Не дозвольте упередженню спотикнути вас

ЗІР осіб, які страждають від помутніння кришталька ока не є ясний. І це впливає на їхній розсудок; вони часто спотикаються, падають і шкодять самі собі. Подібно розумовий зір деяких осіб затемнюється символічним помутнінням, упередженням, яке спонукує самолюбство або якісь інші хвилюючі фактори. Кажуть, що розсудок заснований на таких факторах є упереджений і не є безсторонній. Якщо ви будете піддаватися такому розсудкові, то ви також можете спотикнутися, впасти і пошкодите собі.

Ісус Христос, Син Божий, коли був на землі. раз-у-раз зустрічав осіб з упередженим розсудком. Ісус був вихований в Галілеї, римська область, в якій жили у більшості покірні хлібороби та рибаки. Релігійні провідники за того часу почали вживати це за причину не слухати його. Таким способом коли Никодим, провідник і член єврейського високого суду, просив справедливого переслухання для Ісуса, його співробітники почали насміхатися, кажучи: “Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде пророк із Галілеї”.— Ів. 7:50—52.

Чи лише тому, що Біблія не передсказала саме цими словами, що пророк вийде з Галілеї значило, що він ніколи не появиться? Зовсім ні! По суті, пророк Ісая передсказав, що в цій околиці буде видко “велике світло”.— Іс. 9:1, 2; Мат. 4:13—17.

Що це саме самолюбство упереджувало єврейських провідників проти Ісуса стає ясно зі слів, якими він докорив їм: “Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви”? Через їхнє самолюбне прагнення похвали від людей, вони не могли бачити доказу, що Ісус Христос справді був їхнім давно-обіцяним Месією, великим Пророком, Сином Божим. Признання Ісуса значило втрата пошани від вищої класи. Тому, що вони не бачили правди, яку звичайні люди могли так легко зрозуміти, релігійні провідники спотикнулися через Ісуса.— Ів. 5:44; Луки 7:11, 16.

Апостол Павло зустрів людей, які мали подібно мутний розумовий зір. Більшість філософів, які слухали його на Горі Марс були упереджені так, як історія показує: “Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: ‘Про це будемо слухати тебе іншим разом’ ”. Вони ніяк не могли повірити, що хтось міг встати з мертвих, отже не хотіли переглянути доказу, що Ісус Христос дійсно воскрес. Кілька з Павлових слухачів на тій оказії вислухали те, що Павло казав їм. Тому що вони не мали упередженого розума, вони могли добре роздумати цю велику правду. А, які були наслідки? Вони були переконані і стали віруючими.— Дії 17:32—34.

Та сама ситуація є в нашому часі. Дивлючись на щось з упередженням багато людей відкидають Боже Слово, Біблію. А як ви дивитеся на цю справу? Чи ваш зір є ясний, без упередження, або чи ви дозволяєте поглядам інших захмурювати ваш зір? Багато осіб упали під уплив таких критиків Біблії, як німецький теолог, Й. Велгаузен, який помер у 1918 р. Про нього ми читаємо, в популярному виданні енциклопедії з 1959 р., що він “став славним через . . . своє непогоджуюче наукове відношення” коли досліджував Біблію.— Енциклопедія Британіка, Том 23, ст. 498, (анг. мові).

Але його “ненаукові” методи знищили “наукові” способи, яких він уживав. Він доказався бути ненауковий, але упереджений, бо дозволив хвилюванню перекручувати його розсудок. Він дозволив упередженню проти чого-небудь, що заявляло бути відкритою релігією, захмурювати його зір. Отже тому поступав з засновком, що багато книг у Біблії були побожні підробки. Через це американський архіолог Альбрайт так добре зауважив: “Велгаузен . . . дуже перебільшив подібність між євреями за Мойсейового часу, а поганськими арабами . . . майже 2.000 років пізніше. Крім цього, Альбрайт показав, що жодного доказу не було підтримати теорію Велгаузена про стародавню побожну обманну літературу.— Американський Вчений (анг. мові), Том 7. Число 2, ст. 183.

Також Г. Ф. Ган, пишучи в Твори Про Єврейське Життя й Мислення, (1959 р.) (анг. мові), каже про Велгаузена: “Воно лише справедливо сказати, що його твір не був ‘науковий’. . . . Велгаузен . . . писав із переконанням, що найважніша задача історії було тлумачення. . . . Його історія про ізраїльску релігію не була науковим дослідженням, але філософським поглядом історії”. Так, упередження цього критика Біблії захмурило його розсудок.

Сьогодні християнські свідки Єгови ходять від дому до дому, так, як робив апостол Павло й інші, оголошуючи добру новину про Боже царство. (Мат. 24:14; Дії 5:42; 20:20) Щиро, однак спокійно, вони показують людям мудрість біблійних принципів, розсудливість біблійної науки і певність біблійного пророцтва. Але багато осіб, тому що їхній зір є захмурений упередженням, не слухають вістки, якої Свідки приносять їм.

А чому? Деякі набирають такий погляд тому, що між Свідками є дуже мало високо освічених. Але такі упереджені особи не бачать, що такий самий стан був між апостолами та іншими першими християнами. Деякі не слухають тому, що вістка Свідків стоїть заснована на Біблії, яка, вони вірять не є наукова. Але так, як професор Бробек із Університету в Пенсільвенії одного разу зауважив: ‘Правда, більшість науковців не приймають Біблії, але не тому, що вони є науковцями. Більшість інших людей також не приймають Біблії’.— Ів. 7:48; 1 Кор. 1:26—29.

Отже не дозволяйте упередженню або непоінформованим ідеям інших захмурювати ваш зір. Переконайтеся самі. Вислухайте без упередження те, що Свідки кажуть вам. Багато осіб, які послухали тепер є дуже вдячні. Так, упевніться в усьому “усе досліджуючи, тримайтеся доброго”.— 1 Сол. 5:21.