«До чужого ярма не впрягайтесь»

ДВА воли, зображені тут, володіють величезною силою, котра дає їм можливість з легкістю пересувати тяжкі вантажі. Але припустімо, одного вола замінили ослом. Оскільки осел є меншим і слабшим за вола, то, мабуть, він збунтується і буде вибивати занози, які тримають його в чужому ярмі. Отже, через вагомі підстави у Божому законі до Ізраїлю говорилося: «Не будеш орати волом і ослом разом» (Повторення Закону 22:10).

Апостол Павло написав щось подібне стосовно людей. Він сказав: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (2 Коринтян 6:14). Про це треба особливо пам’ятати, вибираючи подружнього партнера. Подружжя — це постійний зв’язок, бо ж Ісус Христос сказав: «Що Бог спарував,— людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6). Коли у подружніх партнерів різні вірування, принципи і цілі, то це викликає сильний душевний біль. Тому мудро слухатися біблійної вказівки одружуватися «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). Подружнє життя з кимось, хто не поділяє вашої релігії, принесе більше проблем, ніж коли впрягти в одне ярмо вола й осла.

Різниця у релігійних поглядах є лише одним чинником, котрий робить шлюб чужим ярмом. Майбутнім подружнім партнерам, навіть тієї ж віри, варто запитати себе: «Чи у нас однакові цілі? Де ми будемо жити? Хто буде розпоряджатися бюджетом? Чи обоє будуть працювати? А як щодо дітей? Чи будемо ми доброзичливими й уважними одне до одного?»

До певної міри обговорення цих питань може показати, чи ярмо буде чужим, чи ні. Звісно, що не існує двох людей, які є абсолютно сумісними. Однак у загальному, якщо пара, котра зустрічається, може вирішувати разом проблеми і відверто спілкуватися, то, мабуть, для неї шлюб не буде чужим ярмом.