Щоденні тексти на квітень 1969 р.

Даючи свідоцтво гідне Царству.— Мат. 24:14.

1. Оце Агнець Божий, що на себе гріх світу бере! — Ів. 1:29.

2. Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.— Пс. 51:7.

3. А хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений.— Мат. 24:13.

4. Щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.— Євр. 6:11, 12.

5. Та проте,— не моя, а Твоя нехай станеться воля! — Луки 22:42.

6. Благословення Господнє [Єгови] — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.— Прип. 10:22.

7. То [Єзекія] роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до дому [Єгови].— 2 Цар. 19:1.

8. Ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив він через завісу, себто через тіло своє.— Євр. 10:19, 20.

9. Господь [Єгова] дав йому побачити ввесь Край: Ґілеад аж до Дану, і ввесь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди.— 5 Мойс. 34:1, 2.

10. Аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.— Дан. 4:29.

11. Багато-хто скажуть мені того дня: “Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?” І їм оголошу я тоді: “Я ніколи не знав вас. . . Відійдіть від мене, хто чинить беззаконня”.— Мат. 7:22, 23.

12. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.— Як. 1:14, 15.

13. Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами його.— 1 Пет. 2:21.

14. В Тебе джерело життя.— Пс. 36:10.

15. Клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.— Мат. 13:22.

16. І зарізав (баранця устаткування), і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.— 3 Мойс. 8:23.

17. І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю.— 2 Пар. 30:21.

18. Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре.— Пс. 90:12.

19. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені.— 2 Кор. 4:8, 9.

20. Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.— Прип. 15:22.

21. А батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні [Єгови].— Ефес. 6:4.

22. Що великою своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресіння з мертвих Ісуса Христа.— 1 Пет. 1:3.

23. Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги [Єгови], щоб чинити справедливість та право.— 1 Мойс. 18:19.

24. Як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти! — Прип. 1:10.

25. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.— Пс 119:130, 140.

26. Проповідуй слово, допоминайся вчасно-невчасно.— 2 Тим. 4:2.

27. Сповістіть між народами: “Царює Господь [Єгова]! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась”.— Пс. 96:10.

28. Він . . . вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.— 2 Цар. 19:7.

29. Тоді учні його згадали, що написано: “Ревність до дому Твого з’їдає мене”.— Ів. 2:17.

30. Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста.— Гал. 5:19.