Чи ви пам’ятаєте?

Чи ви знайшли в недавніх виданнях «Вартової башти» практичну цінність для себе? Чому б тоді не перевірити себе за допомогою наступних запитань:

▫ Якщо неморальні думки самовільно приходять нам у голову, що слід робити?

Ми повинні змінити тему силою волі, піти на прогулянку, трохи почитати або зробити щось по господарству. Особливо може допомогти у такій ситуації молитва (Псалом 62:9) (15.04, сторінка 17).

▫ Чому молоді потрібно бути обережною у виборі музики?

Музика має силу спонукувати, зачаровувати і впливати. Оскільки багато популярних музичних творів мають чимало натяків на секс та завуальованих згадок про неморальність, то зовсім не важко побачити потребу бути дуже обережними при виборі платівок, касет та дисків (15.04, сторінки 20—21).

▫ Чого стосується вислів «присутність нашого Господа Ісуса Христа»? (1 Солунян 5:23, НС).

Цей вислів стосується царської невидимої присутності з 1914 року Господа Ісуса Христа, який виконує своє призначення на небесному престолі (Псалом 110:1, 2, Хоменко) (01.05, сторінка 11).

▫ Для чого Єгова очистив свій духовний храм? (Малахії 3:1—4).

Єгова бажав, щоб його храм був у чистому стані, отже, коли прийде більша кількість поклонників із земною надією, то вони знайдуть місце, де поважається його всесвітній суверенітет, де святиться його ім’я і де слухаються його справедливих законів (01.05, сторінка 16).

▫ Що є «маєтком», який Ісус Христос дає своєму помазаному рабу? (Матвія 24:45—47).

Цим «маєтком» є усі духовні цінності, які стали Христовою земною власністю стосовно його влади небесного Царя. Це стосувалося завдання робити учнів Христа з усіх народів (Матвія 28:19, 20) (01.05, сторінка 17).

▫ Як християнські старійшини виявляють «охочість» у пастирській праці згідно з Петровим наполяганням у 1 Петра 5:2?

Християнський старійшина, що доглядає за вівцями, робить це охоче, зі своєї доброї волі під керівництвом Доброго Пастиря Ісуса Христа. Служити охоче також означає, що християнський пастир підкоряється владі Єгови і виявляє повагу до теократичного порядку (15.05, сторінка 20).

▫ Що Ісус мав на думці, коли сказав, що кожен, хто йде за ним, повинен «зректися самого себе»? (Матвія 16:24).

«Зректися самого себе» означає, що ти віддаєш право володіти собою Єгові (1 Коринтян 6:19, 20). Це означає, що ти живеш для того, щоб задовольняти не себе, а Бога (Римлян 14:8) (01.06, сторінка 9).

▫ Що приносить людині щастя?

Справжнє щастя людині приносять добрі взаємини з Єговою і зайнятість у служінні йому (01.06, сторінка 22).

▫ Чому Єгова дозволив Авраамові послуговуватися такою свободою мови про Його намір знищити Содом? (Буття 18:22—32).

Одною з причин є те, що Авраам був Божим другом (Якова 2:23). Крім того, Єгова усвідомлював смуток і почуття Авраама. Бог знав, що племінник Авраама Лот жив у Содомі і що Авраам переживав за його збереження. Тому Єгова охоче відповідав на Авраамові запитання про Його намір знищити Содом (15.06, сторінка 16).

▫ Чи протестантська реформація XVI століття була поверненням до правдивого християнства?

Ні! Замість того щоб розпочати повернення до справжнього християнства, реформація породила безліч національних та територіальних церков, які підлещувалися до політичних урядів і активно підтримували їх у війнах (01.07, сторінки 10—11).

▫ Що таке «скарби на небі», про які Ісус сказав у Матвія 6:20?

Ці скарби, що ніколи не минають, включають у себе добре ім’я в Бога та увічнення вірного християнського служіння. Це є те, чого Єгова ніколи не забуде (Євреїв 6:10) (01.07, сторінка 32).

▫ Які риси, що згадує Петро, є важливими складовими частинами нашої віри? (2 Петра 1:5—7).

Петро сказав, що до нашої віри потрібно додати чесноту, пізнання, самовладання, витривалість, боговідданість, братолюбство та любов (15.07, сторінка 13).

▫ Яку осторогу для Божих служителів містить опис Давидового гріха з Вірсавією? (2 Самуїла 11:2—4).

Давид дозволив забороненому статевому бажанню збільшуватися, хоч міг насолоджуватися цим у своєму подружжі. Звертаючи увагу на те, наскільки привабливою була дружина Урії, він дав волю своїм думкам та ділам, плекаючи сподівання забороненого задоволення з нею. Подібне може статися з будь-яким Божим служителем, якщо він не остерігається цієї форми пожадливості (Якова 1:14, 15) (01.08, сторінка 14).