Чи молитва варта нашого зусилля?
У П’ЯТНИЦЮ 31 травня 1985 р., серія ураганів прогуркотіла по південній Онтарії, Канаді. Один священик, живучи в маленькому селі Гренд Велі дивився безпорадно, як сильний вітер здер дах з його апартаменту. Так як було заявлено в газеті, він «бачив чудеса й трагедії які відбувались одночасно тоді як дивився на гнів безконтрольної природи».
Певно, що для родини й друзів двох осіб забитих тими ураганами це була жахлива трагедія, як також для тисячів інших людей, які загубили свої доми. З другого боку, багато людей, які мало не померли або були серйозно поранені кажуть, що їхнє переживання було «чудо». Рон з його другом на роботі були двоє з цих. Вони дісталися до безпечного місця в найсильнішій частині конторського будинку після тільки чотири секунди перестороги. Описуючи це чудове врятування від смерті, Рон сказав, «Так, я вірив у Бога а тепер ще більше вірю в Нього».
Кажуть, що в часі несподіваного нещастя, «є дуже мало атеїстів». І якщо під час такої трагедій є час, то багато людей дуже палко моляться за охороною й переживанням.
У неділю 21 липня 1985 р., більше як сотня чоловіків, жінок, і дітей зібрались на поклоніння в Залі Царства в Сідней, Австралії. Після пісні на хвалу Богові, присутні помолились. Проповідник виступив з промовою і 15 хвилин пізніше тієї неділі рано, вибух бомби несподівано розгромив спокій, і дуже поранив його. Вбило одного чоловіка сидячого в передньому ряді й більше як 40 людей взяли до лікарні.
[Рамка на сторінці 3]
Чи молитва має значення?
З цих двох подій — одна названа «гнів безконтрольної природи» а друга кримінальний акт — виникають сумніви про користі молитви. Яка ж користь з молитви? Чи молитва дійсно корисна? Чи це варта молитись?