Для чого «іти до мурашки»?

МУДРИЙ цар стародавнього Ізраїлю Соломон дав таку пораду: «Іди до мурашки». Чому він це сказав? Чого ми можемо навчитися від мурашок?

Соломон додав: «Поглянь на дороги [мурашки] — й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу» (Приповістей 6:6—8). Ці слова давнини виявляють істини, відкриті сучасними природознавцями.

Письменник приповістей Агур підкреслює, що мурашки «надзвичайно мудрі» (Приповістей 30:24, 25, Деркач). Щоправда, їхня мудрість не є результатом розумного міркування, але наслідком інстинктів, якими їх наділив Творець. Наприклад, завдяки інстинкту мурашки роблять свої запаси у відповідний час.

Мурашки надзвичайно організовані. Вони допомагають пораненим та знесиленим мурашкам повернутися до гнізда, виявляючи тим самим чудове співробітництво та увагу до співпрацівників. Вони інстинктивно готуються на майбутнє і роблять все можливе, щоб виконати свої завдання.

Поведінка мурашок у природі натякає на те, що люди повинні планувати заздалегідь і бути працьовитими. Це стосується таких галузей, як школа, робота і духовна діяльність. Як завдяки працьовитості ведеться мурашці, так само Бог бажає, щоб і люди «ділами своїми раділи» (Екклезіяста 3:13, 22; 5:18). Правдиві християни щодня старанно трудяться, неначе ті клопітливі мурашки. Вони роблять «все, що всилі чинити [їхня] рука», не тому, що дивиться начальник, але через свою чесність та бажання бути працьовитими і корисними робітниками. (Екклезіяста 9:10; порівняйте Приповістей 6:9—11; також дивіться Тита 2:9, 10).

Ми відчуємо справжню радість, якщо «ідемо до мурашки» і застосовуємо те, чого навчаємось від неї. І зазнаємо найбільшого щастя, якщо старанно виконуємо волю Бога Єгови, як про це говориться у Біблії.