Потіха під час чотирьох років війни
ЗА ЧОТИРИ роки війни на території колишньої Югославії багато людей зазнало труднощів і великих нестатків. Серед них були сотні Свідків Єгови, які вірно продовжували поклонятися ‘Богові потіхи всілякої’ (2 Коринтян 1:3).
У Сараєво людям було ще важче, бо це велике місто впродовж цілої війни перебувало під облогою. Там бракувало електроенергії, води, дров і харчів. Як же функціонував за цих скрутних обставин збір Свідків Єгови «Сараєво»? Аби довозити до них багато необхідних товарів, християни із сусідніх країн ризикували навіть своїм життям. (Дивіться «Вартову башту» за 1 листопада 1994 року, сторінки 23—27). Брати в Сараєво ділилися одні з одними всім тим, що мали, приділяючи головну увагу духовним речам. Під час облоги один християнський наглядач із цього міста повідомив:
«Брати дуже цінують зібрання. Ми з дружиною, а також 30 інших осіб, ходимо на зібрання за 15 кілометрів в один бік. Бувало нам повідомляли, що воду подаватимуть саме в той час, коли проводиться зібрання. Що ж робити братам? Залишатися вдома чи йти на зібрання? Наші брати віддавали перевагу зібранням. Брати завжди допомагали одні одним, вони ділилися між собою всім, що мали. Одна сестра з нашого збору живе в передмісті біля лісу, тому їй легше добути дрова. Вона також працює в пекарні й отримує платню борошном. Коли можливо, вона випікає великий буханець хліба й приносить його на зібрання. Після зібрання вона дає кожному шматок хліба.
Важливо, щоб ніхто із братів і сестер не почував себе покинутим. Ми не знаємо, хто наступний з нас потребуватиме допомоги через неприємні обставини. Коли взимку захворіла одна сестра, молоді, міцні брати возили її на зібрання на санках.
Усі ми беремо участь у проповідницькій праці, і Єгова благословляє наші зусилля. Він бачить нашу скрутну ситуацію в Боснії й благословляє нас ростом — ростом, небаченим до війни».
Так само в інших пошматованих війною районах колишньої Югославії зростає кількість Свідків Єгови попри крайні труднощі. З бюро Свідків Єгови в Хорватії надійшло наступне повідомлення про одну групу Свідків: «Брати, які живуть у містечку Веліка Кладуша, пережили надзвичайно тяжкі часи. Це містечко декілька разів атакували. Брати повинні були пояснювати свою позицію нейтралітету воякам з хорватських, сербських і багатьох мусульманських загонів. Безумовно, вони багато чого пережили: ув’язнення, побої, голод, загрозу смерті. Але всі залишилися вірними й мають винятковий привілей бачити, як Єгова благословляє їхню діяльність».
Незважаючи на такі труднощі, Свідки Єгови у Велікій Крадуші та сусідньому містечку Біхач продовжують рости числом, запопадливо поширюючи Божу звістку потіхи своїм ближнім. Двадцять шість вісників Царства із цих двох містечок проводять загалом 39 домашніх вивчень Біблії!