Петро обороняє Божі правди та принципи
АПОСТОЛ Петро у своєму другому листі, так, як у першому, писав багато, щоб ,зміцнити своїх братів’. (Луки 22:32) Проте, замість зміцняти їх заохоченням зносити переслідування, він підкріпляє своїх братів, коли відважно обороняє Божі правди та принципи.
Через велику різницю стиль писання, як і теми, багато науковців Біблії так званого Християнства сперечаються, що Петро не написав цього другого листа. Якщо б це було так, то це значить, що лист є підробка, бо у 2 Петра 1:1 є виразно сказано: „Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру”. Він також пише, що бачив переображення (Петро був один з трьох апостолів, який був присутній при цій події), що Ісус був передсказав Свою смерть, і що це є другий лист.— 2 Пет. 1:16—21; 3:1 ; Мат. 17:1, 2; Ів. 21:18, 19.a
Хоч тема і зміст його другого листа є інакші від його першого, то Петро починає пригадуючи славетну надію, яку поставлено перед тими, що є покликані „ставати учасниками божественної натури”. (2 Пет. 1:3, 4) Продовжуючи, Петро обороняє Божі принципи, кажучи християнам ,додавати до своєї віри чесність, знання, стриманість, терпеливість, побожну посвяту, братерську прихильність, любов’. Яке велике завдання Петро тут дає християнам! Коли вони будуть виконувати все це, якнайкраще, то ніколи не відпадуть, але ввійдуть у Боже царство. І хоч вони вже знали все це, то Петро завжди хотів пригадати їм про це. Обороняючи Божі правди, Петро звертає увагу, що не йшов за „хитро видуманими байками” у проповідуванню Христа, бо бачив Його переображення (перетворення) на якій то події Сам Бог промовив з неба, кажучи про Ісуса: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав”. Петро також нагадує, що біблійні пророцтва не починаються з людиною „а звіщали його святі Божі мужі, проваджені духом святим”. Без жодного сумніву, християнська віра не будується на байках або якихось уявах, але на фактах, на правді! Це бувши так, то ,добре робимо, коли слухаємо надхнених пророцтв, які сяють, як світильник у темному місці’.— 2 Пет. 1:16—21.
У другому розділі Петро далі обороняє Божу правду і праведні принципи, коли дуже сильно виступає проти відступників. Обманними словами ці стараються використовувати своїх співхристиянів. Це правильно, щоб вони мали таку саму долю, як лукавий передпотопний світ і міста Содом і Гомора. Але люди побожного благочестя будуть збережені так, як Ноя та його родина. Ці фальшиві вчителі ходять корисливим шляхом Валаама. Своїми тілесними пожадливостями і розпустою вони дають іншим більшу свободу, але самі дійсно стаються невільниками корупції. Знаючи правду, але відвернувшись від неї, вони є в гіршому стані від того, якби були ніколи не знали дороги праведности.— 2 Пет. 2:1—22.
У закінчуючому розділі, Петро дальше обороняє Божі правди, коли виявляє фальшиву заяву глузіїв з насмішками, що все є так, як було ще від давніх часів. Але це не так! Такі не звертають уваги на потоп за Ноєвого дня. Отже, в останніх днях, день Єгови прийде раптом, як злодій вночі, в якому Він стратить лукавих. Правда, виглядає, що час бариться, але треба пам’ятати, що у Бога тисяча років є немов один день. Дійсно, Єгова терпить, бо бажає, щоб усі покаялися і спаслися.— 2 Пет. 3:1—10.
Петро пригадує християнам, що Божа терпеливість значить спасіння. Павло також згадує про цю справу в своїх листах, яку деякі перекручують так, як решта Писань — Петро таким чином обороняє Павлові листи, що вони також є надхнені. Тому що Боже Слово є таке певне й тому що теперішня лукава система має бути знищена, то яке посвячене життя ми тепер повинні провадити? Чи ж нас не повинні пізнавати по святих вчинках поводження і побожної посвяти? Так, ми повинні старатися з цілої сили, щоб Бог знайшов нас „чистими, без плями і в мирі”.— 2 Пет. 3:11—16.
Справді, що коли Петро так обороняє Божі правди і праведні принципи, то підкріпляє нашу віру в них і також постанову дотримувати їх. Коли зробимо так, то з довір’ям можемо чекати ,нового неба і нової землі, в якій праведність буде пробувати’.— 2 Пет. 3:13.
[Примітки]
a За більш докладною інформацією про цю тему побачте „Все Писання є Богом Надхнене і Корисне” (анг.), ст. 252.