Проблема кликання Ісуса “Богом”
● Багато теологів признають проблему кликання Ісуса “Богом”, бо так, як теолог Г. М. Монтефіоре писав у книжці Soundings—Essays Concerning Christian Understanding: “Ісус сам знав, що він був Сином свого небесного Отця: він говорив про себе, як Пан і як Син Людський. Негативно, він не говорив про себе як Бог”. А журнал The Christian Century, 19-го травня 1971 р., зауважив відносно римо-католицького теолога Карла Ранера, що він охочо говорить про Ісуса, як ‘Пан і Спаситель’, але не називає його Богом”.
У промові дана у 1968 р., професор теології Г. Г. Бубаєр дискутував цю проблему, і запитав: “Чи ви можете тримати разом, так як багато вчених Нового Заповіту роблять, дві позиції, що по одній стороні, критичне студіювання Євангелії ніколи не виявляє Ісуса (без жодної свідомісті) бути Богом, ані роблячи жодної заяви бути Богом, а з другої сторони, науку Ніційської христології, заявляючи, що він є ‘Правдивий Бог правдивого Бога’ бути правильним поняттям Нового Заповіту? Тому що ця проблема стає дуже критичною сьогодні, то це є добра причина на той ‘перегляд церковного вірування в Христа аж до нашого дня’, який . . . А. Грілмаєр говорить є надто необхідний”.
Вкоротці, вони признають, що вірування в тройцю є на хиткому фундаменті.