — проповідувати добру новину про Царство «аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). ‘Однодушне’ проповідування об’єднує нас у нашому старанні ‘славити’ Єгову (Римл. 15:5, 6). Ревна участь з нашими братами-співробітниками по всій землі зміцнює нашу віру і дозволяє духові Єгови діяти через нас, щоб виконати його волю. Коли матимемо «багато роботи у ділі Господньому», тоді будемо «міцні, непохитні» (1 Кор. 15:58, НС).
5 У багатьох країнах Сатана старається підірвати нашу єдність, перешкоджаючи проповідницькій праці. Він використовує різноманітні можливості, щоб посіяти незгоду й непорозуміння, стараючись довести до боротьби та розбрату (Прип. 6:19; Гал. 5:19—21, 26). Він хоче втягнути нас у світські суперечки і змусити зайняти певну позицію щодо політичних та суспільних проблем (Якова 3:14—16). Святе Письмо закликає нас чинити опір сатанинському впливові; бо інакше він пожере нас як свою здобич (1 Петра 5:8, 9). Реальність надії на Царство не повинна тьмяніти в наших серцях і розумах.
6 Щоб підтримувати нашу єдність, потрібно розсудливості й мудрості з гори. Коли виникають труднощі, особливо коли це стосується наших братів, ми мусимо виявляти плід духу, що приносить мир. Світські риси, такі, як гордість, заздрість і егоїзм, викликають розділення, і їх необхідно переборювати (Еф. 4:1—3; Кол. 3:5—10, 12—14). Нам потрібно наповнювати наші розуми позитивними думками, які підкріпляють. Царство є реальністю в нашому житті! Однак ми мусимо бути пильними, щоб воно таким і залишалось! (Еф. 6:11, 13).
7 Реальність нашої чудової надії на Царство єднає нас у дусі згоди, і такий дух ніколи не щезне (Пс. 133:1).