Чи ви є малозначні, щоб мати значення?
ЧИ ВИ деколи відчуваєте, що ніхто не дбає про вас? Чи ви деколи відчували бути самітні, хоч були між людьми? Чому вас охоплюють такі думки? Тому, що в дуже багатьох випадках особи вже не мають значення.
По багатьох країнах бюрократія перемінила людей на предмети даних загублених у плутанині комп’ютеризації. Люди стали числа, цифри, якогось безхарактерного урядового агентства. Чи ви деколи самі так відчуваєте?
Або може бути, що ви працюєте для великої компанії в якій також працює сотки, а навіть тисячі інших робітників. Наслідком цього ви можете відчувати себе бути меншими від гвинтика машини або нитки в тканині. Навіть мешканці великих міст можуть відчувати цілковиту самітність. Чому це так? Тому, що сусіди часто стають цілковитими чужинцями, тільки номером сусідньої господи.
Так, це дуже легко вірити, що ви є малозначні, щоб мати значення, надто незначні, щоб вас зауважували в метушні сьогоднішнього життя. Зокрема це є правда в модерному суспільстві, в якому конкуруюче змагання позбавляє багатьом людям чутливість до інших. Особисту повагу зневажається, і „Згинь”! вважають бути модною відповідєю.
Але чи ж це є Божий спосіб? Чи ж Він, Суверенний Господь всесвіту, є такий багато вищий від людства, що ми стали малозначними, щоб мати значення у Нього? Біблія показує, що одного разу перед Богом Єговою стояло „десять тисяч разів десять тисяч [100 мільйонів]” ангелів. (Даниїла 7:10, НС) Він також є Творцем незлічимого числа зірок у всесвіті. Чи Він уже загубив слід усього цього духового й матеріального творення? Біблія відповідає: „Він рахує число зірок; і всіх Він називає по іменах”. (Псалом 147:4, НС) Певно, що небесні тіла не виходять з контролю. Щодо праведних ангелів, то правдоподібно Єгова теж називає їх по іменах, незважаючи на те, що імена тільки двох цих ангелів, Михаїла й Гавриїла виявляються людині.— Даниїла 12:1; Луки 1:26.
Що ж сказати про людство? Чи Бог дбає? Псалмописьменник Давид написав: „О, Єгово, дай пізнати кінець мій й міру днів моїх, яка вона є, щоб знав я скороминучість свою. Ось! Дав Ти мені днів кілька; і час мого життя є як ніщо перед Тобою. Неминучо кожна земна людина . . . є нічим тільки пара”. (Псалом 39:5, 6, НС) Якщо людина є така скороминуча як пара, то як вона може бути певна, що вона не є така малозначна й тимчасова, щоб Бог дбав про неї? З Божої точки зору, то чи ж люди дійсно мають значення? Чи ВИ дійсно маєте значення у Бога?